Американський гігант з виробництва безалкогольних напоїв Keurig Dr Pepper придбає голландську компанію JDE Peet’s, відомим брендом якої є кава Jacobs. Про це повідомляють Bloomberg та Reuters.
Зазначається, що виробник Dr Pepper, 7UP та Schweppes, Keurig Dr Pepper стоїть також за кавовим брендом Green Mountain, і при цьому має партнерство з галузевим конкурентом Lavazza.
На початку цього тижня американська компанія зі штаб-квартирами в Берлінгтоні, Массачусетс, і Фріско, Техас, оголосила у про придбання голландської компанії JDE Peet’s за 18 мільярдів доларів.
Як заявляють аналітики, угода є найбільшим придбанням компанії у Європі за понад два роки, у контексті спроби створити світового кавового гіганта. Такого, який конкурував би, наприклад, з лідером ринку – компанією Nestlé (швейцарський виробник харчових продуктів, зі штаб-квартирою у місті Веве).
Як відомо, JDE Peet’s є відносно новою компанією. Частково вона походить від голландської Douwe Egberts. Ця компанія раніше котирувалась на фондовій біржі у 2012 році, але невдовзі була придбана німецькою JAB, компанією, що стоїть за великим німецьким брендом кави Jacobs.
Поточна ринкова вартість JDE Peet на Амстердамській фондовій біржі, за оцінками Bloomberg, становила приблизно 15 мільярдів доларів. Ринкова вартість Keurig Dr Pepper досягає майже 50 мільярдів доларів.
Компанія JDE Peet’s включає різні бренди, серед яких L’OR, Senseo, Tassimo та Pickwick. КомпаніяJDE Peet’s утримує понад 21 000 працівників по всьому світу. У 2024 році нідерландська компанія отримала дохід у розмірі 8,8 мільярда євро.
Keurig Dr Pepper – це одна з найбільших компаній з виробництва напоїв у США. Keurig Dr Pepper створена в 2018 році шляхом злиття Keurig Green Mountain і Dr Pepper Snapple Group. Штаб-квартири розташовані в Берлінгтоні, Массачусетсі, і Фріско, Техас. Портфель KDP налічує понад 125 брендів, серед яких: Dr Pepper, Canada Dry, 7UP, Keurig та Peet’s. Компанія утримує понад 29 000 працівників. Річний дохід Keurig Dr Pepper перевищує 15 мільярдів доларів.
Позначка: Бізнес
-
Американська Keurig Dr Pepper придбає компанію-виробника кави Jacobs
-
“Податок на Google” приніс до бюджету понад 7,2 млрд
У першому півріччі 2025 року міжнародні компанії – нерезиденти, що надають електронні послуги українцям, перерахували до бюджету 85,7 млн доларів та 76,5 млн євро. Про це повідомила в.о. голови ДПС Леся Карнаух у п’ятницю, 22 серпня.
Це на 16,2 млн доларів (+23%) та 15,9 млн євро (+26%) більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Про нараховані суми податку прозвітували 132 особи – нерезиденти.
Серед найбільших платників зокрема Apple, Google, Valve, Meta, Sony, Etsy, Netflix, Wargaming, Bolt, OpenAI, Ebay тощо.
Окрім того, зазначила Карнаух, також зростає кількість осіб-нерезидентів, котрі надають електронні послуги фізичним особам. Станом на сьогодні їх вже 141, – на 16 більше, ніж торік.
“Це значні надходження до бюджету, які посилюють нашу стійкість в надскладних умовах. Більше того, це вирівнює умови конкуренції між українськими й міжнародними бізнесами у сфері цифрових сервісів”, – додала вона.
Раніше стало відомо, що “податок на Google” приніс до бюджету України 3,5 млрд за квартал. -
Власник OnlyFans отримав рекордні дивіденди
Власник OnlyFans Леонід Радвінський отримав рекордні дивіденди – 701 млн доларів. Про це повідомляє агентство Bloomberg.
Зазначається, що ця рекордна виплата стала відомою зі звітності лондонської компанії Fenix International Ltd., яка керує сервісом, на тлі чуток про можливий продаж бізнесу за оцінкою до $8 млрд.
Станом на кінець 2024 року, обсяг транзакцій на платформі сягнув $7,2 млрд (проти $6,6 млрд роком раніше), прибуток до оподаткування – $684 млн (+4% р/р). Кількість акаунтів авторів виросла до 4,6 млн (+13%), а кількість акаунтів підписників збільшилася на 24%, до 377,5 млн.
Як відомо, OnlyFans отримує прибуток завдяки 20% комісії з усіх транзакцій – від відео й фото до приватних чатів.
Леонід Радвінський, який проживає у США, купив контрольний пакет акцій OnlyFans у 2018 році у британських засновників Гая і Тіма Стокелі, які заснували сайт у 2016 році. Платформа здобула пікову популярність у часи пандемії коронавірусу. -
Бізнес РФ готовий на будь-яку “перемогу” Путіна – The Economist
Російська еліта виснажена війною і готова прийняти будь-який варіант “перемоги”, який запропонує Путін. Про це напередодні повідомило видання The Economist.
У статті зазначається, що президент Росії продовжує прагнути до розколу єдності Західних країн, однак його найближчі соратники, насамперед багаті бізнесмени, готові на будь-який мирний результат. Це пов’язано з бажанням припинити затяжний конфлікт з Україною.
За даними аналітиків, на раптово організованій нараді Путіна з представниками еліти 16 серпня в Кремлі російський президент мав на меті продемонструвати успіхи, пов’язані із самітом на Алясці. Та замість цього зустріч показала готовність учасників прийняти будь-який сценарій завершення війни, який Путін оголосить перемогою. Як зазначає видання, цей настрій чітко виражають слова одного з інформованих бізнесменів: “Всім байдуже, як це закінчиться, головне – щоб це закінчилося. Путін може назвати перемогою що завгодно”.
Як повідомляється, під час зустрічі тон Путіна звучав примирливо: “Ми поважаємо бажання США завершити бойові дії якнайшвидше. Ми також хочемо цього”.
Втім, саміт на Алясці був організований не стільки для американського і російського президентів, скільки як демонстрація для російської еліти і громадськості. Як показують соціологічні опитування, 70% росіян вірять в успіх країни на полі бою, але водночас 60% підтримують ідею переговорів. Хоча страх перед поразкою вже згас, ентузіазму щодо продовження війни явно бракує, – йдеться у статті.
Проте вимоги Путіна на мирні переговори залишається амбіційними: від визнання окупації Криму і сухопутного коридору до виходу України з НАТО і організації нових президентських виборів у Києві.
У той же час російська економіка стикається з ростом проблем. Дефіцит бюджету у 2023 році вже перевищив запланований показник на 2025-й рік через значне збільшення державних витрат. Зокрема, щонайменше 5% видатків спрямовується на утримання контрактної армії для бойових дій в Україні. Нестача кадрів також негативно впливає на цивільний сектор.
Сила армії РФ теж залишається під питанням: навіть через три літніх сезони війни Росія не змогла прорвати фронт в Україні. Масова мобілізація чи продовження бойових дій ще рік виглядають ризиковими для Путіна. Величезні втрати лише підтвердили б неспроможність його військ здолати українські сили.
Хоча у суспільних настроях переважає бажання припинення війни, Путін не планує зупинятися. Російський президент сподівається досягти значного прориву на полі бою протягом наступних кількох місяців, посилити політичну нестабільність в Україні і послабити підтримку Заходу. Попри невдачі в цих аспектах досі, навіть можливе завершення активної фази війни не припинить його спроб зруйнувати єдність Західних партнерів, впевнені аналітики.
-
Ювелірний бренд Fabergé отримав нового власника
Британська компанія Gemfields Group Limited продала відомий ювелірний бренд Fabergé американській інвестиційній компанії SMG Capital LLC за 50 мільйонів доларів США. Gemfields Group Limited володіла правами на бренд з 2013 року, але вирішила передати його новому власнику, оскільки хоче зосередитися на видобутку дорогоцінного каміння – смарагдів у Замбії та рубінів у Мозамбіку. Fabergé, заснований у 1842 році Карлом Фаберже, став відомим завдяки неперевершеним ювелірним виробам, зокрема великоднім яйцям, створеним для російської імператорської родини. SMG Capital поки не розкриває своїх планів щодо розвитку Fabergé, але експерти вважають, що новий власник може розширити присутність бренду на ринках Північної Америки та Близького Сходу, а також інвестувати у нові ювелірні колекції.
-
Вимирання бізнесу: у РФ закриваються більше компаній, ніж відкриваються
Протягом першого півріччя цього року в Росії було закрито більше компаній, ніж відкрито нових. За шість місяців закрилися майже 141 тисяча юридичних осіб, тоді як відкрилося лише близько 95 тисяч. Найбільше ліквідацій стосувалося галузей торгівлі, будівництва та обробної промисловості. Також спостерігається зростання банкрутств серед забудовників, автодилерів та компаній мікрофінансового сектору. Деякі відомі російські та іноземні компанії, такі як ME, I AM Studio, H&M та Microsoft, також припинили свою діяльність або вийшли з російського ринку.
-
В Японії підписано договорів на майже $1 млрд
Під час форуму в Японії між бізнесами було укладено угоди і меморандуми на суму майже 1 мільярда доларів. Про це повідомив Тарас Качка, віцепремʼєр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, під час телемарафону. У серпні делегація під керівництвом Качки відвідала Японію, щоб взяти участь у заходах, присвячених Національному дню України на виставці Expo 2025 в Осаці. У результаті форуму було підписано 29 важливих домовленостей між Україною та Японією, зокрема у сферах сільського господарства, харчової промисловості, інфраструктури, будівництва, технологій та інновацій.
-
Підвищено граничні ціни на електроенергію для бізнесу у вечірні години
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), на засіданні 25 липня підвищила в 1,6 раза граничні ціни на ринку електроенергії (так звані прайс-кепи) у вечірні години, передає Інтерфакс-Україна.
Дане рішення набуде чинності з 31 липня.
Згідно з постановою про граничні ціни, з 17:00 до 23:00 вони встановлені:- на ринку “на добу наперед” (РДН) та внутрішньодобовому ринку (ВДР) на рівні 15 000,00 грн/МВт*год (зараз – 9 000 грн/МВт*год),
- на балансуючому ринку – 16 000 грн/МВт*год (зараз – 10 000 грн/МВт*год).
У всіх інших часових проміжках прайс-кепи залишені на чинному рівні.
Зазначається, що рішення прийнято з метою забезпечення імпортного паритету для створення умов залучення максимального обсягу комерційного імпорту електричної енергії та безперебійного постачання електричної енергії споживачам.
Тарифи для населення при зміні прайс-кепів не зміняться. -
Нестача кадрів, небезпека та інфляція – головні проблеми бізнесу
В Україні зафіксовано різке зменшення кількості фізичних осіб-підприємців (ФОПів). За останні місяці тисячі підприємців припинили діяльність, і ця тенденція набирає обертів. З якими проблемами стикається бізнес та як їх долає? Кількість ФОПів поменшало В Україні зафіксовано різке зменшення кількості фізичних осіб-підприємців (ФОПів), що може свідчити про серйозні проблеми в малому бізнесі та економіці загалом. За останні місяці тисячі підприємців припинили діяльність, і ця тенденція набирає обертів. “На розвиток бізнесу дуже сильно впливає війна. Через бомбардування Росією українських міст є проблеми з електроенергією. На лінії зіткнення бізнесмени взагалі втрачають свої підприємства разом з устаткуванням, є проблеми з логістикою. Плюс війна призвела до падіння платоспроможності населення”, – каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. Крім того, заважають розвиватись зростання податкового навантаження та невизначеність у законодавстві. Частина ФОПів також згортає бізнес через еміграцію або перехід у “тінь”.
Скорочення кількості ФОПів загрожує втратою робочих місць, зменшенням надходжень до бюджету та подальшим ослабленням економічної активності. Економісти закликають уряд переглянути підхід до підтримки малого бізнесу, щоб зупинити хвилю закриттів та стимулювати розвиток підприємництва в умовах війни. Головні бар’єри для бізнесу Підприємці очікують, що найбільший вплив на їх сектори у найближчі три роки матиме безпекова ситуація в Україні – фактор війни, обстрілів та загроз фізичній інфраструктурі. Це зокрема зазначили 58% респондентів під час щомісячного опитування, яке провів Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД). “Це очікувано, що безпека роботи стала більш важливою, зважаючи на посилення атак ворога на нашу інфраструктуру і промислові об’єкти”, – зазначив старший науковий співробітник ІЕД Євген Ангел. Найбільше ця проблема хвилює великі підприємства (майже 70%) і прифронтові регіони: понад 80% опитаних у Житомирській, Харківській, Вінницькій, Полтавській, Дніпропетровській та Запорізькій областях вважають небезпечні умови перешкодою для ведення бізнесу.
На другому місці за впливом на бізнес – дефіцит кадрів і зміни на ринку праці (49%), пов’язані зі зменшенням пропозиції робочої сили та структурним безробіттям.
Частка підприємств, які вказали на “брак робочої сили”, як перешкоду діяльності зменшилась (із 63% до 58%). Водночас упереліку перешкод він зберігає лідируючу позицію.
Своєю чергою, в НБУ кажуть, що попри збільшення кількості вакансій і резюме, проблема браку кадрів і невідповідність професій залишається актуальною. “Випереджаюче зростання резюме дещо пом’якшило проблему браку працівників, хоча вона залишається суттєвою й продовжує обмежувати діяльність підприємств. Зберігається також значна невідповідність між професіями”,- йдеться в макроекономічному прогнозі НБУ. Третій фактор – інфляція. Вона є однією з найсерйозніших перешкод для бізнесу через те, що ускладнює прогнозування витрат, доходів і прибутковості. Це веде до зниження впевненості та відкладання інвестиційних рішень.
Зі зростанням цін на енергію, транспорт, зарплати, сировину тощо – собівартість продукції зростає. Якщо підприємець не може підвищити ціну на свій продукт, його прибуток зменшується або зникає взагалі.
Крім того, інфляція веде до зниження купівельної спроможності. Коли споживачі втрачають реальні доходи через інфляцію, вони витрачають менше. Попит падає, і це напряму б’є по малому та середньому бізнесу.
На четвертому місці – зростання вартості енергоносіїв і нестабільність логістики (33%), а також зміни в регуляторній та податковій політиці (27%).
Водночас перебої з електроенергією стали менш актуальними, ніж раніше. “Перебої з електроенергією стали ще менш актуальними. Ми спостерігаємо цю тенденцію вже кілька місяців.Це найнижчий рівень за весь період повномасштабного вторгнення”, – заявив Ангел. Далі з суттєвим відривом йдуть інші фактори. “Лише 17% опитаних зазначили, що інтеграція до ЄС та адаптація до норм ЄС буде впливати на їхній сектор. На геополітичну і політичну нестабільність вказали 13% бізнесу, як і на розвиток цифрових технологій. Вплив штучного інтелекту, кліматичних викликів та обмеження вільної торгівлі на їх сектори очікує по 7% бізнесів”, – зазначила виконавча директорка ІЕД Оксана Кузяків. Плани на майбутнє У червні Індекс відновлення ділової активності незначним чином погіршився.
Водночас рівень невизначеності для підприємців суттєво підвищився. У перспективі 6 місяців частка тих, хто не розуміє, яким буде загальноекономічне середовище в Україні, зросла. Невизначеність щодо фінансово-економічного стану на власному підприємстві теж збільшилась.
Частка тих, хто не зміг спрогнозувати стан бізнесу через два роки, зросла з 28,7% до 37,4%. За словами Кузяків, на це впливають геополітична нестабільність та збільшення обстрілів цивільної інфраструктури.
Водночас частка підприємців, які не очікують суттєвих змін саме у виробництві упродовж наступних двох років, досягла максимуму з жовтня 2022 р. – 85,6% опитаних планує залишатися на поточному рівні виробництва.
При цьому частка підприємств, які планують розширення виробництва впродовж 3-4 місяці, несуттєво знизилась.
Також спостерігається тенденція на скорочення середньої тривалості портфелю нових замовлень. Підтримка бізнесу В уряді розуміють, що бізнес через війну переживає не найкращі часи, тому намагаються його підтримати.
Загалом, за інформацією Міністерства економіки України, від початку 2025 р. українські підприємці залучили 13 970 пільгових кредитів в рамках програми “Доступні кредити 5–7–9 %” на загальну суму 44,3 млрд грн.
За словамизаступника міністра економіки України Андрія Телюпи, програма підтримує підприємців реального сектору економіки. Переважна більшість кредитів спрямована на фінансування інвестиційних проєктів, розвиток переробних потужностей та підтримку бізнесу у зонах високого воєнного ризику.
Крім того, нещодавно Кабінет Міністрів України затвердив оновлену версію програми підтримки переробної промисловості, доповнивши її новим напрямом – грантами на відновлення бізнесу після російських обстрілів.
Згідно з рішенням уряду, підприємства зможуть отримати до 16 млн грн компенсації, але не більше, ніж сума задокументованих збитків. Йдеться про покриття витрат на закупівлю, доставлення та монтаж обладнання.
Як пояснила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко, масовані обстріли суттєво шкодять українській промисловості – компанії щодня втрачають дороговартісне обладнання, що потребує швидкого відновлення.
Щоб отримати максимально можливу суму допомоги, бізнес має інвестувати не менше 4 млн грн власних коштів.
Подаватися на гранти можуть мікро-, малі та середні підприємства, а також ФОПи, які працюють у сфері переробної промисловості.
Вікторія Хаджирадєва -
Мораторій на перевірки бізнесу: з’явилися деталі
На першому засіданні оновленої РНБО було ухвалено рішення про запровадження мораторію на перевірки бізнесу з боку правоохоронних, митних, податкових та інших контролюючих органів. Відтепер контроль бізнесу здійснюватиметься лише точково – там, де дійсно існують високі ризики. Також планується цифровізувати систему державного нагляду, щоб унеможливити ручне втручання в процеси перевірок. Про це заявила прем’єр-міністр Юлія Свириденко,
“Прокуратура та правоохоронні органи вже проводять аудит відкритих справ проти підприємців. За його результатами, 30% цих проваджень – вже закриті”, – зазначила прем’єр.
Завданням ініціативи є усунення штучних перешкод, які блокують роботу бізнесу, а також недопущення нових безпідставних проваджень.
Зазначається, що уряд готується внести до Верховної Ради пакет законопроєктів про захист бізнесу та реформу контролюючих органів. Йдеться, зокрема, про зміни до Кримінального процесуального кодексу України та інших нормативних актів.
Згідно з ініціативою, нові кримінальні провадження проти підприємців зможуть погоджувати лише Генпрокурор або керівники прокуратур регіонального рівня. Арешти майна й документів скасовуватимуться, якщо вони перешкоджають роботі підприємства. Також передбачене закриття “завислих” справ, які не мають достатніх доказів.