Невідомі безпілотники ввечері 22 вересня майже на чотири години зупинили роботу норвезького аеропорту Осло та аеропорт Копенгагена – найзавантаженішого летовища у скандинавському регіоні.
ЗМІ з посиланням на джерела в місцевій поліції повідомляють, що жодний дрон не збивали, вони просто зникли. Детальніше про інцидент – далі в сюжеті. Зупинка роботи Повітряний простір над аеропортом Осло в Норвегії було закрили об 11 годині вечора через виявлення невідомого дрона, а всі рейси перенаправлено до найближчого летовища.
Перед цим датська поліція повідомила, що два чи три великі безпілотники були помічені поблизу аеропорту Копенгагена, що також призвело до закриття його для будь-якого руху транспорту.
За даними служби відстеження польотів FlightRadar, аеропорт припинив роботу о 21:26 у понеділок. Близько 50 рейсів було перенаправлено до запасних аеропортів, повідомив FlightRadar на X.
Станом на ранок 23 вересня усі аеропорти Данії та Норвегії відновили роботу, проте ще спостерігаються постійні затримки та скасування рейсів. Усіх пасажирів закликають перевіряти статус свого рейсу у авіакомпаніях. “Великі дрони” і “досвідчений оператор” “Поліція розпочала інтенсивне розслідування, щоб визначити, що це за дрони”, – сказав журналістам заступник помічника комісара поліції Копенгагена Якоб Хансен.
“Дрони зникли, і ми жодного з них не забрали”, – додав він.
Офіцер міської поліції Данії Аннетте Остенфельдт не змогла уточнити, чи були БПЛА військовими чи цивільними.
“Але вони явно більші за ті дрони, які може придбати приватна особа”, – повідомила вона агентству AFP.
В свою чергу начальник данської поліції Єнс Єсперсенщо повідомив, що безпілотниками, ймовірно, керував “досвідчений оператор”. Він додав, що дрони в Данії прилетіли з кількох різних напрямків, вмикаючи і вимикаючи свої вогні, а потім зникли через кілька годин. Знову причетна Росія? На запитання журналістів, чи були дрони російського походження, Якоб Гансен сказав, що не може ні підтвердити, ні спростувати це.
Пізніше в дописі в соціальних мережах президент України Володимир Зеленський згадав про “порушення Росією” повітряного простору НАТО в Копенгагені 22 вересня, але не вказав джерело цієї інформації.
Лідери ЄС і НАТО ще не коментували ймовірну причетність Росії до інциденту з безпілотниками в Данії та Норвегії.
На прес-конференції зранку 23 вересня данська поліція заявила, що поки немає нічого, що “безпосередньо пов’язує” інциденти з дронами в Норвегії та Данії один з одним.
Позначка: Давання
-

Тривога в Данії та Норвегії: хто запустив дрони
-

Дрони в Данії: поліція зробила заяву про оператора
У Данії закрили головний аеропорт через дрони, якими ймовірно керував досвідчений оператор. Поліція стверджує, що ця особа має відповідні навички та можливості для таких дій. Дрони виявлені в повітряному просторі над аеропортами в Копенгагені та Осло, після чого зникли. Це сталося після подібних випадків у Польщі та Естонії, коли російські безпілотники потрапили на їх території.
-

Столичний аеропорт Данії зупинив роботу через дрони
Найбільший аеропорт Данії в Копенгагені тимчасово призупинив усі рейси через виявлення дронів. Про це у понеділок, 22 вересня, повідомляє Reuters із посиланням на місцеву поліцію.
Зазначається, що в небі поблизу аеропорту було помічено від двох до чотирьох “великих” дронів.
Усі злети та посадки в аеропорту Копенгагена були призупинені станом на 20:26 за місцевим часом (18:26 за Гринвічем) через повідомлення про дрони, згідно з публікацією Flight Radar у соцмережі X. Щонайменше 15 рейсів було перенаправлено до інших аеропортів, йдеться в публікації.
Речник аеропорту підтвердив, що весь рух транспорту було зупинено, але відмовився від подальших коментарів. -

Ворскла готується до ігор із данками в Кубку Європи
Футболістки полтавської Ворскли потрапили до другого кваліфікаційного раунду Кубка Європи, де їхнім суперником стане чемпіон Данії – команда Фортуна. В цьому сезоні футболістки Фортуни вже пройшли кілька раундів кваліфікації до Ліги чемпіонів, перемігши команди з Шотландії та Швейцарії. Перші матчі між Ворсклою і Фортуной відбудуться 7-8 жовтня, а матчі-відповіді – 15-16 жовтня. Переможець цього протистояння пройде до 1/8 фіналу.
-

Данія вперше придбає високоточну зброю далекого радіусу
Уряд Данії вирішив купити нову високоточну зброю для відбиття можливих ракетних загроз та підвищення безпеки країни. Прем’єр-міністр Метте Фредеріксен наголосила, що це важливий крок для підвищення обороноздатності країни та відповіді на випробування з боку Росії. Хоча наразі конкретної загрози для Данії немає, уряд вважає, що це рішення є важливим у контексті загострення геополітичної ситуації в Європі.
-

В Україні відкриває представництво Данська оборонна компанія в сфері авіаці
Данська компанія TermaA/S відкрила представництво в Україні, про що повідомила генеральний директор компанії Генрієтта Холлберг Тюгесен на зустрічі в Міністерстві оборони. Головний акцент був зроблений на співпраці у зміцненні авіаційних спроможностей Збройних сил України. Сторони обговорили можливість інтеграції обладнання TermaA/S у вже існуючий літаковий парк ЗСУ, а також поліпшення авіаційних систем та засобів захисту, використовуючи рішення данської компанії. Також була висловлена можливість участі TermaA/S у проєктах українського військового та цивільного літакобудування. Сторони домовилися продовжувати консультації та підтримувати контакти для реалізації узгоджених планів співпраці.
-

В Україні відкриває представництво данська компанія в сфері авіації
Данська компанія TermaA/S відкрила представництво в Україні з метою зміцнення авіаційних спроможностей Збройних сил України. Генеральна директорка компанії Генрієтта Холлберг Тюгесен оголосила про це під час зустрічі в Міністерстві оборони. Сторони обговорили співпрацю в інтеграції обладнання TermaA/S в український авіапарк, вдосконаленні авіаційних систем та можливостях участі в майбутніх проєктах військової та цивільної літакобудови. Обидві сторони домовилися продовжувати консультації та співпрацю для реалізації укладених угод.
-

В Гренландії проходять військові навчання
У Гренландії Данія проводить військові навчання Arctic Light 2025, в яких беруть участь понад 550 військовослужбовців з кількох країн-членів НАТО, таких як Франція, Німеччина, Швеція та Норвегія. Голова Об’єднаного арктичного командування Данії підкреслив важливість обережності щодо Росії та назвав добрі відносини з американськими військовими. Данські війська провели навчання з висадки на кораблі, залучивши спецназ та спостерігачів з інших країн. Ці навчання спрямовані на підвищення бойової готовності данських збройних сил та захист Гренландії, яка є частиною Данії. Учасники навчань тренуються разом, щоб посилити спільні можливості реагування на загрози для регіону.
-

Кораблі НАТО провели спецоперацію через підозріле російське судно
Кораблі НАТО взяли участь у спецоперації поблизу Швеції через російське риболовне судно Механік Степанов, яке виявило проблеми з двигуном та електроенергією у шведських водах. В операції брали участь кораблі Данії та Великої Британії разом із береговою охороною Швеції. Після втручання кораблів, Механік Степанов продовжив свій шлях на північ, а шведський корабель берегової охорони продовжив стежити за ним.
-

$375 млн від Данії: Кулеба розповів, на що підуть гроші
Україна і Данія оголосили про запуск нової програми під назвою Ukraine Transition Program на період з 2025 по 2028 рік. Ця програма має на меті відновлення країни та передбачає виділення 2,8 млрд данських крон (близько 375 млн доларів) на підтримку різних сфер, таких як інфраструктура, гуманітарна допомога, підтримка ветеранів, зелений перехід та інші. Основний акцент програми буде зроблений на Миколаїв та область, куди спрямовано близько 60% коштів. Крім того, у решті регіонів України, постраждалих від війни, також буде вкладено кошти у відновлення лікарень, шкіл, енергетичних та водних мереж, підтримку внутрішньо переміщених осіб та інші проекти. Програма також передбачає зміцнення прозорості влади та розвиток демократичних інститутів. Акцент робиться на участь України у впровадженні програми, визначенні пріоритетів та відповідності проектів потребам громад. Уряд також оголосив про виплати за житло для внутрішньо переміщених осіб та додаткове залучення коштів на відновлення країни.