Необхідність встановлення американського контролю над Гренландією продиктована “слабкістю” Європи та стратегічними інтересами США. Про це завив міністр фінансів Сполучених Штатів Скотт Бессент в інтерв’ю програмі Meet the Press на телеканалі NBC.
“Ми – найсильніша країна у світі. Європейці демонструють слабкість. США демонструють силу. Якщо ми подивимося в минуле, то американські президенти хотіли придбати Гренландію понад століття. Гренландія є необхідною для національної безпеки США. Ми будуємо Золотий купол (систему протиракетної оборони – ред.).
Президент Трамп діє стратегічно. Він дивиться не на цей чи наступний рік, а на те, що може статись у битві за Арктику. Ми не збираємося віддавати на аутсорсинг нашу національну безпеку іншим країнам”, – пояснив свою думку американський урядовець.
За його словами, Сполучені Штати мають “діяти на випередження”, дотримуючись принципу “мир через силу”.
Він додав, що боротьба за Арктику є реальною загрозою в майбутньому, і якщо Гренландія стане частиною США тепер, то це “допоможе уникнути майбутньої війни”.
Міністр також розкритикував європейських партнерів за недалекоглядність у відносинах з Росією, провівши паралелі з ситуацією в Україні.
“Під час своєї першої каденції президент Трамп казав європейцям: не будуйте “Північний потік-2″, не покладайтеся на російську нафту. І вгадайте що? Що фінансує зусилля Росії проти України? Європейські закупівлі російської нафти. Тому Америка мусить мати контроль тут (над Гренландією – ред.)”, – запевнив він.
На запитання журналістки про те, чи розглядає Вашингтон можливість силового захоплення острова, як це зробила Росія з Кримом, Бессент ухилився від прямого заперечення.
Бессент також відкинув побоювання, що такі дії зруйнують НАТО. Він запевнив, що США залишаться в Альянсі.
Він зазначив, що не обговорював це питання з президентом, але висловив упевненість, що “європейці зрозуміють”, що перехід Гренландії під контроль США є найкращим варіантом для них.
Позначка: Дональд Трамп
-
В США пояснили бажання Трампа здобути Гренландію
-
Голова Мінфіну США пояснив бажання Трампа здобути Гренландію
Необхідність встановлення американського контролю над Гренландією продиктована “слабкістю” Європи та стратегічними інтересами США. Про це завив міністр фінансів Сполучених Штатів Скотт Бессент в інтерв’ю програмі Meet the Press на телеканалі NBC.
“Ми – найсильніша країна у світі. Європейці демонструють слабкість. США демонструють силу. Якщо ми подивимося в минуле, то американські президенти хотіли придбати Гренландію понад століття. Гренландія є необхідною для національної безпеки США. Ми будуємо Золотий купол (систему протиракетної оборони – ред.).
Президент Трамп діє стратегічно. Він дивиться не на цей чи наступний рік, а на те, що може статись у битві за Арктику. Ми не збираємося віддавати на аутсорсинг нашу національну безпеку іншим країнам”, – пояснив свою думку американський урядовець.
За його словами, Сполучені Штати мають “діяти на випередження”, дотримуючись принципу “мир через силу”.
Він додав, що боротьба за Арктику є реальною загрозою в майбутньому, і якщо Гренландія стане частиною США тепер, то це “допоможе уникнути майбутньої війни”.
Міністр також розкритикував європейських партнерів за недалекоглядність у відносинах з Росією, провівши паралелі з ситуацією в Україні.
“Під час своєї першої каденції президент Трамп казав європейцям: не будуйте “Північний потік-2″, не покладайтеся на російську нафту. І вгадайте що? Що фінансує зусилля Росії проти України? Європейські закупівлі російської нафти. Тому Америка мусить мати контроль тут (над Гренландією – ред.)”, – запевнив він.
На запитання журналістки про те, чи розглядає Вашингтон можливість силового захоплення острова, як це зробила Росія з Кримом, Бессент ухилився від прямого заперечення.
Бессент також відкинув побоювання, що такі дії зруйнують НАТО. Він запевнив, що США залишаться в Альянсі.
Він зазначив, що не обговорював це питання з президентом, але висловив упевненість, що “європейці зрозуміють”, що перехід Гренландії під контроль США є найкращим варіантом для них. -
FT: ЄС готує жорстку відповідь США на 93 млрд євро
Європейський Союз готує жорсткі заходи у відповідь на дії США, пов’язані з намірами президента Дональда Трампа встановити контроль над Гренландією. Брюссель розглядає можливість запровадження мит на американські товари загальною вартістю 93 мільярди євро або обмеження доступу американських компаній до єдиного європейського ринку. Про це у понеділок, 19 січня, повідомляє Financial Times.
За даними видання, ситуація загострилася настільки, що стала найсерйознішою кризою у трансатлантичних відносинах за останні десятиліття. 27 послів країн ЄС обговорили можливі заходи у відповідь, щоб підготувати європейських лідерів до ключових переговорів із Трампом на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, який розпочинається цього тижня.
Дії ЄС передбачають два основні сценарії. Перший – реактивація списку мит на суму 93 мільярди євро, який був підготовлений ще раніше, проте його реалізацію тимчасово призупинили, щоб уникнути торговельної війни.
Другий сценарій – застосування “Інструменту протидії примусу” (ACI), ухваленого ще у 2023 році, проте жодного разу не застосованого. Цей механізм дозволяє обмежувати інвестиції та блокувати експорт послуг, що може серйозно вдарити по великих американських технологічних компаніях на ринку ЄС.
Зазначається, що Франція виступає за жорсткішу позицію та активно підтримує застосування ACI. У той же час багато членів ЄС пропонують спершу вирішити ситуацію шляхом діалогу і комбінувати стратегії заощадження і примусу. Наразі Париж і Берлін координують свої дії, а їхні міністри фінансів планують провести спільну зустріч перед загальним обговоренням у ЄС.
Європейські політики наголошують, що прагнуть мирного врегулювання суперечки. Проте вони попереджають про рішучі дії у разі продовження тиску з боку Трампа. За словами одного з дипломатів, розроблені інструменти дають змогу протистояти подальшим погрозам президента США, але ЄС готовий залишити простір для діалогу.
На тлі напруженої ситуації, найбільші фракції Європарламенту вже вирішили відкласти заплановане голосування щодо зниження мит на американські товари.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн наголосила, що Європа залишатиметься твердою в захисті суверенітету Гренландії та Данії, а також своїх стратегічних економічних і безпекових інтересів.
Через загострення кризи порядок денний зустрічей радників нацбезпеки західних країн у Давосі був змінений. Крім обговорення питань щодо України, значну увагу приділять ситуації навколо Гренландії.
Раніше повідомлялося, що глава Мінфіну США не став прямо відповідати, що важливіше для національної безпеки США – Гренландія чи НАТО. Він назвав це “помилковим вибором”. Втім, він підтвердив, що Сполучені Штати залишаться у складі Північноатлантичного альянсу.
ЄС скликає екстрений саміт лідерів через заяви Трампа
-
ЄС скликає екстрений саміт лідерів через заяви Трампа
Європейський Союз скликає екстрений саміт після заяв президента США Дональда Трампа, які викликали різку реакцію щодо територіальної цілісності та торговельних відносин між союзниками. Консультації на найвищому рівні стануть відповіддю на заяви США та запровадження торговельних мит проти низки європейських країн. Про це пізно ввечері в неділю, 18 січня, повідомляє Politico.
Як зазначає видання зустріч лідерів 27 країн ЄС пройде найближчими днями, про її підготовку повідомили після екстреного засідання послів Євросоюзу у Брюсселі. В ході обговорень порушувалися заяви Трампа про купівлю Гренландії та економічні санкції проти країн, які виступають проти цього.
Президент Європейської ради Антоніу Кошта підтвердив скликання саміту, наголосивши на принципах міжнародного права, поваги до територіального суверенітету та солідарності з Данією і Гренландією. Також зазначено, що введення тарифів може зашкодити трансатлантичним відносинам та суперечить існуючим торговельним угодам.
За даними джерел у ЄС, саміт заплановано на 22 січня в очному форматі за участі всіх глав держав та урядів ЄС.
Раніше Дональд Трамп заявив про намір запровадити 10-відсоткові мита проти низки європейських країн, включно з Великою Британією, Францією та Німеччиною, звинувативши їх у підтримці Гренландії.
Після цього ключові європейські лідери виступили із заявами про солідарність і готовність захищати суверенітет.
-
Італію запросили до Ради миру для Гази
Італію запросили долучитися до роботи Ради миру з питань Гази. Про це заявила прем’єр-міністерка країни Джорджа Мелоні, спілкуючись із журналістами в Сеулі, інформує ANSA.
“Нас також запросили стати її частиною. Я вважаю, що Італія може відігравати провідну роль, ми готові зробити свій внесок у розробку мирного плану”, – зазначила Мелоні.
За її словами, Італія є “дуже активним гравцем у регіоні” та підтримує добрі відносини з усіма іншими регіональними суб’єктами.
“Тому ми задоволені і зробимо все можливе, щоб внести свій вклад, який, як ми вважаємо, може мати значення”, – додала глава італійського уряду.
Раніше Рада Безпеки ООН ухвалила резолюцію, запропоновану делегацією США, яка підтримує мирний план Дональда Трампа в секторі Гази та регламентує створення Міжнародних стабілізаційних сил.
-
Мелоні втрутилася у конфлікт щодо Гренландії
Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні висловила припущення, що конфлікт у торгівлі між США та Європейським Союзом через Гренландію можливо виник через непорозуміння та проблеми в комунікації. Вона повідомила про це під час пресбрифінгу в Сеулі, посилаючись на розмову з президентом Трампом. Мелоні вважає, що реакція Трампа була спричинена військовою активністю Європи у Гренландії, яку США могли сприйняти як антиамериканську. Вона також наголосила, що дії НАТО спрямовані проти Росії та Китаю, а не проти США. Мелоні заявила, що спілкувалася з генеральним секретарем НАТО та планує переговори з колегами по ЄС для уникнення подальшої ескалації конфлікту. Наразі у Брюсселі обговорюється можливе реагування на мита, які Трамп погрожує запровадити з 1 лютого, і країни ЄС висловили обурення щодо таких дій, вважаючи, що вони загрожують трансатлантичним відносинам.
-
Трамп хоче від учасників “Ради миру” мільярд готівкою
Білий дім розробляє проєкт нової міжнародної організації під назвою “Рада миру”. Країни, які хочуть мати постійне місце в Раді, повинні внести мільярд доларів готівкою. Головою Ради стане Дональд Трамп з правом вето на будь-які рішення. Членство в організації обмежене трьома роками, але може бути продовжене. Країни, які внесуть 1 млрд доларів, можуть бути в Раді без обмежень. Мета організації – сприяти стабільності і відновленню управління в конфліктних зонах, зокрема в Секторі Гази. Трамп вже запросив світових лідерів у Раду, але ініціатива отримала критику, зокрема від Ізраїлю. Організація розпочне роботу після підписання Хартії трьома державами-членами. Адміністрація Білого дому поки не коментує фінансові умови вступу до Ради.
-
Трамп: Прийшов час шукати нове керівництво Ірану
Президент США Дональд Трамп відповів на звинувачення верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї, заявивши, що час шукати нове керівництво для Ірану. Трамп відзначив, що Хаменеї не є добрим лідером, оскільки не відверто покарав відповідальних за насильство під час протестів. У свою чергу, Хаменеї звинуватив Трампа у жертвах та збитках Ірану і вважає його винним у насильстві. Також у новинах йшлося про те, що після протестів у Ірані стало тишше, але духовенство закликає до страт. Трамп спочатку підтримував протестувальників, але потім заявив, що ситуація у Ірані змінилася.
-
Трамп хоче від учасників “Рада миру” мільярд готівкою
Уряд США планує створення нової міжнародної організації під назвою “Рада миру”. Згідно з проєктом статуту, країни, які хочуть мати постійне місце в Раді, повинні внести 1 мільярд доларів готівкою. Президент Дональд Трамп стане головою Ради та матиме право вето на рішення. Країни зі стандартним членством обмежені терміном на три роки, але можуть продовжити голова. Країни, які внесуть 1 мільярд доларів готівкою у перший рік, звільняються від обмеження терміну членства. Мета організації – сприяти стабільності та відновленню управління в конфліктних зонах. Деякі світові лідери вже підтвердили свою участь, але ініціатива викликає критику, особливо від Ізраїлю та дипломатів ООН. Організація офіційно розпочне роботу після підписання Хартії трьома державами-членами. Адміністрація Білого дому наразі утримується від коментарів щодо фінансових умов вступу до Ради.
-
ЄП планує зупинити торговельну угоду зі США – ЗМІ
Депутати Європарламенту вирішили призупинити процес ратифікації торговельної угоди між ЄС і США через введення додаткових мит для європейських противників анексії Гренландії з боку президента США Дональда Трампа. Європейська народна партія вважає, що угода стала неможливою через такі погрози з боку американського лідера. Торговельна угода вже частково була укладена, але для її остаточного схвалення потрібне погодження Європарламенту. Відзначається, що угода передбачала встановлення мита США на товари з ЄС в обмін на скасування мит на американські товари. Європарламентарі критикували угоду як несправедливу і вимагали зупинити її імплементацію до тих пір, поки американські погрози не припиняться. Також вони закликали ЄС використати механізм протидії примусу для захисту своїх інтересів.