Президент України Володимир Зеленський запропонував європейським країнам-сусідам об’єднатися у програмі фінансування, виробництва та розробки дронів-перехоплювачів для захисту від російських ударних безпілотників. Він зазначив, що Україна, завдяки досвіду виробництва під час війни, є лідером у цьому напрямку. Зеленський вважає, що використання дорогих систем, наприклад Patriot, не ефективне у боротьбі з дешевими російськими дронами. Також він зазначив готовність до співпраці з іншими країнами, у тому числі зі США. Нещодавно пілоти F-35 використовували ракети вартістю 400 тисяч євро для збиття російських дронів у повітряному просторі Польщі.
Позначка: Безпілотник
-
ЗМІ дізналися, скільки коштували ракети, якими F-35 збивали дрони у Польщі
Під час збиття російських дронів у повітряному просторі Польщі, пілоти літаків F-35 використовували дорогі ракети вартістю 400 тисяч євро кожна. Вони атакували безпілотники російські ракетами AIM-9 Sidewinder, тоді як самі дрони коштують лише кілька тисяч євро. За думкою експертів, цей метод військової боротьби не є ефективним у довгостроковій перспективі, оскільки сучасні літаки F-35 не підходять для боротьби з дешевими безпілотниками. Тому НАТО розглядає інші варіанти протидії російським провокаціям.
-
Британія вироблятиме українські БпЛА-перехоплювачі
Україна та Велика Британія підписали угоду про виробництво українських дронів-перехоплювачів. Міністр оборони України Денис Шмигаль повідомив про це у четвер, 11 вересня. Перша тисяча дронів буде виготовлена у Великій Британії і доставлена до України. Ці дрони вже успішно використовувалися для протистояння російському “шахедному” терору. Цей проєкт є частиною обміну новітніми технологіями між двома країнами. Перший спільний проєкт – це вдосконалений дрон-перехоплювач Project OCTOPUS, який буде масово вироблятися для України. Цей дрон був розроблений за участю британських фахівців та вже успішно використовувався на полі бою.
-
Сирський: РФ копіює українські дрони-перехоплювачі
Згідно з повідомленням головнокомандувача Збройних сил України, російські війська копіюють технології українських дронів, зокрема дронів-перехоплювачів. Олександр Сирський наголосив, що українські безпілотники завдали значних ушкоджень ворожим об’єктам, таким як нафтопереробні заводи та склади боєприпасів. Він підкреслив, що противник намагається адаптуватися та копіювати успішні технології ЗСУ, тому важливо постійно вдосконалювати наявні рішення та розробляти нові тактики використання безпілотних систем. Нарада також присвятила увагу аналізу бойового застосування дронів і обробці великих обсягів інформації, що допомагає оперативно коригувати тактику та випереджати противника.
-
Росіяни вдарили по кафедральному собору у Сумах
У четвер, 11 вересня, російські агресори атакували безпілотником кафедральний собор у Сумах, який є символом міста. На щастя, у результаті удару дрона ніхто не постраждав, але храм зазнав певних пошкоджень. Наразі на місці працюють рятувальні служби, щоб оцінити шкоду. Свято-Воскресенський кафедральний собор є найстарішою кам’яною будівлею у Сумах і має велике історичне значення. Однак, цей напад є лише ще одним прикладом цинічних дій Росії проти цивільних об’єктів та культурної спадщини.
-
Дрони у Польщі: Зеленський оцінив реакцію світу
Росія досі не відчула жорсткої реакції світових лідерів на порушення повітряного простору Польщі та продовжує випробовувати межі можливої відповіді. Про це заявив президент Володимир Зеленський у вечірньому відеозверненні в середу, 10 вересня.
“Станом на зараз Росія не отримала жорсткої реакції глобальних лідерів на те, що росіяни роблять, – реакції саме діями. Заяв більш ніж достатньо, а от дій поки дефіцит. Межі можливого росіяни випробовують. Реакцію випробовують. Фіксують, як діють збройні сили країн НАТО, що вони можуть і що поки що не можуть”, – наголосив глава держави.
Зеленський також додав, що на території Білорусі почалися спільні навчання російських та білоруських військових і це може бути частиною, так би мовити, плану навчань. “Бачимо також російську кампанію дезінформації і проти Польщі, і проти України. Ми бачимо, як росіяни намагаються принизити Польщу. Важливо, щоб усе ж таки була побудована сильна протидія – так, як потрібно”, – сказав президент. За словами Зеленського, Україна пропонує скоординовано, продумано, спільно захищати повітряний простір. “Ми представили партнерам, як це зробити. Деталі зрозумілі, як не дати розширюватися війні та як зупинити російські кроки на ескалацію. Спільних сил для цього абсолютно достатньо”, – зазначив глава держави. -
Атака на Польщу: з’явилась перша реакція Трампа
Президент США Дональд Трамп вперше прокоментував атаку російських дронів на Польщу, яка є країною НАТО. Відповідний допис він зробив у власній соціальній мережі Truth Social в середу, 10 вересня.
“Що там із порушенням Росією повітряного простору Польщі дронами? Поїхали!”, – написав він.
Тим часом представник Білого дому повідомив, що Трамп планує сьогодні поговорити з польським президентом Каролем Навроцьким, інформує TVP.
А речник польського уряду Адам Шлапка заявив, що премʼєр-міністр Дональд Туск у середу проведе спільну розмову з низкою європейських лідерів. У переговорах братимуть участь президенти України і Франції, премʼєри Італії та Великої Британії, а також генеральний секретар НАТО.
Як відомо, вночі Росія запустила по Україні 415 дронів і 42 ракети. Приблизно два десятки “шахедів” порушили повітряний простір Польщі і були знищені авіацією та ППО.
Станом на зараз у Польщі знайшли 10 дронів і уламки ракети “невідомого походження”, бо вона може виявитися засобом ППО. Судячи з оприлюднених фото, у Польщі збивали російські дрони-приманки Гербера. -
У Москві заявили, що “не планували” бити по Польщі
Країна-агресор Росія начебто “не планувала” атакувати цілі на території Польщі у ніч на середу, 10 вересня. Про це повідомило міноборони РФ у Телеграм.
Там визнали, що завдали ударів по Україні в Івано-Франківській, Хмельницькій, Житомирській областях, а також у містах Вінниця та Львів. І, як четвертий рік поспіль не втомлюються заявляти в Москві, нібито “цілі удару досягнуто, усі призначені об’єкти вражено”.
Разом з тим “об’єкти для ураження на території Польщі не планувалися”.
“Максимальна дальність польоту застосовуваних в ударі російських БпЛА, які нібито перетнули кордон з Польщею, не перевищує 700 км (відомо, що дальність “шахедів” перевищує 1000 кілометрів – ред.). Тим не менш, ми готові на цю тему провести консультації з міністерством оборони Польщі”, – додали в російському міноброни.
Як відомо, вночі Росія запустила по Україні 415 дронів і 42 ракети. Приблизно два десятки “шахедів” порушили повітряний простір Польщі і були знищені авіацією та ППО.
Станом на зараз у Польщі знайшли сім дронів і уламки ракети “невідомого походження”, бо вона може виявитися засобом ППО. Судячи з оприлюднених фото, у Польщі збивали російські дрони-приманки Гербера. -
Рютте оцінив дії НАТО після атаки дронів на Польщу
Північноатлантична рада провела засідання на запит Польщі про консультації згідно зі статтею 4 Вашингтонського договору та висловила солідарність з Варшавою. Про це сказав генеральний секретар НАТО Марк Рютте на брифінгу у Брюсселі в середу, 10 вересня.
“Минулої ночі численні безпілотники з Росії порушили повітряний простір Польщі. Наші системи протиповітряної оборони були активовані та успішно забезпечили захист території НАТО, як їм і призначено”, – заявив він.
Рютте підтвердив, що було задіяно польські виищувачі F-16, нідерландські F-35, італійські AWACS і літаки-заправники НАТО. Німецькі комплекси Patriot були приведені у повну бойову готовність.
Генсек високо оцінив роботу пілотів та всіх, хто зробив внесок у “швидку та вмілу реакцію”.
“Альянс провів вранці у середу зустріч та обговорив ситуацію з порушенням російськими безпілотниками польського повітряного простору… Польща запросила консультації згідно зі статтею 4 Вашингтонського договору. Союзники висловили солідарність із Польщею та засудили безвідповідальну поведінку Росії”, – сказав Рютте.
При цьому він відмовився прямо заявити, чи було вторгнення у повітряний простір НАТО навмисним, зазначивши, що повна оцінка інциденту ще триває.
Водночас Рютте наголосив, що цей інцидент не є поодиноким випадком, і підтвердив, що Альянс активно працює над оборонними заходами на східному фланзі НАТО.
Він нагадав, що Росія веде військову агресію проти України, яка постійно спрямована проти мирного населення та цивільної інфраструктури.
“Союзники мають намір посилити свою підтримку України на фоні ескалації російської воєнної кампанії”, – запевнив генсек.
Як відомо, вночі Росія запустила по Україні 415 дронів і 42 ракети. Певна кількість “шахедів” порушила повітряний простір Польщі і була знищена авіацією та ППО.
Станом на зараз у Польщі знайшли сім дронів і уламки ракети “невідомого походження”, бо вона може виявитися засобом ППО. Судячи з оприлюднених фото, у Польщі збивали російські дрони-приманки Гербера. -
Паливна криза в Росії: дефіцит бензину тепер охопив 20 регіонів
Паливна криза в Росії після атак українських дронів на нафтопереробні заводи (НПЗ), розгорається щораз сильніше. Наприкінці серпня дефіцит бензину спостерігався в Забайкаллі, Примор’ї, на Курилах та в окупованому Криму, але тепер у вересні з ним зіткнулись у Рязанській, Нижегородській, Саратовській, Самарській, Ульянівській, Пензенській, Ростовській та Астраханській областях, а також в Калмикії й Татарстані. Про це свідчать дані Незалежної паливної спілки (НТС), пишуть провладні Известия.
Перебої з поставками фіксуються в Амурській, Магаданській та Сахалінській областях, Хабаровському краї, Якутії, Єврейській автономній області та на Чукотці.
За словами президента НТС Павла Баженова, перебої з постачанням 92-го та 95-го бензинів вже призвели до закриття кількох незалежних АЗС у регіонах.
В результаті атак українських дронів на НПЗ, що тривали весь серпень, Росія втратила 17% потужностей нафтопереробки, або 1,1 млн барелів на добу, полічив Reuters. Кілька великих заводів повністю зупиняли виробництво — Новокуйбишевський НПЗ потужністю 8,3 млн. тонн на рік, Саратовський (5,8 млн. тонн), Волгоградський (14,8 млн. тонн) і Сизранський (8,5 млн. тонн).
Зупинка заводів призвела до зростання біржових цін на бензин. З початку року вони підскочили на 40-50%, а в серпні ціни склали 72,6 тис. руб. за тонну Аі-92 та 82,2 тис. руб. за тонну АІ-95.
За даними Санкт-Петербурзької міжнародної товарно-сировинної біржі (СПбМТСБ), 9 вересня Аі-92 торгувався по 71,8 тис. руб. за тонну, а Аі-95 — по 79 тис.
За словами джерел ЗМІ, охочих купити паливо на біржі — понад тисячу, а обсяги, що пропонуються, вкрай малі, тому всі партії розпродаються миттєво.
Росія змушена терміново купувати пальне в Білорусі – розвідка