Норвегія виділила 86 млн євро добровільного внеску на підтримку України через Європейський фонд миру. Ці кошти спрямують на закупівлю артилерійських боєприпасів у межах ініціативи Верховного представника ЄС. Про це повідомляє пресслужба ЄС у четвер, 5 червня.
У повідомленні зазначили, що Європейський Союз прийняв добровільний фінансовий внесок Норвегії у розмірі 1 млрд норвезьких крон (86 млн євро), котрий спрямують на підтримку України через Європейський фонд миру.
Наголошується, що внесок посилює участь Норвегії у спільних зусиллях Європи для підтримки України у боротьбі проти російської агресії. Зокрема, кошти підуть на закупівлю великокаліберних артилерійських боєприпасів для Збройних сил України в межах ініціативи Верховного представника ЄС. У квітні 2025 року Верховний представник ЄС оголосив мету – надати Україні два мільйони снарядів великого калібру протягом року. Ця ініціатива відповідає заклику президента Володимира Зеленського, озвученому в березні на засіданні Європейської ради.
Досягти цієї цілі допоможуть як внески країн ЄС, так і прибутки, отримані з заморожених російських активів. У межах другого траншу вже передбачено 470 млн євро на закупівлю боєприпасів.
Понад дві третини від заявленої кількості вже забезпечені поставками та зобов’язаннями країн ЄС. Внесок Норвегії є додатковим до цього обсягу.
Позначка: Допомога
-
Норвегія скерувала €86 млн на боєприпаси для України
-
Нідерланди спорядять пакет морської підтримки України на €400 млн
Нідерланди оголосили про новий пакет військової допомоги Україні в межах Контактної групи з оборони у форматі Рамштайн.Загальна вартість підтримки становить 400 мільйонів євро, і він орієнтований на зміцнення морської безпеки України. Про це повідомляє ЄП у середу, 4 червня.
Міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс уточнив, що до пакету увійдуть понад 100 одиниць морської техніки, зокрема патрульні й транспортні катери, кораблі спеціальних операцій та морські БпЛА.
“На сьогоднішню Контактну групу я оголошую про новий пакет підтримки (України) у розмірі 400 мільйонів євро у сфері морської безпеки. Він включатиме понад 100 кораблів, патрульних катерів, транспортних катерів, перехоплювачів, кораблів спеціальних операцій. Тобто широкий спектр з понад 100 суден”, – зазначив Брекельманс.
Крім суден, пакет міститиме понад 50 морських безпілотників, системи озброєння, датчики, запасні частини та навчання для українських спеціалістів.
“Це повний пакет для посилення морської безпеки України. Це дуже важливо, тому що ми бачимо, що російські загрози, як у Чорному морі, так і навколо Херсона, зростають. Для України дуже важливо захистити себе від цього”, – акцентував міністр.
Він додав, що мета допомоги – підтримати свободу судноплавства та зберегти торговельні морські маршрути України. -
Польща оцінила допомогу Україні майже у €5 млрд
Польща підрахувала, що вже надала Україні майже €5 млрд допомоги, тоді як вирішальну частину – у найкритичніший момент війни. Про це повідомив глава Бюро національної безпеки Польщі Даріуш Луковський в інтерв’ю Rzeczpospolita.
“За нашими оцінками, ми надали Україні підтримку, зокрема військову, на суму майже 5 млрд євро”, – наголосив глава BBN.
За словами Луковського, Польща не є серед лідерів за обсягом допомоги, однак зробила критично важливий внесок на початку повномасштабної війни.
“Коли в багатьох країнах точилися обговорення про її надання, ми надали сотні танків і транспортерів, що дало змогу оснастити війська в масштабі понад дивізію”, – нагадав він.
Разом з тим, він визнав, що зараз можливості Польщі стосовно подальшої підтримки обмежені, з огляду на необхідність заповнення власних арсеналів і посилення обороноздатності країни.
“Попри це, ми продовжуємо надавати підтримку в міру наших можливостей. Наприклад, ми забезпечуємо зв’язком українські війська з використанням Starlink, надаємо запасні частини до переданої техніки, а також цілий спектр бойових засобів”, – додав Луковський. -
Українські сапери отримали 16 підводних дронів Deep Tracker
ДСНС отримала 16 підводних дронів для розмінування водойм. Техніку закупила ПРООН за фінансування Республіки Корея, Франції та Нової Зеландії. Про це інформує пресслужба Мінекономіки у п’ятницю, 30 травня.
Дрони можуть працювати як у прісних водоймах, так і солоній воді. Deep Tracker оснащені високоякісною камерою, яка може передавати зображення у якості 4К, та сонарами (гідролокаторами).
Дистанційне керування здійснюється через кабель, довжина якого в переданій комплектації складає 300 метрів.
Живляться дрони від літій-іонних батарей, заряду яких вистачає на 3 години роботи. Враховуючи наявність змінного комплекту батарей та швидку зарядку, сапери можуть працювати із Deep Tracker повну зміну.
Зазначається, що 31 водолаз-сапер ДСНС успішно пройшов навчання з використання цих дронів. Незабаром вони почнуть використовувати ці дрони по всій Україні, аби допомогти очистити забруднені водойми.
“З початку повномасштабного вторгнення ДСНС збільшила кількість сертифікованих водолазів-саперів із 192 до понад 500 осіб. Надання сучасного обладнання та організація навчання є критично важливими для безпеки та ефективної роботи наших фахівців”, – поінформував заступник Голови ДСНС Олексій Мігрін.
Станом на зараз залишаються потенційно замінованими близько 138 тисяч км2 території України загалом і 13,5 тисяч км2 водойм зокрема. Це річки, озера, затоплені карʼєри, а також морські територіальні води України, які зазнали впливу бойових дій. Їх розмінування важливе для безпеки людей, що мешкають в прифронтових областях, а також для морської логістики. -
Мирні ініціативи і допомога РФ водночас: яку гру веде Китай
Китай і Україна Позиція Китаю щодо війни в Україні є складною і часто інтерпретується як “нейтралітет, що схиляється на користь Росії”. Офіційний Пекін уникає прямого засудження російської агресії, вперто називає конфлікт “українською кризою”, втім наголошує на необхідності діалогу та мирного врегулювання.
Китай постійно закликає до негайного припинення бойових дій та відновлення мирних переговорів. У лютому 2023 року Китай оприлюднив свій так званий “мирний план” з 12 пунктів, який не містить засудження російської агресії чи вимоги виведення російських військ з території України.
Ще з першого дня повномасштабної війни політики та аналітики переконують, що лише Китай має вдосталь важелів впливу на РФ.Західні країни закликають Піднебесну використовувати тиск на Росію, щоб припинити війну, але Пекін раз за разом наголошує, що він не є “стороною конфлікту”.
Із свіжого: 16 травня в МЗС заявили, що Україна прагне, аби Китай і Бразилія допомогли переконати Путіна припинити вогонь. А міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський 17 травня прямо заявив: країна, яка може закінчити війну і поставити Путіна на місце, – це Китай. Він також додав, що Росія є “економічним васалом Китаю”.
Однак розраховувати на КНР не можна. Як зауважив голова правління Інституту світової політики Віктор Шлінчак, Пекін дійсно має серйозний вплив на Кремль. Але не горить бажанням його використовувати.
Як наголосив Шлінчак в ефірі 24 каналу, з одного боку КНР використовує ослаблену від війни РФ, яка перебуває у не найкращому економічному становищі. Китайці буквально заробляють на цьому гроші та протягують свої стратегічні цілі до реалізації. З іншого – Росія не повністю “лягла” під Китай. Ба більше, Путін мріє, аби сісти разом з Китаєм та США за стіл перемовин і розділити світ на зони впливу.
І Кремль не боїться показувати суб’єктність від Китаю. Нагадаємо, напередодні переговорів в Стамбулі президент Бразилії Луїс Інасіу Лула да Сілва заявив, що готовий попросити Путіна вирушити до Туреччини на прямі переговори про мир в Україні. Прикметно, що до цього Сілва був у Китаї та розмовляв із Сі. Експерти вважають, що поговорити з Путіним президента Бразилії спонукав очільник КНР. Однак Сілву в Кремлі навіть не прийняли. “Це натяк на те, що Китай пристав на позицію європейської коаліції й намагається зупинити війну. Путін знехтував цим сигналом, розраховуючи, що Пекін не наважиться на жорсткі дії. Чи відповість Китай – наразі незрозуміло, але атмосфера двосторонніх відносин змінюється”,- пише нардеп Микола Княжицький в своєму Facebook. Однак дуже швидко стосунки між Кремлем та Пекіном навряд чи зміняться. Бо в них є один споконвічний ворог. Дружба проти США Хоча Китай офіційно не відправляє РФ військову допомогу, він надає значну економічну підтримку, яка допомагає Москві справлятися із західними санкціями. Китай є найбільшим торговельним партнером Росії, і обсяги торгівлі між країнами зросли після початку повномасштабного вторгнення. Ця підтримка викликає занепокоєння у США та ЄС.
Ба більше, Україна брала в полон громадян Китаю, які воювали на боці російської армії. А в квітні українські розвідувальні органи отримали інформацію, що КНР постачає РФ артилерію і порох, окрім того, є дані, що представники КНР займаються виробництвом деякої зброї на території Росії. Пекін ці звинувачення відкидав.
Слід зауважити, що зі стратегічних міркувань Дональд Трамп прагне використати Росію як важель проти Китаю. Цю концепцію часто називають “зворотним Ніксоном”. Простими словами, Трамп хоче зблизитися з Росією, щоб створити противагу зростаючій могутності Китаю, який зараз сприймається як головний геополітичний виклик для США. Логіка полягає в тому, що продовження тиску на Москву з боку Штатів лише штовхає Росію глибше в орбіту Китаю, де країни разом протистоять Заходу.
Однак реальність раз за разом доводить: Трамп не доб’ється “зворотного Ніксона”. Ба більше, Китай використовує Росію у великій грі проти США. І щоб довести, що Росія Путіна невідривно прив’язана до Китаю Сі Цзіньпіна було треба небагато. Для цього 8 травня РФ та КНР опублікували спільну заяву, в якій домовились підняти співпрацю на новий рівень і “рішуче протидіяти курсу Вашингтона на “стримування” Росії і Китаю”.
Також Укрінформ пише, що причиною присутності Сі разом із Путіним на трибуні мавзолею під час останнього параду був сигнал Трампу про готовність Китаю відповідати на будь-які спроби тиску: чи економічного / тарифного, чи військового. Та те, що Москва не вагаючись підтримає Пекін. Мовляв, існує неоформлений документально союз двох країн проти однієї – Сполучених Штатів.
Як зазначив в інтерв’ю Укрінформу експерт з питань Росії Фонду Карнегі за міжнародний мир Ерік Чіарамелла, на щастя поки що Китай не готовий напряму стати на бік РФ за прикладом Північної Кореї. Разом з тим у КНР немає жодного бажання тиснути на Росію, підтвердив аналітик.
Також він охарактеризував як “надто нереалістичну” ідею деяких представників адміністрації Трампа домагатися припинення вогню та відкритості до Росії як способу відокремити РФ від Китаю. “Я б набагато більше зосередився на зміні поведінки Китаю, щоб обмежити підтримку російських військових зусиль і спробувати зайняти більш конструктивну позицію, ніж намагатися якимось чином змусити Росію відвернутися від Китаю, спонукаючи її до якоїсь нової угоди зі Сполученими Штатами”,- сказав Чіарамелла. На його думку, “дружба без меж” між Росією та Китаєм все ж має певні межі, які США може використати, якщо застосує розумну політику, особливо щодо Китаю.
Однак поки що Штати буквально віддають світове лідерство Пекіну. Більше не гегемон