Колишній прем’єр-міністр Бельгії Александер Де Кроо призначений на посаду голови Програми розвитку ООН (UNDP). Він змінить Ахіма Штайнера і стане заступником генерального секретаря ООН з питань розвитку, співпрацюючи з генеральним секретарем Антоніу Гутеррішем. Призначення Де Кроо відбулося після кількох тижнів обговорень, під час яких відбіркова комісія не змогла досягти згоди, тому рішення ухвалив Гутерріш. Очікується, що Генеральна Асамблея ООН підтвердить призначення найближчими днями. Пітер Піот назвав це призначення великою честю для Бельгії, зауваживши, що конкуренція за посаду була запеклою. Голова UNDP займає третє за рангом місце в ієрархії ООН після генерального секретаря та його заступника, а також є віцеголовою Групи сталого розвитку ООН.
Позначка: Бельгія
-
Союзники Києва в ЄС живлять воєнну машину РФ – ЗМІ
Попри чотири роки війни Росії проти України, коли ЄС суттєво підтримує Київ зброєю та гуманітарною допомогою, низка країн-членів блоку, включаючи деяких союзників України, у 2025 році наростила імпорт російської нафти й газу, порівняно з попереднім роком. Серед таких країн – Угорщина, Франція, Бельгія, Нідерланди, Румунія, Хорватія та Португалія. Про це повідомляє агенство Reuters.
У публікації йдеться, що з 2022 року Євросоюз зміг зменшити свою залежність від Росії в енергетичному секторі на 90%, проте значні комерційні платежі за енергоносії залишаються. Зокрема, на фоні цього сім країн збільшили витрати на імпорт. Франція у 2025 році наростила закупівлі на 40%, до €2,2 млрд, а Нідерланди збільшили на 72%, до €498 млн. Угорщина та Португалія також показали зростання – на 11% та рекордні 167% відповідно.
Критика такої залежності ЄС від російських енергоносіїв не є новою. Свого часу президент США Дональд Трамп під час виступу на Генеральній Асамблеї ООН висловив незадоволення такою політикою ЄС, звинувативши європейських лідерів у подвійних стандартах. Він зазначав, що ЄС продовжує закуповувати нафту та газ у Росії, тим часом підтримуючи Україну.
8 жовтня посли країн Європейського Союзу погодилися рухати вперед план припинення імпорту російських енергоносіїв до 2028 року. Це рішення стало важливим кроком у рамках законодавчого процесу перед голосуванням урядів країн-членів.
Окремо варто згадати про Естонію, уряд якої вже ухвалив рішення повністю заборонити ввезення природного газу з Росії з 2026 року. Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна заявив, що країна прагне досягти повної заборони на постачання скрапленого природного газу з РФ.
Крім того, європейські держави підтвердили США готовність повністю припинити закупівлю газу, нафти та продуктів їх переробки з Росії до кінця 2026 року.
-
Бельгія назвала “червоні лінії” щодо активів РФ
Бельгія визначилася з “червоними лініями” стосовно використання російських активів для фінансування репараційного “кредиту” Україні на суму 140 млрд євро. Зокрема, йдеться й про угоду між країнами Євросоюзу про розподіл усіх ризиків, пов’язаних із цим планом, на суму, що перевищує 170 млрд євро. Про це повідомляє американське видання Politico.
Влада Євросоюзу поспішає розвіяти побоювання Бельгії з приводу кредиту напередодні важливого саміту 23 жовтня, адже досягнення політичної угоди на цій зустрічі відкриє шлях для юридичного оформлення такого рішення.
Бельгія має найбільші інтереси: на її території розташований фінансовий депозитарій Euroclear, де зберігається більша частина заморожених російських державних активів.
Офіційний Брюссель боїться відповідальності за будь-які юридичні та фінансові претензії з боку РФ і тому хоче, щоб усі країни Євросоюзу надали гарантії за цим кредитом, оскільки “арбітражні процедури можуть виникнути через роки”.
Бельгійський прем’єр Барт де Вевер висунув країнам ЄС цілий список, у якому детально викладено “червоні лінії”:- відмова від підтримки будь-яких заходів, які можуть бути витлумачені як конфіскація активів;
- юридично зобов’язуючі, чітко реалізовані гарантії того, що європейські країни розділять усі поточні та майбутні ризики як для Euroclear, так і для Бельгії;
- угода про негайне надання грошових коштів, якщо Euroclear потрібно буде повернути активи РФ, наприклад, після укладення мирної угоди.
У своїй заяві лідерам ЄС де Вевер припустив, що схема Єврокомісії рівносильна конфіскації, що спростовує позицію про те, що її кредит не буде пов’язаний із вилученням державних активів Росії.
Він побоюється, що схема Єврокомісії може порушити двосторонні інвестиційні угоди Бельгії та Люксембургу з Росією, підписані на завершальному етапі холодної війни в 1989 році.
Також, на його думку, операція може спонукати китайських інвесторів зняти свої депозити з Euroclear через побоювання, що їхні резерви також можуть бути конфісковані в майбутньому.
“Заява прем’єр-міністра Бельгії викликала безліч складних запитань, які ще вивчаються. Зрештою, гарантії мають бути надійними”, – зауважив у коментарі виданню високопоставлений дипломат ЄС на умовах анонімності. -
Невідомі БпЛА фіксують над об’єктами оборонного гіганта Thales
Thales Belgium – одна з найбільших європейських компаній з виробництва засобів протиповітряної оборони – заявила, що над її секретними об’єктами все частіше літають безпілотники. Про це повідомляє Politico.
Директор компанії Thales Belgium у Бельгії Ален Кеврін заявив, що над об’єктами компанії спостерігають більше дронів, ніж кілька місяців тому.
Він наголосив на спостереженнях над об’єктом компанії у Форті д’Евеньєу в східному регіоні Льєжа, єдиним бельгійським об’єктом, де вона має ліцензію на складання та зберігання вибухових речовин для своїх 70-міліметрових ракет.
Ці події відбуваються на тлі зростаючої кількості повідомлень про безпілотні літальні апарати, зокрема в Польщі, Румунії, Німеччині, Норвегії та Данії протягом останнього місяця.
Кеврін наголосив, що такі інциденти відбуваються в той час, коли компанія прагне подвоїти свої виробничі потужності з виробництва некерованих і лазерних ракет FZ275 до 70 тисяч одиниць протягом найближчих кількох років, за умови наявності чіткого попиту.
Він пояснив, що компанія доклала “величезних зусиль”, щоб встановити системи виявлення на всіх своїх об’єктах. Компанія заявила, що може використовувати глушилки для блокування сигналу, необхідного для управління дронами, і збивати їх, але їм це “заборонено з юридичного погляду”.
Одне з побоювань щодо збивання дронів полягає в тому, що вони можуть завдати шкоди або травмувати людей, якщо впадуть.
Кеврін зазначив, що Бельгії слід чітко визначити “правильний процес” для таких випадків, включно з тим, де закінчуються обов’язки поліції і починаються обов’язки компаній.
Також Кеврін сказав, що Thales Belgium спостерігає “неймовірний” попит на свої ракети, бо НАТО намагається забезпечити безпеку свого повітряного простору. Більша частина її поточного виробництва йде в Україну.
За словами Кевріна, з моменту вторгнення російських безпілотників в Польщу в компанію надійшли десятки запитів на свої ракети, оскільки їхні ракети з дальністю дії 8 кілометрів відповідають стандартам НАТО і можуть бути інтегровані в існуючі системи озброєння.
Німеччина, Італія, Іспанія та Польща є одними з найбільших клієнтів компанії в НАТО, і фірма стверджує, що її ракети в чотири рази дешевші за альтернативні варіанти на ринку. -
Україна перейшла на дешеві протидронові ракети Thales – ЗМІ
Європейський виробник зброї Thales Belgium збільшує виробництво боєголовок з повітряним вибухом для своїх 70-мм ракет. Ці ракети використовуються для боротьби з безпілотниками в Україні. Нова боєголовка FZ123 містить тисячі крихітних сталевих кульок, які розсипаються під час вибуху, щоб збити дрон або групу дронів. Thales Belgium планує виготовити тисячі цих ракет до кінця року і збільшити обсяг виробництва до 10 тисяч одиниць до 2026 року. Ці ракети можуть бути встановлені на некеровану версію 70-мм ракети. Компанія відмовилася розкрити вартість ракет, проте вони навели приклади інших ракетних систем. Thales Belgium також виробляє ракети для інших цілей, таких як знищення безпілотних наземних транспортних засобів.
-
Провокації дронів у Європі. Нові інциденти
У Європі тривають провокації з дронами. Невідомі безпілотники долетіли до військових баз у Бельгії та зірвали роботу аеропорту в Мюнхені. Ці події співпали з маршрутом танкерів, які відносять до “тіньового флоту” РФ. У Бельгії розслідують появу 15 дронів над військовою базою, в Німеччині аеропорт Мюнхена був змушений скасувати десятки рейсів через повідомлення про дрони. Прем’єр-міністр Баварії вимагає збивати невідомі дрони, щоб захистити інфраструктуру та військові об’єкти. Танкери, які відносять до РФ, мають підозрілі маршрути, що співпадають з появою дронів над стратегічними об’єктами в Данії та Німеччині.
-
У Бельгії над військовою базою помітили 15 дронів – ЗМІ
Уночі на 3 жовтня над військовою базою Ельзенборн у Бельгії поруч із кордоном з Німеччиною помітили 15 безпілотників. Цю інформацію поширило видання Politico. Міністерство оборони Бельгії повідомило, що наразі невідомо, звідки з’явилися ці безпілотники та хто ними керував, але за даними, вони відлетіли до Німеччини після того, як пролетіли над базою. Цей інцидент у Бельгії стався в контексті загострення проблем з безпілотниками в повітряному просторі Європи.
-
ЄС не зміг затвердити виплату Україні 140 млрд євро коштом Росії – ЗМІ
Країни Європейського союзу поки не змогли узгодити пропозицію Єврокомісії щодо надання Україні “кредиту” у розмірі 140 млрд євро, який мав бути забезпечений російськими активами, замороженими в Бельгії. Бельгія відмовилася підтримати ініціативу, а Франція і Люксембург висловили стурбованість юридичними наслідками. Пропозиція передбачала використання доходів від заморожених активів для “кредитів” Україні до 2027 року, з умовою повернення коштів у разі виплати компенсації Росією. Деякі країни висловили побоювання щодо можливих юридичних наслідків і вимагають гарантій колективної відповідальності ЄС. Європейська комісія обіцяла врахувати занепокоєння країн і продовжити роботу над пропозицією.
-
Три країни ЄС витратилися на газ РФ більше, ніж на Україну – Greenpeace
За даними доповіді Greenpeace, Франція, Бельгія та Іспанія витратили на російський скраплений природний газ (СПГ) більше коштів, ніж на фінансову допомогу Україні. З 2022 по червень 2025 року ці країни витратили на закупівлю СПГ 34,3 млрд євро, тоді як підтримка України склала 21,2 млрд євро. Європейський Союз почав активно зменшувати залежність від російських енергоресурсів після вторгнення Росії в Україну, а Єврокомісія запропонувала припинити імпорт російського СПГ до 2027 року. У пакеті санкцій також пропонується заборонити імпорт СПГ до кінця 2026 року. ЄС планує збільшити закупівлі СПГ у США для зниження залежності від Росії. Greenpeace зазначає, що російська компанія Yamal LNG збільшила виручку на 34 млрд євро з 2022 по 2024 рік і сплатила 8 млрд євро податків до бюджету Росії.
-
Збої в аеропортах Європи: підтверджена кібератака “третьої сторони”
Агентство Європейського Союзу з кібербезпеки підтвердило, що збій у системі реєстрації в аеропортах Європи 19 вересня став результатом кібератаки “третьої сторони”. Напад був спрямований на постачальника програмного забезпечення Collins Aerospace, який відповідає за системи реєстрації та посадки. Це призвело до серйозних збоїв та затримок в роботі аеропортів у Брюсселі, Лондоні, Берліні та інших містах Європи. Пасажири продовжують стикатися зі затримками, і деякі рейси були скасовані. У деяких аеропортах, таких як Хітроу у Лондоні та Дублін, реєстрація та посадка можуть зайняти більше часу через кібератаку. Collins Aerospace ще не підтвердив відновлення безпеки системи.