Правий берег

Позначка: Бюджет

  • В ООН сказали, скільки Польща заробила на українських біженцях

    В ООН сказали, скільки Польща заробила на українських біженцях

    За три роки перебування українські біженці сприяли зростанню ВВП Польщі на понад 320 млрд злотих (близько 85 млрд доларів за поточним курсом НБУ), тоді як витрати Польщі на допомогу Україні під час війни становили лише 2,3 млрд доларів. Про це у четвер, 12 червня, повідомляє Організація об’єднаних націй (ООН) з посиланням на звіт аудиторської компанії Deloitte, у якому ішлося про вплив українських біженців на економіку Польщі.
    Згідно зі звітом, економіка Польщі демонструвала стабільне зростання з 2022 року, коли почалася повномасштабна війна Росії проти України. У перший рік ВВП зріс на 1,5%, у 2023-му – на 2,2%, а в 2024 році – на 2,7%.
    Аналітики зазначають, що польська економіка отримала мільярдні надходження завдяки присутності українських біженців, витративши при цьому значно менше.
    Зокрема, з 22 лютого 2022 року до 10 червня 2025-го Польща витратила:

  • 9,2 млрд злотих (2,3 млрд доларів) – на гуманітарну та військову допомогу Україні;
  • 31,1 млрд злотих – на програми підтримки біженців.

    • Загальні витрати склали 40,3 млрд злотих, або приблизно 10 млрд доларів.
    Натомість приріст ВВП за цей самий період сягнув 328,6 млрд злотих (близько 85 млрд доларів). Таким чином, доходи від присутності українців перевищили витрати у 8,5 раза. Лише у 2024 році економічний ефект сягнув 25 млрд доларів – ця сума повністю перекриває витрати за всі три роки.
    За даними ООН, позитивна динаміка помітна і в держбюджеті Польщі:

  • 2022 рік – зростання на 2% (+25 млрд злотих),
  • 2023 – на 2,75% (+39,1 млрд),
  • 2024 – на 2,94% (+47 млрд).

    • Експерти Deloitte пояснюють цей ефект тим, що українці активно працюють, сплачують податки й соціальні внески, а також приносять у країну гроші, які привезли із собою.

  • У Росії дефіцит держбюджету зріс четвертий місяць поспіль

    У Росії дефіцит держбюджету зріс четвертий місяць поспіль

    У січні-травні поточного року федеральний бюджет Російської Федерації мав дефіцит у розмірі 3,393 трлн рублів, що становить 1,5% ВВП. Доходи бюджету зросли на 3,1% до 14,732 трлн рублів, а видатки збільшилися на 20,7% до 18,125 трлн рублів. Це вже четвертий місяць поспіль, коли дефіцит збільшується. Нафтогазові доходи РФ скоротилися на 14,4% до 4,240 трлн рублів через зниження ціни на нафту. Мінфін Росії прогнозує втрати в нафтогазових доходах у розмірі 447 млрд рублів у 2025 році, які планують компенсувати з Фонду національного добробуту. Зазначено також, що розмір Фонду скоротився до 11,7 трлн рублів, що є мінімумом з 2019 року.

  • Канада збільшить оборонні витрати до 2% ВВП

    Канада збільшить оборонні витрати до 2% ВВП

    Канада планує досягти мінімального оборонного порогу НАТО у 2% ВВП протягом поточного фінансового року, що закінчується у березні. Презентуючи нову оборонну стратегію, прем’єр-міністр Марк Карні заявив, що цей показник буде досягнуто завдяки новому плану оборонних інвестицій, який буде представлений у червні. Він також підкреслив загрози, які становлять для Канади Росія та КНР, і висловив занепокоєння щодо залежності від США. Карні наголосив на критичному стані військової інфраструктури Канади, вказавши на проблеми з підводними човнами, флотом та бронетехнікою. Крім того, лише 23 з 32 країн-членів НАТО дотримуються вимоги альянсу щодо мінімального оборонного бюджету в 2% ВВП. Канада планує збільшити свої витрати на оборону, щоб підтримати спільну безпеку та забезпечити більш справедливий баланс зі Сполученими Штатами.

  • Путін почав побоюватися нафтового обвалу

    Путін почав побоюватися нафтового обвалу

    Російська влада стурбована можливим надлишком нафти на ринку у другій половині 2025 року, що може призвести до подальшого зниження цін. Організація країн-експортерів нафти (ОПЕК) разом з іншими країнами ухвалила рішення збільшити видобуток на 411 тисяч барелів на добу. Це призведе до рекордного обсягу постачань на ринок за останні п’ять років. Російські нафтові компанії не поспішають збільшувати видобуток, остерігаючись подальшого падіння цін. Недавнє зниження цін на нафту призвело до значного скорочення доходів Росії від нафти й газу, що вже вплинуло на бюджет країни. Експерти попереджають, що Росія може втратити значну частину експортних доходів, що загрожує фінансовій стабільності країни.

  • НАТО готує рекордні оборонні інвестиції

    НАТО готує рекордні оборонні інвестиції

    Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що напередодні саміту в Гаазі країни Альянсу погодили нові цілі стосовно оборонних витрат. Мова про виділення 3,5% ВВП на основні оборонні потреби та ще 1,5% – на інвестиції, пов’язані з безпекою та оборонною інфраструктурою. Про це він повідомив у Брюсселі після зустрічі міністрів оборони країн НАТО у четвер, 5 червня.
    “Ми домовилися про амбітний новий набір цілей стосовно можливостей. Ці цілі точно описують, в які можливості союзники мають інвестувати протягом років: протиповітряна оборона, винищувачі, танки, дрони, особовий склад, логістика та багато іншого. Усе це необхідно, аби наші сили стримування та оборони були сильними, а також для безпеки нашого мільярда людей. Досягнення згоди щодо того, що нам потрібно, було життєво важливим першим кроком”, – повідомив генсек.
    Окрім того, на саміті в Гаазі Рютте запропонує план, що передбачає 5% ВВП на загальні оборонні інвестиції.
    “3,5% ВВП на основні оборонні витрати, а також 1,5% ВВП на рік на інвестиції, пов’язані з обороною та безпекою, такі як інфраструктура та промисловість”, – уточнив він.
    Окремо на зустрічі міністри обговорили підтримку України.
    Рютте нагадав, що цього року союзники по НАТО вже пообіцяли понад 20 млрд євро додаткової допомоги у сфері безпеки для Києва.
    “Я також вітаю додаткові зусилля підтримки, про які союзники по НАТО пообіцяли на вчорашньому засіданні Контактної групи з питань оборони України”, – додав він.
    Разом з тим, Генсек наголосив, що для досягнення нових цілей союзникам потрібно значно більше інвестувати. Тож у Гаазі країни мають узгодити новий план інвестицій в оборону, який забезпечить достатньо ресурсів для стримування та захисту.
    Під час зустрічі також відбулося засідання Групи ядерного планування НАТО.
    “Ядерне стримування залишається наріжним каменем безпеки Альянсу. НАТО залишатиметься ядерним альянсом доти, доки існує ядерна зброя. І ми забезпечимо, щоб ядерний потенціал НАТО залишався надійним та ефективним, щоб зберегти мир, запобігти примусу та стримати агресію. Стримувальна сила НАТО сьогодні сильна. І завдяки рішенням, які ми прийняли на цьому міністерському засіданні, ми гарантуємо, що воно залишиться сильним і завтра. Тож я з нетерпінням чекаю на успішний саміт у Гаазі пізніше цього місяця”, – резюмував Рютте.

  • Мінфін озвучив доходи держбюджету у травні

    Мінфін озвучив доходи держбюджету у травні

    За даними Міністерства фінансів, у травні надходження податків та обов’язкових платежів до державного бюджету України зросли до 204,1 млрд грн, що є більшим порівняно з попереднім роком. З них найбільшу частку склали податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір. Отримано також платежі від податку на додану вартість, акцизного податку та рентної плати. Загалом платежі від Державної податкової служби та Держмитслужби склали 121,4 млрд грн та 55,6 млрд грн відповідно. Усього до держбюджету надійшло 272,6 млрд грн. Також у травні у вигляді єдиного внеску на соціальне страхування надійшло 47,4 млрд грн. У зв’язку зі збільшенням видатків на оборону та скороченням військової допомоги від партнерів, Україна планує переглянути бюджет, оцінивши додаткову потребу у 400 млрд грн. У той же час, у Росії затвердили збільшення дефіциту держбюджету втричі.

  • ООН скоротить персонал на 20%

    ООН скоротить персонал на 20%

    Організація Об’єднаних Націй прийняла рішення про скорочення 20% персоналу у зв’язку з фінансовою кризою. Це зачіпає понад 60 підрозділів ООН, зокрема з гуманітарною та політичною спрямованістю. Генсек ООН планує зменшити бюджет організації на 15-20%, що становить близько 3,72 млрд доларів. Приблизно 14 тисяч посад можуть бути ліквідовані, а пропозиції щодо цього необхідно надати до середини червня. Деякі країни-члени ООН, зокрема США, не внесли свої внески в повному обсязі, що спричинило призупинку гуманітарної допомоги в деяких регіонах України та припинення фінансування проектів ООН з прав людини.

  • У Росії схвалили збільшення дефіциту держбюджету утричі

    У Росії схвалили збільшення дефіциту держбюджету утричі

    Російська Держдума прийняла в першому читанні урядові зміни до федерального бюджету на 2025 рік. Ці зміни передбачають збільшення бюджетного дефіциту до рівня минулого року. Російська влада спочатку планувала зменшити дефіцит бюджету на цей рік, але через низьку ціну на нафту та міцний рубль це стало неможливим. Мінфін змушений був збільшити прогнозований дефіцит бюджету. Це може призвести до продовження витрат з Фонду національного добробуту. Нові прогнози базуються на значному зниженні ціни на нафту та міцнішому рублі. Це, за розрахунками Мінфіну, призведе до зменшення нафтогазових доходів майже на чверть. Голова бюджетного комітету Держдуми РФ попереджає про можливі нові ризики для нафтових доходів через загрози американських санкцій, і визнає, що дефіцит може бути ще більшим, ніж передбачено.

  • Маск розкритикував податковий законопроєкт Трампа

    Маск розкритикував податковий законопроєкт Трампа

    Американський мільярдер та керівник Департаменту ефективності уряду США Ілон Маск висловив гостру критику податкового законопроекту, який підтримує Дональд Трамп. Він вважає, що цей законопроект підриває роботу його команди зі скорочення витрат. Попри те, що документ скорочує деякі соціальні витрати, він збільшить державний борг США. Маск стверджує, що країна може стати банкрутом, якщо дефіцит не буде скорочено. Також варто зазначити, що Ілон Маск давно не виступав публічно, а його звинувачують у невиконанні обіцянок щодо фінансової підтримки Трампа.

  • У квітні бюджет отримав 323 млн грн від приватизації

    У квітні бюджет отримав 323 млн грн від приватизації

    У квітні до державного бюджету України від Фонду державного майна надійшло понад 322 мільйони гривень від приватизації. У цьому місяці було реалізовано 57 об’єктів на приватизаційних торгах. Також у квітні 46 активів було стягнуто у дохід держави через санкційну політику, а 3 великі об’єкти було продано на аукціонах за стартовою ціною, яка зросла в 17 разів. Наразі у переліку об’єктів малої приватизації налічується 1378 об’єктів. З початку року до нього додано 115 об’єктів і виключено 86. Крім того, раніше держбюджет отримав близько 2 мільярдів гривень від продажу компанії Аерок, яка є провідним виробником газобетонних виробів в Україні і має виробничі потужності у двох областях.