Плановий дефіцит держбюджету цьогоріч складе $42 млрд, і покрити його за допомогою партнерів вийде не повністю. Про це повідомила голова бюджетного комітету парламенту Роксолана Підласа.
За її словами, потреба у зовнішному фінансування залишатиметься великою – близько, або навіть понад $40 млрд. За рахунок безповоротних позик країн G7 та допомоги ЄС цей дефіцит буде покритий лише частково.
“Частково ця потреба буде покрита так званими безповоротними позиками країн G7 (ERA loans), частково – допомогою ЄС в рамках Ukraine Facility (сподіваюсь, 22 липня закриємо всі або більшість прострочених зобов’язань) і МВФ. Водночас в нас залишається непокрита потреба у зовнішньому фінансуванні на 2026 рік – $19 млрд”, – зазначила Підласа.
Вона додала, що в умовах, коли в цьому році Україна спрямує щонайменше 66% свого бюджету на потреби оборони, пошук фінансування не має бути лише проблемою українського уряду і Єврокомісії.
“Я бачу потенціал до поглиблення і розширення співпраці з МВФ за прикладом інших країн. Так, в 2025 році МВФ погодив програму співпраці з Аргентиною на 20 млрд доларів, з яких 12 млрд доларів – initial disbursement (тобто БЕЗ структурних маяків). Водночас Україна для того, щоб отримати 6,19 млрд доларів пройшла 8(!) успішних переглядів”, – зазначила вона.
За її словами, навіть за умови припинення активних бойових дій до кінця цього року, видатки на оборону будуть залишатись високими ще не один рік.
“Але до них додаватимуться величезні видатки на відбудову – ми всі слідкуємо за Rapid Damage and Needs Assessment (RDNA4) Світового банку, який говорить про потребу в $524 млрд на відновлення в наступні 10 років після завершення війни”, – заявила голова бюджетного комітету.
Позначка: Державний бюджет
-
У Держбюджеті цьогоріч бракуватиме $19 млрд зовнішнього фінансування
-
Рада підтримала збільшення видатків на оборону
Верховна Рада прийняла у першому читанні законопроєкт, який вносить зміни до державного бюджету, щоб забезпечити додаткові кошти для сектору безпеки і оборони. Зміни передбачають збільшення видатків на 412,4 млрд грн, з яких більшість припадає на Міністерство оборони. Крім того, передбачено виділення коштів для МВС, ГУР Міноборони, СБУ та інших військових структур. Ці додаткові видатки будуть фінансуватися за рахунок перевиконання планових показників доходів держбюджету та інших джерел. Наприкінці, загальний обсяг видатків у запропонованих змінах до держбюджету-2025 складає 457 млрд грн.
-
Україна з початку року залучила $22 млрд зовнішнього фінансування
Уряд України залучив велику суму зовнішнього фінансування у січні – червні 2025 року – 22 млрд доларів США. Це стало можливим завдяки ініціативі ERA, яка передбачає спрямування кредитних коштів на розвиток країни за рахунок майбутніх прибутків від знерухомлених російських активів. У цей період Україна отримала значні суми від країн G7, ЄС, МВФ, Японії та Світового банку на різні проекти, зокрема у сферах дорожнього будівництва та охорони здоров’я. Загалом, з початку війни до країни було спрямовано понад 137 млрд доларів США бюджетної підтримки.
-
Уряд схвалив Бюджетну декларацію на три роки
Кабінет міністрів затвердив Бюджетну декларацію на 2026-2028 роки. Про це напередодні повідомила пресслужба Мінфіну.
“Цей комплексний документ визначає головні параметри та орієнтири бюджетної політики на середньострокову перспективу. Бюджетна декларація має на меті забезпечення сталості та передбачуваності державної фінансової політики, раціонального управління обмеженим бюджетним ресурсом. В той же час, враховує всі ключові пріоритети держави і євроінтеграційні прагнення України”, – йдеться у повідомленні.
Декларацію підготували спільно з головними розпорядниками коштів після консультацій з МВФ. Вона є основою для складання проєкту держбюджету на 2026 рік.
“Документ містить загальні показники доходів і фінансування держбюджету, граничні показники видатків держбюджету, розмір мінімальної заробітної плати, прожитковий мінімум та інші цілі державної політики”, пояснили в Мінфіні.
Декларація передбачає два сценарії з 2026 року: покращення безпекової ситуації або продовження повномасштабної агресії РФ. У другому сценарії видатки на безпеку й оборону залишаться не меншими, ніж у 2025 році.
При цьому зазначається, що видатки на оборону залишатимуться пріоритетом бюджету за будь-якого розвитку подій. Наступним кроком стане подання декларації на розгляд Верховної Ради.
Раніше стало відомо, що в бюджеті України утворилася величезна “дірка” і зміни в головному фінансовому документі треба внести до вересня. розбирався з причинами виникнення дефіциту і як його будуть закривати.
А 25 березня повідомлялося, що уряд вирішив збільшити видатки на 449 млрд гривень. Більшість цих грошей підуть на оборонні потреби. -
Уряд вирішив збільшити видатки на 449 млрд
Кабінет міністрів пропонує Верховній Раді збільшити видатки державного бюджету 2025 року на 449 млрд грн, з них 412 млрд грн на безпеку і оборону. Про це сказав прем’єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні уряду у середу, 25 червня.
За його словами, за перші п’ять місяців цього року Кабмін виділив на оборону та безпеку майже 1 трлн грн. Це 2/3 від усього, що ми витрачаємо з державного бюджету. Якщо порівняти з аналогічним періодом минулого року, то ми виділили на армію та безпеку на 34% більше коштів. А ьогодні уряд приймає законопроєкт щодо змін до Державного бюджету на 2025 рік.
“Ми пропонуємо збільшити фінансування Сил безпеки та оборони України цього року на 412 млрд грн. З них майже 311 млрд грн передбачено на Міністерство оборони. Пропонуємо більше 100 млрд грн спрямувати на посилення спроможностей Мінстратегпрому, Нацгвардії, Прикордонної служби, СБУ, Головного управління розвідки”, – сказав Шмигаль на засіданні уряду у середу.
За його словами, ще 6,3 млрд грн планується направити Мінцифри для розвитку оборонних інновацій.
Крім того, 6,1 млрд грн передбачено для Міністерства освіти і науки, аби з 1 вересня діти 5-11 класів у прифронтових регіонах могли отримувати безкоштовні обіди у своїх школах.
Серед іншого, ще 3,1 млрд грн пропонуєтсья виділити Міністерству охорони здоров’я для закупівлі ліків, зокрема для лікування громадян з онкологічними захворюваннями, вірусними гепатитами, рідкісними орфанними захворюваннями, гемофілією.
“Джерела покриття цих видатків – це збільшення доходів бюджету і збільшення внутрішніх запозичень. Ми чітко розуміємо, як профінансуємо абсолютно всі видатки цього року. Ведеться постійна робота з партнерами та з міжнародними фінансовими організаціями, щоб Україна мала необхідні ресурси для захисту і відновлення”, – заявив Шмигаль.
Раніше стало відомо, що в бюджеті України утворилася величезна “дірка” і зміни в головному фінансовому документі треба внести до вересня. розбирався з причинами виникнення дефіциту і як його будуть закривати. -
Голова Сбєрбанку визнав “ідеальний шторм” в економіці Росії
Герман Греф, голова Сбербанку РФ, виступаючи на Петербурзькому міжнародному економічному форумі, заявив про складну ситуацію в російській економіці. Він назвав цю ситуацію “ідеальним штормом”, викликаним рядом проблем, таких як високі реальні ставки, нестабільний курс рубля та зростання дефіциту бюджету. Інші представники влади також визнали проблеми, але виразили різні точки зору щодо ситуації. Наприклад, глава Мінекономрозвитку стверджує, що економіка опинилася на межі рецесії, тоді як голова Центробанку вважає, що це лише “вихід із перегріву”. Президент РФ Володимир Путін підкреслив необхідність переходу до “збалансованого зростання” та попередження рецесії. Він закликав до продуманої бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики для підтримки економічного зростання при збереженні стабільності. Усі ці проблеми виникли навіть при стрімкому зростанні світових цін на нафту, і доходи Росії від експорту сировини піддаються тиску через зміцнення національної валюти.
-
Видатки на оборону зросли майже до 75% бюджету
За даними Рахункової палати, видатки на оборону в Україні у першому кварталі становили майже 75% бюджету країни. Це зростання було зумовлене отриманням позик від міжнародних партнерів та безповоротної допомоги. У цілому, зовнішні надходження зросли з 9 % до 27%. Доходи бюджету також збільшилися на 44,3 % порівняно з попереднім роком, переважно за рахунок збільшення власних надходжень бюджетних установ, зокрема тих, що належать до Міністерства оборони. У першому кварталі 2025 року видатки держбюджету зросли на 38,5%, переважно на обороноздатність і безпеку держави. Ризики національного бюджету включають зменшення доходів місцевих бюджетів, валютно-фінансову нестабільність та інфляційний тиск. Реальний ВВП в першому кварталі склав лише 0,5 % з прогнозованим приростом на рік у 2,7 %, що може призвести до недоотримання запланованих доходів. Одним з факторів, що вплинули на це, було скорочення експорту на 8,7%, зокрема продовольчих товарів і сировини.
-
У Росії дефіцит держбюджету зріс четвертий місяць поспіль
У січні-травні поточного року федеральний бюджет Російської Федерації мав дефіцит у розмірі 3,393 трлн рублів, що становить 1,5% ВВП. Доходи бюджету зросли на 3,1% до 14,732 трлн рублів, а видатки збільшилися на 20,7% до 18,125 трлн рублів. Це вже четвертий місяць поспіль, коли дефіцит збільшується. Нафтогазові доходи РФ скоротилися на 14,4% до 4,240 трлн рублів через зниження ціни на нафту. Мінфін Росії прогнозує втрати в нафтогазових доходах у розмірі 447 млрд рублів у 2025 році, які планують компенсувати з Фонду національного добробуту. Зазначено також, що розмір Фонду скоротився до 11,7 трлн рублів, що є мінімумом з 2019 року.
-
Мінфін озвучив доходи держбюджету у травні
За даними Міністерства фінансів, у травні надходження податків та обов’язкових платежів до державного бюджету України зросли до 204,1 млрд грн, що є більшим порівняно з попереднім роком. З них найбільшу частку склали податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір. Отримано також платежі від податку на додану вартість, акцизного податку та рентної плати. Загалом платежі від Державної податкової служби та Держмитслужби склали 121,4 млрд грн та 55,6 млрд грн відповідно. Усього до держбюджету надійшло 272,6 млрд грн. Також у травні у вигляді єдиного внеску на соціальне страхування надійшло 47,4 млрд грн. У зв’язку зі збільшенням видатків на оборону та скороченням військової допомоги від партнерів, Україна планує переглянути бюджет, оцінивши додаткову потребу у 400 млрд грн. У той же час, у Росії затвердили збільшення дефіциту держбюджету втричі.
-
У Росії схвалили збільшення дефіциту держбюджету утричі
Російська Держдума прийняла в першому читанні урядові зміни до федерального бюджету на 2025 рік. Ці зміни передбачають збільшення бюджетного дефіциту до рівня минулого року. Російська влада спочатку планувала зменшити дефіцит бюджету на цей рік, але через низьку ціну на нафту та міцний рубль це стало неможливим. Мінфін змушений був збільшити прогнозований дефіцит бюджету. Це може призвести до продовження витрат з Фонду національного добробуту. Нові прогнози базуються на значному зниженні ціни на нафту та міцнішому рублі. Це, за розрахунками Мінфіну, призведе до зменшення нафтогазових доходів майже на чверть. Голова бюджетного комітету Держдуми РФ попереджає про можливі нові ризики для нафтових доходів через загрози американських санкцій, і визнає, що дефіцит може бути ще більшим, ніж передбачено.