Правий берег

Позначка: Членство

  • У Білому домі повідомили, чи вийдуть США з НАТО

    У Білому домі повідомили, чи вийдуть США з НАТО

    Міністр фінансів США Скотт Бессент підтвердив, що Сполучені Штати залишаться у складі Північноатлантичного альянсу. Цю заяву він зробив в інтерв’ю для NBC News у неділю, 18 січня.

    Під час розмови Бессент уникав безпосередньої відповіді на те, що є важливішим для національної безпеки США – Гренландія чи НАТО, зазначивши, що розставляти пріоритети між ними у такій формі є помилковим підходом. Тим не менш, він запевнив, що США залишатимуться частиною НАТО.

    Як відомо, Гренландія, що належить Данії (члену НАТО), останнім часом викликає занепокоєння через амбіції Вашингтона. Згідно з даними NBC, деякі демократи попереджають, що будь-які агресивні дії США стосовно Гренландії можуть суттєво підірвати єдність альянсу.

    Також міністру фінансів поставили питання про можливе порівняння анексії Гренландії зі сторони США із захопленням Криму Росією. У відповідь Бессент висловив упевненість, що європейці зрозуміють вигоди такого кроку не лише для Гренландії, але і для Європи та Сполучених Штатів.

    Історія набула резонансу на тлі раніше поданої ініціативи конгресмена-республіканця Томаса Массі. У грудні 2025 року він вніс законопроєкт, який передбачає вихід США з НАТО. Конгресмен навів аргумент, що НАТО залишилося рудиментом Холодної війни, і запропонував спрямувати кошти на захист власної країни замість витрат на інші держави.

    Попри це, за даними Politico, сам альянс поки не має конкретного плану дій на випадок виходу США. За останній час Гренландія стала однією з ключових тем у дебатах про НАТО, особливо після того як президент Дональд Трамп висловив бажання придбати цей острів у Данії. Як передає NBC, Вашингтон навіть не виключає застосування військової сили у разі невдалих переговорів щодо купівлі території.

    Цей сценарій викликав критичну реакцію міжнародних союзників. Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес заявив, що вторгнення США до Гренландії може обернутися катастрофою для НАТО та стати подарунком для президента Росії Володимира Путіна. Такий хід подій, на його думку, послужив би виправданням війни Росії проти України та завдав нищівного удару по Альянсу.

    Додатково ситуацію загострює рішення Трампа запровадити митні обмеження проти восьми європейських країн – Данії, Норвегії, Швеції, Франції, Німеччини, Нідерландів, Фінляндії та Великобританії. З 1 лютого мита на їхні товари встановлюються у розмірі 10%, а з червня мають зрости до 25%. Такі санкції триватимуть, поки не буде отримано дозвіл на купівлю Гренландії.

    В Конгресі планують обмежити дії Трампа в справі Гренландії

  • Іран та Китай увійшли до Ради ООН з прав людини

    Іран та Китай увійшли до Ради ООН з прав людини

    Диктаторські режими знову потрапили до структур, які мають захищати права людини в Організації Об’єднаних Націй. Цього разу до консультативної ради Ради ООН з прав людини обрали представників Ірану та Китаю. Про це пише Bild.
    Рень Ішен (Китай) та Афсане Надіпур (Іран) увійдуть до складу 18 експертів ради, що виконує аналітичну функцію, втім, фактично займається ідеологічною роботою у галузі прав людини.
    Критично налаштований до ООН аналітичний центр UN Watch відреагував із сарказмом: диктатор Китаю Сі Цзіньпін і верховний іранський мулла Алі Хаменеї, котрі самі порушують права людини, можуть привітати своїх кандидатів із перемогою, заявив глава організації Гілель Нойєр. За його словами, обрання цих двох представників знову підриває довіру до ООН.
    Зокрема Ішен, представник Китаю, відомий як рупор комуністичного режиму. Нещодавно він різко розкритикував доповідь ООН про утиски уйгурів у Китаї, котрі зазнають системних репресій.
    Тоді як Надіпур, представниця Ісламської Республіки Іран, раніше виправдовувала жорстоке придушення протестів іранських жінок проти режиму. За оцінками правозахисників, лише цього року в Ірані стратили близько тисячі осіб.
    Видання зауважило, що жодна країна-член ООН не виступила проти цих кандидатур. За словами Нойєра, Китай і Іран забезпечили, щоб в азійській регіональній групі не було висунуто альтернативних кандидатів. У результаті їхніх представників включили до ради без голосування.

  • В Угорщині допустили перегляд позиції стосовно членства України в ЄС

    В Угорщині допустили перегляд позиції стосовно членства України в ЄС

    Представнику уряду Угорщини допустили перегляд своєї позиції щодо блокади переговорів України з ЄС, якщо українська сторона піде на “реальні кроки”. Про це заявив заступник глави МЗС Угорщини Левенте Мадяр після зустрічі з віце-прем’єром України з питань євроінтеграції Тарасом Качкою.
    За словами Мадяра, вони обговорили з Качкою причини угорської позиції, через які Будапешт відмовляє у підтримці членства України в ЄС – “з особливим акцентом на становищі закарпатських угорців”.
    “Віце-прем’єр пообіцяв, що особисто долучиться до двостороннього процесу, мета якого – спільно знайти рішення з питань, що викликають суперечки у сфері прав меншин. Ми готові до продовження, але від української сторони чекаємо нарешті реальних кроків”, – написав він.
    Мадяр застеріг від того, щоб нові запевнення Києва залишилися лишень “черговою невиконаною обіцянкою”.
    “Їх ми вже чули стільки за останнє десятиліття, що ними можна було б перегородити навіть ріки більші за Дунай”, – стверджує угорський посадовець.
    Як ми вже писали, постачання російської нафти через трубопровід Дружба до Угорщини відновиться завтра, 28 серпня, однак лиш в тестовому режимі, повідомив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто. Як відомо, в ніч на 13 серпня ЗСУ вкотре атакували нафтоперекачувальну станцію Унєча в Брянській області РФ. Однак згодом пошкоджену діляну полагодили, й Угорщина поспішила подякувати Росії “за оперативність”. Утім, ремонт виявився марним, а подяка – завчасною, бо 21 серпня українські військові повторно атакували нафтоперекачувальну станцію Унєча в Брянській області РФ.

  • Єврорада розгляне підтримку України та перспективи її членства в ЄС

    Єврорада розгляне підтримку України та перспективи її членства в ЄС

    Лідери держав та урядів країн-членів Європейського союзу на засіданні Європейської ради, яке відбудеться 26-27 червня в Брюсселі, розглянуть питання підтримки Україні та її шлях до членства в ЄС. Про це свідчить лист-запрошення до лідерів від президента Європейської ради Антоніу Кошти з детальним порядком денним Ради, який був оприлюднений у четвер в Брюсселі.
    “Ми розпочнемо нашу зустріч у четвер об 11:00 з традиційного обміну думками з президентом Європейського парламенту, після чого відбудеться обмін думками з президентом Зеленським та обговорення між нами питань України”, – повідомив він.
    Нині не відомо, в якому форматі буде брати участь Зеленський – особисто чи в форматі відеоконференції.
    Президент Європейської ради, анонсуючи українське питання, констатував, що Україна “непохитно докладає зусиль, щоб забезпечити реальний мирний процес”.
    “Наша мета залишається незмінною – припинити агресивну війну Росії та побудувати всеохоплюючий, справедливий і тривалий мир в Україні, що ґрунтується на принципах Статуту ООН та міжнародного права. Ми підведемо підсумки швидкозмінного дипломатичного контексту, відстежуватимемо підтримку ЄС та розглянемо шлях України до членства в ЄС”, – написав президент Кошта.
    Іншим пріоритетним питанням порядку денного він зазначив оборону та безпеку.
    “Рішення, які ми ухвалили на наших зустрічах у березні, приносять плоди: ми будуємо Європу оборони. Тепер ми повинні дотримуватися цього курсу та прискорити прогрес у напрямку спільної оборонної готовності Європи до 2030 року… Надалі ми маємо керуватися колективним підходом до оборони та безпеки та зосереджуватися на ефективному витрачанні коштів”, – деталізував Кошта.
    Він додав, що це обговорення буде враховувати саміт НАТО, який відбудеться напередодні.
    На обговорення будуть винесені питання ситуації на Близькому Сході, зосередившись на складній ситуації в Газі, міграція, питання внутрішньої безпеки, з акцентом на організовану злочинність, підтримка Республіки Молдова та ситуація на Західних Балканах.