Intel вирішила тимчасово відсунути споживчі процесори на другий план, щоб задовольнити стрімке зростання попиту на серверні чипи Xeon для дата-центрів і систем штучного інтелекту. Як повідомляє The Register, про це заявив фінансовий директор компанії Девід Зінснер під час обговорення фінансових результатів за четвертий квартал.
За словами топменеджера, Intel неправильно оцінила ринкову динаміку. Ще пів року тому великі клієнти сигналізували про намір скоротити закупівлі високоядерних процесорів, однак у третьому та четвертому кварталах попит на Xeon різко зріс. Зокрема, платформа Xeon 6 широко використовується як хост-процесор у GPU-системах на базі Nvidia DGX B200 і B300, а також у багатьох серверах з прискорювачами AMD Instinct.
Щоб упоратися з дефіцитом, Intel почала перерозподіляти виробничі потужності з клієнтських чипів на серверні. Водночас компанія запевняє, що повністю відмовлятися від споживчого сегмента не планує. Основний фокус у ньому зміщується на середній та преміальний сегменти, тоді як виробництво бюджетних процесорів може бути обмежене. Це означає, що дешеві ПК на базі молодших чипів Intel можуть стати менш доступними.
На рішення компанії вплинула і ситуація на ринку пам’яті. Великі виробники – Micron, SK Hynix і Samsung – також переносять передові виробничі лінії на випуск DRAM і HBM для AI-серверів. На цьому тлі ціни на споживчу пам’ять за останні місяці зросли більш ніж утричі, що додатково тисне на ринок ПК і знижує привабливість масових конфігурацій.
Зінснер зазначив, що обмеження з боку виробничих потужностей мають почати слабшати з другого кварталу фінансового року. Intel розраховує на підвищення виходу придатних кристалів, запуск додаткового обладнання та розширення виробництва за техпроцесами Intel 7, Intel 3 і Intel 18A. Частково ситуацію має поліпшити й нарощування випуску процесорів Core Ultra нового покоління Panther Lake, які активніше використовують техпроцес 18A.
На перший квартал 2026 року Intel прогнозує виручку в діапазоні $11,7-12,7 млрд, розраховуючи, що поступове зняття виробничих обмежень дозволить краще скористатися зростанням попиту на серверні рішення.
Позначка: Чіпи
-
Intel скорочує випуск масових процесорів заради Xeon для ШІ дата-центрів
-
Світові продажі чипів у листопаді оновили рекорд
Глобальний ринок напівпровідників продовжує стрімке зростання на тлі вибухового попиту ШІ. За даними Асоціації напівпровідникової промисловості (SIA), у листопаді світові продажі чипів у грошовому вимірі зросли на 29,8% у річному порівнянні та досягли рекордних $75,3 млрд. У порівнянні з жовтнем зростання склало 3,5%.
Як зазначають у SIA, листопад став найуспішнішим місяцем за всю історію спостережень за виручкою від реалізації напівпровідникових компонентів. Послідовне зростання попиту зафіксовано в усіх товарних категоріях. Якщо подібна динаміка збережеться й надалі, за підсумками року оборот галузі може досягти $1 трлн або максимально наблизитися до цієї позначки.
У регіональному розрізі асоціація традиційно виділяє п’ять головних регіонів: Америки, Європу, Японію, Китай та Азіатсько-Тихоокеанський регіон разом з іншими країнами. Саме останній продемонстрував найвищі темпи послідовного зростання виручки – на 5%. Китай із показником 3,9% посів друге місце за динамікою, тоді як обидві Америки збільшили виручку на 3% – до $23,99 млрд, зберігши лідерство за загальним обсягом продажів.
Європейський ринок у листопаді зріс на 1,2%, а Японія фактично залишилася на рівні попереднього місяця, зафіксувавши символічне зниження виручки на 0,1%.
У річному порівнянні за темпами зростання виручки конкурували Америки та Китай. У першому випадку продажі чипів зросли на 23% і сягнули $23,99 млрд, у другому – на 22,9%, до $20,23 млрд, що залишило Китай на третій позиції. Лідером за темпами річного приросту став Азіатсько-Тихоокеанський регіон разом з іншими країнами – плюс 66,1%, хоча за сумою виручки ($22,33 млрд) він поступився Америкам. -
США відклали запровадження мит на китайські чипи до 2027 року
Адміністрація президента США Дональда Трампа планує ввести мита на китайські напівпровідники через зусилля Пекіна здобути перевагу в чиповій індустрії. Проте фактичне введення мит буде відкладено принаймні до червня 2027 року. Розмір мит буде оприлюднений за 30 днів до їх початку. Рішення прийнято після річного розслідування щодо торговельних практик Китаю, яке стосувалося експорту до США застарілих чипів. США попереджають, що політика Китаю у напівпровідниковій галузі може стати підставою для торговельних санкцій. Китай відмовляється від будь-яких мит та заявляє про готовність захищати свої інтереси. Переговори між США та Китаєм також відкладають введення обмежень на експорт американських технологій для підрозділів китайських компаній. Також розглядається можливість введення мит на імпорт напівпровідників з інших країн у межах національної безпеки.
-
Samsung представила перший у світі чип для смартфонів за 2-нм техпроцесом
Компанія Samsung офіційно анонсувала Exynos 2600 – флагманський чипсет, якийймовірно, використовуватиметься у смартфонах серії Galaxy S26.
Перехід на 2-нм технологію, за заявами компанії, дозволив суттєво покращити продуктивність, енергоефективність і теплові характеристики – саме ті аспекти, за які попередні покоління Exynos часто критикували у порівнянні з рішеннями Qualcomm, MediaTek та Apple.
Exynos 2600 отримав 10-ядерний процесор на базі архітектури Arm v9.3 з новими ядрами C1-Ultra та C1-Pro. На відміну від попередніх флагманів Samsung, у новинці повністю відмовилися від традиційних енергоощадних “малих” ядер, зробивши ставку на поєднання потужних і високопродуктивних середніх ядер. Флагманське ядро працює на частоті до 3,8 ГГц, а загальний приріст продуктивності процесора, за оцінкою Samsung, сягає 39% у порівнянні з Exynos 2500. Додатково підтримка інструкцій SME2 має прискорити локальні завдання машинного навчання та зменшити затримки в ШI-функціях.
Новий графічний процесор Xclipse 960, за даними компанії, забезпечує вдвічі вищу обчислювальну продуктивність і до 50% краще трасування променів. Уперше з’являється технологія Exynos Neural Super Sampling, що використовує ШІ для апскейлінгу та генерації кадрів, дозволяючи досягати плавнішого процесу в іграх без істотного зростання енергоспоживання.
Окремий акцент Samsung робить на штучному інтелекті. Оновлений нейропроцесор обіцяє приріст ШІ-продуктивності на 113%, що дає змогу запускати на смартфоні більш складні генеративні моделі без підключення до хмари. Компанія також наголошує на посиленому захисті даних і підвищенні рівня приватності завдяки обробці інформації безпосередньо на пристрої.
Можливості обробки зображень також істотно розширилися. Вбудований ISP підтримує камери з роздільною здатністю до 320 Мп, забезпечує зйомку 108-мегапіксельних фото без затримки затвора, а також запис відео у форматі 8K при 30 кадрах за секунду та 4K до 120 кадрів із HDR. Нові алгоритми на базі ШІ обіцяють кращу деталізацію, ефективніше шумозаглушення у темряві та до 50% вищу енергоефективність порівняно з попередником.
Однією з ключових інновацій стала технологія Heat Path Block, спрямована на вирішення проблем із перегрівом. Використання матеріалів High-k EMC дозволяє зменшити тепловий опір до 16% і підтримувати стабільну продуктивність під навантаженням – слабке місце попередніх Exynos.
Крім того, Exynos 2600 підтримує пам’ять LPDDR5X, накопичувачі UFS 4.1, HDR10+, дисплеї з роздільною здатністю 4K та частотою оновлення до 120 Гц. Модем і модулі зв’язку, ймовірно, залишилися окремими компонентами.
Samsung поки не назвала конкретні пристрої, які отримають новий чип, однак Exynos 2600 уже перебуває у масовому виробництві й, за очікуваннями, з’явиться в Galaxy S26 та Galaxy S26 Plus. -
Китай створив власний “Манхеттенський проєкт” для виробництва ШІ-чипів
У високозахищеній лабораторії в Шеньчжені китайські науковці побудували прототип машини, здатної виготовляти новітні напівпровідникові чипи для штучного інтелекту, смартфонів і військової техніки, яку поки що контролюють країни Заходу. Про це повідомляє Reuters.
Прототип завершили на початку 2025 року, зараз він проходить тестування і займає майже всю площу фабрики. Машину створили колишні інженери голландської компанії ASML, які зуміли відтворити технологію екстремального ультрафіолетового (EUV) літографічного обладнання, що лежить в основі найсучасніших чипів.
Поки прототип працює й успішно генерує ультрафіолетове світло, він ще не виробляє готових чипів. Китай планує отримати перші робочі зразки до 2028 року, але більш реалістичною датою називають 2030 рік.
Проєкт є частиною шести років ініціативи уряду Китаю з досягнення самозабезпечення у виробництві напівпровідників – однієї з головних пріоритетів президента Сі Цзіньпіна. Huawei координує роботу численних компаній та державних дослідних інститутів, залучаючи тисячі інженерів. Проєкт секретний і порівнюють його з американським Манхеттенським проектом.
Китай використовує компоненти старих машин ASML і комплектуючі з інших постачальників, включно з японськими Nikon та Canon. Працівники Huawei працюють на об’єкті цілодобово, часто ночуючи на території лабораторії.
Завдяки цьому прототипу Китай може наблизитися до незалежності у виробництві новітніх чипів раніше, ніж очікували аналітики, хоча технічні виклики, зокрема точні оптичні системи, ще залишаються.
Нагадаємо, компанія Nvidia розмістила замовлення на 300 000 чіпів H20 у тайванської TSMC минулого тижня через сильний попит з Китаю, який змусив американську компанію змінити своє рішення і не покладатися лише на наявні запаси.
У Китаї створили чип пам’яті завтовшки в один атом -
Nvidia втратила в ціні після повідомлень про інтерес Meta до чипів Google
Акції компанії Nvidia втратили 4% вартості через інформацію про можливе використання процесорів Google у дата-центрах Meta. Запланований перехід на TPU в 2027 році може дати Meta конкурентну перевагу. Акції Alphabet, материнської компанії Google, зросли на 4,2%. Google розвиває свої TPU для ШІ-навантажень, що може стати альтернативою Nvidia. Broadcom, яка також працює над TPU, також отримала позитивний ринковий відгук. Meta планує витратити великі суми на технології цього року, що може вплинути на ринок чипів. Ситуація створює додатковий тиск на Nvidia через зростаючу конкуренцію в ринку графічних процесорів.
-
TSMC запустить виробництво чипів на заводі в Німеччині у 2027 році
Найбільший у світі контрактний виробник напівпровідників TSMC просувається у будівництві свого нового європейського виробничого комплексу: фабрика в Дрездені офіційно перейшла до стадії основного структурного зведення, пише TrendForce.
Після завершення цього етапу компанія планує розпочати монтаж ключових інфраструктурних систем – чистих приміщень, ліній подачі хімікатів, установок ультрачистої води та газопостачання. Уже у другій половині 2026 року на майданчик мають почати завозити виробниче обладнання та проводити його калібрування.
Дрезденський майданчик ESMC, спільного підприємства TSMC з Bosch, Infineon і NXP, стане першою в Європі фабрикою, здатною підтримувати технологічні процеси 28/22 нм і 16/12 нм. Запуск виробництва запланований на 2027 рік. Після виходу на повну потужність завод випускатиме до 40 тисяч 300-міліметрових пластин на місяць за FinFET-технологією.
Європейські плани TSMC не обмежуються лише виробництвом у Дрездені. У травні компанія оголосила про створення центру проєктування чипів у Мюнхені, який підтримуватиме розробку продуктивних рішень для автомобільної промисловості, штучного інтелекту та промислового IoT. Робота центру має стартувати у третьому кварталі 2025 року. Паралельно на базі Технічного університету Мюнхена відкрито дослідницький центр для розробки ШI-чипів – частину ширшої співпраці між TSMC і німецькою науковою спільнотою. -
Nvidia наростила квартальну виручку до рекордних $57 млрд
Nvidia оприлюднила звіт за минулий фінансовий квартал і підтвердила збереження надвисокого попиту на компоненти для інфраструктури штучного інтелекту. Виручка компанії досягла рекордних $57 млрд, що на 62% більше, ніж роком раніше, і на 22% (понад $10 млрд) більше порівняно з попереднім кварталом.
Фінансова директорка Nvidia Колетт Кресс заявила, що компанія очікує отримати близько $500 млрд від продажу прискорювачів Blackwell та Rubin у період з початку 2024 року до кінця 2026-го. За її словами, попит на ШІ-обчислення значно перевищує прогнози, а прискорювачі поколінь Ampere, Hopper і Blackwell, які вже працюють у великих хмарних системах, постійно перебувають під повним навантаженням. Фото: Nvidia Основним драйвером зростання став серверний сегмент. За квартал його виручка підскочила на 66% та сягнула $51,2 млрд – абсолютного рекорду. Сегмент мережевих рішень зріс на 162% до $8,2 млрд, що дозволяє Nvidia вважати цей напрям одним із найбільших у світі. У лінійці Blackwell відбулася зміна лідерів: новіші прискорювачі GB300 вже формують близько двох третин усього доходу від серії. Попри загострення торговельних відносин між США та Китаєм, компанія змогла отримати $50 млн від продажів H20 на китайському ринку, хоча, за словами керівництва, цей внесок не був значним для квартальних результатів.
Ігровий підрозділ приніс $4,3 млрд – на 30% більше в річному вимірі, але становить лише 7,5% від загальної виручки Nvidia. У порівнянні з попереднім кварталом показник знизився на 1%, оскільки компанія приводила складські запаси до норми перед сезоном великих розпродажів. Зростання в річному розрізі пояснюється популярністю архітектури Blackwell.
У професійному сегменті візуалізації також продовжилося зростання: виручка збільшилася на 56% до $760 млн, чому сприяли й системи DGX Spark. Автомобільний напрямок додав 32% у річному вимірі й досяг $592 млн. OEM-та інші рішення принесли $174 млн, що на 79% більше, ніж торік.
Загалом обчислювальні та мережеві продукти забезпечили Nvidia $50,9 млрд виручки – на 64% більше, ніж роком раніше. Графічні рішення принесли $6,1 млрд, що також означає значне річне зростання – 51%. Керівництво Nvidia оцінює потенційний світовий обсяг витрат на створення ШІ-інфраструктури у $3-4 трлн на рік.
Компанія також підтвердила, що прискорювачі нового покоління Rubin з’являться у другій половині 2026 року. Платформа Vera Rubin, що поєднує сім чипів, за словами Nvidia, забезпечить кратне збільшення продуктивності порівняно з Blackwell.
У поточному кварталі Nvidia очікує виручку близько $65 млрд -чергове квартальне зростання приблизно на 14%. Маржинальність має зрости з 73,4% до близько 74,8%. Наступного року витрати компанії збільшаться, але Nvidia планує утримувати норму прибутку в діапазоні 74-76%. Значущого доходу від Китаю в цьому кварталі компанія не прогнозує. -
AMD захопила більше третини ринку настільних процесорів, Intel здає позиції
AMD продовжує зміцнювати позиції на ринку десктопних процесорів: у третьому кварталі компанія знову додала частку, тоді як Intel, навпаки, втрачає позиції у низькому ціновому сегменті мобільних рішень через власну стратегію. Про це повідомляє PCWorld за даними Mercury Research. Фото: Mercury Research Статистика у сегменті x86-процесорів У третьому кварталі частка компанії у сегменті x86-процесорів (без урахування вбудованих систем та IoT) зросла до 25,6%. Роком раніше вона становила 24%, а лише за один квартал AMD додала ще 1,4 відсотка після результату 24,2% у другому кварталі.
Аналітики зазначають, що загальний ріст ринку x86 у третьому кварталі виявився нижчим за сезонний через високі показники постачань процесорів для IoT(Інтернет речей) у попередньому кварталі, що створило ефект завищеної бази. У цьому ж огляді також згадано, що частка Arm-процесорів (з урахуванням серверного ринку) зросла з 10,9% до 11,6% – насамперед завдяки активності Apple та популярності Chromebook. Фото: Mercury Research Статистика загалом на ринку клієнтських процесорів(табл.3) та у сегментах настільних процесорів(табл.1) та мобільних процесорів(табл.2) Найсильніший успіх AMD демонструє у настільному сегменті. Частка компанії тут сягнула 33,6%, що на 4,9 відсотків більше, ніж торік, і на 1,4 відсотка більше порівняно з другим кварталом. Intel, яка рік тому контролювала 71,3% ринку, нині опустилася до 66,4%. На думку експертів, основним драйвером зростання AMD стала лінійка Ryzen X3D із розширеною кеш-пам’яттю.
У мобільному сегменті ситуація більш стримана: Intel змогла дещо збільшити річну частку з 77,7% до 78,1%, хоча квартально втратила 1,4 відсотків. AMD, відповідно, у річному вимірі знизилася з 22,3% до 21,9%, але зросла відносно другого кварталу.
Загалом на ринку клієнтських процесорів без урахування IoT AMD наприкінці третього кварталу утримувала 25,4% – це ріст на 1,5 відсотка квартально та на 1,4 відсотка у річному порівнянні. -
Росія провалила “імпортозаміщенння” процесорів
Російський виробник мікросхем Байкал Електронікс оголосив про тимчасове припинення випуску процесорів Baikal M через проблеми з дефіцитом компонентів на ринку. Цей процесор на архітектурі ARM мав бути вироблений за технологією 28 Нм, але через припинення співпраці з тайванською компанією TSMC виробництво було важко організувати. Гендиректор компанії заявив, що не вистачає кристалів для виробництва процесорів та розподілу їх партнерам. Компанія сподівається вирішити ці проблеми, щоб в майбутньому поставляти процесори Baikal M і Baikal L російським компаніям.