Уряд доручив провести комплексну перевірку найбільших державних компаній в Україні. Про це повідомила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко на своєму каналі в Telegram.
“Особлива увага до прозорості закупівель та фінансового контролю”, – наголосила голова укрїанського уряду.
За її словами, наглядові ради компаній Нафтогаз, Укроборонпром, Укрзалізниця, Укргідроенерго та державних банків мають проаналізувати діяльність виконавчих органів компаній. Якщо вони виявлять порушення, муситимуть вжити додаткових заходів і проінформувати Кабмін.
Також наглядові ради мають забезпечити “належне та невідкладне реагування” на повідомлення від правоохоронців про правопорушення посадових осіб цих акціонерних товариств.
Державна аудиторська служба проведе державний фінансовий контроль великих підприємств держсектору. Мова про ефективне використання бюджетних коштів та достовірність фінансової звітності.
Як відомо, 10 листопада НАБУ та САП оголосили про проведення масштабної операції Мідас з виявлення корупції в енергетиці, в тому числі, з відмивання коштів Енергоатома у великих масштабах.
Пізніше стало відомо, що зловмисники легалізували кошти через офіс колишнього народного депутата, а нині сенатора РФ Андрія Деркача. Учасники схеми “відмили” близько 100 млн доларів.
Позначка: Банки
-
Уряд доручив перевірити найбільші держкомпанії
-
З російських банків за п’ять місяців вивели трильйон рублів
Триває відтік готівки з банківської системи РФ, що почався за регулярними відключеннями мобільного інтернету. У жовтні, як і у вересні з банків вибігло 0,2 трлн руб. Усього з червня відтік готівки становив приблизно трильйон, передають росЗМІ з посиланням на дані Центробанку.
Зазначається, що відтік готівки більше, ніж звичайно. Лише одного разу, коментуючи дані за червень-липень, регулятор назвав можливі причини: перевищення норми може пояснюватись у тому числі прагненням населення та бізнесу запастися готівкою для розрахунків через відключення інтернету та посилення контролю за платежами та переказами.
За даними проекту На зв’язку, щодня приблизно 50 регіонів стикаються із відключеннями мобільного інтернету. В Ульянівській області заборона доступу до мобільного інтернету діятиме до кінця війни.
Чиновники рекомендують у разі шатдауну користуватися громадським WiFi або сайтами з “білого списку” сервісів, доступних при відключенні інтернету. До нього входять найбільші банки і національна платіжна система Мир, але багато хто воліє про всяк випадок запастися готівкою.
Ще одна ймовірна причина зростання попиту на готівку – безліч обмежень, що з’явилися і запланованих на платежі і перекази для боротьби з шахрайством. Банки отримали право вводити обмеження на зняття готівки через банкомати, Росфінмоніторинг – без суду блокувати на місяць картки та рахунки за підозрілі операції. Остання ініціатива такого роду – заборона на великі (від 200 тис. руб.) Перекази самому собі в певних випадках.
Інтерес до готівкових коштів могло підштовхнути і зниження ставок за вкладами. За даними моніторингу ЦП, середня максимальна ставка в топ-10 банків за залученими коштами громадян знизилася з 19,4% в останній декаді травня до 15,3% наприкінці жовтня. ЦБ зафіксував різке скорочення припливу коштів населення до банків у серпні та вересні. Щоправда, у жовтні він відновився і, за попередніми даними, становив 722 млрд руб., а готівка продовжувала витікати з банків.
Як відомо, росіяни зберігають у готівці значну частину заощаджень, це третій за популярністю спосіб. У 2023 р. його назвали 30% учасників проведеного на замовлення ЦП соціологічного дослідження. 39% віддавали перевагу вкладам, 35% дебетові карти, інші способи далеко позаду (менше 10%).
Загальну суму готівки на руках у російських домогосподарств ЦП оцінював 16,3 трлн руб. на 1 жовтня (це останні дані). За червень-вересень вона зросла на 730 млрд. руб. Загальна кількість готівки в обігу зросла за червень-жовтень з 17,8 до 18,6 трлн руб. -
FT: Путін дозволив Citibank піти з РФ у спробі врятувати відносини зі США
Кремль дозволив американському Citibank покинути Росію, щоб надіслати сигнал США про готовність відновити відносини після скасування запланованого саміту Володимира Путіна та Дональда Трампа у Будапешті. Про це повідомляє Financial Times, посилаючись на колишнього російського високопосадовця.
“Момент складний. Очевидно, є очікування, що нинішня адміністрація США, яка дуже орієнтована на бізнес, може бути [сприйнятлива] до цього жесту”, – пояснив співрозмовник видання.
Він нагадав, що всі великі західні компанії, котрі ведуть бізнес у Росії, є “своєрідними заручниками”. Для виходу з російського ринку вони повинні отримати дозвіл уряду на продаж свого бізнесу. Водночас угоду часто неможливо узгодити, навіть якщо компанія знайшла відповідного покупця, котрий задовольняє всі вимоги.
Американський Citibank, один із найбільших західних банків на російському ринку, що входив у топ-20 країни за розміром активів, ухвалив рішення позбутися бізнесу в Росії ще до початку повномасштабної війни – у 2021 році. Однак після повномасштабного вторгнення банк постав перед неможливістю реалізувати рішення.
Втім, банк активно скорочував діяльність у країні: обсяг виданих кредитів зменшено на 98%, припинено обслуговування всіх ощадних та накопичувальних рахунків, а також дебетових карт. У листопаді 2024 року Citibank закрив останнє працююче відділення для роздрібних клієнтів.
Угоду щодо продажу залишкового бізнесу не вдавалося погодити, але минулими тижнями прогрес раптово “прискорився”, розповів FT один із учасників угоди.
У середу, 12 листопада, Путін підписав розпорядження, що дозволяє Citibank продати російські активи “Ренесанс Капіталу” – фінансовій групі, якою до 2024 року володів мільярдер Михайло Прохоров, колишній кандидат у президенти, котрий набрав 8% голосів на виборах 2012 року. Сума угоди в документі не розкривалася. -
Працівниця банку в Одесі “зливала” ФСБ персональні дані військових
Служба безпеки викрила агентурне проникнення ФСБ Росії до банківського сектору України. В Одесі затримали працівницю держаного банку, яка передавала РФ персональну інформацію про клієнтів. Про це повідомила пресслужба СБУ в понеділок, 20 жовтня.
Найбільше росіян цікавили установчі відомості військовослужбовців Сил оборони, які користуються послугами фінустанови. Надалі окупанти планували використати ці дані для підготовки терактів, інформаційних диверсій та вербувальних операцій проти українських захисників.
Щоб отримати розвідінформацію, ФСБ дистанційно завербувала 56-річну одеситку, яка працювала касиром місцевого відділення державного банку. До уваги російської спецслужби жінка потрапила, коли публікувала антиукраїнські коментарі під дописами в Telegram-каналах.
За завданням росіян, під час здійснення касових операцій, фігурантка звертала особливу увагу на відвідувачів у військовій формі та з ознаками поранень, отриманих у бойових діях. Виявляючи таких клієнтів, вона невідкладно доповідала кураторові від ФСБ.
Крім цього, у позаробочий час жінка обходила портове місто та його околиці і фотографувала місця зосередження особового складу Сил оборони.
Кіберфахівці СБУ викрили агентку, задокументували її злочини і затримали.
Слідчі повідомили фігурантці про підозру в державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану. Зловмисниця перебуває під вартою. Їй загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.
-
Банки в Україні активно закривають відділення
Українські банки активно переходять на онлайн-обслуговування, що відображається у скороченні кількості фізичних відділень. За даними Національного банку України, станом на 1 жовтня кількість відділень зменшилася на 98, до 4 934. Деякі відділення перебувають у статусі “тимчасово зупинених”. Найбільше відділень має державний Ощадбанк, але у нього також найбільше тимчасово зупинених відділень. Після нього йдуть ПриватБанк, Райффайзен Банк, ПУМБ та УкрСиббанк. Загалом в Україні залишилося 60 банків, і незважаючи на складну ситуацію в країні, українці збільшують вкладення в банки.
-
Росія готувала теракти в Європі за допомогою вибухівки в консервах
Польські прокурори розслідують можливу операцію російських спецслужб, яка передбачала контрабанду вибухівки, прихованої в банках, що схожі на консервовану кукурудзу. Ці банки, ймовірно, були призначені для здійснення терактів. Українець, якого пов’язують із російським ГРУ, перевіз контейнери з вибухівкою з Литви до Польщі. Відповідний вантаж був знайдений поруч з містом Лодзь у центральній Польщі. Польські спецслужби вважають, що планувалася серія диверсій не лише в Польщі, а й у Литві та Німеччині. Ця операція може бути пов’язана з підтримкою Польщі для України у війні з Росією. Цей інцидент розглядається як частина гібридної війни Росії проти Європи. У Європі росте обговорення про захист від дронів, які можуть бути використані для потенційних атак. Росія категорично заперечує будь-які обвинувачення.
-
Кабмін почав підготовку до приватизації Сенс Банку та Укргазбанку
Уряд прийняв рішення про початок процесу продажу пакетів акцій держави у банках “Сенс Банк” та “Укргазбанк”. Цей процес буде проходити у три етапи згідно з українським законодавством: підготовка пакета акцій до продажу, проведення конкурсу та укладення договору купівлі-продажу. Зазначено, що продаж акцій не впливатиме негативно на фінансову стабільність банківської системи. До кінця 2025 року планується оголосити конкурс на відбір радника для продажу акцій цих банків.
-
РФ компенсує воєнні витрати новим податком – СЗРУ
Росія вводить новий податок на доходи з банківських вкладень для своїх громадян, який призначений для компенсації фінансових втрат, заподіяних війною з Україною. Цей податок стягуватиметься у розмірі від 13% до 15%, залежно від доходу громадянина. З 2025 року планується введення прогресивної шкали податку, яка може сягати 22%. Цей крок оцінюється як спосіб заповнення бюджету, який постраждав через війну. Також планується підвищення ставки податку на додану вартість з 20% до 22%, кошти з якого будуть спрямовані на оборону та безпеку.
-
Кабмін визначив терміни приватизації двох держбанків
Уряд України визначив терміни приватизації державних банків – Сенс Банку та Укргазбанку. Це передбачено у проєкті Програми діяльності Кабінету міністрів, який ще має бути схвалений Верховною Радою. Одна з основних мет цього рішення – зменшення участі держави у банківському секторі для розвитку конкурентоспроможного ринку та підвищення ефективності банківської системи. Планується до 2025 року ухвалити постанову про залучення радника з продажу акцій банків, що стане першим кроком до приватизації. Документ також передбачає конкурсний відбір радника, який буде супроводжувати процес підготовки угод та оцінку активів банків. У 2026 році до 31 жовтня уряд планує розпочати процес залучення радника, а після цього розпочнеться продаж банків. Планується, що приватизація обох банків відбудеться у другій половині 2026 року.
-
Росіяни стали масово оформлювати страховку від ударів БпЛА
За останній час у Росії значно зросло зацікавлення громадян у страхуванні житла від ударів безпілотників. Багато страхових компаній, таких як Согаз, РЕСО-Гарантія, Росгосстрах, Ренесанс Страхование, Совкомбанк Страхование та Зетта Страхование, зафіксували зростання кількості заявок на такі страховки. Падіння дронів на житлові будинки стало досить поширеним явищем, що вплинуло на збільшення попиту на цей вид страхування. Ринок страхування від ударів безпілотників зріс у кілька разів і зараз оцінюється від 25 до 40 мільярдів рублів. Водночас, важливо враховувати, що в разі визнання падіння безпілотника терористичним актом стандартне покриття страховки може не діяти, тому необхідно уважно вивчати умови страхування перед укладенням угоди.