Позначка: Екологія

  • Збитки довкіллю від війни перевищили ₴6 трильйонів

    Збитки довкіллю від війни перевищили ₴6 трильйонів

    Російська агресія на території України спричинила безпрецедентні руйнування природного середовища, знищення екосистем і масштабне забруднення повітря, ґрунтів та водних ресурсів. Загальна сума завданих довкіллю збитків становить 6,01 трлн грн. Про це повідомило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства.
    Це є найбільшими екологічними втратами, зафіксованими в Європі за сучасної історії.
    За підрахунками Держекоінспекції, у загальну суму збитків входять:

  • 1,29 трлн грн – шкода ґрунтам;
  • 967 млрд грн – шкода атмосферному повітрю;
  • 117,8 млрд грн – забруднення та засмічення водних ресурсів;
  • 3,63 трлн грн – руйнування територій природно-заповідного фонду.
  • Пожежі, вибухи та токсичні викиди
    Одними з найбільш руйнівних випадків є пожежі на нафтобазах. Наприклад, після удару по нафтобазі в селі Крячки Київської області токсичні викиди в атмосферу сягнули понад 41 тисячі тонн, а забруднення ґрунтів перевищило допустимі норми у 17 разів. Подібні випадки сталися у Чернігові, Сумській області, Рубіжному та Сєвєродонецьку, де російські ракети влучали у резервуари з аміаком та азотною кислотою, спричиняючи небезпечні хімічні викиди.
    Руйнування водних екосистем
    Руйнування гідроспоруд також має тривалі наслідки. Підрив дамби Каховської ГЕС у 2023 році спричинив масштабний еколого-гідрологічний колапс на півдні України та в Чорноморському регіоні. Знищено природні комплекси, змінено гідрологію, постраждали заповідні території. Аналогічні наслідки мало знищення греблі Оскільського водосховища, де було втрачено 76% об’єму води та знищено водну екосистему.
    Під ударом природоохоронні території
    Загалом від війни постраждали 20% природоохоронних територій України, включаючи 2,9 млн гектарів Смарагдової мережі. Значної шкоди зазнали території Кінбурнська коса, Олешківські піски, Каховське водосховище, Нижній Дніпро, десятки Рамсарських угідь та інші цінні екосистеми. Під окупацією досі залишаються кілька національних парків та заповідників, серед них Асканія-Нова і Чорноморський біосферний заповідник.
    Забруднення ґрунтів
    Також суттєво постраждали українські ґрунти. Через вибухи, пожежі та хімічні речовини змінюється їх структура, зменшується родючість, накопичуються важкі метали та токсичні сполуки. У ґрунтах фіксується підвищений вміст міді, свинцю, нікелю, продуктів горіння, сполук сірки та азоту. Це впливає на якість сільськогосподарської продукції, здоров’я людей та відновлення екосистем.
    Водночас екологічні наслідки війни відчуває не лише Україна. Зафіксований транскордонний вплив – унаслідок російських ударів в атмосферу потрапило близько 3 млн тонн шкідливих речовин, які поширилися територією сусідніх європейських країн. Масштабні пожежі – на нафтопродуктах, критичній інфраструктурі та лісах – спричинили додаткові мільйони тонн токсичних викидів.
    Раніше повідомляли, що внаслідок агресії Росії проти України зафіксовано понад 9000 випадків руйнування довкілля, а сукупні екологічні збитки сягнули 108 мільярдів євро.
    В Україні подали перший позов проти росіян за екологічні збитки

  • У Німеччині екоактивістам присудили рекордний штраф

    У Німеччині екоактивістам присудили рекордний штраф

    У Гамбурзі суд виніс рішення у справі проти кліматичних активістів з Останнього покоління, які заблокували аеропорт і спричинили збитки авіакомпанії Lufthansa на понад 400 тисяч євро. Активісти мають відшкодувати витрати компанії, інакше їм загрожує до двох років ув’язнення. Це перший випадок, коли екоактивістам довелося сплатити таку велику суму в Німеччині. Попередні покарання були значно меншими. Також нагадаємо, що раніше Ґрету Тунберг засудили у Венеції, а екоактивісти в Флоренції вчинили акцію проти картини Сандро Боттічеллі.

  • У Венеції засудили Ґрету Тунберґ через акцію з фарбуванням води

    У Венеції засудили Ґрету Тунберґ через акцію з фарбуванням води

    Відома екоактивістка Ґрета Тунберґ разом з групою активістів Extinction Rebellion провела протест у Венеції, під час якого зеленою фарбою пофарбували Великий канал та розгорнули банер Stop Ecocide на мосту Ріальто. Місцева влада засудила цей протест, називаючи його неповагою до міста та його історії. Губернатор регіону Венето попередив, що навіть екологічно безпечні речовини можуть пошкодити канали міста. Акція відбулася під час вихідних та збіглася з закінченням кліматичної конференції COP30 у Бразилії. Подібні протести також відбулися в інших італійських містах, включаючи Геную, Падую, Турін та Болонью. Після протесту міська влада заявила, що Ґрета Тунберґ більше не зможе проводити подібні акції в історичному центрі Венеції.

  • Величезні мазутні плями зафіксували в Керченській протоці – соцмережі

    Величезні мазутні плями зафіксували в Керченській протоці – соцмережі

    У Керченській протоці виявлено декілька великих мазутних плям, про що повідомив Telegram-канал Крымский ветер, посилаючись на супутникові знімки. Плями виявлені біля узбережжя, вони розтягнулися на значну площу. Також жителі виявили птаха, покритого мазутом на березі. Це не перше випадки забруднення мазутом у регіоні, раніше подібні ситуації відбувалися в Краснодарському краї та на узбережжі Анапи. Всього надійшла інформація про пляму з 900 тоннами мазуту, яка рухається до узбережжя Росії в Чорному морі.

  • На Донеччині обміліла річка Кальміус через дії росіян – ЦВО

    На Донеччині обміліла річка Кальміус через дії росіян – ЦВО

    На Донеччині російські окупанти спричинили обмиління річки Кальміус в районі Павлопільського водосховища. Крім того, вони почали перекидати воду з Павлопільського водосховища в Старокримське водосховище. Це може призвести до знищення природної гідросистеми Донецької області та загострення проблеми з водопостачанням Маріуполя. Ситуація стала відома завдяки повідомленню Петра Андрющенка, начальника Центру вивчення окупації, який опублікував фото поточного стану водосховища. Село Павлопіль та його водосховище були захоплені російськими окупантами в лютому 2022 року. Старокримське водосховище, відоме також як Кальчицьке, було створене в 1952 році і використовується для водозабезпечення Маріуполя.

  • Під Харковом виявлено масовий скид кісток великої рогатої худоби

    Під Харковом виявлено масовий скид кісток великої рогатої худоби

    Масовий скид кісток великої рогатої худоби виявили в Харківській області поблизу села Мерло. Місцеві жителі скаржаться на сильний сморід. Про це повідомили в прокуратурі Харківської області.
    Масовий скид кісток великої рогатої худоби виявлено на відкритій земельній ділянці коло села Мерло Золочівської громади Богодухівського району. Правоохоронці тепер встановлюють підприємство чи осіб, причетних до незаконного скидання тваринних решток.
    Місцеві жителі скаржаться на сильний сморід та занепокоєні можливими екологічними наслідками.
    На місці події проведено огляд. Найближчим часом фахівці Держпродспоживслужби почнуть роботи з усунення наслідків цього нелегального “кладовища”.
    За процесуального керівництва Богодухівської окружної прокуратури Харківської області розпочато досудове розслідування за фактом Забруднення землі (ч. 1 ст. 239 КК України).
    Прокурори спільно зі слідчими поліції встановлюють підприємство чи осіб, причетних до незаконного скидання тваринних решток.

  • Викиди CO₂ від викопного палива сягнули рекордних показників

    Викиди CO₂ від викопного палива сягнули рекордних показників

    Світові викиди вуглекислого газу від спалювання викопного палива у 2025 році досягли рекордних 38,1 мільярда тонн. Про це повідомляє Global Carbon Budget.
    За прогнозами, викиди від змін землекористування (наприклад, вирубки лісів) знизяться до 4,1 мільярда тонн у 2025 році, тож загальні викиди CO₂ будуть дещо нижчими, ніж торік.
    Після завершення погодного явища Ель-Ніньйо 2023-2024 років, яке спричиняло спеку та посуху в багатьох регіонах, поглинання CO₂ природними екосистемами (“наземне поглинання”) цього року відновилося до рівня, що передував Ель-Ніньйо.
    Звіт, опублікований разом із новою статтею в журналі Nature, розглядає вплив зміни клімату на наземні та океанічні поглиначі вуглецю. У ньому йдеться, що 8% зростання концентрації CO₂ в атмосфері з 1960 року пояснюється тим, що зміна клімату послабила здатність суші та океанів поглинати вуглець.
    У звіті зазначається, що залишковий вуглецевий бюджет для обмеження глобального потепління до 1,5°C практично вичерпано. Оскільки немає ознак терміново необхідного скорочення глобальних викидів, рівень CO₂ в атмосфері – а разом із ним і небезпечні наслідки глобального потепління – продовжує зростати.
    Дослідницька група включала представників Університету Ексетера, Університету Східної Англії (UEA), Центру міжнародних досліджень клімату CICERO, Мюнхенського університету імені Людвіга-Максиміліана (LMU), Інституту Альфреда Вегенера та понад 90 інших наукових установ по всьому світу.
    Утримати глобальне потепління нижче 1,5°C вже не є реалістичним. Залишковий вуглецевий бюджет для 1,5°C – 170 мільярдів тонн CO₂ – буде вичерпано до 2030 року за поточного рівня викидів. Ми оцінюємо, що зміна клімату вже зменшує сумарне поглинання вуглецю сушею та океаном – це чіткий сигнал від Планети Земля, що нам потрібно радикально скоротити викиди, – заявив професор П’єр Фрідлінгштейн з Інституту глобальних систем Ексетера, який очолював дослідження.
    Професорка Корін Ле Кере з Університету Східної Англії додала, що зусилля для боротьби зі зміною клімату помітні: 35 країн змогли скоротити свої викиди, водночас розвиваючи економіку – удвічі більше, ніж десять років тому, – і значний прогрес досягнуто у зменшенні залежності від викопного палива. Але цей прогрес занадто крихкий, щоб забезпечити стабільне зниження глобальних викидів. Негативний вплив зміни клімату на природні поглиначі вуглецю викликає занепокоєння й підкреслює необхідність термінових дій.
    Зазначається, що викиди Китаю у 2025 році прогнозуються на рівні +0,4% – зростання сповільнюється завдяки помірному підвищенню енергоспоживання та стрімкому розвитку відновлюваної енергетики.
    Викиди Індії зростуть на +1,4% – також нижче за попередні тенденції. Ранній мусон зменшив потребу в охолодженні в найспекотніші місяці, а розвиток ВДЕ призвів до мінімального зростання споживання вугілля.
    США (+1,9%) та ЄС (+0,4%) продемонструють зростання викидів у 2025 році після кількох років спаду через холоднішу погоду та інші фактори.
    Викиди Японії (вперше включені до прогнозу) зменшаться на 2,2%, що відповідає останнім тенденціям.
    Для решти світу прогнозується зростання викидів на 1,1%.
    Зростання викидів CO₂ у 2025 році відбувається з усіх видів палива: вугілля +0,8%, нафта +1%, природний газ +1,3%.
    Викиди від міжнародної авіації зростуть на 6,8% (перевищивши доковідний рівень), а від міжнародного судноплавства залишаться стабільними.
    За період 2015-2024 рр. викиди від постійної вирубки лісів залишаються високими – близько 4 млрд тонн CO₂ на рік, тоді як відновлення лісів компенсує лише половину цих викидів.
    Загальні викиди CO₂ (викопні + зміни землекористування) зростали повільніше в останнє десятиліття (0,3% на рік) порівняно з попереднім (1,9% на рік).
    Залишковий вуглецевий бюджет для 1,5°C практично вичерпано – лише 170 млрд тонн CO₂, що еквівалентно чотирьом рокам за рівнем викидів 2025 року.

  • Діяльність росіян в Криму призвела до початку екологічної катастрофи – ЦНС

    Діяльність росіян в Криму призвела до початку екологічної катастрофи – ЦНС

    Понад 600 активних точок викиду метану зафіксовано коло узбережжя тимчасово окупованого Криму. Найбільше – в районі мису Фіолент, Севастопольської бухти і Керченської протоки. Про це повідомляє Центр національного спротиву.
    “Показник… може свідчити про початок масштабної екологічної катастрофи в Чорному морі. Ще 350 таких сипів зафіксовано у прибережній зоні Кавказу”, – сказано в повідомленні.
    Частина викидів зафіксована на глибинах до 725 метрів у формі газогідратів — кристалічних структур, які за певних умов можуть неконтрольовано руйнуватися, вивільняючи гігантські обсяги парникових газів.
    Зростання кількості метанових сипів напряму пов’язане з техногенною діяльністю РФ на тимчасово окупованому півострові, наголосили в ЦНС. Ідеться про буріння шельфу для нафтогазового видобутку, будівництво військових об’єктів на узбережжі та регулярні військово-морські навчання з використанням вибухових пристроїв і важкої техніки.
    “Наукові групи, які фіксували надлишкові викиди, дістали розпорядження “утриматися від публічних коментарів” після того, як частина даних потрапила у відкритий доступ”, – підкреслили в ЦНС.
    Дії росіян призводять до розгерметизації донних шарів, деградації морського дна й неконтрольованого вивільнення метану, який утримує тепло у 25 разів ефективніше, ніж вуглекислий газ. У разі подальшої дестабілізації шарів можливий ланцюговий ефект вибухоподібних викидів, що спричинить зниження рівня кисню у воді та масову загибель морських організмів, пояснили в ЦНС.
    “Фахівці попереджають: якщо процес не зупинити, Чорне море може втратити здатність до природного відновлення. Його глибоководна частина стане мертвою зоною, а хвиля метану, піднята вибухами чи тектонічними зсувами, матиме наслідки навіть для прибережних екосистем Туреччини, Румунії та Болгарії”, – наголосили в ЦНС.

  • У Метінвесті оцінили вплив вуглецевого мита на економіку України

    У Метінвесті оцінили вплив вуглецевого мита на економіку України

    Керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз виступив на конференції у Києві, де розповів, що Європейське вуглецеве мито СВАМ, яке почне діяти з 2026 року, може негативно вплинути на економіку України. Він зауважив, що це мито вплине на ВВП України, зменшить податкові надходження та соціальні внески до бюджетів. Також підприємства України стоять у нерівних умовах порівняно з металургійними компаніями Європи, які отримують гранти на декарбонізацію. Водовіз закликав уряд просити Євросоюз відтермінувати введення цього мита через складну економічну ситуацію в країні. Крім того, він підкреслив важливість створення прозорої системи торгівлі квотами на викиди вуглецю в Україні.

  • Росіяни практично знищили Кінбурнську косу та Асканію-Нову – ВМС

    Росіяни практично знищили Кінбурнську косу та Асканію-Нову – ВМС

    За словами речника ВМС ЗСУ Дмитра Плетенчука, росіяни під час бойових дій на півдні майже повністю знищили Кінбурнську косу та унікальний заповідник Асканія-Нова. Екологи були на сполоху через цю ситуацію, оскільки вона не отримала достатнього відображення у ЗМІ. Кінбурнська коса фактично була зруйнована, і зараз невідомо, чи зможуть відновити Асканію-Нову та коли це може статися. Бойові дії біля Криму серйозно вплинули на рослинність та тваринний світ. Екологи скаржаться на загибель тисяч дельфінів, які дуже чутливі до вибухів. Також повідомляється про наявність нафтових плям біля Одеси, але їхній масштаб значно менший, ніж на окупованій території Криму.