Команда науковців із Scripps Research (США) виявила ділянку мозку, яка змушує людину з алкогольною залежністю продовжувати пити – не заради задоволення, а щоб уникнути стресу та болю від абстиненції. Як повідомляє ScienceDaily, ключову роль у процесі відіграє паравентрикулярне ядро таламуса (PVT).
Під час експериментів на щурах учені з’ясували, що активність клітин у цій ділянці мозку різко зростає, коли тварини навчаються пов’язувати алкоголь із полегшенням симптомів абстиненції. Саме цей процес, за словами дослідників, є основою формування стійкої залежності, коли людина продовжує пити, щоб уникнути страждання.
“Залежність надзвичайно важко подолати, тому що люди шукають не лише “кайф”, а й прагнуть позбутися болісних станів – тривоги, напруги, депресії”, – пояснив професор нейронауки Фрідберт Вайс, співавтор дослідження. “Ми змогли показати, які саме мозкові системи відповідають за це навчання і чому воно робить рецидиви такими стійкими”.
Інша авторка роботи, Герміна Неделеску, додала, що у всіх щурів, які пережили період відміни від залежності, PVT “буквально засвітився”. Це вказує на те, що саме ця ділянка залучається, коли мозок пов’язує алкоголь із полегшенням стресу.
Науковці припускають, що відкритий механізм може мати значення не лише для лікування алкогольної залежності, а й для розуміння тривожних розладів, фобій і посттравматичних станів, коли поведінка формується на основі прагнення уникнути болю або страху.
У майбутніх дослідженнях команда планує вивчити цей процес у самок тварин і з’ясувати, які нейрохімічні речовини виділяються в PVT під час формування таких асоціацій, що може відкрити шлях до створення нових ліків, здатних блокувати ці патологічні механізми навчання.
Позначка: Дослідження
-

Вчені виявили ділянку мозку, яка утримує алкоголіків у залежності
-

Нобелівська премія-2025: оголошені лауреати з медицини та фізіології
Троє науковців – Мері Бранков, Фред Рамсделл та Шимон Сакакучі – отримали Нобелівську премію з фізіології та медицини 2025 року. їхні відкриття в галузі периферичної імунної толерантності допомогли розібратися, як імунна система захищає організм від аутоімунних захворювань. Вони виявили регуляторні Т-клітини, які контролюють імунну систему та запобігають її атакам на власний організм. Ці відкриття відкрили нові можливості для лікування раку та аутоімунних захворювань, а також полегшили проведення трансплантацій.
-

В NASA зробили відкриття про хмари на Венері
Фахівці з NASA з’ясували, що хмари на планеті Венера складаються не лише з сірчаної кислоти, як раніше вважалося, але й на 60% з води. Дослідники виявили, що основу хмар утворюють гідрати – сполуки води з різними солями, такими як сульфат заліза та магнію. Воду на Венері не можна побачити у вигляді крапель, як на Землі, адже вона зв’язана у цих сполуках. Співвідношення складу хмар на Венері становить 62% води та приблизно 22% сірчаної кислоти. Крім того, вчені виявили сполуки заліза, що можуть потрапити в атмосферу планети разом із космічним пилом.
-

В Антарктиді фіксується майже рекордне танення льоду
У цьому році площа морського льоду в Антарктиці під час зими скоротилася до третього найнижчого рівня за останні 47 років. Це означає, що тепліші океанські води проникають у прибережні райони, що є наслідком глобального потепління. Танення морського льоду може призвести до збільшення поглинання сонячної енергії темними океанськими водами, що пришвидшить процес глобального потепління. Втрата льоду також робить прибережні райони Антарктики більш вразливими і може спричинити руйнування льодовика, що збільшить рівень моря в усьому світі. Науковці зауважують, що тепліші повітряні маси можуть призводити до більшого снігопаду, що тимчасово уповільнює танення льоду, але в довгостроковій перспективі льодовий щит все одно тане при стабільно високих температурах.
-

Фастфуд може зіпсувати пам’ять всього за чотири дні – дослідження
Вчені з Університету Північної Кароліни виявили, що раціон з великою кількістю жирної “швидкої їжі” може негативно впливати на мозок лише за кілька днів. Дослідження показало, що така дієта активує певний тип клітин у гіпокампі, які відповідають за пам’ять. Це стається через знижену здатність мозку засвоювати глюкозу. Після всього лише чотирьох днів споживання такої їжі, пам’ять може почати працювати гірше. Однак відновлення рівня глюкози у мозку може повернути пам’ять у норму. Дослідники рекомендують періодичне голодування після такої дієти, що допомагає покращити когнітивні функції. Ці відкриття можуть допомогти в розробці нових методів профілактики деменції та хвороби Альцгеймера, пов’язаних з ожирінням та метаболічними розладами.
-

Лід розчиняє залізо швидше, ніж вода – дослідження
Недавнє дослідження шведських вчених з Університету Умео показало, що лід ефективніше, ніж рідка вода, виділяє залізо з мінералів, що може пояснити зміну кольору арктичних річок. Це може бути причиною “помаранчевіння” в річках Півночі, яке пов’язане з таненням мерзлоти та викидом заліза. Експерименти показали, що лід виділяє більше заліза, ніж рідка вода, при певних температурах. Вчені виявили, що процес замерзання й відтавання сприяє виділенню заліза з мінералів, а зміни клімату можуть призвести до збільшення кількості заліза, що може негативно вплинути на воду та екосистеми.
-

Вейпінг може підвищувати ризик переддіабету – дослідження
Недавнє дослідження, про яке повідомляє ScienceAlert, показало, що вживання електронних сигарет може збільшувати ризик розвитку переддіабету. Учені з Університету Джорджії проаналізували дані з опитувань CDC у США і виявили, що користувачі вейпів мають на 7% вищий ризик переддіабету, ніж некурці. Для курців традиційних сигарет ризик був ще вищим – на 15%. Особливо велика небезпека виявилася для тих, хто одночасно палить і вейпить – їх ризик переддіабету був на 28% вищим. Дослідження також показало, що люди з надмірною вагою та представники певних етнічних груп стикаються з більшим ризиком. Важливо пам’ятати, що це лише спостереження, і що вейпінг може впливати не лише на легені, а й на загальне метаболічне здоров’я.
-

Українці незадоволені якістю життя, та відчувають в ньому сенс – опитування
Українці, незважаючи на війну, демонструють адаптацію до складних умов, але якість їхнього життя залишається значно нижчою, ніж у країнах із високим соціальним захистом. Згідно з дослідженням добробуту в Україні, проведеним КМІС, середній бал задоволеності життям українців склав лише 5,4 з 10, що відстає від міжнародних стандартів. Тривожність серед населення зросла, але відчуття сенсу в житті залишається високим. Експерти вважають, що це важливий психологічний ресурс, який допомагає українцям адаптуватися до кризових умов. Дослідження також показало, що інші показники добробуту залишаються на помірному рівні, що відповідає складним умовам життя в країні.
-

Вчені виявили мікропластик у людських кістках
Вчені виявили, що мікропластик може бути присутній в організмі людини, навіть у кістках. Дослідження показали, що мікропластик може пошкодити кісткову тканину, включаючи порушення роботи стовбурових клітин кісткового мозку та сприяти утворенню клітин, які руйнують кістку. Експерименти показали, що мікропластик впливає на життєздатність клітин, прискорює старіння, змінює їхню структуру та спричиняє запальні процеси. Вчені також виявили, що мікропластик може прискорювати старіння кісткових клітин, що може призводити до ослаблення кісток, деформацій і навіть переломів. Ці відкриття підкреслюють потенційний ризик мікропластику для здоров’я кісток та можливу зв’язок із зростанням кількості переломів у зв’язку з остеопорозом. Учені планують провести додаткові дослідження, щоб розібратися у впливі мікропластику на міцність кісток та розробити стратегії лікування та профілактики кісткових захворювань.
-

Вчені знайшли найдавніші докази муміфікації – їм понад 14 тисяч років
Науковці виявили найдавніші докази муміфікації людських останків у південному Китаї, північному В’єтнамі та острові Суматра. Вони дослідили 54 поховання і знайшли кістки людей, які були поховані навпочіпки, що свідчить про спеціальне втручання. Аналіз показав сліди впливу диму та тепла на тіла, що свідчить про використання муміфікації за допомогою диму протягом тисячоліть. Подібні практики існують й донині в деяких культурах Папуа-Нової Гвінеї.