Позначка: Бюджет

  • Чим відрізняються український та російський бюджети

    Чим відрізняються український та російський бюджети

    Верховна Рада проголосувала за проєкт бюджету на 2026 р. у першому читанні. Своєю чергою Держдума РФ ухвалила у першому читанні проєкт федерального бюджету Росії на 2026 р. Чим відрізняються бюджети нашої країни та країни-агресора? Бюджет України: видатки на оборону та підвищення соцстандартів Верховна Рада підтримала проєкт державного бюджету на 2026 р. у першому читанні. Основними будуть видатки на оборону, але після цьогорічної паузи зростуть і соціальні стандарти.
    У проєкті держбюджету-2026 закладено видатки на 4,8 трлн грн, доходи – 2,8 трлн грн.
    Бюджет підготовлений за другим сценарієм, який передбачає, що війна триватиме увесь наступний рік. Тому усі зібрані податки (2,8 трлн грн) підуть на сектор оборони. Решта видатків (2 трлн грн) будуть профінансовані за рахунок міжнародної допомоги.
    Особливістю бюджету-2026 є те, що уряд вирішив підвищити соціальні стандарти, заморожені у 2026 р. “Із позитивного – соціальні стандарти вперше за час повномасштабної війни підвищуються. Ми підвищили мінімальну зарплату, відповідно – буде підвищення прожиткового мінімуму. Це безумовно вплине і на розмір пенсії.”, – сказала народний депутат України, член Комітету ВР з питань бюджету Лариса Забураннав ефірі “Українського радіо”. Згідно з документом, планується встановити з 1 січня 2026 р. мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі – 8 647 грн; у погодинному розмірі – 52 грн. Зараз мінімалка становить 8 тис. грн, наступного року вона зросте на 8,1%.
    Водночас Кабмін прогнозує уповільнення зростання заробітних плат українців у 2026 р. до 16%. Середня зарплата становитиме у 2026 р. – 30 032 грн.
    Документ рекомендує уряду підняти на 50% зарплати вчителям та викладачам вишів. Також Верховна Рада дала рекомендації уряду опрацювати питання щодо підвищення з 1 січня 2026 р. рівня грошового забезпечення військовослужбовців ЗСУ, інших військових формувань.
    Прогноз уряду передбачає зростання споживчих цін наступного року на 9,9%. Саме на цю величину пропонується збільшити прожитковий мінімум, у тому числі для осіб які втратили працездатність (мінімальну пенсію). Документом пропонується установити з 1 січня 2026 р. прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3209 грн. А для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років – 2817 грн; дітей віком від 6 до 18 років – 3512 грн; працездатних осіб – 3328 грн; осіб, які втратили працездатність – 2595 грн.
    Також відомо, що у проєкті закладений середній курс гривні до долара на рівні 45,7 грн/дол. у 2026 р. Цей курс є розрахунковим і не впливає на валютно-курсову політику НБУ, який встановлює курси за своїми принципами. Курс євро у 2026 р. становитиме – 49,4 грн/євро.
    Очікується, що реальний ВВП у 2026 р. зросте на 2,4%, а номінальний ВВП становитиме 10,309 трлн грн. Інфляція (грудень до грудня) прогнозується на рівні 9,9%. Показник відношення державного та гарантованого боргу до ВВП сягне 106% ВВП.
    Уряд прогнозує фінансування дефіциту державного бюджету у 2026 р. за рахунок міжнародної допомоги на 44 млрд дол. Джерела для 18 млрд дол. з них поки не визначені.
    Далі до листопада Кабінет Міністрів має опрацювати пропозиції і повернути документ до парламенту для голосування в цілому. Бюджет РФ: влада збирається підняти податки Держдума ухвалила у першому читанні проєкт федерального бюджету Росії на 2026 р. Влада збирається наступного року підняти податки і більше позичати у населення – інакше вона ніяк не може впоратися з високим дефіцитом бюджету. Російська економіка у 2025 р. сильно сповільнилася, а уряду через це стає дедалі складніше знаходити гроші на війну та соціальні витрати.
    На 2026 р. дефіцит прогнозують вже в 3,7 трлн руб. (1,6% ВВП). “Федеральні видатки наступного року зростуть до 44,869 трлн рублів, але рівень дефіциту залишається прийнятним”,- сказав прем’єр-міністр Росії Михайло Мішустін. Водночас в Рахунковій палаті констатують, що Росія вже зіткнулася з періодом слабкого зростання. В її звіті до бюджету йдеться про те, що таких низьких темпів зростання в російській економіці не відзначалося з 2016 р., за винятком 2020 і 2022 років, коли ВВП знижувався під час локдауну через коронавірус і санкційну кризу.
    Загалом, джерело ризиків – це бюджетна політика останніх років. Попри те, що витрати бюджету 2026 р. мають становити 44 трлн руб, уряд може збільшити їх пізніше, як це неодноразово траплялося раніше. Тоді дефіцит знову виявиться вищим, за закладений в бюджеті. Доходи (уряд збирається наступного року отримати понад 40 трлн руб.) також можуть виявитися нижче запланованих, якщо, наприклад, економіка продовжить сповільнюватися.
    Тож вже зараз очевидно, що треба буде латати дірку в бюджеті. В Росії вже розпочалася велика податкова реформа. У вересні поточного року Мінфін запропонував підняти податок на додану вартість (ПДВ) з 20% до 22%. Це базовий податок, який сплачують виробники майже всіх товарів та послуг, а також імпортери. “Підвищити податок збираються насамперед, щоб знайти гроші “на фінансування оборони та безпеки”, – йшлося у пресрелізі Мінфіну РФ. Прямий наслідок підвищення ПДВ – це прискорення інфляції. “Підвищення податку може прискорити зростання цін на 0,6-0,7 процентних пунктів”, – вважає заступник голови Банку Росії Олексій Заботкін. Щоправда, Міністерство економічного розвитку не змінює прогноз щодо інфляції: чиновники чекають на темпи зростання цін на рівні 4%. Таким чином, вони припускають, що ціни в 2026 р. зростатимуть набагато повільніше, ніж нинішня ситуація – у вересні інфляція склала майже 8%.
    Проте російські експерти вважають, що підвищення податків торкнеться кожного. “Підвищення ПДВ торкнеться кожного. Зростання цін буде ще складніше утриматими. Це означає, що Центробанк проводитиме ще жорсткішу грошово-кредитну політику. Значить, ні про яке суттєве зниження ключової ставки, про яке мріють і говорять багато хто, мова вже навряд чи піде. І, отже, особливого поштовху для зростання економіки від грошово-кредитної політики чекати не доводиться”, – констатує Ольга Шаміна, доцент, кандидат економічних науку Вищій школі журналістики та масових комунікацій СпбДУ в коментарі російській службі Бі-бі-сі. Це друге підвищення податків у Росії після початку війни з Україною. З 1 січня 2025 р. в Росії зросли ПДФО та податок на прибуток. Крім того, влада скасувала деякі податкові пільги, наприклад, ліміти за спрощеною системою оподаткування, а також підвищила акцизи на тютюн, алкоголь і нафтопродукти у 2025 р.
    Росіяни нарешті відчують на своїй кишені, скільки коштує війна, яку їх країна розв’язала в Україні.
    У коментарі російській службі Бі-бі-сі російський економіст на умовах анонімності сказав, що бюджет, прийнятий у першому ситання – очікуваний у поточних умовах. Вони намагаються виконати всі доручення керівництва: соціальні зобов’язання не на шкоду видаткам на “оборону та безпеку”. Натомість на шкоду економіці та пересічним громадянам. З іншого боку, може, звичайні громадяни раптом усвідомлюють, що платять за геополітику зі своєї кишені.
    Вікторія Хаджирадєва

  • Депутати підтримали бюджет-2026 у першому читанні

    Депутати підтримали бюджет-2026 у першому читанні

    У середу, 22 жовтня, Верховна Рада підтримала у першому читанні проєкт закону про державний бюджет України на 2026 рік. За це рішення проголосували 256 народних депутатів. Згідно з цим документом, доходи державного бюджету складуть 2,4 трлн грн, що більше на 18,8% у порівнянні з 2025 роком. Видатки складатимуть 4,8 трлн грн, що на 415 млрд грн більше порівняно з попереднім роком. Зокрема, на оборону та безпеку заплановані видатки у розмірі 2,8 трлн грн. Також передбачено збільшення видатків на соціальні сфери, такі як соціальний захист, охорона здоров’я, освіта, наука, ветеранська політика та підтримка економіки. Депутати також підтримали поправку щодо продовження пільг на електромобілі на один рік до 2027 року. Комітет Верховної Ради опрацював понад 3,3 тисячі поправок до цього проєкту бюджету на суму понад 7,1 трлн грн.

  • Рада схвалила додаткові 325 млрд на оборону

    Рада схвалила додаткові 325 млрд на оборону

    Верховна Рада ухвалила збільшення видатків на оборону у розмірі 324,7 млрд гривень. Ця ініціатива була підтримана 293 депутатами під час засідання. Гроші будуть спрямовані на потреби Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки України та інших військових структур. Також важливою новиною є те, що вперше кошти для збільшення оборонних видатків будуть надходити від міжнародних партнерів, зокрема 295 млрд гривень від Євросоюзу. Раніше цього року було вже збільшено видатки на безпеку та оборону на 412 млрд гривень.

  • Шість регіонів РФ витратили резерви і тепер на межі бюджетного краху – ЗМІ

    Шість регіонів РФ витратили резерви і тепер на межі бюджетного краху – ЗМІ

    За даними російського рейтингового агентства «Эксперт РА», декілька російських регіонів стикаються з бюджетною кризою у зв’язку з помітним зниженням податкових зборів у 2025 році. На початок вересня шість регіонів РФ мали надзвичайно малі суми на банківських рахунках, що покривають лише дуже невеликий відсоток витрат на рік. Наприклад, Архангельська область лише 50 млн. рублів на рахунках, що становить лише 0,03% від її річного бюджету. Ця ситуація також відзначена в інших областях, таких як Калмикія, Волгоградська область, Білгородська область та інші, де резерви виросли до небезпечно низького рівня.

  • Шість регіонів РФ на межі бюджетного краху через потрачені резерви – ЗМІ

    Шість регіонів РФ на межі бюджетного краху через потрачені резерви – ЗМІ

    У російських регіонах наближається бюджетна криза, оскільки у 2025 році вони стикаються зі значним зниженням податкових доходів і вже використали всі фінансові резерви. Згідно з даними російського рейтингового агентства “Експерт РА”, станом на 1 вересня шість регіонів РФ мали на банківських рахунках менше 1% від затвердженого на рік бюджету. Наприклад, у Архангельській області в резерві лише 0,03% від річних витрат, у Калмикії – 0,1%, у Волгоградській області – 0,04%, у Білгородській – 0,1%. Деякі області мають лише на один-два дні видатків в резервах: Ульяновська, Іркутська та Мурманська області. Трохи більше можуть протриматися за рахунок резервів Новосибірська, Тули та Ярославської області, де запасів на рахунках залишилося на 5 днів видатків.

  • Названо витрати України на оборону з початку року

    Названо витрати України на оборону з початку року

    За січень-вересень цього року касові видатки державного бюджету України склали 2,82 трлн грн, що на 20,2% більше, ніж у минулому році. Найбільша частина цих коштів була спрямована на оборону, а саме 1,78 трлн грн або 63,3% від усіх видатків. У цій сумі також включені витрати на оплату праці, товари і послуги, соціальне забезпечення, субсидії та трансферти підприємствам, обслуговування держборгу та трансферти місцевим бюджетам. Загалом, видатки зросли у порівнянні з минулим роком, що свідчить про збільшення фінансування в різних сферах державного управління.

  • Депутати подали до бюджету-2026 поправок на 7 трлн

    Депутати подали до бюджету-2026 поправок на 7 трлн

    Голова бюджетного комітету Верховної Ради, Роксолана Підласа, заявила, що до проєкту держбюджету-2026 було подано понад 3,3 тисячі поправок на суму понад 7,1 трлн грн, що вище, ніж обсяг самого бюджету. Більшість депутатів не вказали джерело фінансування своїх ідей, але ті, що вказали, пропонували використати резервний фонд та кошти на обслуговування державного боргу. Зараз резервний фонд може зменшитися на 47 млрд грн, а “військовий резерв” – на 224,2 млрд грн. Бюджетний комітет відповідальний за збалансування бюджету і уникнення дефіциту, тому лише пропозиції з реалістичними джерелами фінансування будуть розглянуті до другого читання законопроєкту.

  • Данія виділяє Україні понад $170 млн на оборону

    Данія виділяє Україні понад $170 млн на оборону

    Данія виділить Україні понад 1 мільярд крон (близько 171 мільйона доларів) на підсилення обороноздатності. Ці кошти будуть використані на морське обладнання, обслуговування танків та навчання українських військових. Міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен зазначив, що цей пакет допомоги включає фінансування різноманітних ініціатив з підвищення бойового потенціалу України. Частина коштів піде на навчальне та тренувальне обладнання для українських військових, а також на заходи в морській сфері та обслуговування танків. Загалом, цей пакет допомоги від Данії містить пожертви на майже 2,7 мільярди крон у період з 2025 по 2028 роки. Данія також інвестує в українську оборонну промисловість, підтримуючи її на шляху до інновацій на полі бою.

  • Система автофіксації WIM забезпечила 95 млн надходжень до бюджету

    Система автофіксації WIM забезпечила 95 млн надходжень до бюджету

    У 2025 році система автофіксації WIM допомогла зберегти дороги та принесла до бюджету понад 95 мільйонів гривень за дев’ять місяців. Ця система фіксує перевантажені вантажівки, запобігаючи пошкодженню автошляхів і мостів. У цей час було складено 4 345 постанов на порушників, а найбільше порушень зафіксовано в Київській, Дніпропетровській та Миколаївській областях. Загалом за чотири роки роботи системи до бюджету надійшло понад 591 мільйон гривень. Система Weigh-in-Motion контролює перевищення ваги вантажівок за допомогою вмонтованих датчиків у дорожньому покритті, а отримані дані обробляються в Центрі обробки даних Укртрансбезпеки.

  • Податок на Google поповнив бюджет на 10,6 млрд

    Податок на Google поповнив бюджет на 10,6 млрд

    Українські міжнародні компанії вже сплатили 10,6 млрд гривень “податку на Google” з початку цього року. Інформацію про це оприлюднили у Державній податковій службі. За дев’ять місяців цього року зареєстровано збільшення кількості платників і зростання суми податкових зобов’язань порівняно з минулим роком. Найбільші платники у цьому році: Apple, Google, Valve, Meta, Sony, Etsy, Netflix, Wargaming, Bolt, OpenAI, Ebay та інші. Український бюджет вже отримав 3,5 млрд гривень “податку на Google” за один квартал.