Данська компанія Terma A/S разом з українською Odd Systems працюють над доступною системою протиповітряної оборони, призначеної для перехоплення ворожих дронів. Про це повідомило українське профільне видання Defence Express.
Хоч Odd Systems повідомила про співпрацю, але не розкрила конкретних деталей проекту, але Terma A/S заявила, що надасть передові сенсорні технології та системи ситуаційної обізнаності для випробуваних у боях безпілотних платформ Odd Systems.
Terma спеціалізується на наземних та морських радіолокаційних системах, зокрема й ті, що призначені для виявлення безпілотників, а також на передовій авіоніці.
Компанія також постачає понад 80 критично важливих компонентів для F-35: деталі фюзеляжу, пілони та радіолокаційну електроніку.
Terma A/S додала, що “ця співпраця поєднує найкращу західну оборонну інженерію з українськими військовими інноваціями”.
Компанії прагнуть розробити надійну систему перехоплення дронів, здатну ідентифікувати, відстежувати та автономно нейтралізувати широкий спектр повітряних загроз – від FPV- дронів та квадрокоптерів типу Mavic до розвідувальних та далекобійних БпЛА.
Однак нині зарано робити припущення щодо остаточного дизайну системи боротьби з дронами. Але термін “система” чітко передбачає рішення, що інтегрує можливості виявлення та ліквідації.
Як ми вже писали, в Данії заявили, що вперше надаватимуть Україні супутникові послуги через оборонне агентство Європейського Союзу
Данія і Нідерланди готові закупити Patriot Україні
Позначка: Давання
-
Україна та Данія розроблять перехоплювач дронів з ШІ
-
Данія і Нідерланди готові закупити Patriot Україні
Данія та Нідерланди приєднуються до ініціативи президента США Дональда Трампа щодо закупівлі американського озброєння для передачі Україні. Ця програма передбачає купівлю зенітно-ракетних комплексів Patriot для України від європейських країн-членів НАТО, які потім замінять їх на нові американські системи. Німеччина вже погодилася придбати два комплекси Patriot для України, а також долучитися до програми. Данія та Нідерланди також підтримують ініціативу та готові виділити фінансування. Україна потребує посиленого озброєння через російські удари, але наявність вільних систем Patriot у Європі є обмеженою. Інші потенційні учасники програми – Велика Британія, Канада, Норвегія та Швеція – також розглядаються.
-
Данія допоможе Україні із супутниковим зв’язком
У Данії оголосили про надання Україні супутникових послуг через Європейське агентство оборони. Це вперше, коли така допомога надається через EDA. Цей пакет допомоги розширює можливості України отримати безпечний та стабільний супутниковий зв’язок. Це допоможе українській обороні вести боротьбу проти російського вторгнення, надаючи доступ до супутникового зв’язку. Також надані термінали забезпечать надійне з’єднання, що важливо для військових операцій. EDA сподівається, що інші країни ЄС слідуватимуть цьому прикладу і також нададуть подібну допомогу.
-
Данський фонд інвестує $5 млн в українську оборонку
EIFO (Експортно-інвестиційний фонд Данії) оголосив про інвестицію в розмірі $5 млн у венчурний фонд оборонних технологій D3 для підтримки українського defence tech. Про це 7 липня повідомляє пресслужба Кабінету міністрів України.
Зазначається, що D3 – це венчурний фонд оборонних технологій, представлений в Україні. Інвестиція сприятиме розвитку інновацій в оборонній сфері України та Європи, фінансуючи розробку та масштабування нових оборонних технологій, зокрема дронів, датчиків, засобів розмінування та рішень на основі штучного інтелекту.
Як наголосили в уряді, “D3 виступає свого року посередником між Україною та країнами-партнерами, поєднуючи стартапи з капіталом та партнерствами, необхідними для масштабування передових технологій. Партнерство між D3 та EIFO матиме додаткові переваги для Данії, відкриваючи датським компаніям доступ до нових технологій, українського досвіду та партнерств”.
Як відомо, EIFO став першим закордонним державним фондом, що інвестує в D3. Разом з цим, EIFO реалізує гарантійну систему для інвестицій в оборонну промисловість України з загальним бюджетом 1 млрд датських крон ($157 млн).
Генеральний директор EIFO Педер Лундквіст зазначив, що інвестиції в D3 підкреслюють стратегічні цілі EIFO щодо підтримки України, зміцнення датської оборонної промисловості та посилення європейських оборонних можливостей.
“У партнерстві з D3 ми надаємо капітал стартапам у сфері оборони та безпеки в Україні, отримуючи натомість життєво важливі технології, перевірені в бою. D3 є одним з найбільш проникливих, активних та ефективних інвесторів у сфері оборони в Європі, і ми пишаємося тим, що співпрацюємо з цією відданою командою”, – заявив він.
Міністр промисловості, бізнесу та фінансів Данії Мортен Бьодсков, коментуючи рішення, наголосив, що Данія стоїть пліч-о-пліч з Україною в її боротьбі за свободу.
Фонд D3, заснований Евелін Бучацькою, Антоном Верховдовим та Елею Чієчієвою влітку 2023 року, має на меті фінансувати найперспективніші та найінноваційніші стартапи в таких галузях, як безпілотні літальні апарати, автономність, робототехніка, електронна війна та розмінування, а також допомагати їм вийти на новий рівень на благо України та Європи. -
Європа має “залізти в свої кишені”: Данія, Польща, Австрія засуджують РФ
Представники країн Європи, таких як Данія, Австрія та Польща, висловили свою реакцію на масований удар Росії по Україні. Вони вважають, що необхідно прийняти рішучі заходи, такі як інвестиції в українську оборону та підвищення тиску на Росію. Данський міністр закордонних справ Ларс Льокке Расмуссен вважає, що Європа повинна активно реагувати, вкладаючи кошти в українську оборону, можливо, заморожених російських активів. Австрійський міністр закордонних справ Беате Майнль-Райзінгер також засудила російські обстріли, закликаючи до посилення міжнародного тиску на Росію для забезпечення миру. Міністерство закордонних справ Польщі висловило протест Росії через авіаудари по території України, які призвели до пошкоджень польського консульства в Києві.
-
Три країни НАТО розпочали перевірки танкерів РФ у Балтійському морі
Швеція та Данія прийняли рішення вимагати від танкерів, які проходять через їхні води у Балтійському морі, мати страхові документи. Це рішення призване боротися з тіньовим флотом Росії, який в основному складається зі старих танкерів з підозрою страховкою. Ці судна плавають під іноземними прапорами і уникають послуг лоцманів для проходу через вузькі протоки. Швеція та Данія вважають, що ці танкери можуть спровокувати розлив нафти та екологічну катастрофу в регіоні. Також існують підозри, що Росія використовує тіньовий флот для диверсій у Балтійському морі, зокрема для перерізання підводних кабелів. Крім того, кількість суден у “тіньовому флоті” Росії зросла втричі з початку 2022 року до 2025 року. Німеччина також посилює вимоги до танкерів, що є ще одним кроком у боротьбі з “тіньовим флотом” РФ.
-
Оборонні компанії України працюватимуть в Данії
Українські оборонні компанії планують відкрити виробництва в Данії. Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України оголосило про це у п’ятницю, 4 липня. Глава відомства Герман Сметанін та міністр промисловості, бізнесу та фінансів Данії Мортен Бьодсков у Копенгагені узгодили співпрацю у сфері оборонного виробництва. Домовленості передбачають створення нових виробництв у Данії для українських компаній. Данія стала першою країною, що фінансує виробництво озброєння українськими підприємствами та експортує українські оборонні технології. Міністри підкреслили важливість співпраці для підтримки України на всіх рівнях та обміну досвідом у галузі оборонного виробництва.
-
Зеленський нагородив 11-річного данського волонтера
Президент України Володимир Зеленський нагородив 11-річного волонтера з Данії Єнса Фога Томсена відзнакою “Майбутнє України” за його допомогу українським дітям. Хлопчик почав допомагати Україні минулого року, коли дізнався про українських дітей, які постраждали від російської агресії. Він виготовляє великодні прикраси та завдяки їх продажу зібрав понад 34 тис. данських крон. Єнс придбав шкільні рюкзаки та приладдя для українських дітей, які потерпіли від війни. Це визнання стало першим для іноземця серед нагороджених відзнакою “Майбутнє України”.
-
Зеленський прибув з візитом до Данії
Президент України Володимир Зеленський відвідає Данію та візьме участь у заходах, пов’язаних з головуванням країни в Євросоюзі, що відбудуться у місті Орхус. В рамках візиту він планує виступити з промовою. Уряд Данії також оголосив про зустріч прем’єр-міністра Метте Фредеріксен з керівниками Європейської ради та Єврокомісії, а також з самим Зеленським. На зустрічі планується обговорити підтримку України на шляху до членства в ЄС, військову співпрацю, питання української оборонної промисловості та нові санкції проти Росії. Також відомо, що Данія надасть значну фінансову допомогу українському виробництву дронів та запустить спільне виробництво далекобійних дронів та ракет разом з Україною.
-
Данія починає призов жінок через російську загрозу
У Данії 1 липня набули чинності нові законодавчі норми, які передбачають призов жінок віком 18 років нарівні з чоловіками. Про це повідомляє Daily Express.
За словами керівника програми призову в Данії, полковника Кеннета Стрема, рішення, ухвалене датським парламентом на початку червня, ґрунтується на “поточній ситуації в галузі безпеки”.
“Вони (жінки – ред.) можуть взяти участь у колективному стримуванні НАТО. Збільшення кількості призовників просто призведе до посилення бойової потужності”, – зазначив він.
Як відомо, поки що Данія має лише 9000 професійних військовослужбовців при населенні в 9 мільйонів осіб. Згідно з прогнозами, до 2033 року військову службу проходитимуть 6500 осіб на рік, порівняно з 4700 у 2024 році.
При цьому у 2024 році тільки близько чверті добровольців були жінками.
На думку аналітиків, рішення про призов жінок данська влада ухвалила саме через війну РФ проти України.
“Ми спостерігаємо загострення безпекової ситуації в Європі. У нас триває конфлікт в Україні. Ми приділяємо увагу країнам Балтії, куди Данія направляє багато солдатів. Тому я думаю, що це загальне зусилля зі зміцнення оборони Данії”, – зазначила дослідниця з Королівського данського військового коледжу Рікке Гаугегаард.
Як відомо, в Данії всі громадяни чоловічої статі віком 18 років автоматично потрапляють до бази даних для можливого призову. Пізніше вони запрошуються на спеціальну медичну комісію та лотерею, де їм присвоюється випадковий номер. Цей номер визначає, буде людина призвана чи ні, оскільки армія набирає тільки певну кількість людей (зазвичай це кілька тисяч на рік).
Ті, кому випав “щасливий” номер (високий), часто не призиваються, якщо не вистачає місць. Ті, хто дійсно хоче служити (наприклад, для вступу в поліцію або інші держструктури), можуть добровільно погодитися пройти службу, навіть якщо їхній номер “непризовний”.