Позначка: Біженці

  • Литва відтермінувала для українських біженців вимогу щодо знання мови

    Литва відтермінувала для українських біженців вимогу щодо знання мови

    Уряд Литви схвалив відтермінування на пів року вимоги, згідно з якою від українських біженців, які планують влаштувалися на роботу або вже працюють, вимагатимуть знання литовської мови.
    Про це у середу, 9 липня, повідомляє литовський мовник LRT.

    “Згідно з рішенням, мовна вимога буде призупинена ще щонайменше на шість місяців – до закінчення статусу тимчасового захисту, наданого українцям”, – йдеться у повідомлені.

    Зазначається, що спочатку Міністерство освіти, науки та спорту Литви пропонувало не застосовувати мовну вимогу протягом чотирьох років від набуття статусу тимчасового захисту. Пізніше відомство запропонувало скасувати відстрочку у 2028 році, але відмовилося від цієї ідеї після тиску з боку інших міністерств.

    Міністр культури Литви Шарунас Бірутіс раніше стверджував, що відстрочка мовної вимоги не виправдана. А у письмовій заяві, яку опублікував у середу його прессекретар, посадовець сказав, що нова пропозиція міністерства – це “баланс між необхідністю та реальною можливістю”.

    “Володіння литовською мовою є ключовим фактором успішної інтеграції у литовське суспільство. Відтермінування не прискорюють цей процес, а також не допомагають людям ефективніше отримати доступ до ринку праці або державних послуг”, – сказав він.

    За даними Департаменту міграції, з лютого 2022 року в Литві зареєстровано приблизно 96 тисяч українських біженців. Станом на вересень минулого року працевлаштованими в країні були близько 33 900 українців.

  • Німеччина перестала бути лідером в ЄС за кількістю заявок на притулок

    Німеччина перестала бути лідером в ЄС за кількістю заявок на притулок

    У першій половині 2025 року Німеччина перестала бути країною номер один у Європі за кількістю поданих прохань про надання притулку. Про це повідомив Bild у суботу, 5 липня.
    Вказано, що за шість місяців надійшло 61 300 первинних заяв – це майже вдвічі менше, ніж за аналогічний період 2024 року (121 426). У червні кількість заявок не перевищила 7000 – такий низький показник востаннє було зафіксовано взагалі 2013 року.
    Причиною різкого зниження стало посилення міграційної політики: запроваджено додаткові прикордонні перевірки, призупинено програму возз’єднання сімей, скасовано прискорене отримання громадянства. Крім того, збільшено список так званих “безпечних країн”, звідки тепер складніше набути статусу біженця.
    “Це очевидні успіхи у розвороті міграції. Ми послідовно продовжуємо йти шляхом до того, щоб перевернути міграцію з ніг на голову”, – заявив у коментарі виданню міністр внутрішніх справ Німеччини Олександр Добриндт.
    Згідно з внутрішньою доповіддю Єврокомісії, Німеччина тепер на третьому місці в ЄС, поступаючись кількістю заявок на притулок Іспанії (76 020 заявок) і Франції (75 428). Впритул йдуть Італія та Греція. Найменші показники у Угорщини (47 заявок), Словаччини (84) та Литви (152).
    Серед прохачів притулку у Німеччині лідирують вихідці з Афганістану (22%), Сирії (20%) та Туреччини (11%). Також до першої п’ятірки увійшли громадяни Іраку та Росії, остання – з часткою 3,1%.

  • Німеччина втратила лідерство в ЄС за кількістю заявок на притулок

    Німеччина втратила лідерство в ЄС за кількістю заявок на притулок

    У першій половині 2025 року Німеччина перестала бути країною номер один у Європі за кількістю поданих прохань про надання притулку. Про це повідомив Bild у суботу, 5 липня.
    Вказано, що за шість місяців надійшло 61 300 первинних заяв – це майже вдвічі менше, ніж за аналогічний період 2024 року (121 426). У червні кількість заявок не перевищила 7000 – такий низький показник востаннє було зафіксовано взагалі 2013 року.
    Причиною різкого зниження стало посилення міграційної політики: запроваджено додаткові прикордонні перевірки, призупинено програму возз’єднання сімей, скасовано прискорене отримання громадянства. Крім того, збільшено список так званих “безпечних країн”, звідки тепер складніше набути статусу біженця.
    “Це очевидні успіхи у розвороті міграції. Ми послідовно продовжуємо йти шляхом до того, щоб перевернути міграцію з ніг на голову”, – заявив у коментарі виданню міністр внутрішніх справ Німеччини Олександр Добриндт.
    Згідно з внутрішньою доповіддю Єврокомісії, Німеччина тепер на третьому місці в ЄС, поступаючись кількістю заявок на притулок Іспанії (76 020 заявок) і Франції (75 428). Впритул йдуть Італія та Греція. Найменші показники у Угорщини (47 заявок), Словаччини (84) та Литви (152).
    Серед прохачів притулку у Німеччині лідирують вихідці з Афганістану (22%), Сирії (20%) та Туреччини (11%). Також до першої п’ятірки увійшли громадяни Іраку та Росії, остання – з часткою 3,1%.

  • Притулок у Нідерландах для українців здорожчає удвічі

    Притулок у Нідерландах для українців здорожчає удвічі

    Уряд Нідерландів вирішив підвищити щомісячну плату для українців, які перебувають у притулках. З жовтня сума зросте зі 105 євро на місяць до 244 євро. Про це у п’ятницю, 4 липня, повідомляє RTL з посиланням на міністерку з питань притулку та міграції Мону Кейзер.

    Як пояснила Кейзер, збільшення особистої плати спрямоване на покриття витрат, пов’язаних із експлуатацією притулку, таких як газ, вода та електроенергія. Ця ініціатива має на меті скоротити різницю у фінансових зобов’язаннях між українськими біженцями та шукачами притулку з інших країн.

    Як зазначає RTL, наразі самотній українець сплачує 105 євро щомісяця, однак вже в жовтні ця сума зросте до 244 євро. Для сімей із двома неповнолітніми дітьми максимальний платіж визначатиметься залежно від їх обставин і може становити до 488 євро на місяць.

    На початку 2025 року уряд країни скоротив розмір компенсації за розміщення біженців з 61 до 44 євро на добу. Водночас, згідно з даними чотирьох найбільших міст Нідерландів – Амстердама, Роттердама, Утрехта і Гааги – фактичні витрати на одного біженця становлять від 55 до 60 євро на день.

    Раніше повідомлялося, що ЄС розглядає можливість продовження Директиви про тимчасовий захист для українців ще на рік, до березня 2027 року, але це може бути останнє продовження через правові обмеження.

    Переселенців перевірять: які підстави є для цього і що виявлятимуть

  • Відомо, скільки біженців з України живе в країнах ЄС

    Відомо, скільки біженців з України живе в країнах ЄС

    За даними Євростату, на початку цього року понад 4,3 мільйона українців отримали тимчасовий захист у країнах ЄС через російську агресію. Найбільше українських біженців знаходиться в Німеччині, Польщі та Чехії. У січні кількість біженців у ЄС зросла на 25 530 осіб. У більшості цих країн громадяни України складають понад 98% усіх осіб з тимчасовим захистом. Найчастіше статус захисту отримували афганці, венесуельці та українці. Під час першого кварталу 2025 року Євросоюз надав статус захисту 66 315 шукачам притулку. У листопаді 2024 року за кордоном перебували 5,2 млн українських біженців, більшість з яких виїхали через західні кордони. Всесвітній день біженців, який відзначається 20 червня, призначений для привертання уваги до проблеми біженців, які покидають свої домівки через збройні конфлікти та переслідування.

  • У Швейцарії пропонують скасувати захист для українських біженців

    У Швейцарії пропонують скасувати захист для українських біженців

    Швейцарська народна партія запропонувала скасувати статус захисту S для українських біженців в Швейцарії, оскільки значна частина української території вже не перебуває під загрозою бойових дій. У травні 2025 року понад 69 тисяч українців мали статус S в Швейцарії, але більше 2600 осіб повернулися додому. Швейцарський парламент раніше підтримав ініціативу обмежити доступ до статусу S для українців з регіонів, де немає активних бойових дій або окупації. Федеральна рада Швейцарії планує визначити безпечні регіони України до літніх канікул. У той же час Євросоюз продовжив тимчасовий захист для українських біженців до 2027 року.

  • В уряді розповіли, що планує ЄС для українців по закінченню захисту

    В уряді розповіли, що планує ЄС для українців по закінченню захисту

    Віцепрем’єр України Олексій Чернишов повідомив, що після 4 березня 2027 року, коли тимчасовий захист в ЄС для українців завершиться, їм допомагатимуть безперешкодно повернутися назад в Україну або ж змінити статус перебування у Європейському Союзі для тих, хто має там роботу чи навчання. Про це він сказав журналістам в Люксембурзі, передає Європейська правда.
    “Ми поінформовані про продовження статусу тимчасового захисту для українських біженців ще на один рік, до березня 2027 року. Дуже важливо надати цим людям ясність для планування їхнього життя і для їхньої безпеки”, – заявив Чернишов.
    За його словами, станом на зараз у ЄС перебуває близько 5 мільйонів українців під статусом тимчасового захисту, які виїхали з України після початку повномасштабного вторгнення. 60% з них перебувають у Німеччині, Польщі або Чехії. Німеччина прийняла найбільше українців – понад 1,2 мільйона.
    “Ми будемо готові добровільно повернути частину або більшість українців, як тільки закінчиться війна і настане стабільний мир. Ми готуємо спеціальні центри в столицях країн Європейського Союзу, які називатимуться хабами єдності, і які надаватимуть фахові послуги як для тих українців, які розглядають можливість добровільного повернення додому після досягнення миру”, – зазначив Чернишов.
    Він додав, що хаби єдності будуть допомагати й тим, “хто вирішить інтегруватися в країни Європейського Союзу”.
    “Вони повинні знати мову. Вони повинні мати роботу. Вони повинні бути професійно розвиненими. Вони повинні бути активом. Над цим ми будемо працювати”, – заявив міністр.

  • Рада ЄС погодила продовження захисту для українців

    Рада ЄС погодила продовження захисту для українців

    Євросоюз ухвалив політичне рішення продовжити до 4 березня 2027 року тимчасовий захист для українських біженців, які вимушені були залишити свою країну через війну, яку проти України веде Росія. Про це повідомила Рада ЄС у п’ятницю, 13 червня.
    “Сьогодні Рада висловила одностайну підтримку пропозиції продовжити тимчасовий захист для понад 4 млн українців, які тікають від російської агресії, до 4 березня 2027 року”, – йдеться у повідомленні.
    Вказано, що Рада ЄС офіційно ухвалить рішення про продовження тимчасового захисту на одній зі своїх наступних сесій.
    Коментуючи ухвалене рішення, міністр внутрішніх справ та адміністрації головуючої в ЄС Польщі Томаш Семоняк сказав: “Поки Росія продовжує тероризувати українське мирне населення невибірковими авіаударами, ЄС продовжує виявляти свою солідарність з українським народом. Ми продовжуватимемо надавати захист мільйонам українських біженців ще протягом року”.
    За його словами, польське головування також ініціювало обговорення стратегії поступового скасування тимчасового захисту після досягнення справедливого миру.
    “Найближчим часом ми працюватимемо над спільними рішеннями для всього ЄС у цій сфері, зокрема в контексті повернення до України”, – додав Семоняк.
    Як відомо, з березня 2022 року ЄС надав безпеку та притулок понад 4 млн біженців з України на основі Директиви про тимчасовий захист. Тимчасовий захист має діяти до 4 березня 2026 року, а тепер його буде продовжено до 4 березня 2027 року.

  • В ООН сказали, скільки Польща заробила на українських біженцях

    В ООН сказали, скільки Польща заробила на українських біженцях

    За три роки перебування українські біженці сприяли зростанню ВВП Польщі на понад 320 млрд злотих (близько 85 млрд доларів за поточним курсом НБУ), тоді як витрати Польщі на допомогу Україні під час війни становили лише 2,3 млрд доларів. Про це у четвер, 12 червня, повідомляє Організація об’єднаних націй (ООН) з посиланням на звіт аудиторської компанії Deloitte, у якому ішлося про вплив українських біженців на економіку Польщі.
    Згідно зі звітом, економіка Польщі демонструвала стабільне зростання з 2022 року, коли почалася повномасштабна війна Росії проти України. У перший рік ВВП зріс на 1,5%, у 2023-му – на 2,2%, а в 2024 році – на 2,7%.
    Аналітики зазначають, що польська економіка отримала мільярдні надходження завдяки присутності українських біженців, витративши при цьому значно менше.
    Зокрема, з 22 лютого 2022 року до 10 червня 2025-го Польща витратила:

  • 9,2 млрд злотих (2,3 млрд доларів) – на гуманітарну та військову допомогу Україні;
  • 31,1 млрд злотих – на програми підтримки біженців.
  • Загальні витрати склали 40,3 млрд злотих, або приблизно 10 млрд доларів.
    Натомість приріст ВВП за цей самий період сягнув 328,6 млрд злотих (близько 85 млрд доларів). Таким чином, доходи від присутності українців перевищили витрати у 8,5 раза. Лише у 2024 році економічний ефект сягнув 25 млрд доларів – ця сума повністю перекриває витрати за всі три роки.
    За даними ООН, позитивна динаміка помітна і в держбюджеті Польщі:

  • 2022 рік – зростання на 2% (+25 млрд злотих),
  • 2023 – на 2,75% (+39,1 млрд),
  • 2024 – на 2,94% (+47 млрд).
  • Експерти Deloitte пояснюють цей ефект тим, що українці активно працюють, сплачують податки й соціальні внески, а також приносять у країну гроші, які привезли із собою.

  • Переселенців перевірять: які підстави є для цього і що виявлятимуть

    Переселенців перевірять: які підстави є для цього і що виявлятимуть

    Припинили виплати майже на 8 млн грн Ці перевірки спрямовані на верифікацію інформації, яку переселенці подають для отримання державної підтримки.
    Про це повідомляє проєкт “Ветеран”.
    Органи соцзахисту безпідставно не проводять перевірки – для цього мають бути чітко визначені причини. Серед основних підстав такі:
    – наявність відповідної інформації з автоматизованих реєстрів;
    – надходження повідомлення про зміну фактичного місця проживання або перебування ВПО;
    – результати верифікації, які вказують на невідповідність критеріям отримання допомоги;
    – повідомлення від третіх осіб (наприклад, сусідів, співмешканців або інших громадян).
    Отримавши такі дані, Нацсоцслужба зобов’язана відреагувати та визначити дату перевірки.
    Про заплановану перевірку ВПО попереджають не пізніше ніж за два календарні дні. Повідомлення може надійти телефоном або іншим способом зв’язку, що дозволяє зафіксувати факт сповіщення. Працівники соціальної служби мають провести перевірку протягом 10 робочих днів з моменту ухвалення рішення про здійснення її.
    У випадку, якщо переселенець заздалегідь повідомив, що не зможе бути вдома в зазначений час через відпустку, візит до родичів чи інші причини, перевірку можуть відкласти на два тижні.
    Якщо ж ВПО відсутній без попередження під час візиту перевіряючих, складається відповідний акт, а особу повідомляють у день перевірки про необхідність протягом 14 робочих днів з’явитися до органу соцзахисту населення за місцем перебування на обліку для проходження ідентифікації.
    А якщо особа не з’явиться для проведення ідентифікації протягом 30 календарних днів, то з наступного місяця виплату грошової допомоги тимчасово припиняють. При цьому ВПО мають бути поінформовані про припинення виплат у будь-який доступний спосіб.
    Переселенець, який протягом 30 днів не зміг пройти ідентифікацію з поважної причини – наприклад, через відрядження, перебування у лікарні, смерть близького родича тощо, – він може поновити отримання допомоги. Для цього потрібно звернутися до органу соціального захисту населення з відповідною заявою та документами, що підтверджують причину відсутності.
    Важливо те, що законодавство гарантує постійне інформування переселенців на всіх етапах: від повідомлення про перевірку до сповіщення про припинення виплат і подальшого поновлення допомоги. Це має забезпечити прозорість процесу і запобігти помилковому позбавленню людей державної підтримки.
    До слова, Національна соціальна сервісна служба за участі спеціалістів органів соціального захисту та уповноважених осіб територіальних громад повідомила про результати здійснення перевірки фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщених осіб протягом першого півріччя 2024 року.
    Усього за шість місяців минулого року було проведено 4 768 перевірок, складено 3518 актів про відсутність ВПО в указаному ними місці проживання, внаслідок чого тимчасово припинено виплати допомоги у розмірі 7,64 млн грн щомісячно тим ВПО, які надали недостовірну інформацію щодо свого місцезнаходження з метою неправомірного отримання соціальної допомоги. “Такі заходи спрямовані на запобігання зловживанню соціальними допомогами, які виплачуються за рахунок коштів державного бюджету. Систематичний контроль за правомірністю отримання виплат дозволить забезпечити адресне реагування на потреби ВПО та раціональне використання бюджетних ресурсів для тих, хто цього потребує”, – пояснили в Національній соціальній сервісній служби України. Пільги для переселенців, гарантовані державою Внутрішньо переміщені особи (ВПО) в Україні, які були змушені покинути свої домівки через війну та облаштовуватися на нових місцях, можуть розраховувати на всебічну підтримку з боку держави. Окрім щомісячної фінансової допомоги, передбачені спеціальні пільги як для дорослих, так і для дітей.
    Видання “На пенсії”, посилаючись на інформацію Центру правової допомоги, повідомляє, що усього діє щонайменше дев’ять ключових форм підтримки переселенців. Основні форми допомоги для ВПО є такі: – Фінансова підтримка.
    До вересня 2025 року продовжено щомісячні виплати: 2 тис. грн для дорослого та 3 тис. грн для дитини або людини з інвалідністю. Ця допомога надається насамперед пенсіонерам, багатодітним сім’ям, дітям та людям з інвалідністю.
    – Компенсаціявартостіоренди житла.
    Якщо витрати на оренду перевищують 20% сукупного доходу сім’ї, то держава компенсує частину цих коштів.
    – Відшкодування за втрачене житло.
    Програма єВідновлення охоплює також і ВПО із тимчасово окупованих територій. Після набуття чинності оновленим законом вони зможуть подати заявку на компенсацію за зруйноване житло.
    – Додаткові пільги для дітей із числа ВПО.
    Пріоритет при зарахуванні до дитсадків та шкіл. Переважне право на зарахування мають діти, зареєстровані як ВПО, та діти, які постраждали внаслідок війни.
    – Безкоштовне харчування.
    У школах та дитсадках таким дітям надається безкоштовне харчування на підставі довідки ВПО або документа, що підтверджує статус постраждалого від бойових дій.
    – Оздоровлення та відпочинок дітей.
    Можливість безкоштовного відпочинку надається автоматично – батьки отримують сповіщення від соцслужб.
    – Соціальна стипендія.
    Студенти ВПО, які навчаються на денній формі за державний рахунок, не мають академічної заборгованості та молодші 23 років, можуть претендувати на щомісячну соціальну стипендію.
    – Проживання в гуртожитку.
    Такі студенти мають право на пріоритетне поселення та можуть отримати знижку на оплату проживання. Подробиці слід уточнювати у приймальній комісії чи у коменданта гуртожитку.
    – Пільгові кредити на навчання.
    Для військових-контрактників у складі ВПО або жителів прифронтових територій передбачені освітні кредити з пільговими умовами.