Новий прем’єр-міністр Франції Себастьєн Лекорню оголосив про те, що з 1 січня 2026 року будуть скасовані довічні пільги для колишніх прем’єрів країни. Він вважає, що ці привілеї неприйнятні, оскільки тимчасовий статус на посаді прем’єра не має означати довічні пільги. Наразі експрем’єри Франції мають право на довічне користування автомобілем із водієм та захист поліції, що коштує державі 4,3 мільйона євро на рік. Зміни також передбачають обмеження терміну користування цими пільгами: поліцейський захист буде надаватися лише протягом трьох років, а транспортні привілеї – лише протягом десяти років. Лекорню наголосив, що керівники держави повинні бути готові до реформ і змін, а недотримання обіцянок може викликати недовіру до влади.
Позначка: Бюджет
-
Чому цифри різняться і де МВФ пропонує нашій країні шукати кошти
Міжнародний валютний фонд (МВФ) вважає, що Україні може знадобитися значно більше коштів, ніж розраховує уряд. За оцінками МВФ, фінансові потреби України можуть скласти майже 60 мільярдів доларів, тоді як українська влада вважає, що вистачить близько 37,5 мільярдів на два роки. Якщо прогнози МВФ виявляться правильними, Україні може знадобитися додаткова фінансова підтримка через війну з Росією, яка триває вже четвертий рік. Розбіжності у визначенні фінансових потреб виникли під час переговорів у Києві щодо зовнішнього фінансування майбутніх потреб України.
-
До Ради внесли проєкт держбюджету-2026
Уряд вніс до Верховної Ради проект закону про державний бюджет на наступний рік. Текст законопроєкту поки відсутній, але його передали на розгляд керівництву. Народний депутат повідомив, що цього тижня проєкт бюджету на 2026 рік буде презентований у Раді. Після презентації депутати матимуть можливість подати свої поправки до 1 жовтня. Після цього буде підготовлена таблиця пропозицій та бюджетних висновків, а до 20 жовтня планується схвалення бюджетних пропозицій. Остаточне схвалення бюджету планується до 20 листопада після необхідного кількості голосів.
-
Кабмін ухвалив проєкт держбюджету на 2026 рік
Уряд України затвердив проєкт державного бюджету на 2026 рік, який складається з великої кількості витрат і доходів. Головні напрямки видатків включають оборону, освіту, науку та охорону здоров’я. Зокрема, передбачено збільшення видатків на оборону та виробництво зброї, підвищення зарплат педагогічним працівникам і студентам, фінансування наукових проєктів та покращення медичної допомоги. Також передбачено запровадження програми Чекап 40+, яка передбачає нову адресну виплату для осіб віком від 40 років на комплексний медичний огляд.
-
У Конгресі США ухвалилили $400 млн для України
Палата представників Конгресу США проголосувала за законопроєкт про оборонну політику на суму $892,6 млрд. Цей законопроєкт включає виділення $400 млн на допомогу Україні у сфері безпеки, незважаючи на опозицію деяких республіканців. Парламент також відхилив пропозицію скоротити фінансування для України. Законодавці також вимагають від Пентагону звітувати перед Конгресом у разі скасування або призупинення військової допомоги Україні.
-
Куди закопують мільярди: як облаштовують підземні школи
У цьому навчальному році до шкіл України пішло 3,5 мільйона дітей, з яких майже 2,3 мільйона навчатимуться очно, а решта – дистанційно. Щоб забезпечити безпечні умови для освітнього процесу, в шкільну інфраструктуру інвестується значна сума грошей. За останні два роки на модернізацію шкіл витрачено рекордні 22,9 мільярда гривень. Особливу увагу приділяють підземним школам-укриттям, які будуються в прифронтових областях для забезпечення безпечного навчання учнів. Наприклад, у Запоріжжі відкрили восьму підземну школу, де навчаються майже тисяча учнів. Такі школи обладнані всім необхідним для комфортного навчання. Крім того, підземні школи будують і в інших регіонах, як Херсонщина. Відкриття таких шкіл дозволяє навчатися очно та безпечно сотням тисяч дітей. В цілому, очна освіта залишається пріоритетною, і уряд виділив значні кошти на облаштування шкільних укриттів для забезпечення безпеки учнів під час навчання.
-
Доходи держбюджету зросли майже на 40%
У серпні до загального і спеціального фондів державного бюджету надійшло 314,2 млрд грн податків, зборів та інших платежів, що на 38,7% більше, порівняно із показниками липня (226,6 млрд грн). Про це повідомляє Мінфін з посиланням на оперативні дані Держказначейства.
Зазначається, що надходження до загального фонду держбюджету у серпні становили 242,9 млрд грн податків, зборів та інших обов’язкових платежів.
Серед платежів, що контролюються податковими та митними органами, основні надходження забезпечено за рахунок:- 51,1 млрд грн – податку на прибуток підприємств;
- 46 млрд грн – імпортного ПДВ;
- 30,7 млрд грн – податку на доходи фізичних осіб та військовий збір;
- 23,4 млрд грн – ПДВ (із 38 млрд грн зібрано, 14,6 млрд -відшкодовано);
- 26,8 млрд грн – акцизного податок;
- 5,4 млрд грн – рентних платежів.
- 4,6 млрд грн – митних платежів.
Також до бюджету надійшло додаткові 3,5 млрд грн, як частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучається до державного бюджету відповідно до закону.
Крім того, до бюджету надійшли кошти, отримані у вигляді міжнародної допомоги (грантів) у розмірі 44 млрд грн, в рамках реалізації Угоди про грант Фонду фінансового посередництва зі сприяння залучення ресурсів для інвестування в зміцнення України між Україною та МБРР.
Додатково Пенсійний фонд і фонди соцстрахування отримали 54,1 млрд грн єдиного соціального внеску.
За січень-серпень 2025 року до загального фонду держбюджету надійшло 1,71 трлн гривень, а з урахуванням спецфонду надходження становили 2,41 трлн грн. Водночас касові видатки державного бюджету за цей період було профінансовано у сумі 3,23 трлн грн, у тому числі загального фонду – 2,5 трлн гривень. -
В ЄС відзвітували про рекордні витрати на оборону
Витрати країн Євросоюзу на оборону у 2024 році сягнули рекордних 343 млрд євро. Про це свідчить звіт Європейського оборонного агентства (EDA).
Згідно з документом, обсяг витрат зріс на 19% порівняно з 2023 роком, а їх частка від ВВП становила 1,9%, що лише на 0,1% менше за попередню ціль НАТО у 2%.
Згідно з прогнозами, у 2025 році оборонні витрати ЄС зростуть до 381 млрд євро, тоді як частка ВВП перевищить поріг у 2% – до 2,1%.
Раніше мінімальний орієнтир НАТО для країн-членів становив 2% ВВП, втім, у червні цього року Альянс ухвалив рішення підвищити цільовий показник до 5% ВВП до 2035 року.
Окрім загального зростання витрат, 2024 рік став рекордним за інвестиціями у наукові дослідження, розробки та закупівлі військової техніки. Вперше цей показник перевищив 100 млрд євро, досягнувши 106 млрд євро, що на 42% більше, ніж минулого року. -
Уряд Польщі запланував рекордні витрати на оборону у 2026 році
Кабінет Міністрів Польщі ухвалив проєкт державного бюджету на 2026 рік. Прем’єр Дональд Туск назвав його “переломним”, адже документ передбачає зниження інфляції, економічне зростання та рекордні видатки на безпеку й охорону здоров’я. Про це повідомляє пресслужба уряду країни.
Окремий акцент зроблено на обороні: на потреби армії у 2026 році планують спрямувати 200 млрд злотих (54,75 млрд доларів), що становить 4,8% ВВП – один із найвищих показників серед країн НАТО.
“Ми знаємо, навіщо ми це робимо; ми бачимо це на нашому східному кордоні. Ми продовжимо озброювати Польщу і готуватимемо її до будь-яких несподіванок”, – заявив Туск.
Глава уряду додав, що для захисту країни від усіх зовнішніх загроз необхідна сучасна та боєздатна армія.
Своєю чергою, міністр фінансів Польщі Анджей Доманьський поінформував, що дефіцит бюджету у 2026 році становитиме 271,7 млрд злотих (6,5% ВВП). Тоді як доходи країни мають досягти 647 млрд злотих, що майже на 44 млрд злотих вище за прогноз на 2025рік.
Проєкт бюджету у п’ятницю передадуть на розгляд Ради соціального діалогу. -
З початку року бюджети отримали 25,5 млрд грн земельного податку
Землевласники та орендарі земельних ділянокза січень – липень 2025 року перерахували до місцевих бюджетів майже 25,5 млрд грн плати за землю. Про це повідомляє Державна податкова служба України.
Зазначається, що це майже на 15,9 %, або на 3,5 млрд грн більше, ніж за відповідний період минулого року. За січень – липень 2024 року надходження склали майже 22 млрд гривень.
Найбільше коштів сплачено платниками Дніпропетровщини – 4,5 млрд грн. Платники Києва сплатили 3,7 млрд грн, Одещини – 2,2 млрд грн, Львівщини – 1,7 млрд гривень.
Як повідомлялося, за І півріччя 2025 року сплачено 526,8 млн грн з урахуванням ПДВ за право користування державними сільськогосподарськими землями в межах проєкту Земельний банк.