На данському острові Борнхольм стався великий вимикання електропостачання, через що всі 18 572 домогосподарства залишилися без світла. Крім того, були проблеми з водопостачанням, опаленням та зв’язком. Причиною аварії стала несправність підводного кабелю. Енергокомпанія Trefor сподівається відновити електропостачання близько 21:00. Поліція розпочала розслідування, щоб встановити причини пошкодження кабелю.
Позначка: Давання
-

Данія скерує €20 млн на підтримку енергосистеми України
Данія вирішила додатково виділити 150 млн данських крон (20 млн євро) на підтримку енергетичної системи України через російські обстріли. Це оголосило посольство Данії в Україні. Гроші будуть спрямовані на розвиток енергетичного сектору країни, щоб допомогти українцям пережити зиму. Конкретно, 80 млн данських крон підуть до Фонду підтримки енергетики України, 30 млн – через UNOPS Ukraine and East Europe на захист енергетичних об’єктів, і 40 млн – через партнерів, які зможуть надати швидку допомогу. Також передали вживане обладнання з електростанції Аснес у Калундборзі, яке є цінним для України через важкість заміни старих компонентів.
-

США проти Європи. Макрон посварився з Трампом
Президент Франції Еммануель Макрон на Всесвітньому економічному форумі в Давосі звинуватив США у спробі послабити Європу через загрози американського лідера Дональда Трампа ввести тарифи проти країн, які підтримують Гренландію та Данію. Трамп же поділився фрагментом спілкування з Макроном, у якому президент Франції висловлював нерозуміння діями Вашингтона щодо Гренландії.
Злив переписки
Фрагмент переписки Трамп виклав у своїй соцмережі Truth Social.
Повідомлення Макрона починається з підкреслення спільної позиції щодо Сирії та Ірану, а продовжується вираженням нерозуміння щодо данського острова. “Я не розумію, що ти робиш з Гренландією”, – пише Макрон Трампу, згідно з фрагментом.
Макрон також пропонує країнам G7 зібратися в Парижі в четвер і пропонує двом главам держав повечеряти разом.
“Я можу запросити українців, данців, сирійців і росіян для зустрічей на полях”, – написав Макрон.
Після зливу переписки Макрон заявив, що залишається послідовним у своїх словах.
Коли журналісти запитали французького президента про “злив” цієї переписки, він відповів, що відповідає за свої вчинки і слова.
“Я беру на себе відповідальність за все, що роблю. Я звик бути послідовним у тому, що кажу публічно, і в тому, що роблю в приватному житті”, – сказав Макрон.
На запитання, чи вважає він цей вчинок зі сторони президента США “неввічливим”, французький лідер відповів, що залишає іншим право оцінювати ситуацію.
Також Макрона запитали, чи планує він зустрічатися з Трампом у Давосі. На це він відповів відмовою, зазначивши, що американський лідер приїжджає тоді, коли він уже буде залишати форум.
Однак, за словами Макрона, у них залишається шанс поспілкуватися у форматі саміту країн G7.
“Це може бути можливістю, але я вважаю, що нам слід бути надзвичайно спокійними і залишатися на своїх позиціях. І, зокрема, в економічному плані продовжувати рухатися вперед для забезпечення більшого зростання в Європі, захищати наші інтереси, коли правила не дотримуються, і підтримувати наших друзів, коли вони зазнають утисків”, – сказав французький лідер.
Відповідь на загрози
У своїй промові в Давосі Макрон заявив, що Сполучені Штати “прагнуть послабити Європу”. Він також попередив про вступ у світ, де діє “закон сильнішого”, закликавши Європу “не сприймати це пасивно”.
“Європа має захищати мультилатералізм, який служить нашим інтересам і інтересам усіх тих, хто відмовляється підкорятися грубій силі”, – сказав Макрон.
Французький лідер закликав європейців до спільних рішень і діалогу. Як приклад він навів європейську місію в Гренландію у відповідь на загрози Дональда Трампа, а також дискусії в рамках G7.
“У Європи є дуже потужні інструменти, і ми маємо їх використовувати, коли нас не поважають і коли не дотримуються правил гри”, – додав Макрон, маючи на увазі інструменти протидії американським тарифам, які розглядає ЄС.
“Найбожевільніше, що ми можемо опинитися в ситуації, коли вперше застосуємо механізм протидії примусу проти Сполучених Штатів. Ви можете собі це уявити? Це божевілля, я шкодую про це, але це наслідок непотрібної агресії”, – заявив Макрон журналістам. Йдеться про “інструмент боротьби з примусом”, який може обмежити США доступ до державних тендерів, інвестицій або банківської діяльності чи обмежити торгівлю послугами, у якій Сполучені Штати мають профіцит з ЄС, зокрема у сфері цифрових послуг. -

Данія розширює військові навчання у Гренландії на весь рік
Командування в арктичних регіонах Данії розширює програму військових навчань у Гренландії на цілий рік. Керівник командування Сорен Андерсен зазначив, що операція Arctic Endurance буде тривати довше за попередні навчання і охопить весь рік. Він підкреслив важливість захисту Гренландії та північного флангу НАТО. Нагадаємо, що НАТО проводило навчання у Гренландії у липні, серпні та вересні 2025 року.
-

Лавров зробив заяву щодо Гренландії
Міністр закордонних справ Російської Федерації Сергій Лавров висловив свою думку щодо претензій президента США Дональда Трампа на Гренландію, яка є автономною областю Данії. Лавров заявив, що Гренландія не є природною частиною Данії, а володіння цим островом є наслідком колонізації. Він наголосив, що Москва не має наміру захоплювати данський острів і вважає, що така постановка питання не відповідає принципам ООН.
-

США та Данія планують переглянути угоду про захист Гренландії – ЗМІ
Сполучені Штати Америки і Данія можуть переглянути угоду про захист Гренландії від 1951 року. Європейський чиновник повідомив про можливість укладення оновленої угоди. Американські урядовці обговорюють перегляд угоди з Данією та Гренландією, можливо, з обмеженням китайських інвестицій. Тривала військова місія США у Венесуелі підсилує віру президента Трампа у американську гегемонію. Європейські чиновники стурбовані можливим негативним реагуванням Трампа на військові навчання вихідного дня. Франція відмовляється від тиску та погроз у будь-яких міжнародних ситуаціях.
-

НАТО 20 років попереджало про загрозу для Гренландії від РФ – Трамп
Гренландія має позбутись загрози з боку Російської Федерації, про яку НАТО “попереджає Копенгаген вже близько 20 років”. Про це йдеться в заяві президент США Дональда Трампа, опублікованій в соцмережі Truth Social.
“НАТО вже 20 років каже Данії, що “вона має позбутися російської загрози в Гренландії”. На жаль, Данія нічого не змогла з цим зробити”, – стверджує американський лідер.
За його словами, тепер настав час це змінити, і російську загрозу буде усунено. -

Мелоні втрутилася у конфлікт щодо Гренландії
Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні висловила припущення, що конфлікт у торгівлі між США та Європейським Союзом через Гренландію можливо виник через непорозуміння та проблеми в комунікації. Вона повідомила про це під час пресбрифінгу в Сеулі, посилаючись на розмову з президентом Трампом. Мелоні вважає, що реакція Трампа була спричинена військовою активністю Європи у Гренландії, яку США могли сприйняти як антиамериканську. Вона також наголосила, що дії НАТО спрямовані проти Росії та Китаю, а не проти США. Мелоні заявила, що спілкувалася з генеральним секретарем НАТО та планує переговори з колегами по ЄС для уникнення подальшої ескалації конфлікту. Наразі у Брюсселі обговорюється можливе реагування на мита, які Трамп погрожує запровадити з 1 лютого, і країни ЄС висловили обурення щодо таких дій, вважаючи, що вони загрожують трансатлантичним відносинам.
-

Німецькі військові достроково завершили місію у Гренландії
Німецька місія в Гренландії завершилася достроково через заяви президента США Дональда Трампа про претензії на острів. Група військових повернулася назад і вилетіла до Копенгагена цивільним рейсом. Трамп висловив бажання приєднати Гренландію до США через міркування щодо безпеки в регіоні. Також було заявлено про намір обмежити дії Трампа в цій справі в Конгресі.
-

У Данії відбулися акції протесту через погрози Трампа щодо Гренландії
У Данії тисячі людей вийшли на вулиці у знак підтримки Гренландії після того, як президент США Дональд Трамп висловив намір придбати острів. Протестувальники зібралися біля посольства США у Копенгагені, де вимагали, щоб Гренландія не була продана. Учасники акції несли транспаранти з гаслами та прапори Гренландії, виражаючи свою солідарність з мешканцями острова. Голова організації гренландців у Данії висловила вдячність за підтримку та закликала світ прокинутися до боротьби за демократію та права людини. Акції протесту також відбулися в інших містах Данії.
