Коти здатні впізнавати своїх господарів не лише за голосом чи зовнішністю, а й за запахом – і роблять це з особливою точністю.
Як свідчить нове дослідження, опубліковане в журналі PLOS One, для цього вони переважно використовують ліву ніздрю. Про відкриття повідомляє The New York Times.
Відомо, що коти – одні з найзагадковіших домашніх улюбленців. Їхня незалежна поведінка, небажання виконувати команди і обережність роблять вивчення цих тварин справжнім викликом для науковців.
“Насправді коти розуміють багато чого так само добре, як і собаки, але вони не показують це своєю поведінкою та є більш обережними, що ускладнює проведення експериментів”, – зазначає професор зоотехніки Хідехіко Учіяма.
Попри це, науковцям вдалося провести експеримент за участю 30 котів. Для дослідження вони зібрали запахи власників тварин – за допомогою ватних паличок, якими протирали шкіру за вухами, між пальцями та під пахвами. Для порівняння використовували також зразки запахів незнайомців і нейтральні палички без запаху.
Результати виявилися промовистими: коти витрачали більше часу на обстеження незнайомих запахів, а знайомі (господарів) – майже не досліджували. Це свідчить, що вони чітко розрізняють, де хто.
Ще цікавіше – реакція на запах залежала від того, якою ніздрею коти вдихали аромат: знайомі запахи вони виявляли лівою, нові – правою. Це узгоджується з дослідженнями собак, які аналогічно використовують нюх залежно від емоційного навантаження запаху.
“Ймовірно, права півкуля переважно обробляє емоційно тривожні запахи” – припускає професор Учіяма.
Попри те, що дослідники не відстежували активність мозку котів безпосередньо, їхня робота стала вагомим внеском у вивчення поведінки тварин.
Позначка: Дослідження
-
Коти впізнають господарів на нюх – вчені
-
“Коктейль молодості” продовжив життя мишей майже на третину
Група європейських вчених провела дослідження на мишах, де вони використали комбінацію двох препаратів – рапаміцину і траметинібу, і виявили, що ця комбінація збільшує тривалість життя тварин на близько 30%. Миші, які отримували препарати, не лише жили довше, а й мали менше хронічних запалень та ризик захворювання на рак. Рапаміцин і траметиніб використовуються для лікування раку та інших захворювань. Експеримент показав, що разом вони забезпечили значний зріст у тривалості життя мишей. Дослідження провели у Інституті Макса Планка в Німеччині, і вони планують розпочати клінічні випробування препаратів на людях. Результати дослідження були опубліковані в журналі Nature Aging.
-
Ритм у пульсі людини може сигналізувати про майбутнє когнітивне погіршення
Ледь помітні коливання частоти пульсу людини під час сну можуть вказувати на ймовірність майбутнього когнітивного погіршення. Як повідомляє ScienceAlert, до такого висновку дійшла міжнародна група науковців, яка провела дослідження щодо зв’язку серця з мисленням у людей в літньому віці.
У дослідженні вчені проаналізували пульс 503 осіб віком у середньому 82 роки протягом ночі сну. Учасники також проходили когнітивне тестування під час збору даних і принаймні ще раз під час наступного візиту.
Використовуючи відносно нову статистичну модель під назвою розподільна ентропія, дослідники з’ясували, що вища складність ритму пульсу (тобто його здатність змінюватися й адаптуватися впродовж ночі) пов’язана з повільнішим погіршенням когнітивних функцій у наступні роки. Водночас нижча складність асоціювалася з прискореним погіршенням.
“Складність серцевого ритму є ознакою здорової фізіології”, – пояснює біомедичний інженер Пень Лі з Массачусетської лікарні, – “Наше серце має балансувати між спонтанністю та адаптивністю, реагуючи як на внутрішні потреби організму, так і на зовнішні стресори”.
Попередні дослідження вже пропонували зв’язок серцевого ритму з роботою мозку, але розподільна ентропія дозволяє виявити проблеми ще до появи явних симптомів.
За словами авторів, в цьому дослідженні традиційні методи оцінки серцевого ритму не виявили зв’язку з когнітивним зниженням, що робить новий підхід потенційно чутливішим індикатором прихованих проблем зі здоров’ям.
Науковці планують далі досліджувати, як саме функції серця пов’язані з ризиком розвитку деменції, та чи можна використовувати ці дані для ранньої діагностики нейродегенеративних хвороб.
У дослідженні, опублікованому в журналі Journal of the American Heart Association. -
Всього три ночі поганого сну можуть зашкодити серцю – дослідження
Дослідники з Уппсальського університету в Швеції виявили, що лише три ночі з обмеженим сном можуть спричинити зміни в крові, які підвищують ризик серцево-судинних захворювань. В ході дослідження вчені вивчали запальні білки в крові, які можуть пошкодити кровоносні судини і сприяти серцевим захворюванням. Дослідження проводилося на 16 здорових молодих чоловіків, які чергували три ночі нормального сну та три ночі обмеженого сну. Результати показали, що недосип призвів до підвищення рівня запальних маркерів у крові, пов’язаних з серцевими проблемами. Крім того, фізичні вправи не мали такого позитивного впливу після трьох ночей поганого сну. Дослідження також показало, що час забору крові впливає на рівень білків у крові, особливо при недосипі, що свідчить про важливість якості сну для здоров’я серця та судин.
-
Малорухливий спосіб життя може зменшувати мозок – дослідження
Надмірне сидіння може призводити до зменшення об’єму мозку та когнітивних порушень, навіть якщо ви регулярно займаєтеся спортом. Як повідомляє ScienceAlert, малорухливий спосіб життя негативно впливає на здоров’я мозку у людей віком від 50 років.
За даними дослідження, 87% з 404 учасників дослідження виконували рекомендовану норму фізичної активності – щонайменше 150 хвилин на тиждень – але саме ті, хто більше часу проводив сидячи або лежачи, демонстрували гірші результати в когнітивних тестах. У них також фіксувалися ознаки нейродегенерації, зокрема швидше стоншення гіпокампу – ділянки мозку, критичної для пам’яті та однієї з перших, яка страждає при хворобі Альцгеймера.
Вчені спостерігали за учасниками протягом тижня за допомогою фітнес-трекерів, а потім протягом семи років проводили когнітивні тести та МРТ-сканування мозку. Виявилося, що сидячий спосіб життя незалежно від рівня фізичної активності може прискорювати старіння мозку.
Найсильніший зв’язок між сидінням і зменшенням об’єму мозку виявили у людей із підвищеним генетичним ризиком розвитку хвороби Альцгеймера.
Хоча ці результати не скасовують користі від фізичної активності, вони додають вагомий аргумент на користь того, щоб не залишатися тривалий час у сидячому положенні. Як зазначають автори, навіть короткі перерви на рух протягом дня можуть мати суттєвий вплив на здоров’я мозку.
Дослідження, проведене за участю науковців з Університету Вандербільта, Піттсбурзького університету та Сеульського національного університету, було опубліковане в журналі Alzheimer’s & Dementia.