Іспанські науковці зробили важливий крок у боротьбі з хворобою Альцгеймера, створивши ін’єкцію на основі наночастинок. Вони виявили, що ця ін’єкція може відновити природний захисний бар’єр мозку, який порушується при цій хворобі, та допомогти очищати його від токсичного білка бета-амілоїду. Експерименти на мишах показали, що після введення препарату кількість бета-амілоїду зменшилася на 50-60%, а через пів року миші з показниками хвороби повністю відновили поведінку, характерну для здорових тварин. Вчені зараз проводять додаткові дослідження щодо безпечності і токсичності препарату, а якщо результати будуть позитивними, клінічні випробування на людях можуть розпочатися в найближчі кілька років. Це відкриття може відкрити нові можливості в лікуванні нейродегенеративних хвороб шляхом активації природних захисних механізмів мозку.
Позначка: Болезнь Альцгеймера
-
Комбінація ракових препаратів зупинила симптоми Альцгеймера – дослідження
Науковці з Каліфорнійського університету в Сан-Франциско та Інституту Гладстона виявили, що деякі препарати проти раку можуть зворотно впливати на зміни в мозку, спричинені хворобою Альцгеймера, повідомляє Medicalxpress.
Дослідники порівняли зміни експресії генів у мозку хворих на Альцгеймера з впливом понад 1300 вже затверджених лікарських засобів. Вони виявили комбінацію двох препаратів, які здатні нівелювати негативні зміни в нейронах та гліальних клітинах – обох ключових типах клітин, що зазнають ушкоджень при цій формі деменції.
Команда також проаналізувала мільйони електронних медичних записів і помітила, що пацієнти, які приймали деякі з цих препаратів з інших причин, рідше хворіли на Альцгеймера. Подальше тестування на мишах з агресивною формою хвороби показало, що поєднання двох онкопрепаратів, летрозолу (лікування раку грудей) та іринотекану (проти раку товстої кишки та легень), зменшувало дегенерацію мозку, знижувало утворення токсичних білкових відкладень і навіть відновлювало пам’ять.
Професор Марина Сірота, одна з керівниць дослідження, зазначила, що хвороба Альцгеймера надзвичайно складна для вивчення через глибокі й численні зміни, які вона спричиняє у мозку, але сучасні обчислювальні інструменти дозволили підійти до проблеми комплексно.
Спираючись на базу даних експресії генів у людських клітинах, команда звузила список препаратів з 1300 до 86, потім до 10, з яких лише п’ять були схвалені FDA. Із них дві найбільш перспективні сполуки й потрапили до подальшого лабораторного тестування.
“Якщо незалежні джерела даних – генна експресія та медичні записи – приводять нас до тих самих препаратів, а потім вони показують ефективність у моделі хвороби, можливо, ми дійсно на правильному шляху”, – додала Сірота.
Дослідники сподіваються, що результати можна буде швидко адаптувати до клінічних умов.