Більше половини регіонів Російської Федерації стикаються з дефіцитом у своїх бюджетах. За період з січня по вересень цього року витрати зросли на 14.6%, в той час як доходи збільшились лише на 6.9%. Найбільший дефіцит був зафіксований у Кемеровській, Іркутській областях та Ямало-Ненецькому автономному окрузі. Однак деякі регіони, такі як Москва, Санкт-Петербург та Татарстан, показали профіцит у своїх бюджетах. Загалом, регіональні бюджети відзначили дефіцит на 139 млрд рублів за період з січня по вересень. Регіони змушені збільшувати витрати на різні проекти та соціальні програми, що веде до зростання дефіциту.
Позначка: Дефіцит бюджету
-
Бюджет Росії втрачає сотні мільярдів рублів через санкції Трампа – ЗМІ
Санкції проти Роснефти та Лукойлу, через які виявилося паралізовано понад половину нафтового експорту в країни Азії, загрожують новими втратами російському бюджету. Через падіння цін на нафту Urals та знижки, які перевищили 20 доларів за барель, російська скарбниця не добере близько 300 млрд рублів нафтогазових доходів у листопаді та грудні, вважають російські економісти, повідомляє The Moscow Times.
Середня ціна російського нафтового експорту опустилася до 46 доларів за барель, а на тім тижні вартість Urals у західних портах падала до 36 доларів за бочку. Тільки через це падіння бюджет недоотримуватиме близько 150 млрд рублів на місяць.
Станом на початок листопада російський бюджет вже втратив 21% нафтогазових доходів порівняно з рівнем минулого року, або 2 трлн. рублів у вартісному обчисленні.
Нижче за план виявилися збори всіх ключових податків: ввізного ПДВ – на 1,3 трлн рублів, ввізних мит і акцизів – на 328 млрд рублів, податку на прибуток – на 160 млрд рублів, ПДФО – на 36 млрд рублів, утильзбору – на 888 млрд рублів,
Мінфін прогнозує дефіцит бюджету за підсумками року на рівні 5,7 трлн рублів – у 5 разів більше від початкового плану. За фактом “дірка” в скарбниці РФ може бути ближчою до 6 трлн рублів, попереджають аналітики Газпромбанку.
Попри погіршення бюджетної ситуації, гроші на війну у Володимира Путіна найближчим часом не закінчаться, вважають в Carnegie Russia Eurasia Center у Берліні. -
Економіка Росії тріщить: регіони не витримують тиску війни
Регіональні бюджети РФ тріщать по швах через війну. За перші шість місяців 2025 р. дефіцит російського бюджету майже досяг показника, який було заплановано на весь рік. Опитування демонструють, що аби продовжувати війну проти України, влада РФ все частіше заглядає до кишень звичайних росіян. Як це позначиться на ході війни? Регіональні бюджети РФ стають дефіцитними Бюджетна “діра” в РФ зростає: дефіцит за пів року збільшився у шість разів. “Дефіцит федерального бюджету РФ за підсумками першого півріччя 2025 р. сягнув 3,7 трлн руб. (47 млрд дол.), що становить 1,7% ВВП. Ця сума у шість разів перевищує показник за аналогічний період минулого року”,- пише The Moscow Times з посиланням на дані російського Мінфіну. За перші шість місяців 2025 р. дефіцит російського бюджету майже досяг показника, який було заплановано на весь рік (3,8 трлн руб.).
Така ситуація склалася через те, що доходи бюджету не встигають за стрімким зростанням видатків. За пів року доходи становили 17,6 трлн руб., тоді як видатки – 21,3 трлн руб.
Наразі бюджети половини російських регіонів є дефіцитними.
Так, Кемеровська область, яка планувала річний дефіцит у 170 млн дол., за перші сім місяців року вже має розрив у 380 млн дол.
Причиною цього стали західні санкції проти російського вугілля та падіння попиту на металургію.
У Республіці Башкортостан бюджетний дефіцит удвічі перевищив план, досягнувши 84 млн дол. ще у квітні.
Республіка Якутія за перше півріччя перевищила планові витрати на 300%, що свідчить про значний фінансовий розрив.
Навіть у Ростовській області, бюджет якої планувався з профіцитом, до кінця року тепер очікують дефіцит у розмірі 242 млн дол.
Нещодавно Росія була змушена переглянути закон про бюджет на 2025 р. через падіння нафтогазових надходжень. Влада збільшила планові видатки на 0,8 трлн руб. та водночас зменшила прогнозні доходи на 1,8 трлн руб., що ще більше поглибило запланований дефіцит. Кремль тисне на регіони Пори те, що економічна ситуація в регіонах стрімко погіршується, під тиском Кремля, вони змушені скорочувати соціальні програми й витрачати кошти на армію. “У більшості російських регіонів розпочався секвестр місцевих бюджетів: 67 суб’єктів завершили перше півріччя з дефіцитом, тому влада змушена урізати витрати – насамперед на соціальні програми та виплати новобранцям”, -повідомили у Центрі протидії дезінформації. Там зазначили, що головна причина фінансової кризи регіонів РФ – війна проти України. Москва переклала значну частину воєнних витрат на місцеві бюджети, які тепер оплачують контракти з Міноборони, компенсації пораненим і загиблим, утримання їхніх родин і поховання. При цьому федеральні дотації постійно скорочуються. Попри це, місцева влада продовжує звітувати про зростання виплат контрактникам, які беруть участь у війні проти України. “Внаслідок такої політики регіони втрачають можливості розвитку: замість будівництва шкіл, лікарень і доріг мільярди рублів йдуть на потреби війни. Агресія проти України не лише виснажує економіку Росії, а й позбавляє регіони фінансової самостійності, перетворюючи їх на заручників рішень Кремля”, – резюмують в ЦПД. Росіяни почали відчувати війну на своїй кишені та не тільки Погіршення економічної ситуації росіяни вже почали відчувати на своїх кишенях. Про це свідчать навіть російські опитування.
Так, відповідаючи в жовтні на запитання ФОМу, 23% опитаних повідомили, що за останні два-три місяці їхнє матеріальне становище погіршилося проти всього 8% оптимістів, які помітили його поліпшення.
Рівень життя середнього росіянина йде вниз, нехай і не швидко. Так звана перемога над інфляцією виявилася не тільки пірровою, досягнутою ціною занепаду цивільних виробництв, але ще й короткочасною: у серпні інфляція впала до “цільових” 4%, але вже у вересні піднялася до 6,7%.
Зростання кількості так чи інакше постраждалих від війни, включаючи її ветеранів, почало лякати росіян. Бажання, щоб ця війна закінчилася починає переважати.
У вересневому опитуванні ExtremeScan 42% респондентів проти 20% повідомили, що “СВО” завдала “більше шкоди”, ніж “користі”. І мова явно не про моральну шкоду, а про практичні речі: 79% опитаних скаржаться на відключення мобільного інтернету, а 42% відзначають по сусідству зі своїм місцем проживання “обстріли, атаки дронів”.
Російський “тил”, як ніколи за ці чотири роки, віддає перевагу миру. Цілих 80% (проти 13%) опитаних Левада-центром підтримали б рішення Путіна негайно припинити війну з Україною. Якби, звісно, вождь таке рішення ухвалив.
Осуду самого факту вторгнення в Україну тут немає. Рівень підтримки дій російських військ в Україні був і залишається дуже високим (78% проти 15%). І ідею не просто зупинити війну, а укласти мир із поверненням Україні “приєднаних територій” пообіцяли підтримати лише 33% опитаних, навіть якщо так накаже сам Путін.
Але й ці розклади – наймиролюбніші за неповні чотири роки війни. За те, щоб негайно припинити вогонь на лініїфронту, зараз “голосує” переважна більшість.
Уявлення про Україну як про жахливого ворога нікуди не поділися. Але росіяни все ж таки почали відчувати, що глава держави тягне їх кудись не туди. Як дефіцит бюджету позначиться на ході війни? Стрімке зростання дефіциту бюджету є свідченням того, що економічна модель Кремля з фінансування війни стає дедалі більш нестійкою. Той факт, що за шість місяців було майже повністю вичерпано річний план з дефіциту, є потужним сигналом. Це означає, що фінансовий тиск на російську державу значно сильніший, ніж вона офіційно визнає.
Ці цифри підтверджують песимістичні прогнози, які останнім часом лунають від самої російської верхівки. “Ресурси, які дозволяли російській економіці триматися в умовах війни та санкцій, вичерпані”, – заявляла глава ЦБ РФ Ельвіра Набіулліна. Економічний блок РФ розуміє, що фінансові проблеми наростають як сніжний ком.
Щоб покрити цю величезну “діру”, у Кремля залишається все менше варіантів: або різко скорочувати видатки (що малоймовірно в умовах війни), або далі підвищувати податки для бізнесу та населення, або ще активніше витрачати залишки Фонду національного добробуту. Кожен із цих шляхів несе значні економічні та політичні ризики, прискорюючи деградацію російської економіки.
Дефіцит бюджету регіонів РФ призводить до зменшення соціальних витрат та скорочення регіональних програм, спрямованих на підтримку громадян, таких як виплати медикам, освітянам або місцеві надбавки мобілізованим. Коли місцеві бюджети виснажуються, Кремль змушений брати на себе більше фінансових зобов’язань, щоб запобігти зростанню соціальної напруги в регіонах. Це означає, що федеральний бюджет має витрачати більше коштів не лише на пряме фінансування армії (оборонзамовлення та закупівлі), а й на покриття регіональних прогалин, щоб утримати внутрішню стабільність і лояльність населення.
Таким чином, фінансування війни стає дорожчим і складнішим для центральної влади, оскільки їй доводиться балансувати між військовими потребами та запобіганням соціальному вибуху в регіонах. Це створює додатковий внутрішній фінансовий тиск на Москву, потенційно обмежуючи її здатність підтримувати високий темп військових витрат і виснажуючи резерви, які могли б бути використані безпосередньо на продовження агресії.
Вікторія Хаджирадєва -
Зеленський спрогнозував, яким буде дефіцит бюджету Росії
Президент України Володимир Зеленський на брифінгу повідомив, що дефіцит бюджету Росії на наступний рік може досягти 100 мільярдів доларів через санкції проти нафтової галузі. За його словами, важливо, щоб нафтові заводи на території Європейського Союзу припинили роботу. Зеленський також зазначив, що Україна синхронізувала з партнерами 11 санкційних пакетів, в тому числі шість з Європою, і завершить цей процес наступного місяця. Санкції США проти РФ набудуть чинності близько 20 листопада.
-
Шість регіонів РФ витратили резерви і тепер на межі бюджетного краху – ЗМІ
За даними російського рейтингового агентства «Эксперт РА», декілька російських регіонів стикаються з бюджетною кризою у зв’язку з помітним зниженням податкових зборів у 2025 році. На початок вересня шість регіонів РФ мали надзвичайно малі суми на банківських рахунках, що покривають лише дуже невеликий відсоток витрат на рік. Наприклад, Архангельська область лише 50 млн. рублів на рахунках, що становить лише 0,03% від її річного бюджету. Ця ситуація також відзначена в інших областях, таких як Калмикія, Волгоградська область, Білгородська область та інші, де резерви виросли до небезпечно низького рівня.
-
Шість регіонів РФ на межі бюджетного краху через потрачені резерви – ЗМІ
У російських регіонах наближається бюджетна криза, оскільки у 2025 році вони стикаються зі значним зниженням податкових доходів і вже використали всі фінансові резерви. Згідно з даними російського рейтингового агентства “Експерт РА”, станом на 1 вересня шість регіонів РФ мали на банківських рахунках менше 1% від затвердженого на рік бюджету. Наприклад, у Архангельській області в резерві лише 0,03% від річних витрат, у Калмикії – 0,1%, у Волгоградській області – 0,04%, у Білгородській – 0,1%. Деякі області мають лише на один-два дні видатків в резервах: Ульяновська, Іркутська та Мурманська області. Трохи більше можуть протриматися за рахунок резервів Новосибірська, Тули та Ярославської області, де запасів на рахунках залишилося на 5 днів видатків.
-
Оцінки МВФ щодо дефіциту фінансування вдвічі перевищують попередні прогнози
МВФ оцінив дефіцит фінансування України у 65 млрд доларів, що удвічі перевищує прогнози уряду. Фонд радить знаходити додаткові джерела фінансування, оскільки найбільш критична ситуація передбачається наступного року. Єврокомісія планує виділити 100 млрд євро на підтримку України у 2028 році. Також обговорюється можливість отримання “репараційного кредиту” від ЄС, а також інших джерел фінансування. Є можливість підвищення податків, але уряд намагатиметься уникнути цього, залучаючи європейські кошти.
-
“Нічого страшного”. Путін прокоментував бюджетну “діру” у ₽5 трлн
Глава РФ Володимир Путін не вважає проблемою наростаючий дефіцит російського бюджету, який до кінця липня наблизився до позначки 5 трильйонів рублів. Про це повідомляє TMT у п’ятницю, 5 вересня.
За його словами, посадовці уряду стверджують, що “дірку” у казні можна збільшувати і далі, щоб оплатити витрати на інфраструктурні проєкти, війну проти України та соціальні виплати.
“Деякі наші колеги в уряді вважають, що можна цей дефіцит збільшити. Нічого страшного в цьому немає. Чому? Тому що рівень нашого боргового навантаження – і зовнішнього, і внутрішнього – є не просто прийнятним, він є низьким. А це гарантує стабільність роботи всієї кредитно-фінансової системи, і бюджетної системи також”, – сказав Путін.
Він додав, що доходи бюджету РФ потрібно збільшувати, водночас не підвищуючи податки. Як саме це можливо, господар Кремля не уточнив.
Плануючи бюджет на 2025 рік, Мінфін РФ розраховував різко скоротити його дефіцит, який за три роки повномасштабної війни накопичився до 10 трильйонів рублів. Очікувалося, що витрати перевищать доходи лише на 1,17 трлн рублів, або 0,5% ВВП. Проте падіння цін на нафту та різке уповільнення економіки зірвали оптимістичні плани Кремля. До кінця липня у федеральній казні утворилася “діра” на 4,9 трлн рублів – у 4,4 рази більше, ніж роком раніше.
Влітку до закону про бюджет РФ внесли зміни, які знизили план нафтових і газових доходів майже на 20% та збільшили дефіцит – до 1,7% ВВП, або 3,8 трлн рублів. Однак і цей прогноз, швидше за все, виконати не вдасться.
Раніше стало відомо, що російський ФНБ продовжує танути. За підсумками травня його розмір зменшився до 11,7 трлн рублів – мінімум з 2019 року. Насправді ж доступні кошти скоротилися набагато більше. -
Дефіцит платіжного балансу України оновив антирекорд
Дефіцит рахунку поточних операцій у липні сягнув рекордних 4,1 млрд дол. Чому це сталося, чим загрожує та як позбавитись дефіциту? Витрачаємо за кордоном більше, ніж отримуємо У липні дефіцит поточного рахунку платіжного балансу досяг нового антирекорду – 4,1 млрд дол. Це на 31% більше, ніж у червні (3,1 млрд дол.) та на 62% перевищує показник липня минулого року (2,5 млрд дол.). Такі дані оприлюднив НБУ.
Дефіцит платіжного балансу виникає, коли загальний обсяг грошей, які виходять з країни (на оплату імпорту, погашення боргів, виплату дивідендів іноземним інвесторам, відтік капіталу), перевищує загальний обсяг грошей, що надходять у країну (від експорту, іноземних інвестицій, міжнародної допомоги, грошових переказів заробітчан). Чим та з ким торгуємо Своєю чергою, дефіцит зовнішньої торгівлі товарами та послугами майже повторив антирекорд і становив 5 млрд дол. “Це означає, що Україна купує більше товарів за кордоном, ніж продає’’, – каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. Частково розрив було профінансовано міжнародною допомогою, проте решту – коштом резервів НБУ, які скоротилися на 2 млрд дол.
Експорт товарів у липні знизився на 1,1%, порівняно з аналогічним місяцем минулого року – до 1,7 млрд дол. Найбільшими імпортерами української продукції в липні були країни ЄС, зокрема Польща, Нідерланди, Німеччина, Іспанія та Італія. Вони купують в України переважно продовольчі товари. Це найбільша стаття експорту, яка становить майже половину всіх надходжень від продажу товарів за кордон. Крім цього, до основних статей також належать: метали та вироби з них, включаючи чорні метали, прокат, труби та інші металургійні продукти.
Водночас імпорт товарів у липні зріс майже на 20%, найбільший приріст зафіксовано у машинобудуванні (+50,8%, зокрема військові товари й електромобілі) та продукції АПК (+25,7%). Найбільшими експортерами є: Китай, Польща та Німеччина.
Водночас дефіцит торгівлі послугами покращився до 558 млн дол. у липні проти 684 млн дол. у червні завдяки вищому експорту (передусім ІТ) та зниженню імпорту фінансових послуг.
Дефіцит первинних доходів (отримання чи виплата дивідендів закордону, перекази від мігрантів, процентні платежі) розширився до 168 млн дол., тоді як надходження за вторинними доходами скоротилися на 0,9 млрд до 1,1 млрд дол.
На жаль, за прогнозами, ситуація, навряд чи покращиться до кінця року. Так, МВФ погіршив торговий дефіцит України у 2025 р. з 40.8 до 45.8 млрд дол. Перш за все, за рахунок переоцінки імпорту товарів у бік збільшення.
Своєю чергою, Український Інститут Майбутнього теж провів корегування прогнозу платіжного балансу у 2025 р. “Ми значно погіршили сальдо торгового балансу. Перш за все, за рахунок збільшення імпорту товарів. Також ми відзначаємо проблеми в експорті послуг цього року та зменшили прогноз до кінця року”, – йдеться в прогнозі. Причини дефіциту Основними причинами дефіциту платіжного балансу України є комплекс факторів, які взаємопов’язані. По-перше, його викликав дефіцит зовнішньої торгівлі товарами та послугами.
Україна імпортує значно більше, ніж експортує, що створює негативне торговельне сальдо. Цей розрив значно зріс, зокрема, через: збільшення імпорту: особливо це стосується продукції машинобудування, палива, оборонних та інвестиційних товарів, необхідних для відновлення економіки та споживчих товарів. Також є складнощі з експортом, який зазнає впливу війни, логістичних обмежень та руйнування виробничих потужностей.
По-друге, значна частина дефіциту платіжного балансу пов’язана з відтоком капіталу. Україна продовжує обслуговувати та погашати свої борги перед міжнародними кредиторами, а іноземні інвестори виводять прибутки, отримані в Україні.
Третім фактором є скорочення надходжень від грошових переказів від українських громадян, які працюють за кордоном. Ці надходження, хоч і залишаються значними, зменшуються, що впливає на загальний баланс.
Отже, дефіцит платіжного балансу є наслідком не лише торговельного дефіциту, а й інших фінансових операцій, які сумарно показують, що відтік валюти з країни перевищує її приплив. Чим загрожує Дефіцит платіжного балансу загрожує економіці країни кількома серйозними проблемами. “Це сигнал, що держава витрачає більше, ніж заробляє на світовій арені, і це може мати довгострокові негативні наслідки”, – каже експерт. Найбільша та найочевидніша загроза – це виснаження міжнародних резервів. Коли країна має дефіцит, вона повинна чимось його покривати. НБУ змушений продавати іноземну валюту (долари, євро, золото), щоб оплачувати критично важливий імпорт (наприклад, паливо, зброю чи ліки), який перевищує експортні надходження.
Своєю чергою зменшення валютних резервів і зростання попиту на іноземну валюту чинять тиск на курс гривні. Якщо попит на долари чи євро зростає, а їх пропозиція на ринку падає, це призводить до девальвації. Слабка гривня робить імпортні товари (від автомобілів до побутової техніки) дорожчими для українців, що негативно впливає на купівельну спроможність населення. “Девальвація гривні безпосередньо призводить до зростання цін на імпортні товари. Оскільки значна частина товарів на українському ринку є імпортною, це спричиняє так звану “імпортовану інфляцію”, що робить життя дорожчим для кожного”, – пояснює експерт. Дефіцит платіжного балансу також може призвести до зростання державного боргу. Щоб уникнути повного виснаження резервів, уряд може звернутися до міжнародних кредиторів, таких як МВФ, Світовий банк чи інші країни, за фінансовою допомогою. Це допомагає профінансувати дефіцит, але водночас збільшує зовнішній борг країни.
Тривалий дефіцит платіжного балансу є ознакою економічної нестабільності. Це може відлякувати іноземних інвесторів, оскільки вони не впевнені у стабільності економіки та курсу валюти. Як наслідок, країна втрачає важливі інвестиції, які могли б сприяти економічному розвитку та створенню робочих місць. Як зменшити дефіцит Зменшення дефіциту платіжного балансу вимагає комплексного підходу з боку держави. Основна мета – збільшити надходження валюти в країну та зменшити її відтік.
Найефективніший спосіб зменшити дефіцит – це збільшити обсяг та вартість експорту. Для цього уряд може: надавати державну підтримку експортерам, наприклад, через фінансові кредити. Допомагати українським компаніям виходити на нові ринки. Підтримувати виробництва з високою доданою вартістю (наприклад, IT, машинобудування), а не лише сировину.
Також варто зменшити відтік валюти та залежність від імпорту. Це можна досягти, якщо: підтримувати та розвивати внутрішнє виробництво товарів, які раніше імпортувалися. Впроваджувати імпортні мита або квоти на певні товари, щоб зробити їх менш конкурентними порівняно з вітчизняною продукцією.
Щоб профінансувати дефіцит без втрати власних резервів, країна має активно залучати капітал з-за кордону. Це відбувається за рахунок: прямих іноземних інвестицій (FDI) та міжнародної фінансової допомоги та позик: отримання коштів від МВФ, Світового банку, ЄС та інших партнерів. “Україна потребує 45 млрд дол. зовнішнього фінансування. Це включає дефіцит бюджету та видатки з погашення зовнішніх боргів”, – повідомив міністр фінансів Сергій Марченко. Це підкреслює, що без міжнародної допомоги підтримувати поточні витрати, особливо на оборону, було б неможливо.
Вікторія Хаджирадєва -
Рада підтримала збільшення видатків на оборону
Верховна Рада прийняла у першому читанні законопроєкт, який вносить зміни до державного бюджету, щоб забезпечити додаткові кошти для сектору безпеки і оборони. Зміни передбачають збільшення видатків на 412,4 млрд грн, з яких більшість припадає на Міністерство оборони. Крім того, передбачено виділення коштів для МВС, ГУР Міноборони, СБУ та інших військових структур. Ці додаткові видатки будуть фінансуватися за рахунок перевиконання планових показників доходів держбюджету та інших джерел. Наприкінці, загальний обсяг видатків у запропонованих змінах до держбюджету-2025 складає 457 млрд грн.