Позначка: Біженці

  • Все більше українців просять притулку в ЄС – DeepState

    Все більше українців просять притулку в ЄС – DeepState

    Кількість заяв на притулок від українців у Європейському Союзі та Швейцарії значно зросла у першому півріччі 2025 року. За даними аналітичного проєкту DeepState, було подано 16 тисяч таких заяв, що на 29% більше, ніж у попередньому році. Європейське агентство з питань надання притулку також підтвердило цей тренд. Українці бажають забезпечити собі стабільність, отримуючи статус притулку, що дозволяє залишатися в країні, яка його надає. Франція в останній час привертає особливу увагу українців, і більшість заяв на отримання статусу шукача притулку припадає саме на цю країну. Євросоюз прийняв рішення продовжити тимчасовий захист для українських біженців до 2027 року через війну з Росією.

  • Трамп виступив із заявою щодо загибелі української біженки

    Трамп виступив із заявою щодо загибелі української біженки

    Президент США Дональд Трамп висловив своє співчуття у зв’язку з трагічною загибеллю української біженки Ірини Заруцької в місті Шарлотт, Північна Кароліна. Він назвав цю подію “жахливим злочином” і звинуватив “психічно нестабільного злочинця” у нападі. Трамп висловив здивування тим, що підозрюваного, який мав історію правопорушень, випускали на волю без застави, і звинуватив у цьому демократів. Він закликав до посилення контролю над злочинцями і обвинувачував колишнього губернатора у відсутності реакції на проблему. Також Трамп висловив рішучу підтримку жорсткішому законодавству, яке, на його думку, можуть забезпечити лише республіканці. Крім того, він засудив ЗМІ за недостатнє висвітлення цієї трагедії і закликав американців підтримати конкретного кандидата на виборах до Сенату. Інцидент стався, коли 23-річна Ірина Заруцька була вбита невідомою причиною в транспорті. Підозрюваного затримали, але мотив нападу залишається невідомим, і йому проводять психіатричну експертизу.

  • В ООН цього року змогли профінансувати тільки 45% допомоги українцям

    В ООН цього року змогли профінансувати тільки 45% допомоги українцям

    У 2025 році УВКБ ООН звернулося за 550 млн доларів на допомогу українцям, але наразі лише 45% цієї суми було профінансовано. Гроші використовуються на безкоштовну правову допомогу, житло та інші послуги для захисту людей. З початку конфлікту УВКБ ООН зібрало понад 1,6 мільярда доларів для гуманітарної допомоги українцям. Понад 2,2 мільйона осіб отримали грошову допомогу, а також було відремонтовано понад 43 тисячі будинків. Проте фінансування програм зменшується, тому ООН закликає країни не скорочувати видатки на допомогу.

  • Трамп відреагував на вбивство 23-річної української біженки у США

    Трамп відреагував на вбивство 23-річної української біженки у США

    Президент США Дональд Трамп висловив своє обурення щодо вбивства 23-річної української біженки Ірини Заруцької, яка втекла від війни до Сполучених Штатів. Він дізнався про цю трагедію під час спілкування з журналістами і обіцяв ретельно розібратися у цій справі. Відео вбивства з’явилося у мережі нещодавно, хоча сам злочин стався у серпні. Трамп пообіцяв переглянути відео та дізнатися всі деталі цієї жахливої події до наступного ранку.

  • Польща склала список з 31 тисячі іноземців, яких планують депортувати

    Польща склала список з 31 тисячі іноземців, яких планують депортувати

    Польща почала депортувати тисячі іноземців, зокрема й українців. Протягом 2025 року країну змушені були покинути понад 1100 осіб, повідомляє місцева газета Rzeczpospolita.
    Польща депортує тільки частину тих, хто повинен залишити країну, адже загалом у реєстрі небажаних осіб вже є 31 000 іноземців.
    Міністерство внутрішніх справ та адміністрації Польщі раніше повідомило, що з початку цього року 1100 іноземців були видворені з Польщі. Серед них було 15 громадян України. Їм також заборонили повторний в’їзд до Польщі на термін від 5 до 10 років.
    Дані про депортованих українців, за даними Міністерства внутрішніх справ та адміністрації, були внесені до списку небажаних осіб у Польщі, який веде керівник Управління у справах іноземців.
    Згідно з даними, зібраними цим управлінням, до кінця червня цього року до списку небажаних осіб вже було додано вдвічі більше людей, ніж чотири роки тому, коли їх було 16 000, і майже стільки ж, скільки за весь минулий рік.
    Це показує, що кількість іноземців, яких вважають небажаними на території Польщі, неухильно зростає:

  • у 2022 році – 26 000,
  • у 2023 році – 29 000,
  • у 2024 році – 33 000,
  • у 2025 році – 31 000.
  • Найбільшими групами серед цього переліку є громадяни України, Грузії, Сирії, Афганістану, Білорусі та Росії.
    Загалом до списку “небажаних” осіб входять:

  • 5900 українців (з яких 4200, або понад 70%, засуджені остаточним вироком),
  • 4200 грузинів (1600 засуджених),
  • 2500 сирійців (включаючи 800 із засудженнями),
  • 2400 громадян Афганістану (300 із засудженнями),
  • 2200 білорусів (500 із засудженнями),
  • 1900 росіян (включаючи 100 із засудженнями).
  • Польща склала список з 31 тисячі іноземців, яким загрожує депортація

    Польща склала список з 31 тисячі іноземців, яким загрожує депортація

    Польща почала депортувати тисячі іноземців, зокрема й українців. Протягом 2025 року країну змушені були покинути понад 1100 осіб, повідомляє місцева газета Rzeczpospolita.
    Польща депортує тільки частину тих, хто повинен залишити країну, адже загалом у реєстрі небажаних осіб вже є 31 000 іноземців.
    Міністерство внутрішніх справ та адміністрації Польщі раніше повідомило, що з початку цього року 1100 іноземців були видворені з Польщі. Серед них було 15 громадян України. Їм також заборонили повторний в’їзд до Польщі на термін від 5 до 10 років.
    Дані про депортованих українців, за даними Міністерства внутрішніх справ та адміністрації, були внесені до списку небажаних осіб у Польщі, який веде керівник Управління у справах іноземців.
    Згідно з даними, зібраними цим управлінням, до кінця червня цього року до списку небажаних осіб вже було додано вдвічі більше людей, ніж чотири роки тому, коли їх було 16 000, і майже стільки ж, скільки за весь минулий рік.
    Це показує, що кількість іноземців, яких вважають небажаними на території Польщі, неухильно зростає:

  • у 2022 році – 26 000,
  • у 2023 році – 29 000,
  • у 2024 році – 33 000,
  • у 2025 році – 31 000.
  • Найбільшими групами серед цього переліку є громадяни України, Грузії, Сирії, Афганістану, Білорусі та Росії.
    Загалом до списку “небажаних” осіб входять:

  • 5900 українців (з яких 4200, або понад 70%, засуджені остаточним вироком),
  • 4200 грузинів (1600 засуджених),
  • 2500 сирійців (включаючи 800 із засудженнями),
  • 2400 громадян Афганістану (300 із засудженнями),
  • 2200 білорусів (500 із засудженнями),
  • 1900 росіян (включаючи 100 із засудженнями).
  • Британія продовжує програму захисту українців

    Британія продовжує програму захисту українців

    Британія вирішила ще на два роки продовжити програму захисту українців Ukraine Permission Extension. Про це під час виступу в Палаті громад заявила міністр внутрішніх справ Британії Іветт Купер.
    “Ми продовжимо робити свій внесок у підтримку України, продовжуючи програму Ukraine Permission Extension ще на 24 місяці, подробиці будуть опубліковані пізніше”, – зазначила вона.
    За словами Купер, допомога сім’ям з України, Сирії та Гонконгу є свідченням того, що Британія продовжує підтримувати людей, які тікають від переслідувань або конфліктів.
    Українська програма продовження дозволу на перебування (UkrainePermissionExtension, UPE) – це схема МВС Великої Британії, що дає змогу продовжити законне перебування в країні ще до 18 місяців тим громадянам України (та їхнім сім’ям), у кого вже є статус за однією з “українських” візових програм (HomesforUkraine/UkraineSponsorshipScheme, UkraineFamilyScheme, UkraineExtensionScheme) або “дозвіл на перебування поза імміграційними правилами”.
    Подача безоплатна і дає ті самі права, що й вихідні статуси: роботу, оренду житла, доступ до допомоги та освіти. Заяву подають онлайн за 28 днів до закінчення поточного дозволу; за підсумками статус оновлюють в eVisa, а біометрію можуть запитувати додатково. Програма відкрита для заяв із 4 лютого 2025 року.

  • У Німеччині вбили 16-річну українку, штовхнувши під вантажний потяг

    У Німеччині вбили 16-річну українку, штовхнувши під вантажний потяг

    У місті Фрідланд, Нижня Саксонія, 31-річний чоловік штовхнув 16-річну українку під вантажний потяг. Дівчина загинула. Про це поінформувало видання Stern напередодні, 31 серпня.
    Інцидент стався 11 серпня на залізничній станції.
    Підозрюваного, громадянина Іраку, помістили до психіатричної клініки. За даними слідства, його ДНК знайшли на плечі загиблої, що свідчить про насильницький характер дії. Згодом у його крові виявили 1,35 проміле алкоголю.
    Згідно з повідомленням Північнонімецького радіо (NDR), в минулому у нього діагностували параноїдну шизофренію.
    Як пише Bild, 16-річна дівчина розмовляла телефоном з дідусем, котрий почув її крик. Трагедія шокувала місцеву громаду.
    Спершу поліція розглядала подію як нещасний випадок. Пізніше слідчі видали постанову про затримання підозрюваного у вбивстві. Мотиви злочину та зв’язок між чоловіком і дівчиною наразі невідомі.
    Сім’я дівчини, котра приїхала з України у 2022 році, отримала підтримку місцевої громади: на поховання зібрали понад 24 тис. євро.
    Раніше, у місті Шарлотт у штаті Північна Кароліна (США) 23-річна українська біженка Ірина Заруцька отримала численні ножові поранення та померла на зупинці громадського транспорту.

  • Українці отримали умову для виплат в Німеччині

    Українці отримали умову для виплат в Німеччині

    Безробітних українців в Німеччині можуть повністю позбавити допомоги в 2026 році, пише Bild.
    Міністерство праці Німеччини оголосило про чергове заморожування соціальних виплат у 2026 році для 5,6 мільйона одержувачів допомоги, серед яких багато українських мігрантів.
    За даними міністерства, самотня особа продовжить отримувати 563 євро на місяць, а виплати дітям залежать від віку: 357-471 євро.
    Водночас міністр праці Бербель Бас запропонувала значно жорсткіші санкції для тих, хто не співпрацює з центрами зайнятості. За пропуск обов’язкових прийомів допомога скоротиться на 30%, а ті, хто відмовляється від запропонованої роботи, можуть бути повністю позбавлені виплат.
    “Ми пропонуємо людям більшу підтримку на шляху до роботи, але тим, хто не співпрацює, ми значно ускладнимо це”, – заявила Бас.
    Особливо це стосується українських безробітних, які отримують соціальну допомогу в Німеччині. Рішення набуде чинності після схвалення Кабінету міністрів 10 вересня, без необхідності погодження Бундестагом.
    Зміни пов’язані з потребою коригувати соціальні виплати після зниження інфляції та перегляду стандартних ставок.
    Як відомо, президент Польщі Кароль Навроцький наклав вето на закон про допомогу певній категорії українських біженців. Він заявив, що соціальні виплати 800+ мають отримувати лише ті українці, котрі працюють у Польщі, та пообіцяв підготувати власний законопроєкт.
    Вето Навроцького: у Польщі заявили, що урегулюють статус українців

  • Вето Навроцького: у Польщі заявили, що урегулюють статус українців

    Вето Навроцького: у Польщі заявили, що урегулюють статус українців

    Заступник міністра внутрішніх справ та адміністрації Польщі Мацей Душчик у пʼятницю, 29 серпня, зустрівся з послом України Василем Боднаром, аби обговорити ситуацію з правовим статусом українців після вето президента на відповдіний закон. Про це повідомила речниця польського МВС Кароліна Галецька, передає РАР.
    За її словами, під час зустрічі заступник міністра внутрішніх справ Польщі “поінформував пана посла, що польська сторона працює над законопроєктом і врегулюванням правового статусу громадян України”.
    “Він також представив українській стороні графік роботи над законопроєктом”, – сказала речниця.