Колишня посадовиця Держпродспоживслужби підозрюється у службовій недбалості – через її дії дві будівлі відомства в Київській області незаконно передали у приватну власність. За оцінками, держава зазнала збитків на понад мільйон гривень. Про це повідомляє пресслужба ДБР у середу, 25 червня.
“Працівники ДБР за сприяння Департаменту внутрішньої безпеки Нацполіції повідомили про підозру колишній заступниці голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Через її дії дві будівлі державної установи в Київській області опинилися у приватній власності”, – мовиться у повідомленні.
Як зауважили, у серпні 2023 року посадовиця тимчасово виконувала обов’язки керівника служби. Вона підписала документи, якими включила службові приміщення до списку об’єктів, що підлягають приватизації. Хоча насправді ці будівлі використовувалися підрозділом ветеринарної медицини і не підлягали продажу.
Відтак, майно Держпродспоживслужби перейшло у приватні руки. А сам підрозділ, який там працював, змушений був орендувати інші приміщення.
У результаті такого рішення держава втратила понад 1 мільйон гривень.
Колишній посадовиці вже повідомили про підозру у службовій недбалості за ч. 2 ст. 367 ККУ. Санкція статті передбачає до п’яти років позбавлення волі.
Позначка: Боротьба з корупцією
-
Експосадовицю Держпродспоживслужби підозрюють у втраті держмайна на мільйон
-
Втрати на мільйон: експосадовиця передала держмайно у приватні руки
Колишня посадовиця Держпродспоживслужби підозрюється у службовій недбалості – через її дії дві будівлі відомства в Київській області незаконно передали у приватну власність. За оцінками, держава зазнала збитків на понад мільйон гривень. Про це повідомляє пресслужба ДБР у середу, 25 червня.
“Працівники ДБР за сприяння Департаменту внутрішньої безпеки Нацполіції повідомили про підозру колишній заступниці голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Через її дії дві будівлі державної установи в Київській області опинилися у приватній власності”, – мовиться у повідомленні.
Як зауважили, у серпні 2023 року посадовиця тимчасово виконувала обов’язки керівника служби. Вона підписала документи, якими включила службові приміщення до списку об’єктів, що підлягають приватизації. Хоча насправді ці будівлі використовувалися підрозділом ветеринарної медицини і не підлягали продажу.
Відтак, майно Держпродспоживслужби перейшло у приватні руки. А сам підрозділ, який там працював, змушений був орендувати інші приміщення.
У результаті такого рішення держава втратила понад 1 мільйон гривень.
Колишній посадовиці вже повідомили про підозру у службовій недбалості за ч. 2 ст. 367 ККУ. Санкція статті передбачає до п’яти років позбавлення волі. -
Мера Бердичева відсторонили від посади
Сьогодні, 24 червня, Корольовський районний суд у Житомирі погодився з прокурором і відсторонив посадовця Бердичівської міської ради. Його підозрюють у тому, що він отримав хабар у розмірі 2000 доларів за те, що дозволив розміщення тимчасових споруд для торгівлі на території громади. Посадовець лобіював інтереси підприємця на засіданнях і підписав відповідні рішення. Ухвала про відсторонення від посади вже виконується.
-
Учасниця схеми розкрадання в Міноборони викрила спільників
Одна з учасниць справи про розкрадання коштів Міноборони співпрацювала з правоохоронцями, що дозволило викрити злочинців і повернути державі понад 42 млн грн. У 2022 році група людей заволоділа цією сумою, призначеною на потреби Збройних Сил. Кошти були легалізовані через фінансові операції, але завдяки співпраці фігурантки зі слідством були розкриті всі деталі злочину. Суд вирішив конфіскувати ці кошти та призначив відповідальність для одного з учасників справи. Фігурантку з восьми роками позбавлення волі звільнили від відбування покарання з іспитовим строком у три роки.
-
Мера Бердичева звільнили під заставу
Міському голові Бердичева у Житомирській області внесли заставу у розмірі 242 тис. грн., після того як його затримали за підозрою у неправомірній вигоді. Суд вирішив, що можна випустити його з-під варти, якщо внесуть таку заставу.
-
Суд арештував мера одного з міст Житомирщини
У Житомирській області правоохоронці затримали мера, який отримав хабар у розмірі 2000 доларів. Йому висунули підозру у тому, що він вимагав від підприємця гроші за дозвіл на встановлення павільйонів та їх підключення до міської мережі. Суд вирішив взяти мера під варту з можливістю внесення застави у розмірі 240 000 гривень. Якщо йому доведеться провести за гратами, він може бути позбавлений волі на до десяти років, а також позбавлений права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. Нещодавно також затримали іншого мера з області, якого підозрюють у хабарництві.
-
НАБУ оголосило підозру віцепрем’єру Чернишову
Віцепрем’єр-міністру національної єдності Олексію Чернишову повідомили про підозру у зловживанні службовим становищем та одержанні неправомірної вигоди. За версією слідства, Чернишов став шостим підозрюваним у справі про корупційну оборудку у будівельній сфері. Забудовник розробив схему незаконного одержання земельної ділянки, а чиновники створили умови для передачі цієї ділянки компанії. Держава могла втратити понад 1 млрд грн через недооцінку вартості нерухомості. Чернишов отримав неправомірну вигоду у вигляді знижки на квартири на суму понад 14,5 млн грн. На більшу частину незаконно одержаних квартир також накладено арешт. Раніше проводили обшуки у Чернишова, він був у відрядженні за кордоном, а зараз заявив, що прибув у НАБУ.
-
Поліція затримала мера Бердичева
Правоохоронці затримали мера міста Бердичів Сергія Орлюка за фактом вимагання та одержання неправомірної вигоди. Затримання сталося перед місцевим переїздом, коли його автомобіль був заблокований з обох боків. Під час обшуку у автомобілі знайшли невелику суму грошей та інші предмети, які запакували в спеціальні пакети. Після цього мера відвезли до місцевого управління СБУ. Кримінальне провадження щодо цього інциденту триває.
-
На Одещині правоохоронець разом із матір’ю переправляв ухилянтів за кордон
Працівники Державного бюро розслідувань розкрили схему незаконного переправлення військовозобов’язаних через кордон до Молдови. Начальник групи правоохоронців з Одеської області брав участь у цій організації. Після спроби самому втекти до Молдови для уникнення мобілізації, він потрапив на службу до правоохоронного органу, але зайнявся незаконним бізнесом замість служби. Він використовував свої знання про кордон та маршрути патрулювання, щоб організувати нелегальний перетин кордону. Його мати допомагала йому у цьому, зустрічаючи клієнтів та надаючи їм інструкції. За такі послуги брали по 6000 доларів з людини. За попередніми даними, їм вдалося переправити щонайменше трьох осіб. Правоохоронці затримали цю пару під час отримання грошей. їм повідомлено про підозру в організації незаконного переправлення людей через кордон з корисливих мотивів. За це їм загрожує до дев’яти років ув’язнення.
-
У ДП Документ виявили мільйонні розкрадання
Колишнє керівництво державного підприємства Документ у 2022-2023 роках привласнило понад 21 млн гривень. Про це повідомила СБУ в четвер, 19 червня.
За даними слідства, до організації оборудки причетні вісім колишніх та діючих посадовців ДП Документ, серед яких троє – представники керівної ланки.
“Вони налагодили злочинний механізм одержання грошей від своїх підлеглих. Для цього фігуранти організували нарахування “подвійних” зарплат працівникам центрального офісу держпідприємства, яких відрядили до філії паспортного сервісу в сусідній країні ЄС”, – йдеться у повідомленні.
За даними слідства, одну заробітну плату відряджені співробітники отримували в Україні, іншу – на закордонну банківську картку за фіктивні послуги. Співробітники, що отримували подвійні зарплати, передавали частину грошей організаторам схеми у вигляді “відкатів”.
Під час обшуків у зловмисників вилучили документи про відкриття рахунків в іноземних фінустановах та банківські картки із доказами оборудки.
Восьми колишнім та діючим посадовцям ДП Документ повідомили про підозру за статтею про розтрату або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем (ч.4 ст.191 Кримінального кодексу України). Їм загрожує до 8 років позбавлення волі.