У Київській області виявили розтрату коштів місцевого бюджету на суму дев’ять мільйонів гривень під час закупівлі котельного обладнання для теплопостачання громади. Керівнику одного з комунальних підприємств Миронівської міської ради пред’явлено підозру. Встановлено, що підприємство уклало угоду з приватною компанією на суму 16 мільйонів гривень, хоча реальна вартість обладнання становила лише 6,8 мільйонів гривень. Це призвело до збитків для громади. Посадовець ігнорував результати оцінки, надавав недостовірні дані і приховував інформацію про котли. Дії підозрюваного кваліфіковано як привласнення майна через зловживання службовим становищем.
Позначка: Бюджет
-
Бюджетна “діра” в російському бюджеті встановила рекорд з часів пандемії
Федеральний бюджет Росії в 2025 році четвертий рік поспіль був зведений з дефіцитом: доходи уряду виявилися нижчими за витрати на 5,645 трильйона рублів. Про це звітував російський Мінфін у понеділок, 19 січня.
Проти 2024 року (3,471 трлн рублів) “діра” в бюджеті РФ зросла у 1,6 раза, тоді як у відносному вимірі – 2,6% ВВП, встановивши рекорд із 2020 року (3,8% ВВП).
Нафтогазові доходи РФ за рік обвалилися на 24% – до 8,393 трлн рублів. Російьский бюджет формували з розрахунку, що ціна нафти становитиме $70 за барель, однак через посилення санкцій у грудні вона впала нижче $40, а середня ціна за рік становила $52. Ненафтогазові доходи зросли на 13% у річному вимірі – до 28,807 трлн рублів, втім, виявилися нижчими за початковий план Мінфіну РФ майже на 552 млрд рублів.
Доходи всієї бюджетної системи Росії – включно з регіональними бюджетами, Пенсійним фондом і фондом ОМС – майже не зростають третій рік поспіль, наголошують економічти. Торік вони становили 91 трлн рублів, роком раніше – 89 трлн, у 2023 році – 87 трлн.
Фактичні надходження за ключовими статтями виявилися значно нижчими за план через “погіршення економічних умов”. Темпи зростання економіки сповільнилися майже до нуля, корпоративні прибутки почали скорочуватися, тоді як доходи від зовнішньої торгівлі просіли через посилення санкцій.
У результаті замість скорочення дефіцит бюджету РФ збільшився і за співвідношенням до розміру економіки увійшов до числа рекордних за минулі два десятиліття.
Раніше повідомлялося, що ціни на партії російської нафти з відвантаженням із портів Чорного моря та Тихого океану впали до мінімуму з початку війни проти України. Центробанк РФ спрогнозував падіння економіки
-
В Україні перевіряють обґрунтованість гуманітарного розмінування на 129 млн
Правоохоронці розслідують закупівлю робіт з гуманітарного розмінування сільгоспземель площею понад 1,7 тис. га на 129 млн грн. Про це інформує Офіс генпрокурора у понеділок, 19 січня.
“За процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування за фактом можливих зловживань службовим становищем під час закупівлі робіт з гуманітарного розмінування земель сільськогосподарського призначення за ч. 2 ст. 364 КК України”, – зазначили у повідомленні.
Так, у 2025 році бюджетна установа уклала договір на виконання робіт з розмінування земельної ділянки площею понад 1,7 тис. гектарів загальною вартістю 129 млн грн.
Крім основного виконавця, до виконання робіт залучалися субпідрядні організації.
Втім, встановлено, що упродовж 2025 року земельна ділянка фактично використовувалася для сільськогосподарського виробництва: здійснювалися посіви соняшника та кукурудзи, збирався врожай озимої пшениці.
“Це може свідчити про відсутність мінної небезпеки на окремих ділянках та ставить під сумнів обґрунтованість запланованих витрат бюджетних коштів”, – пояснили в Офісі генпрокурора.
Під час обшуків правоохоронці вилучили документи, електронні носії, комп’ютерну техніку та інші матеріали, що стосуються планування, фінансування та підтвердження виконання робіт.
Нині триває аналіз вилучених матеріалів і встановлення кола посадових осіб та суб’єктів господарювання, причетних до можливих зловживань. -
Справа неякісних мін для ЗСУ: суд обрав запобіжні заходи фігурантам
Печерський районний суд у Києві вирішив взяти під варту вісім членів злочинної організації, яка вкрала майже 3 мільярди гривень бюджетних коштів, призначених на закупівлю військових боєприпасів для Збройних Сил України. Державне бюро розслідувань повідомило про це на своєму сайті 16 січня. Ще одному звинуваченому буде обрано запобіжний захід найближчим часом. ДБР зауважило, що йшлося про міни, які мають критичне значення для українських військових. Усі сімох учасників організації, яких викрили ДБР, взяли під варту з можливістю внести заставу від 20 до 120 мільйонів гривень. Ще одну людину посадили під домашній арешт.
-
Нафтогазові доходи Росії рухнули до мінімуму 2020 року
За інформацією Міністерства фінансів Росії, у грудні нафтогазові доходи становили 448 млрд рублів, а за весь рік – 8,48 трлн рублів. Це нижче, ніж у 2020 році, коли доходи від нафти та газу склали 405 млрд рублів у серпні та 5,2 трлн рублів за весь рік. Це відбувається через зменшення ренти з сировини. Ціни на російську нафту відновлюються до попереднього рівня, але це все одно призводить до значного недобору доходів у бюджеті. Аналітики називають таку ситуацію “бюджетною катастрофою”. Щоб компенсувати цей недобір, російському уряду доведеться продавати валюту та золото з Фонду національного добробуту. Економісти прогнозують, що в 2026 році нафтогазові доходи можуть виявитися на 1,1-1,4 трлн рублів нижче плану.
-
Трамп планує створити “військо мрії”
Президент США Дональд Трамп оголосив про плани виділити 1,5 трлн доларів на військовий бюджет США на 2027 рік, що значно перевищує суму, затверджену на 2026 рік. Трамп зазначив, що це рішення було ухвалено після переговорів з політичними представниками. Він стверджує, що таке збільшення бюджету дозволить створити “військо мрії”, яке є важливим у нестабільні часи. Також Трамп критикував оборонні компанії за повільне виробництво зброї, обіцяючи заборонити їм виплачувати дивіденди до прискорення виробництва. Додаткові витрати на оборону планується покрити доходами від тарифів, які Трамп ввів для багатьох країн та секторів. Будь-яке збільшення військового бюджету потребує схвалення Конгресу.
-
Видатки держбюджету в грудні рекордно зросли
У грудні 2025 року видатки державного бюджету України сягнули рекордних 910 млрд грн, що є значним зростанням порівняно з попереднім місяцем. За даними Міністерства фінансів, доходи держбюджету також значно зросли завдяки зовнішній допомозі. Загалом за 2025 рік доходи держбюджету склали 3,82 трлн грн, що перевищує показник попереднього року. У той же час, видатки державного бюджету також зросли на 21,7% порівняно з попереднім роком.
-
В Росії попередили про скорочення бюджетних витрат через обвал нафти
Якщо ціни на російську нафту у 2026 році залишаться на нинішньому рівні, владі доведеться переглянути бюджетне правило й готуватися до скорочення державних видатків, попереджає Центральний банк РФ, повідомляє TMT.
Так, якщо фактичні нафтові доходи виявляються нижчими за базові, різницю покривають коштом Фонду національного добробуту РФ. Станом на 1 грудня в його ліквідній частині залишалося 4,1 трлн рублів.
Минулого року базова ціна нафти становила 60 доларів за барель, на цей рік її встановлено на рівні 59 доларів і до 2030 року вона зменшуватиметься на один долар щороку – до 55 доларів у 2030-му. Це вище за нинішню вартість російської нафти. У листопаді минулого року середня експортна ціна російської нафти становила близько 45 доларів за барель, тоді як у грудні опускалася ще нижче.
Російська влада виходить із того, що це падіння є тимчасовим і згодом ціни зростуть. Прогноз Мінекономрозвитку передбачає, що середня ціна нафти Brent у 2026-2028 роках становитиме 70-72 долари за барель, а дисконт російської Urals поступово скоротиться з 12 доларів за барель у 2025 році до 7 доларів у 2028-му “шляхом оптимізації логістики та подальшої переорієнтації експортних потоків”. У довгостроковому бюджетному прогнозі закладено ціну Urals на рівні 69 доларів з 2030 року.
Втім, решта прогнозів не настільки оптимістична для РФ. Грудневий короткостроковий прогноз Міністерства енергетики США передбачає, що барель Brent подешевшає в першому кварталі до 55 доларів і залишатиметься на цьому рівні протягом усього 2026 року. Goldman Sachs прогнозує середню ціну на рівні 56 доларів за барель, ING – 57 доларів, Citi – 62 долари, прогноз Оксфордського інституту енергетичних досліджень – 65 доларів. Своєю чергою, це означає ціну на російську нафту у кращому разі трохи більш як 50 доларів. Міжнародне енергетичне агентство (IEA), виходячи з котирувань ф’ючерсів, закладає у свої розрахунки середню ціну Brent на рівні 64 долари за барель цього року з підвищенням до 67 доларів у 2030-му.
Центробанк РФ нині регулярно звертає увагу на ризики, пов’язані з цінами на нафту. У лютому 2025 року в закритій доповіді для російського уряду він попереджав про загрозу тривалого періоду низьких цін, подібного до ситуації 1980-1990-х років.
У ЦБ радять визначати ціну відсікання, виходячи з консервативних оцінок. Інакше зростає ризик вичерпання резервів і збільшення бюджетного дефіциту, що може вимагати жорсткіших заходів.
Водночас економіст Сергій Алексашенко, колишній заступник міністра фінансів РФ і перший заступник голови Центробанку, констатує, що наразі незрозуміло, як саме Мінфін зможе компенсувати падіння нафто- й газових доходів, якщо зниження цін на російську нафту матиме стійкий характер.
Раніше стало відомо, що ціна російську нафту впала до мінімуму з початку війни проти України. Середня знижка на Urals, яку дають російські нафтовики до марки Brent, досягла $25,8 за барель і наблизилася до історичних рекордів.
Нафтові доходи РФ рекордно впали з початку війни -
Кабмін підвищить зарплати вчителям із січня на 30%
Уряд України оголосив про планове збільшення заробітної плати для вчителів поетапно. З початку січня 2026 року зарплати педагогів зростуть на 30%, що стане сприяти підвищенню престижу професії вчителя. Це рішення спрямоване на зміцнення системи середньої освіти та забезпечення стабільного функціонування навіть в умовах війни. Уряд також передбачив фінансування доплат для педагогів, які працюють у складних умовах. Понад 409 тисяч учителів будуть отримувати щомісячні доплати, в тому числі 25,5 тисяч – у прифронтових громадах. Крім того, уряд розпочав оновлення освітніх програм та впровадження сучасних стандартів в рамках реформи Нової української школи з метою підвищення якості освіти. Також змінено порядок надання субвенцій на облаштування укриттів у школах, де фінансування отримуватиме об’єкти готовністю від 60%. Державні кошти для будівництва нових укриттів будуть розподілятися залежно від рівня безпеки в регіоні.
-
Кабмін провів виїзне засідання у Запоріжжі
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила про проведення виїзного засідання у Запоріжжі, під час якого перерозподіли кошти на важливі інфраструктурні проєкти в регіонах, зокрема прифронтових.
“Спрямували 40 млн грн на реконструкцію Миколаївської обласної дитячої лікарні. А також 30 млн грн – на Харківську обласну дитячу лікарню, зокрема на будівництво шахти ліфту для маломобільних пацієнтів та капітальний ремонт приймального відділення”, – зазначила Свириденко.
Також розподілили освітню субвенцію на 230,96 млн грн зі спецфонду Держбюджету на завершення будівництва протирадіаційних укриттів для двох навчальних закладів Запорізької області – у селищі Комишуваха та місті Вільнянськ.
Окремо виділили 147,8 млн грн з резервного фонду для Житомирської ОВА. Кошти спрямують на допомогу мешканцям села Березина, котрі постраждали внаслідок вибуху на підприємстві 2 липня.
За словами глави уряду, Житомирська ОВА має у триденний строк погодити перелік витрат із профільними міністерствами та прозвітувати про використання коштів до 26 грудня 2025 року.
Свириденко додала, що уряд розподілив майже 350 млн грн для закладів вищої освіти.
Так, 125 млн грн спрямовано на придбання генераторів, акумуляторів (зарядних станцій) та інверторів. Ще 220,5 млн грн передбачено на здійснення заходів із своєчасної сплати коштів за спожиті комунальні послуги та енергоносії.
Додатково 5,1 млн грн спрямовано на потреби Малої академії наук, щоб забезпечити резервне живлення і стабільну роботу під час відключень електроенергії.
“Ресурс піде на обладнання для 8 локацій МАН. Для них придбають зарядні станції, комплекти енергонезалежності та дизельні генератори. Це дозволить не зупиняти роботу обладнання під час відключень, зокрема там, де генератори використовувати недоцільно”, – пояснила Свириденко.
Раніше Кабмін погодив виділення понад 2,4 млрд гривень на додаткове фінансування доріг та пального для генераторів у прифронтових областях.
Також уряд виділив 6 млрд грн на відновлення енергоінфраструктури та залізниці. Зокрема, Міністерству розвитку громад та територій (для Укрзалізниці) виділено 800,5 млн грн; для обласних військових адміністрацій – 5,2 млрд грн.