Автомобілі з двигуном внутрішнього згоряння більше забруднюють атмосферу, але й електрокари далеко не ідеальні та не настільки екологічні, як прийнято про них думати. Як саме електрокри шкодять довкіллю? Виробництво електроенергії не завжди чисте Традиційні автомобілі з двигуном внутрішнього згоряння (ДВЗ) поступово поступаються місцем гібридним та електричним моделям (EV). Незважаючи на те, що автомобілі з ДВЗ все ще становлять переважну більшість на дорогах, поряд з ними їздять мільйони електрокарів. Люди все частіше віддають їм перевагу тому, що маркетологи переконали їх у тому, що вони екологічніші. Однак вони теж шкодять навколишньому середовищі, хоч і меншою мірою.
На транспорт припадає приблизно третина всіх викидів парникових газів. Електромобілі можуть лише трохи впоратися з вирішенням цієї проблеми. Вони виробляють набагато менше викидів, що викликають глобальне потепління, ніж автомобілі, що працюють на бензині або дизелі, можуть мати нульові вихлопні гази, але проблема полягає в тому, як саме виробляється енергія для їх живлення. Справа в тому, що для виробництва електрики, як і раніше, спалюється багато вугілля. Якщо електрокар заряджається на АЗС, які отримують енергію від вугільних електростанцій, він може навіть більше забруднювати атмосферу, ніж сучасний гібрид на ДВЗ. Доки електромобілі не зможуть відмовитися від таких мереж і перейти до використання сонячної або вітрової енергії, вони, як і раніше, шкодитимуть навколишньому середовищу. Зарядні мережі повинні стати набагато чистішими, перш ніж EVстануть дійсно нешкідливими. Сировина для акумуляторів небезпечна для природи Більшість електромобілів працюють на літійних елементах. Вони є базовим компонентом літій-іонного акумулятора (батареї). Для роботи такої бактерії використовуються рідкісноземельні елементи, літій та кобальт. Видобуток таких матеріалів призводить до забруднення повітря та води, деградації земель та забруднення підземних вод. Незважаючи на те, що наслідки менш серйозні, ніж під час виробництва бензину, рівень забруднення навколишнього середовища досить високий.
До того ж, переробка самих акумуляторів теж поки що не вирішене питання. Акумулятори, які живлять електромобілі, не вічні. У міру того, як термін служби попередніх поколінь електромобілів добігає кінця, стає актуальною проблема переробки. Відпрацьовані батареї викидають в атмосферу забруднюючі речовини. До того ж поки що мало підприємств, які взагалі цим займаються. За даними експертів, підприємств, що переробляють старі свинцево-кислотні батареї 99%, тоді як для літійних батарей цей показник становить лише 5%.
Масовий вихід із експлуатації акумуляторів від першого покоління електромобілів лише починається. Інфраструктура переробки літій-іонних елементів знаходиться на етапі активного будівництва та розвитку. Проблема для екології полягає в тому, що літій-іонні акумулятори мають складний хімічний склад і вимагають більш складних, дорогих та енергоємних процесів переробки, таких як гідрометалургія та пірометалургія, для вилучення цінних металів (літій, нікель, кобальт, марганець).
Не можна однозначно сказати, що переробка літій-іонного акумулятора шкідливіша, але вона потребує більш складних, дорогих та енергоємних технологій для безпечного та ефективного вилучення матеріалів, що робить її більш складною з точки зору контролю за екологічним слідом.
Акумулятори містять метали та матеріали, які можуть бути витягнуті та використані повторно, проте відсоток перероблюваних літієвих акумуляторів залишається дуже низьким. Є надія, що згодом і за допомогою інновацій цей показник збільшиться. Компанія Nissanі BMWвже випробували використання старих батарей для зберігання енергії в електромережі, а GMрозробив акумуляторні блоки з урахуванням можливості їх повторного використання. А поки що старі не перероблені батареї ховають у бочки та закопують їх у землю. Це рішення не можна назвати придатним для чистоти навколишнього середовища. Виробництво перевантажує мережу Законодавчі норми диктують нові правила. Автовиробники прагнуть того, щоб до 2035 року припинити продаж автомобілів з ДВЗ і зосередитися лише на електромобілях. Щоб задовольнити попит на енергію, необхідно ретельне планування. Потрібно виробляти більше енергії, будувати більше місць для підключення, прискорити час заряджання, створити чистішу електромережу. Для того щоб електромобілі стали масовим явищем, зарядка має бути більш доступною та зручною. Для цього потрібно не тільки виробляти більше електрокарів, а й активно займатися інфраструктурою.
За оцінками експертів, якби всі пасажирські автомобілі та комерційний транспорт у світі були електричними, глобальне споживання електроенергії зросло б приблизно на 10% – 20%.
Це означає, що необхідно будувати додаткові електростанції та модернізувати мережі електропередач.
До 2040 року, навіть за дуже швидкого зростання кількості електромобілів, очікується, що їхня частка у загальному світовому споживанні електроенергії становитиме лише близько 5%.
Повна електрифікація всього світового автопарку до 2050 року, ймовірно, вимагатиме збільшення загального світового виробництва електроенергії на менше 20%. Для підзарядки потрібно багато енергії Сучасні електрокари можуть проїхати на одному заряді чимало кілометрів. Для більшості популярних, масових електромобілів запас ходу перебуває у наступному діапазоні: початковий рівень (компактні/базові моделі): ~300 – 400 км (WLTP). Цього достатньо для щоденних поїздок містом та околицями. Середній сегмент (моделі, що найбільше продаються, наприклад, TeslaModel3/Y, HyundaiIoniq6): ~450 – 600+ км (WLTP/EPA). Цей діапазон робить їх цілком придатними для далеких подорожей.
Однак при екстремальних температурах та під великим навантаженням запас значно падає. Автомобіль, що розрядився, який взимку застрягне десь далеко від зарядної станції, буде повернутий до життя дизельним генератором або врятований евакуатором з ДВЗ, що вимагає енергії.
А якщо говорити про вантажівки, то батареї, які вони використовують, взагалі величезні. До того ж для їхньої зарядки потрібно багато часу. Сервіс BloombergLawстверджує, що для живлення Semiпотрібно “стільки енергії, скільки для невеликого міста”. А звичайна зарядна станція вздовж дороги споживає стільки ж електрики, скільки витрачає спортивний стадіон. “Це не те саме, що підключити тостер. Якщо ви поставите де-небудь 50 вантажівок, це буде еквівалентно заводу”, – зазначає Дейв Муллані, голова відділу аналізу електричних вантажівок в енергетичному дослідницькому інституті RMI. Якщо для підзарядки або пожвавлення EVнеобхідно використовувати енергію, що отримується з викопного палива, він просто не такий “зелений”, як здається.
Вікторія Чернявська
Позначка: Екологія
-

Електрокари не такі екологічні, як про них думають
-

У посадовиці екоінспекції вилучили понад $1 млн
Правоохоронці розкрили факт незаконного збагачення керівниці одного з відділів Державної екологічної інспекції Придніпровського округу. В ході обшуків у її місці проживання вилучили понад 1 млн доларів готівкою, а також виявили квартиру у преміумкласному житловому комплексі та автомобіль BMW. Щоб відмити кошти, активи були оформлені на родича. Жінку затримали і підозрюють у незаконному збагаченні, за що може бути до 10 років ув’язнення. Вона зараз тримається під вартою з альтернативою застави у 30 млн гривень.
-

До узбережжя РФ в Чорному морі суне пляма з 900 тоннами мазуту
У Чорному морі виявили велику мазутну пляму, яка рухається в напрямку узбережжя Тамані і Темрюка. Губернатор Краснодарського краю Веніамін Кондратьєв повідомив про це на засіданні парламенту регіону. Йдеться про 900 тонн нафтопродуктів, які рухаються до узбережжя Кубані. Це вже другий випадок забруднення моря після аварії танкерів у грудні 2024 року, коли в Чорне море потрапили тисячі тонн мазуту. Влада Краснодарського краю заявила про початок прибирання плями та відновлення захисного валу в місті Анапа для запобігання подібним ситуаціям у майбутньому. Поки що лише невеликі викиди мазуту фіксуються на деяких пляжах, але загальної загрози для інших місць та води поки що немає.
-

В Анапі знову фіксують викиди мазуту з російських танкерів – ЦПД
Український Центр протидії дезінформації повідомив, що влада Росії не реагує на екологічну катастрофу, яка сталася в Керченській протоці майже 10 місяців тому. На пляжах Анапи знову помітили витоки мазуту з танкерів, що розбилися. Уламки суден досі не підняли з морського дна, тому забруднення триває. Російська влада зосереджена на війні з Україною, ігноруючи екологічну загрозу. Це призводить до постійного забруднення Чорного моря зі шкодою для екосистеми та здоров’я людей. Аварія танкерів 15 грудня 2024 року призвела до виливу понад 4000 тонн мазуту зі збитками у 14 мільярдів доларів.
-

В Анапі знову фіксують викиди мазуту з танкерів – ЦПД
Влада Російської Федерації проявляє повну байдужість до екологічної катастрофи, яка сталася в Керченській протоці майже 9 місяців тому. На пляжах міста Анапа знову виявили викиди мазуту з розбитих танкерів, які були затонулі. Цю інформацію поширив Центр протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України у своєму Telegram-каналі. Аварія танкерів сталася майже 10 місяців тому, але уламки суден досі не підняли з морського дна, що призводить до постійних викидів мазуту. Російська влада не займається ліквідацією наслідків катастрофи через свою увагу, спрямовану на війну з Україною. Це призводить до забруднення Чорного моря, що матиме серйозні наслідки для екосистеми регіону. Російські бізнеси на узбережжі Чорного моря зазнали збитків через провальний туристичний сезон, а відпочивальники ризикували своїм здоров’ям. Нехтування наслідками катастрофи вказує на деградацію державного управління в РФ, яке не може впоратися навіть з екологічними загрозами.
-

На пляжах Анапи з’явилися нові викиди мазуту
Майже через місяць після того, як влада Краснодарського краю оголосила про завершення очищення дна Чорного моря від мазуту, на узбережжі Анапи знову зафіксовано забруднення. Про це пише TMT.
Як зауважив місцевий блогер Юрій Озаровський, плями мазуту простягаються вздовж трьох кілометрів берегової лінії, особливо багато їх між проїздом Золотий берег і пляжем Довіль.
“Усе тече, у морі з’явився запах”, – повідомив Озаровський. Місцеві жителі зазначають, що мазут винесло після сильного шторму.
Волонтери штабу “Дельфін” повідомили про численні викиди поблизу селища Волна Темрюцького району.
“Це вже не плями – увесь пляж покритий мазутом. Рідкий, він швидко вбирається в пісок і змивається”, – зазначили вони. Через великі обсяги забруднень волонтери не встигають вивозити нафтові відходи на утилізацію – лише за минулі три дні вони зібрали 167 мішків. На березі також знайшли птахів, покритих мазутом; їх ловлять і намагаються відмити.
Викиди з’явилися й на узбережжі Чорного моря в окупованому Севастополі, заявив призначений Росією так званий “губернатор” Михайло Развожаєв. За його словами, на пляжах зафіксовано “поодинокі плями мазуту”, але масового забруднення немає.
Екологи припускають, що нові викиди могли бути спричинені встановленням паль для коффердамів – водонепроникних конструкцій у Керченській протоці, де в грудні затонули два танкери з понад 9 тисячами тонн мазуту. Роботи завершилися 10 жовтня.
Оперативний штаб Краснодарського краю оголосив про завершення робіт із очищення дна Чорного моря в прибережній зоні Анапи та Темрюцького району 19 вересня. За дев’ять місяців після аварії танкерів було зібрано 22 451 мішок мазуту загальною вагою понад 2 тисячі тонн, очищено 1283 кілометри берегової лінії та вивезено понад 181,5 тисячі тонн забрудненого ґрунту.
Наприкінці липня в Росприроднагляді визнали, що повністю прибрати мазут із Чорного моря неможливо. Відомство зазначало, що паливо й надалі потрапляє у воду з затонулих танкерів, а роботи з їх утилізації планують завершити у 2026 році.
Як відомо, 15 грудня 2024 року у Керченській протоці зазнали аварії російські танкери Волгонефть-212 та Волгонефть-239. У Чорне море вилилося понад 4000 тонн мазуту.
Аварія танкерів РФ: у Чорному морі зафіксували нові викиди мазуту -

В РФ стався витік нафтопродуктів у Чорне море, пляма суне до Криму – ЗМІ
Щонайменше 10 тонн нафтопродуктів потрапило в Чорне море внаслідок витоку російського міста Новоросійськ. Пляма площею близько 350 квадратних кілометрів дрейфує в напрямку окупованого Криму. Про це повідомляє російське пропагандистське інформагентство ТАСС.
За супутниковими вимірюваннями станом на 30 серпня, площу забруднення оцінювали у 75 квадратних кілометрів, а обсяг витоку – у 4-5 тонн. Нині масштаби аварії виявилися значно більшими.
За останніми даними, площа розливу нафтопродуктів становить близько 350 квадратних кілометрів, а мінімальна оцінка обсягу нафтопродуктів перевищує 10 тонн.
Експерти прогнозують, що забруднення локалізується західніше Анапи. Можливий викид частини нафтопродуктів на узбережжі північніше Анапи, а сама пляма суне в бік Криму, проходячи південніше Керченської протоки.
Витік стався 29 серпня під час вантажної операції з танкером у порту Новоросійськ. Після інциденту Каспійський трубопровідний консорціум (КТК) вивів із експлуатації один із трьох виносних причальних пристроїв на своєму морському терміналі.
Як відомо, 15 грудня 2024 року у Керченській протоці зазнали аварії російські танкери Волгонефть-212 та Волгонефть-239. У Чорне море вилилося понад 4000 тонн мазуту.
Аварія танкерів РФ: у Чорному морі зафіксували нові викиди мазуту -

Україна в Нью-Йорку підписала Угоду про відкрите море
Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку підписав Угоду про відкрите море (BBNJ Agreement). Відповідний документ посилить міжнародну екологічну співпрацю. Про це повідомляє Мінекономіки.
Таким чином Україна стала учасницею нового міжнародного механізму захисту океанічних екосистем та сталого використання морських ресурсів у міжнародних водах.
На підставі Розпорядження Президента України від 28 серпня 2025 року Олексія Соболева було уповноважено на підписання документа в межах Конвенції ООН з морського права.
“Наше розташування на Чорному та Азовському морях робить питання морської безпеки та захисту екосистем стратегічними для країни й регіону. Навіть у час війни ми доводимо, що здатні дбати про глобальне довкілля, протистояти кліматичним викликам та боротися з екологічними злочинами агресора”, – наголосив Соболев.
Документ сприяє досягненню цілей Конвенції про охорону біологічного різноманіття, яка передбачає збереження 30% територій і океанів до 2030 року, а також узгоджується з Паризькою кліматичною угодою в частині обговорення Blue Carbon – вуглецю, який поглинається морськими екосистемами.
Угода також дозволяє Україні брати участь у формуванні міжнародної морської політики та привернути увагу світу до негативного впливу, який чинить Росія на довкілля Криму та Чорного моря.
Як ми вже писали, Київ та область зазнали масштабних екологічних втрат у червні 2025 року через масовану атака ворожих безпілотників.
РФ завдала довкіллю України збитків на €108 млрд -

Десятки суден: Тунберг анонсувала нову спробу прорвати блокаду Гази
Екологічна активістка Грета Тунберг збирається здійснити чергову місію з прориву морської блокади Ізраїлю над Сектором Газа за участю десятків суден. Про це вона првідомила в Instagram.
“31 серпня ми розпочинаємо найбільшу в історії спробу прорвати незаконну ізраїльську блокаду Гази, відправивши з Іспанії десятки суден”, – написала Тунберг.
Тунберг додала, що 4 вересня до головної флотилії приєднаються ще десятки суден з Тунісу й інших портів.
За її словами, учасники акції також планують мобілізувати понад 44 країни для проведення одночасних демонстрацій та акцій, щоб “прорвати мовчазну згоду та висловити солідарність із палестинським народом”.
