Правий берег

Позначка: Банк

  • Швейцарія заробила історичну суму на подорожчанні золота

    Швейцарія заробила історичну суму на подорожчанні золота

    У 2025 році Швейцарський національний банк заробив близько 32,52 мільярда доларів, переважно завдяки підвищенню вартості золота, яке стало популярним серед інвесторів як безпечний актив у період глобальних економічних потрясінь. Про це повідомляє Reuters.

    Як зазначає агентство, хоча ця сума менша від рекордного доходу у 80,7 мільярда франків, зафіксованого в 2024 році, вона все ж є однією з найвищих за всю 119-річну історію банку, входячи до п’ятірки найбільших прибутків.

    Основним фактором зростання прибутку в 2025 році стали доходи з золотих запасів, які оцінюються у 36,3 мільярда франків. Інвестори активно скуповували золото, яке подорожчало на 64% протягом року, прагнучи захиститися від економічної нестабільності, зокрема через введення мит президентом США Дональдом Трампом. Зростання вартості дорогоцінного металу суттєво збільшило ціну 1040 метричних тонн золота, якими володіє банк.

    При цьому загальний прибуток центрального банку був частково знижений через втрати у розмірі 9 мільярдів франків на валютних позиціях.

    Річний підсумковий результат виявився в межах прогнозу UBS, який оцінював прибутки від 23,5 до 28,5 мільярда франків.

    Завдяки високим показникам Швейцарський національний банк зможе виплатити центральному уряду та кантональним адміністраціям 4 мільярди франків. Крім того, інвестори отримають дивіденди у розмірі 15 франків на акцію.

    Раніше повідомлялося, що дорогоцінні метали почали 2026 рік зі зростання на тлі очікувань щодо зниження відсоткових ставок у США та збереження глобальних ризиків.

    У Швейцарії розслідують торгівлю підсанкційним російським золотом

  • У Німеччині злочинці пробили дірку в стіні банку і викрали 30 млн євро

    У Німеччині злочинці пробили дірку в стіні банку і викрали 30 млн євро

    У Німеччині сталося резонансне пограбування банку Sparkasse у місті Гельзенкірхен, де злочинці викрали близько 30 мільйонів євро в готівці, золоті та коштовностях. Інформацію про інцидент поширило видання DW у вівторок, 30 грудня.

    Слідство встановило, що група зловмисників проникла до сховища з клієнтськими сейфами через сусідній паркінг. Для цього вони пробили бетонну стіну за допомогою потужного професійного обладнання. Було зламано приблизно 3200 сейфів, що призвело до значних втрат понад 2500 клієнтів банку.

    За попередньою версією, грабіжники могли перебувати всередині будівлі протягом декількох днів, скориставшись тим, що банк залишався закритим на час різдвяних свят. Пограбування виявили у ніч на 29 грудня, коли після спрацювання пожежної сигналізації до установи прибули рятувальники та поліція.

    Свідки заявили, що помітили підозрілих чоловіків із великими сумками, а камери спостереження зафіксували чорне авто зі зміненими номерними знаками. Працівники банку Sparkasse закликали клієнтів уникати відвідування відділення та повідомили про переговори зі страховою компанією щодо відшкодування збитків. Цей випадок уже назвали одним із найбільших пограбувань у новітній кримінальній історії Німеччини.

    До цього у німецькому місті Любек сталося зухвале пограбування банку – злочинці винесли зі сховища 10 млн євро, зламавши 326 сейфових скриньок у філії Deutsche Bank.

    Нагадаємо, зловмисникам знадобилося всього сім хвилин, щоб пограбувати музей Лувр у центрі Парижа.

  • Зеленський підписав закон про створення поштового банку

    Зеленський підписав закон про створення поштового банку

    Президент Володимир Зеленський підписав закон, який передбачає запровадження в Україні нового виду банків – фінансової інклюзії. Про це повідомив голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у Telegram у середу, 24 грудня.

    Закон передбачає запровадження нового виду банку – банк фінансової інклюзії, що працюватиме на підставі обмеженої банківської ліцензії.

    Головним завданням діяльності такого банку є обслуговування клієнтів, які наразі не мають стійкого доступу до отримання фінансових послуг (громадян України і мікропідприємств у районах, наближених до зони бойових дій, на звільнених територіях, а також соціально вразливих груп населення).

    Банк фінансової інклюзії зможе надавати банківські та інші фінансові послуги фізичним особам, суб’єктам господарювання, громадським та благодійним організаціям, а також органам державної влади та органам місцевого самоврядування.

    Гетманцев зазначив, що в отриманні обмеженої банківської ліцензії можуть бути зацікавлені діючі банки, поштові оператори, великі роздрібні мережі, мережі АЗС та інші компанії, які вже мають досвід обслуговування значної кількості клієнтів і розгалужену мережу.

    Нагадаэмо, очікується, що перший банк фінансової інклюзії в Україні буде створено на базі Укрпошти, для чого раніше уряд передав акції Першого інвестиційного банку, що належали російським олігархам, до Мінінфраструктури з наступною передачею Укрпошті.

  • У Дніпрі шахраї ошукали клієнтів банків більш як на ₴50 млн

    У Дніпрі шахраї ошукали клієнтів банків більш як на ₴50 млн

    У Дніпрі правоохоронці викрили злочинне угруповання, яке незаконно отримало понад 50 мільйонів гривень, використовуючи фальшиві документи. Про це у понеділок, 22 грудня, повідомив Департамент кіберполіції Національної поліції України на офіційному вебпорталі.

    Зазначено, що кіберполіцейські спільно з дніпропетровськими слідчими та за процесуального керівництва обласної прокуратури розкрили схему заволодіння коштами клієнтів банку через фіктивну документацію. До складу групи входили семеро мешканців Дніпра.

    До злочинної діяльності був залучений керівник одного з банківських відділень, який передавав інформацію про стан рахунків клієнтів своїм спільникам. Серед учасників угруповання також були два приватних виконавці, які займалися підробленням судових рішень про стягнення заборгованостей і створенням фальшивих нотаріальних виконавчих написів.

    На основі цих підроблених документів зловмисники ініціювали виконавчі провадження та запроваджували арешт майна. У результаті, з рахунків громадян неправомірно списувалися кошти за нібито чинні борги.

    Вкрадені гроші переводили на контрольовані банківські картки, які реєструвалися на підставних осіб – так званих “дропів” або “грошових мулів”. Далі кошти обготівковували. Правоохоронці зафіксували вже 11 випадків такої протиправної діяльності, а сума завданих збитків перевищила 50 мільйонів гривень.

    За місцями проживання та роботи фігурантів, в їхніх автомобілях, а також у квартирах дропів провели 15 обшуків. У результаті вилучено комп’ютерну техніку, майже 20 мобільних телефонів, чотири авто, банківські картки, близько 320 тисяч гривень, понад 20 тисяч доларів і підроблені документи з державними реквізитами.

    Затриманим оголосили підозру згідно з кількома статтями Кримінального кодексу України. Їм загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. У поліції зазначили, що на викриття злочинців суттєво вплинула співпраця зі співробітниками банку.

    Раніше стало відомо про схожу схему шахрайства у Закарпатті, коли зловмисники обманом виманили в сім’ї військовополоненого майже три мільйони гривень.

    В Україні викрили мережу call-центрів, яка ошукала громадян ЄС на 50 млн

  • У Британії викрито мережу відмивання грошей, пов’язану з РФ

    У Британії викрито мережу відмивання грошей, пов’язану з РФ

    Національне агентство Великої Британії з боротьби зі злочинністю (NCA) викрило російську мережу з відмивання грошей на мільярд доларів, що діяла по всій Британії і була спрямована на допомогу РФ обійти західні санкції. Про це повідомляє Reuters в п’ятницю, 21 листопада.
    У межах міжнародної операції Дестабілізація, яку проводить Велика Британія, було виявлено, що мережа одержувала кошти від злочинної діяльності, зокрема від торгівлі наркотиками та вогнепальною зброєю, потім ці гроші конвертувалися в криптовалюту та забезпечували фінансування наркоторговців, злочинців і російських шпигунів.
    Ця ж мережа пов’язана з придбанням контрольного пакета акцій киргизького банку Keremet Bank, який підпадає під санкції США.
    В NCA заявили, що через Keremet Bank здійснювались транскордонні платежі, які підтримували російські компанії, задіяні в таких секторах, як оборона, аерокосмічна промисловість і технології.
    Частка в цьому банку належала компанії, пов’язаній з громадянинои України Джорджем Россі, щ нині перебуває під санкціями США та очолює російську мережу TGR.
    В межах операції NCA та її партнери з правоохоронних органів у США, Франції, Іспанії та Ірландії заарештували 128 осіб. За даними NCA, тільки в Британії було вилучено понад 25 мільйонів фунтів стерлінгів (33 мільйони доларів) готівкою та криптовалютою.
    У грудні 2024 року NCA та Міністерство фінансів США попереджали, що TGR та інша російська мережа Smart використовувалися багатими росіянами для ухилення від санкцій, запроваджених після вторгнення в Україну в лютому 2022 року.
    Як відомо, 23 жовтня США запровадили санкції проти Ронєфті і Лукойлу – найбільших нафтових компаній Росії. Після цього російська нафтова галузь зіткнулась зі значними проблемами.

  • Останній великий американський банк пішов з Росії

    Останній великий американський банк пішов з Росії

    Один з найбільших західних банків на російському ринку американський Сitibank, що входив до топ-20 в РФ за розміром активів, тепер остаточно йде з Росії. Російську “дочку” Citi буде продано Ренесанс Капіталу – фінансовій групі, якою до 2024 року володів мільярдер Михайло Прохоров, раніше кандидат у президенти, який набрав 8% голосів на виборах 2012 року. Про це повідомляє The Moscow Times, посилаючись на розпорядження, яке дозволяє Citi продати російський банк, яке в середу підписав глава правлячого режиму РФ Володимир Путін.
    Citi, який працював у РФ з початку 1990-хприйняв рішення позбутися російського бізнесу ще до початку війни – в 2021 році, а після вторгнення в Україну став згортати операції. За період 2022-2025 рр. обсяг виданих банком кредитів скоротився на 98%, обсяг вкладів фізосіб та коштів на корпоративних рахунках зменшився у 90-150 разів.
    Торік банк припинив обслуговування всіх своїх дебетових карт та зупинив операції по Системі швидких платежів ЦП, перекази, отримання готівки на терміналах та покупки за QR-кодом.
    В листопаді 2024 року банк закрив останнє відділення, що працювало з роздрібними клієнтами в Москві.
    У жовтні 2025 року Сітібанк припинив обслуговування всіх ощадних та накопичувальних рахунків.

  • ЄБРР надає Укрексімбанку гарантії на €200 млн для кредитування

    ЄБРР надає Укрексімбанку гарантії на €200 млн для кредитування

    Європейський банк реконструкції та розвитку підтримує Укрексімбанк, щоб надати €200 млн нового кредитування українським позичальникам. Це стало можливим завдяки розширенню гарантій для Укрексімбанку, які покриватимуть частину кредитного ризику. Половина цих коштів буде спрямована на бізнес у важливих галузях України, а інша половина – на підприємства, державні підприємства та муніципалітети, що інвестують у виробництво енергії та енергоефективність. Це допоможе збільшити кредитний потенціал Укрексімбанку та забезпечити необхідне фінансування українцям у складний період. Крім того, програма підвищить конкурентоспроможність малих і середніх підприємств у країнах Східного партнерства ЄС. Ще один аспект – підтримка ветеранів війни як співробітників та клієнтів Укрексімбанку. Україна отримала значну фінансову підтримку від ЄБРР під час воєнних подій, а також планується подальше розширення операцій в країні.

  • У Києві бізнесмени “кинули” банк на 128 млн гривень

    У Києві бізнесмени “кинули” банк на 128 млн гривень

    У Києві двом особам, які займалися оптовою торгівлею тютюновими виробами, повідомили про підозру у тому, що вони отримали товар і не розрахувалися за нього, тим самим змушуючи банк покрити вартість товару. Згідно з укладеним договором, підозрювані отримували товар від швейцарської компанії з двотижневим терміном оплати. Однак вони не сплатили за отриманий товар, який був заставним майном банку. Банк, як гарант угоди, був змушений виплатити суму постачальнику. Загальна вартість тютюнових виробів, які зникли, становить понад 143 млн гривень, з яких понад 128 млн гривень було сплачено банком з його власних коштів. В результаті банк поніс збитки на цю суму.

  • У Києві “оптовики” привласнили товар на 128 млн гривень

    У Києві “оптовики” привласнили товар на 128 млн гривень

    У Києві двом особам, які торгували оптово тютюновими виробами, пред’явили підозру у тому, що вони не розрахувались за отриманий товар і банку довелося покривати ці витрати. За інформацією Київської міської прокуратури, підозрювані отримували товар від швейцарської компанії з можливістю розрахунків через два тижні. Однак, коли вони отримали вироби на суму понад 143 мільйони гривень і не сплатили за них, банк, який був гарантом угоди, втратив понад 128 мільйонів гривень. Це спричинило збитки для банку на велику суму.

  • Працівниця банку в Одесі “зливала” ФСБ персональні дані військових

    Працівниця банку в Одесі “зливала” ФСБ персональні дані військових

    Служба безпеки викрила агентурне проникнення ФСБ Росії до банківського сектору України. В Одесі затримали працівницю держаного банку, яка передавала РФ персональну інформацію про клієнтів. Про це повідомила пресслужба СБУ в понеділок, 20 жовтня.

    Найбільше росіян цікавили установчі відомості військовослужбовців Сил оборони, які користуються послугами фінустанови. Надалі окупанти планували використати ці дані для підготовки терактів, інформаційних диверсій та вербувальних операцій проти українських захисників.

    Щоб отримати розвідінформацію, ФСБ дистанційно завербувала 56-річну одеситку, яка працювала касиром місцевого відділення державного банку. До уваги російської спецслужби жінка потрапила, коли публікувала антиукраїнські коментарі під дописами в Telegram-каналах.

    За завданням росіян, під час здійснення касових операцій, фігурантка звертала особливу увагу на відвідувачів у військовій формі та з ознаками поранень, отриманих у бойових діях. Виявляючи таких клієнтів, вона невідкладно доповідала кураторові від ФСБ.

    Крім цього, у позаробочий час жінка обходила портове місто та його околиці і фотографувала місця зосередження особового складу Сил оборони.

    Кіберфахівці СБУ викрили агентку, задокументували її злочини і затримали.

    Слідчі повідомили фігурантці про підозру в державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану. Зловмисниця перебуває під вартою. Їй загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.