Голова Верховного суду РФ Ірина Подносова померла в Москві на 72-му році життя. Про це у вівторок, 22 липня, повідомляє російське пропагандистське інформагентство Интерфакс, посилаючись на Верховний суд РФ.
“Колектив Верховного суду Російської Федерації висловлює щирі співчуття рідним та близьким Ірини Леонідівни”, – повідомили в прес-службі суду.
В суді не уточнили причину смерті, проте, за даними деяких джерел, вона “померла внаслідок тяжкої хвороби”.
Підносову було призначено на посаду голови Верховного суду 17 квітня 2024 року, її кандидатуру висунув сам російський диктатор Володимир Путін. При цьому вона очолила суд після смерті його попереднього голови В’ячеслава Лебедєва, який обіймав цю посаду з 1991 по 2024 рік.
Слід зауважити, що Підносова була однокурсницею Путіна в Ленінградському університеті. Голові Кремля нині теж минуло 72 роки. Подносова народилася 29 жовтня 1953 року у Пскові. Здобула юридичну освіту 1970-1975 року в Ленінградському державному університеті ім. Жданова.
У судовій системі почала працювати 1990 року на посаді судді Лузького міського суду Ленінградської області.
У червні 2020 року була призначена на посаду заступника голови ЗС РФ – голови Судової колегії з економічних спорів. Входила до Президії ЗС.
Позначка: Чиновники
-
В Росії померла голова Верховного суду
-
В Росії померла однокурсниця Путіна, яка очолювала Верховний суд
Голова Верховного суду РФ Ірина Подносова померла в Москві на 72-му році життя. Про це у вівторок, 22 липня, повідомляє російське пропагандистське інформагентство Интерфакс, посилаючись на Верховний суд РФ.
“Колектив Верховного суду Російської Федерації висловлює щирі співчуття рідним та близьким Ірини Леонідівни”, – повідомили в прес-службі суду.
В суді не уточнили причину смерті, проте, за даними деяких джерел, вона “померла внаслідок тяжкої хвороби”.
Подносову було призначено на посаду голови Верховного суду 17 квітня 2024 року, її кандидатуру висунув сам російський диктатор Володимир Путін. При цьому вона очолила суд після смерті його попереднього голови В’ячеслава Лебедєва, який обіймав цю посаду з 1991 по 2024 рік.
Слід зауважити, що Подносова була однокурсницею Путіна в Ленінградському університеті. Голові Кремля теж минуло 72 роки, як і померлій. Подносова народилася 29 жовтня 1953 року у Пскові. Здобула юридичну освіту 1970-1975 року в Ленінградському державному університеті ім. Жданова.
У судовій системі почала працювати 1990 року на посаді судді Лузького міського суду Ленінградської області.
У червні 2020 року була призначена на посаду заступника голови ЗС РФ – голови Судової колегії з економічних спорів. Входила до Президії ЗС. -
Гендиректор Ростеху і президент футбольного клубу ЦСКА отримали підозри
Генеральному директору російської державної корпорації Ростех та відомому російському підприємцю – президенту футбольного клубу ЦСКА (Москва) повідомлено про підозри в посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України. Про це 21 липня повідомив Офіс генпрокурора.
За даними слідства, у 2019 році підозрювані сприяли вищому політичному керівництву держави-агресора у встановленні контролю РФ над територією та населенням окупованого Криму у сфері енергетики. Це робилось для забезпечення генерації електроенергії військових частин і підрозділів, які задіяні у збройній агресії проти України, шляхом будівництва та введення в експлуатацію Балаĸлавської (Севастопольская ПГУ-ТЭС) і Таврійської ТЕС (Симферопольская ПГУ-ТЭС).
Підозрювані долучили підприємство АО КБАЛ ім. Л.Н. Кошкіна до переліку організацій, які приєдналися до єдиного положення про закупівлі державної корпорації Ростех, з метою організації виготовлення різних видів патронів, а також постачання технологій та обладнання для їх виробництва. Внаслідок цього з 2022 року по теперішній час до підрозділів збройних формувань РФ постачаються бойові припаси.
Гендиректор Ростех прозвітував прем’єр-міністру РФ про роботу державної корпорації за 2022 рік на офіційному каналі уряду РФ у відеохостингу YouTube, під час якого, відповідно до висновку комісійної судової лінгвістичної експертизи, виправдовував збройну агресію РФ проти України. -
На Буковині 10 посадовців отримали підозри за розтрату бюджетних коштів
У Чернівецькій області десять посадовців місцевих рад та комунальних підприємств підозрюють у зловживанні службовим становищем та розтраті бюджетних грошей на суму майже 10 мільйонів гривень. Серед них є сільські голови, директори лікарень, фахівці з закупівель та інші посадовці. Злочинні дії включають в себе включення земельних ділянок до власності громади за межами, заволодіння майном компаній, розтрату коштів на завищену вартість товарів та послуг, а також невиконання робіт у повному обсязі. Прокурори проводять розслідування і займаються відшкодуванням завданих збитків державі.
-
Фіктивне бронюванння та розкрадання бюджету: в Одесі затримали посадовців
У двох керівників муніципальних підприємств у місті Одеса виявили підозру у фіктивному зарахуванні працівників та розкраданні грошей з бюджету міста. За даними слідства, вони незаконно прийняли на роботу та бронювали 14 осіб, які не виконували жодних обов’язків, а потім використовували механізм для привласнення грошей, призначених на зарплату. Підозрюваним повідомили про злочини і провели обшуки, в результаті яких вилучили докази порушень. Також згадується, що раніше ДБР виявило подібні порушення у військовому відділі одного з районних центрів.
-
Медики привласнили мільйони бюджетних коштів на фіктивному лікуванні
Правоохоронці виявили, що посадовці деяких медичних закладів в Україні зловживали державними коштами, призначеними на лікування тяжкохворих пацієнтів. Вони подавали недостовірні дані до електронної системи охорони здоров’я та отримували мільйони гривень за неіснуючі медичні послуги. Правоохоронці провели обшуки у лікарів і вилучили документи, що підтверджують цю схему. Зараз ведуться розслідування щодо причетності посадових осіб Національної служби здоров’я та Міністерства охорони здоров’я до цих злочинів.
-
На Дніпропетровщині викрили схему розкрадання на укриттях
Посадовицю та інженера технагляду підозрюють у тому, що вони заволоділи майже 7 мільйонами гривень, які були виділені на реконструкцію укриттів у школах на Дніпропетровщині. За даними слідства, вони вносили неправдиві дані до актів робіт, перебільшуючи обсяги та вартість. Посадовиці та інженеру пред’явлено підозру у заволодінні бюджетними коштами, які були призначені для реконструкції укриттів у навчальних закладах. Їхні дії кваліфікували як злочин за статтею Кримінального кодексу України. Наразі також проводиться перевірка можливих інших епізодів злочинної діяльності та причетність інших осіб до цього. Раніше була розкрита організована злочинна група, яка привласнила 2,2 мільйони гривень на ремонт ліцею та шкільних укриттів.
-
У Запоріжжі подружжя вимагало “відкати” з родин загиблих воїнів
У Запоріжжі було розкрито справу про подружжя, яке шахрайницьким способом вимагало від родичів загиблих воїнів гроші за оформлення державних виплат. Чоловікові загрожує до восьми років ув’язнення за цей злочин. Поліція встановила, що пара вимагала 50% від одноразової допомоги і регулярні відкати від щомісячних виплат від держави. Серед їх жертв була дружина воїна, який загинув на війні. Злочин розкрили під час перерахунку грошей на банківські реквізити одного з зловмисників. Під час обшуків в їхньому будинку правоохоронці виявили документи і готівку на суму майже 50 тисяч доларів. Зловмиснику загрожує покарання у вигляді ув’язнення та конфіскації майна за корупційні дії. Триває слідство у цій справі.
-
Переплатив понад 4,8 млн за генератори: чиновнику КМДА оголосили підозру
Прокурори повідомили директору Департаменту Київської міської державної адміністрації про підозру в службовій недбалості, внаслідок якої Департамент у січні-квітні 2023 року закупив дизельні генератори, переплативши 4,8 млн гривень. Про це повідомила пресслужба Офісу генерального прокурора в середу, 9 липня.
Відповідальні за закупівлю особи, які перебували у підпорядкуванні директора Департаменту, не провели моніторинг цін генераторів при їх оптовій закупівлі. Запити щодо цінових пропозицій були скеровані трьом підприємствам при тому, що згідно відкритих даних, інші постачальники пропонували нижчі ціни.
Найдорожчі генератори закупили за ціною у понад 390 тисяч гривень за штуку при тому, що їх вартість могла складати 320 тисяч гривень. Оптову партію інших генераторів придбали по майже 90 тисяч гривень за штуку при ціні у 76 тисяч гривень у інших постачальників.
За результатами експертизи, збитки завдані бюджету столиці внаслідок закупівлі генераторів за завищеними цінами, становлять понад 4,8 млн гривень.
Наразі прокурори підготували клопотання до суду про відсторонення підозрюваного від посади.
-
За період війни в РФ за загадкових обставин померло 20 чиновників – ЗМІ
З початку війни з Україною Росію охопила низка загадкових смертей серед чиновників різних рівнів та сфер діяльності. За останні три роки кількість таких випадків сягнула вже двох десятків, причому обставини багатьох із них залишаються незрозумілими. The Moscow Times у понеділок, 7 липня, склало перелік цих дивних випадків.
Останній інцидент стався у понеділок, коли стало відомо про смерть двох співробітників Міністерства транспорту: Роман Старовойт, керівник відомства, наклав руки на себе, а його колега, заступник начальника відділу Андрій Корнійчук, помер від серцевого нападу.
Список дивних смертей розпочався ще у 2022 році. Від квітня до липня того року загинули чотири чиновники, пов’язані із силовими структурами. Серед них – колишній керівник Служби зовнішньої розвідки В’ячеслав Трубніков, генерал-майор ЗЗР Лев Соцков, який застрелився з нагородного пістолета, а також Олексій Огарьов, колишній співробітник адміністрації президента, якого знайшли мертвим. Закінчує цей ряд проректор Російської митної академії Залім Керефа, який перерізав собі вени у камері слідчого ізолятора.
У 2022 році не обійшлося і без загибелі цивільних посадовців. Голова Чебоксарів Олег Кортунов помер від серцевого нападу, а депутат Павло Антов загинув у грудні, випавши з вікна в індійському готелі. Двоє співробітників Корпорації з розвитку Далекого Сходу та Арктики теж пішли з життя: Іван Печорін загинув під час падіння з катера, а Ігор Носов помер від інсульту.
Черговий сплеск смертей серед силовиків стався у 2023 році. У лютому в Петербурзі загинула начальник фінвідділу Західного військового округу Марина Янкіна, випавши з 16-го поверху, а заступника Головного управління МВС Володимира Макарова знайшли із вогнепальним пораненням голови. У травні під час польоту з Куби помер заступник міністра науки Петро Кучеренко, який раніше у приватних розмовах висловлював критику щодо війни. Сергій Філатов, екскерівник адміністрації Бориса Єльцина, помер у серпні.
2024 рік також не став винятком. У лютому у Петрозаводську випав з вікна Артур Пряхін, керівник карельського відділення антимонопольної служби, а в листопаді в колонії знайдено мертвим колишнього керівника управління власної безпеки СКР Михайла Максименка.
Нова хвиля смертей охопила першу половину цього року. Щомісяця надходили повідомлення про трагічну загибель: у січні в Таїланді знайшли мертвим заступника начальника адміністрації Владивостока Константина Клюєва, у лютому застрелився Євген Головатий, який обіймав посаду заступника голови управління “П” МВС, а в березні помер під час гри в хокей Ігор Рожнєв.
Це продовжує викликати чисельні питання не лише серед експертів та журналістів, а й серед частини суспільства. Офіційні версії нерідко залишають багато питань без відповідей, що лише підсилює відчуття невизначеності й підозри.
Раніше повідомлялося, що в будівлі Мінтрансу РФ раптово помер чиновник. “На робочому місці” помер заступник начальника відділу земельного фонду Андрій Корнійчук.
Додамо, що 4 липня в Москві загинув віцепрезидент державної компанії Транснєфть Андрій Бадалов: він “випав із вікна”.