Рада ЄС з питань закордонних справ вимагає від Єврокомісії вжити додаткові заходи для зміцнення енергетичної безпеки України після нових терористичних атак Росії на українську енергомережу. Верховна представниця ЄС Кая Каллас заявила про це після зустрічі Ради ЄС у Люксембурзі, де міністр закордонних справ України Андрій Сибіга розповів про останні напади Росії. Каллас також заявила, що країни-члени ЄС погодилися звернутися до третіх держав для забезпечення України ремонтного обладнання та додаткових поставок газу. ЄС вже виділив 800 млн євро для української енергетики перед зимою через російські атаки. Уряд України також затвердив план дій для уникнення блекаутів через російські удари по енергосистемі.
Позначка: Допомога
-
Відень закриває останній центр для українських біженців
Останній центр прийому вимушених переселенців з України в Австрії – віденський Quartier Schlossberg – припинить свою роботу до кінця цього року. Цей центр надавав тимчасове житло, харчування, консультації та допомогу в організації подальшого переїзду для понад 8 900 українців. Центр закривається через недостатність місць та фінансування. Уряд надавав одноразову допомогу у розмірі 190 євро на кожну особу, але це не покривало всі витрати. Закриття центру було попередньо узгоджене з урядом Австрії. Наразі в Австрії перебувають на базовому забезпеченні близько 30 000 українців, з них у Відні – 10 786 осіб.
-
Більшість німців проти соцдопомоги для українських біженців – опитування
Німці дедалі критичніше ставляться до правил, за якими українські біженці отримують соціальні виплати. Нове опитування INSA, проведене на замовлення видання BILD, показало: більшість громадян Німеччини не підтримують виплату допомоги з безробіття (так званого Bürgergeld) українським біженцям і вважають, що чоловіки призовного віку мають повернутися до України.
Лише 17% опитаних відповіли, що українці мають право на Bürgergeld. Натомість 66% висловилися проти.
За офіційними даними, Німеччина щороку виплачує близько 6,3 мільярда євро цієї допомоги приблизно 700 тисячам українців. При цьому роботу мають лише близько третини з них, тоді як більшість, які прибули ще 2022 року, досі не інтегровані в німецький ринок праці.
Ще категоричнішу позицію громадяни висловили щодо повернення українських чоловіків призовного віку. За даними опитування, 62% німців вважають, що ті, хто втік від війни, мають повернутися в Україну. Проти – лише 18%, ще 8% заявили, що їм байдуже, а 12% не змогли дати відповідь.
Соціологи відзначають: результати свідчать про чіткий запит суспільства на зміни, насамперед у сфері допомоги біженцям.
Міністерство праці Німеччини вже готує реформу: згідно з проєктом бюджету на 2026 рік, уряд планує скоротити витрати на Bürgergeld на 1,5 мільярда євро. Це стане можливим, якщо новоприбулі українські біженці більше не отримуватимуть Bürgergeld, а лише менші виплати за законом про допомогу шукачам притулку.
Втім, реформа набуде чинності не раніше наступного року. Перші слухання законопроєкту у Бундестазі, за словами представників міністерства праці під керівництвом Барбели Бас (SPD), планують провести до Різдва.
Як показала статистика, кількість людей з України, які попросили про притулок у Німеччині за останні тижні, суттєво зросла. Особливо збільшилася кількість заявок від молодих чоловіків після скасування Україною заборони на виїзд для чоловіків віком від 18 до 22 років.
Латвія переглянула фіндопомогу біженцям з України
-
Данія виділяє Україні понад $170 млн на оборону
Данія виділить Україні понад 1 мільярд крон (близько 171 мільйона доларів) на підсилення обороноздатності. Ці кошти будуть використані на морське обладнання, обслуговування танків та навчання українських військових. Міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен зазначив, що цей пакет допомоги включає фінансування різноманітних ініціатив з підвищення бойового потенціалу України. Частина коштів піде на навчальне та тренувальне обладнання для українських військових, а також на заходи в морській сфері та обслуговування танків. Загалом, цей пакет допомоги від Данії містить пожертви на майже 2,7 мільярди крон у період з 2025 по 2028 роки. Данія також інвестує в українську оборонну промисловість, підтримуючи її на шляху до інновацій на полі бою.
-
Латвія переглянула фіндопомогу біженцям з України
Уряд Латвії прийняв зміни до закону про підтримку цивільного населення України, які передбачають скорочення допомоги, зокрема, в одноразовій підтримці для початку трудової діяльності та самозайнятості. Кількість українців, які отримують статус тимчасового захисту, залишається стабільною, але кількість прибулих значно знизилася. Уряд Латвії виділив 65 мільйонів євро на підтримку українців у 2025 році, але у 2026 році ця сума скоротиться до 39,7 мільйонів євро. Планується перегляд переліку послуг та заходів підтримки для громадян України. Українці матимуть доступ до послуг Державного агентства зайнятості та субсидованих маршрутів. Зміни також передбачають скасування деяких видатків, наприклад, на реєстрацію тварин та санітарні норми. Нововведення має затвердити парламент.
-
Умови нової програми з МВФ можуть бути жорсткими
Україна шукає нові джерела фінансування через вичерпання коштів попередньої програми МВФ, особливо у зв’язку з продовженням війни з Росією. Уряд вже звернувся до МВФ з проханням відкрити нову програму, а обговорення щодо умов та обсягу фінансування триває. Зокрема, Україні потрібно покриття фіскального дефіциту, а також залучення коштів на заплановані бюджетні видатки. Планується, що нова програма буде акцентуватися на структурних реформах та стабілізації економіки. Умови співпраці з МВФ можуть бути жорсткішими, включаючи вимоги щодо незалежності антикорупційних органів. Деякі попередні вимоги, які не були виконані, також будуть перенесені до нової угоди. Влада України має дотримуватися умов та забезпечити достатнє фінансування, включаючи підтримку від партнерів і донорів.
-
Сеул попросив Трампа “помирити” його з КНДР
Президент Південної Кореї звернувся до президента США Дональда Трампа з проханням стати посередником у діалозі з Північною Кореєю та зменшити військову напруженість у регіоні. Міністр закордонних справ Південної Кореї повідомив, що Трамп висловив готовність співпрацювати з Північною Кореєю, але це ще не було офіційно підтверджено Білим домом. Раніше лідер Північної Кореї заявив про розробку нової секретної зброї і наказав посилити ядерний арсенал країни.
-
Суд США дозволив Трампу утримати $4 млрд іноземної допомоги
Верховний суд США дозволив адміністрації президента Дональда Трампа утримати близько чотирьохмільярдів доларів іноземної допомоги, які були виділені Конгресом на поточний фінансовий рік. Трамп намагається скасувати цю допомогу в рамках програми “Америка понад усе”, що викликає суперечки щодо його повноважень скасовувати бюджетні видатки, затверджені Конгресом. Верховний суд підтримав запит Міністерства юстиції щодо блокування розпорядження судді Алі з Вашингтона щодо витрачання спірної допомоги. Ліберальні судді висловили незгоду з рішенням суду, вважаючи його порушенням конституційних принципів розділення влади в США. Адміністрація Трампа стверджує, що цільові кошти суперечать зовнішній політиці США, а саме його зусиллям скоротити допомогу за кордоном.
-
Навроцький підписав закон про продовження допомоги українським біженцям
Президент Польщі Кароль Навроцький підписав закон про допомогу українським біженцям. Зміни в законі обмежують пільги для громадян України, які не працюють у Польщі. Це означає, що українці не зможуть скористатися деякими послугами, такими як реабілітація, програми лікування наркоманії, охорона здоров’я та інші медичні послуги. Керівник президентської канцелярії Збігнев Богуцький вважає, що такі зміни в законі є необхідними, оскільки Польща повинна ставитися до українців на рівних умовах з іншими іноземцями.
-
Троє дітей рік жили самі: історія з лінії фронту
У прокуратурі Донецької області ведеться розслідування щодо трьох дітей, які понад рік були без належного догляду. Діти, які залишилися без батьківського піклування, самостійно доглядали один за одним. 10-річний хлопчик в умовах обстрілів доглядав за своїми 13-річними братами, які були прикуті до ліжка через складну хворобу. Після смерті бабусі, яка їх опікувалася, діти залишилися без необхідної допомоги. Діти потрапили до благодійного центру у стані виснаження та з численними травмами. Прокуратура розпочала розслідування у зв’язку з можливим неналежним виконанням обов’язків соцслужбою. Мама дітей не планує забирати їх з центру через свій психологічний стан та важкі життєві обставини. Діти отримують підтримку від психологів та волонтерів у центрі.