Примор’я слідом з окупованим Кримом і Забайкальським краєм зіткнулося з нестачею бензину на АЗС після серії ударів ЗСУ по нафтопереробних заводах, через які російська економіка втратила 13% потужностей НПЗ. Про це повідомляє місцеве медіа PrimaMedia.
Перебої з пальним почали виникати з початку серпня, але останнім часом посилилися. Про брак бензину повідомляли водії з Анучино, Арсеньєва, Чугуївського округу та Уссурійська, а АІ-92 та АІ-95 зник із заправок Владивостока.
Паливний колапс виник на федеральній трасі Уссурі, яка з’єднує Хабаровський край та Примор’я. За словами місцевих жителів, бензин продають за талонами. Заправитися можна у великих населених пунктах, “але черги там по 1,5-2 години”.
Джерела ЗМІ пов’язують проблему з тим, що у пік туристичного сезону, коли попит на бензин підскочив, нафтозаводи різко скоротили виробництво пального, деякі – вп’ятеро.
Також позначається транспортний колапс на мережі російської залізниці: склади з пальним довго стоять на коліях, затримка їхнього прибуття до Владивостока іноді займає до двох тижнів.
В уряді краю пояснили ситуацію тим, що влітку “пальне закінчується швидше”, а доставка нафтопродуктів на АЗС сповільнилася через ремонт на ділянці федеральної траси.
Як відомо, на тім тижні продаж бензину по талонах запровадили у Забайкальському краї, а також в окупованій АР Крим.
Зауважимо, два великі російські НПЗ змушені зупинити виробництво через атаки українських дронів. Новокуйбишевський НПЗ потужністю 8,3 млн тонн на рік повністю припинив випуск, а Рязанський НПЗ – найбільший у Роснафти, що входить до топ-5 найбільших у Росії та постачає зокрема московський регіон – зупинив приблизно половину потужностей.
Позначка: Дефіцит
-
Продають за талонами: третій регіон РФ зіткнувся з нестачею бензину
-
Окупанти не здатні вирішити питання води на Донбасі – ЦПД
Центр протидії дезінформації повідомив, що російські окупанти не цікавляться вирішенням проблеми з водопостачанням на сході України і використовують пропаганду для відволікання уваги від свого бездіяльного ставлення до місцевих жителів. Під час зустрічі між Путіним і представником “ДНР” обговорювалося, що у деяких населених пунктах вода подається лише кілька годин раз на чотири дні, що призвело до гуманітарної кризи на окупованих територіях. Російські пропагандисти намагаються створити враження, що Путін особисто дбає про вирішення цієї проблеми, але насправді відсутній конкретний план дій. Криза водопостачання на окупованій частині Донецької області загострюється, поглиблюючи гуманітарні проблеми.
-
Путін визнав повний колапс з водою у Донецьку
На окупованих територіях Донецької області ще більше скоротили графіки подачі води через великі втрати води під час транспортування. Цю інформацію повідомив “глава ДНР” Денис Пушилін російському президентові Путіну. Він зазначив, що водогін, збудований у 2023 році, не вирішує проблем з водопостачанням, а аварії трапляються щодня. Жителі регіону стикаються з критичним дефіцитом води, який вже призвів до гуманітарної катастрофи. Пушилін також зазначив, що для відновлення інфраструктури необхідно захопити Слов’янськ. Жителі окупованих територій скаржаться на відсутність води в лікарнях та дитячих садках, а також на те, що люди змушені носити воду на поверхи вручну. Ситуація стає все більш критичною, і влада намагається стабілізувати її шляхом різних заходів, включаючи перекидання води з інших джерел та очищення русел річок.
-
Пушилін поскаржився Путіну на водний колапс у Донецьку
На тимчасово окупованих територіях Донецької області знову скоротили графіки подачі води, яка вже була в дефіциті. Глава самопроголошеної “ДНР” Денис Пушилін повідомив російському лідеру Путіну, що навіть новий водогін не вирішив проблему. Втрати води під час транспортування сягають 60%, інфраструктура мереж залишається непідтриманою з 1990-х років. В деяких районах графіки подачі води дуже обмежені, щоденно трапляються аварії. Потребуються заходи для стабілізації ситуації, включаючи очищення річкових русел, збільшення аварійних бригад та перекидання води з інших джерел. Відсутність води призводить до гуманітарної катастрофи, масового падіжу птахів та черг у Донецьку за водою.
-
НБУ знизив прогнозований дефіцит електроенергії
Згідно з інформацією з Липневого Інфляційного звіту Національного банку України, завдяки оперативному ремонту в енергетичній галузі, дефіцит електроенергії в Україні у 2025 році буде меншим, ніж прогнозувалося раніше. Хоча є нові пошкодження енергосистеми, але тривають ремонтні роботи, зокрема відновлення потужностей. Прогноз по дефіциту електроенергії був знижений з 3% до 1% у 2025 році та також очікується 1% у 2026 році. Прогнозується, що в 2027 році дефіциту електроенергії взагалі не буде. Це не повинно суттєво вплинути на економічний розвиток, а навіть може зменшити витрати бізнесу та інфляційний тиск. Однак є ризики, зокрема можливість атак на енергетичну інфраструктуру з боку Росії. Нацбанк також вказує на можливі інфляційні ризики, але швидке розвиток відновлюваної енергетики може забезпечити стабільність енергосистеми. Україна також збільшила потужність експорту електроенергії та здійснює торгівлю з усіма сусідніми європейськими країнами. В Раді попереджають про можливий дефіцит електроенергії влітку.
-
Україна шукає газ: опалювальний сезон може бути з дефіцитом
Потрібні мільярди кубометрів Енергетичний експерт Геннадій Рябцев каже: мінімум, що має бути у підземних сховищах газу (ПСГ) на 1 листопада – це 9 мільярдів кубометрів газу. Загалом в ПСГ має зберігатись понад 13,5 мільярдів кубометрів, з яких 4,5 мільярда – це буферний газ, який не можна відбирати, зауважує експерт.
За його словами, загального обсягу “блакитного палива” у 13,5 мільярда кубометрів має вистачити, якщо температура повітря взимку не затримуватиметься надовго нижче позначки мінус 10 градусів за Цельсієм. Якщо ж зима буде холодною, доведеться додатково витрачатися на резервне паливо.
Станом на 13 липня у ПСГ вже знаходилося 4,05 млрд куб. м активного газу або усього близько 8,5 млрд куб. м разом із буферним. Вже на 17 липня запаси природного газу в українських підземних сховищах газу перевищили 9 млрд куб м. Сховища були заповнені на 29,2%.
З позитивних моментів: обсяги закачування газу залишаються помітно вищими, ніж минулого року. Так, з початку липня до українських ПСГ закачано понад 940 млн куб м природного газу, в 1,9 разів більше, ніж за аналогічний період минулого року. Всього у липні очікується закачування газу до сховищ на рівні понад 1,7 млрд куб м, що стане найбільшим місячним обсягом закачування за два роки, з серпня 2023 р.
Але попри високі обсяги закачування, у порівнянні з минулим роком у сховищах зберігається на 13,9% або 1,45 млрд куб м менше газу. Цьогорічні запаси залишаються найнижчими як мінімум за останні 12 років, хоч відставання від минулого року скорочується.
За оцінками ExPro, вже на початку серпня запаси в українських ПСГ досягнуть 10 млрд куб м. Але цього недостатньо. Крім того, існують проблеми, на які варто зважати: російські обстріли та відсутність грошей на закупівлю палива. Інфраструктура – під прицілом До 2025 року удари по газовій інфраструктурі виглядали радше точковими. Але після зупинки транзиту російського газу територією України картина кардинально змінилася. Росіяни почали наполегливіше атакувати саме об’єкти газовидобутку на сході України. Постраждали як активи Групи Нафтогаз, так і приватних компаній. Атаки тривають і досі: остання була зафіксована у ніч проти 22 липня.
Систематичні удари по газовій інфраструктурі призвели до значних руйнувань об’єктів газовидобутку, газопроводів та розподільчих станцій. Вони спричинили перебої у газопостачанні та створили гуманітарні виклики для цивільного населення.
Наслідком атак на газовидобуток стало зростання потреби України в імпорті газу. Воно ссвоєю чергою створює додаткове навантаження на державний бюджет та підсилює залежність від зовнішніх постачань. -
Лукашенко наказав штрафувати магазини за відсутність картоплі
У Білорусі запроваджують штрафи за відсутність картоплі у магазинах. Відповідний закон вже підписав місцевий правитель Олександр Лукашенко. Про це у п’ятницю, 18 липня, повідомляє моніторингова платформа EastFruit.
“Пожартували з картоплею торік – від населення відразу отримали по вухах”, – сказав Лукашенко на селекторній нараді щодо збиральної кампанії.
Таким чином він прокоментував скарги білорусів у соціальних мережах навесні 2025 року на перебої з картоплею.
“На Національному інтернет-порталі опубліковано закон, що вводить покарання за відсутність картоплі. 12 липня 2025 року його підписав Олександр Лукашенко. Магазини, де не виявиться картоплі, штрафуватимуть”, – зазначили на моніторинговій платформі.
Закон, підписаний Лукашенком, передбачає штрафи в розмірі від 5 до 200 базових величин (цього року це до 4 465 грн, – ред.).
Також повідомляється, що раніше Лукашенко підписав “анидефіцитний” указ, який дозволяв торговельним мережам брати пільгові кредити під 3% річних. Це дасть змогу заплатити за ще невирощені картоплю, капусту, моркву, буряк, цибулю та яблука.
Відповідний документ зобов’язував постачальників і магазини забезпечити наявність цих овочів у міжсезоння.
На думку Лукашенка, картопля в Білорусі зникала через те, що власники торгових мереж навмисно приховували її, щоб показати неефективність управління Лукашенком, але “силовики з наручниками зуміли подолати кризу”. -
Росія завезе мільйон індійських робітників через дефіцит кадрів – росЗМІ
До кінця 2025 року до Росії, зокрема до Свердловської області, прибуде до мільйона працівників з Індії через дефіцит кваліфікованих кадрів. Про це заявив голова Уральської торгово-промислової палати Андрій Бесєдін.
“Наскільки я чув від своїх індійських колег, до кінця року в Росію, зокрема й у Свердловську область, приїде 1 млн спеціалістів з Індії. В Єкатеринбурзі відкривається нове Генконсульство цієї країни, яке займатиметься цими питаннями”, – повідомив Бесєдін.
За його словами, промислові підприємства потребують збільшення виробництва, проте в регіоні не вистачає робітників. Частина персоналу бере участь у війні проти України, а молодь не йде працювати на заводи, як він вважає, “через ідеологічні помилки минулих років”.
Бесєдін додав, що Росія також веде перемовини зі Шрі-Ланкою та Північною Кореєю щодо залучення робітників, однак наголосив, що робота з мігрантами з цих країн буде складною.
Міністерство праці Росії раніше прогнозувало, що до 2030 року в країні буде нестача 3,1 млн працівників. У 2025 році відомствопропонує збільшити квоту на залучення кваліфікованих іноземців у 1,5 раза – до 234,9 тис. осіб.
У 2024 році російські підприємства вже залучили 47 тис. працівників із країн, де діє візовий режим. Серед них -індійці, яких почали масово наймати, зокрема на Калінінградському рибопереробному комбінаті За Родину. -
Торгівельний дефіцит України сягнув $18 млрд
У січні-червні 2025 року Україна імпортувала товарів на $38,3 млрд, тоді як експорт становив лише $20 млрд. Про це свідчать дані Державної служби статистики.
Загальний товарообіг за цей період сягнув $58,3 млрд.
Оподаткований імпорт становив $28,9 млрд, або 76% загального обсягу ввезення. Податкове навантаження оцінюється в $0,52 за кілограм.
Найбільше товарів імпортували з Китаю (на $8,2 млрд), Польщі ($3,5 млрд) і Німеччини ($3,2 млрд).
Тоді як експортували найбільше товарів до Польщі (на $2,4 млрд), Туреччини ($1,7 млрд), Італії ($1,2 млрд).
Основну частку в структурі імпорту займали машини, обладнання та транспорт, продукція хімічної промисловості, а також паливно-енергетичні товари. Загалом ці три категорії охоплюють 68% від усього імпорту. Від їхнього митного оформлення держава отримала понад 229 млрд грн.
У структурі експорту переважали продовольчі товари (понад $11 млрд), метали($2,3 млрд) та машинобудівна продукція($1,9 млрд).
Водночас вивізне мито, яке стягувалося під час митного оформлення відповідних товарів, принесло бюджету 137,6 млн грн. -
У Росії дефіцит бюджету зріс у шість разів
Федеральний бюджет РФ у січні-червні поточного року був виконаний з дефіцитом у розмірі 3,694 трлн рублів (близько $47 млрд), або 1,7% ВВП. Про це напередодні повідомив російський мінфін.
Цей показник у шість разів більший, ніж у першому півріччі 2024 року (0,6 трлн рублів, або 0,3% ВВП).
Загалом за червень дефіцит російського бюджету зріс на 300 млрд рублів. При цьому видатки бюджету за шість місяців становили 21,3 трлн рублів (оновлений план на рік – 42,3 трлн руб.). Водночас доходи становили 17,6 трлн рублів (план на рік – 38,5 трлн руб.).
При цьому нещодавно Росія переглянула закон про бюджет на 2025 рік через падіння нафтогазових надходжень, збільшивши видатки на 0,8 трлн рублів та зменшивши доходи на 1,8 трлн рублів.
У підсумку лише за півроку дефіцит федерального бюджету вже наблизився до показника, запланованого на кінець року – 3,8 трлн рублів, або 1,7% ВВП.
Раніше стало відомо, що російський ФНБ продовжує танути. За підсумками травня його розмір зменшився до 11,7 трлн рублів – мінімум з 2019 року. Насправді ж доступні кошти скоротилися набагато більше.