Правий берег

Позначка: Економіка

  • Резерви України наблизились до рекордної позначки

    Резерви України наблизились до рекордної позначки

    У серпні міжнародні резерви України помітно зросли і станом на 1 вересня становили $46 млрд 032 млн, що на 7%, або на понад $3 млрд більше, ніж місяць тому. Про це повідомив Нацбанк у четвер, 4 вересня.
    Така динаміка зумовлена, з одного боку, значними обсягами надходжень від міжнародних партнерів, а з іншого, – зменшенням обсягів чистого продажу валюти Національним банком на валютному ринку, – йдеться у повідомленні.
    За даними НБУ, на валютні рахунки уряду в серпні надійшло $6,165 млрд. З них:

  • $4,7 млрд надійшло від ЄС у межах інструменту Ukraine Facility та ініціативи G7 ERA,
  • $1,06 млрд – через рахунки Світового банку,
  • $395 млн – від розміщення ОВДП.

    • За обслуговування та погашення державного боргу у валюті було виплачено майже $620 млн. Крім того, Україна сплатила МВФ $427 млн.
    Також НБУ продав з резервів на міжбанку майже $2,7 млрд, що на 22% менше, ніж у липні 2025 року.
    Окрім того, у серпні завдяки переоцінці вартість фінансових інструментів збільшилася на $577 млн.
    Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 5,0 місяців майбутнього імпорту, – йдеться у повідомленні.
    Таким чином резерви України знову наблизились до рекорду. Як відомо, він був зафіксований у травні – $46,68 млрд.
    А на початку серпня повідомлялося про зниження резервів України на $2 млрд.

  • Виїзд чоловіків 18-22: що буде з економікою та на фронті

    Виїзд чоловіків 18-22: що буде з економікою та на фронті

    Що змінилось для чоловіків 18-22 років 26 серпня уряд України оновив правила перетину державного кордону під час дії режиму воєнного стану. Чоловікам віком від 18 до 22 років дозволили безперешкодно перетинати кордон.
    Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко після прийняття постанови наголосила: йдеться про всіх громадян відповідного віку. Це рішення стосується також громадян, які з різних причин опинились за кордоном.
    Згідно з поясненнями Міністерства внутрішніх справ, для перетину кордону чоловікам вікової категорії “18-22” потрібен лише паспортний документ, що дає право на виїзд, а також військово-обліковий документ (зокрема в електронній формі), який пред’являється на вимогу прикордонників.
    За словами адвокатки Дар’ї Тарасенко, законодавство не встановлює обмежень щодо тривалості перебування за кордоном для цієї категорії чоловіків. Крім того, наразі не передбачена відповідальність за неповернення в Україну. На цій же підставі чоловіки віком від 18 до 22 років, які зараз перебувають за кордоном, можуть безперешкодно повернутися в Україну.
    Цікаво, що деяким громадянам відмовляють у виїзді. Речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко в ефірі телемарафону зазначив, що йдеться в тому числі про чоловіків, які займають посади, де виїзд за кордон можливий лише у службове відрядження. І випадків відмов з цієї причини за два дні було декілька.
    Ще одна категорія чоловіків, яка не змогла перетнути кордон – особи, що перебувають у розшуку, зазначив речник ДПСУ. “Є кілька відмов через те, що люди знаходилися в розшуку. Прикордонники мають доступ до системи Оберіг, щоб перевіряти, чи не ухиляється людина від оновлення своїх військово-облікових даних”,– пояснив Андрій Демченко. Цікаво, що метою дозволу на виїзд було стимулювати молодь не тікати з країни, а законно виїжджати на навчання чи з інших причин. Як пояснював ще до ухвалення постанови КМУ нардеп Федор Веніславський, чинний закон про мобілізацію передбачає, що чоловіки віком до 25 років не підлягають призову до Збройних Сил України. І це, мовляв створило абсурдну ситуацію: молоді люди, що виїхали за кордон до свого повноліття, бояться повертатися, щоб не втратити можливість знову виїхати. Веніславський тоді казав, що дозвіл на виїзд молодих чоловіків має на меті усунути ці перешкоди.
    Голова ради резервістів сухопутних військ ЗСУ Іван Тимочко теж казав, що ініціатива є спробою налагодити комунікацію з молоддю, давши їй можливість здобувати освіту за кордоном, і тим самим утримати її від еміграції.
    Але все не так просто. Що буде з економікою Влада переконує: новаможливість виїзду за кордон для чоловіків віком 18–22 років ніяк не вплинула на пасажиропотік на державному кордоні. Демченко спростував інформацію про масовий виїзд цієї категорії громадян.
    За словами Демченка, потік людей на кордоні залишився стабільним. За добу кордон перетинають в обох напрямках близько 127 тисяч громадян, що відповідає показникам попередніх днів. Він підкреслив, що збільшення пасажиропотоку немає, і більшість людей повертаються до України, а не виїжджають.
    Речник також спростував фейки російської пропаганди про нібито масовий виїзд українців. Він пояснив, що черги на кордоні зберігаються через літній сезон відпусток, коли пасажиропотік традиційно зростає.
    Але є і інші дані. Блогер та активіст Сергій Стерненко, який засудив рішення уряду про дозвіл на виїзд за кордон чоловікам віком 18–22 років, описав масштаб проблеми. “Багато людей пишуть, що після ухвалення урядом постанови “18-22″ серед їхніх знайомих чимало людей вже почали їхати з країни, кидаючи роботу. Рішення уряду також деморалізувало військових. Але для них Рада готує посилення покарань”, – пише Стерненко у своєму Telegram-каналі. Тож схоже, що рішення про вільний виїзд молодих чоловіків, які не підлягали мобілізації, але могли працювати в Україні, може вдарити по економіці. Влада так не вважає. За словами директора департаменту комунікацій Державної служби зайнятості Андрія Яніцького, дозвіл на виїзд чоловікам не матиме значних негативних наслідків для українського ринку праці. З приблизно 1,3 мільйона осіб у віковій групі “18-22” чоловіків – близько 500–600 тисяч.
    Яніцький в розмові з Delo.ua висловив переконання, що не всі молоді люди виїдуть. А, мовляв, ті, хто поїде, швидше за все, зроблять це на короткий термін – для зустрічей із родичами, туризму чи навчання. Він переконаний, що більшість із них повернеться. Яніцький навіть вбачає в ініціативі позитивний ефект. Мовляв, молоді люди здобудуть освіту чи досвід за кордоном, вони повернуться в Україну з новими знаннями та підходами до бізнесу та суспільного життя, що сприятиме розвитку країни.
    Але не всі експерти настільки оптимістичні. Заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Олександр Гладун в розмові з DWвисловив переконання, що дозвіл на виїзд для українських юнаків не стимулюватиме їх повернення. Навпаки, він прогнозує, що більшість молодих людей, які залишалися в Україні, тепер виїдуть назавжди.
    На його думку, аргумент, що цей крок сприятиме поверненню молоді, є надуманим. Гладун вказує на суперечливість політики: з одного боку, влада заявляє про дефіцит людей на фронті та робочих місцях, а з іншого – сприяє виїзду чоловіків. Експерт переконаний, що таке рішення лише посилить демографічні проблеми в Україні.
    Тим паче, як свідчать соціологічні опитування, кожна п’ята молода людина в Україні хотіла б виїхати за кордон на постійне проживання. За даними закритого соціологічного дослідження, проведеного влітку цього року соціологічною групою Рейтинг, найвищий відсоток тих, хто волів би виїхати за кордон на постійне місце проживання, – саме серед молоді віком 18-29 років.
    Економіст Олег Пендзин теж має сумніви, що молодь, котра опиниться за кордоном, захоче повернутися назад. В розмові з Delo.ua Пендзин наводить статистику, що у 2022 році 75% біженців декларували готовність повернутися в Україну. А наприкінці 2024-го – на початку 2025 року таких залишилося не більше 20%.
    Але справжня небезпека ховається у обороноздатності країни. Що буде на фронті Військовослужбовець та співзасновник Центру підтримки аеророзвідки Ігор Луценко в розмові з виданням LBназвав рішення дозволити виїзд за кордон чоловікам віком 18–22 років імпульсивним і таким, що може негативно вплинути на обороноздатність України.
    Луценко наголошує, що перш ніж ухвалювати таке рішення, владі варто було б провести соціологічне дослідження, щоб оцінити, скільки молодих людей, які виїдуть, повернуться, щоб воювати або просто жити в Україні. Він також вважає, що паралельно з цим рішенням необхідно було ввести відповідальність для всіх чоловіків призовного віку, які виїхали за кордон і не повернулися.
    На думку військовослужбовця, сумнівно, що війна закінчиться за три роки. А дозвіл на виїзд для чоловіків 18-22створює ризик дефіциту солдатів у майбутньому.Подібну думку вже виказувала директорка Інституту демографії і соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова. “Направду, побоювання мають бути пов’язані з іншим: війна не закінчиться через два роки, а хлопцям вже буде 25”, – заявляла експертка в розмові з виданням Телеграф. Також не варто забувати і обурення, яке подібні закони можуть викликати у чинних військовослужбовців. Зокрема, військовослужбовець Станіслав Бунятов, відомий під позивним “Осман”, поставив риторичне питання у своєму Telegram-каналі: мовляв, чому ті, кому 18–22, можуть вільно кататися за кордон, а ті, хто пішов добровільно у цьому ж віці на фронт, не мають права демобілізуватися хоча б на пів року після трьох років війни?
    А Луценко розцінює ініціативу як продовження політики, за якої “тим, хто не воює, – все, а тим, хто воює, – війна до 60/смерті/каліцтва”.
    Однак влада переконує, що обороноздатність України не постраждає.Президент Володимир Зеленський заявив, що рішення дозволити виїзд за кордон чоловікам віком 18−22 роки навпаки – має допомогти зберегти молодь для країни.
    Валерія Шипуля

  • Курс долара США знизився до 5-тижневого мінімуму

    Курс долара США знизився до 5-тижневого мінімуму

    Долар США в понеділок 1 вересня знизився до 5-тижневого мінімуму. Євро подорожчав на 0,35% до 1,1724 долара. Про це повідомляє Reuters.
    Долар дешевшає на тлі сподівання публікації серії даних про ринок праці США. Вони можуть вплинути на прогнози щодо пом’якшення монетарної політики Федеральної резервної системи.
    Долар ослаб на 0,22% до кошика валют до 97,64 після досягнення 97,552, найнижчого рівня з 28 липня. За підсумками п’ятниці він втратив 2,2% за місяць. Ринки США сьогодні закриті у зв’язку зі святом.
    На фінансових ринках нещодавно закладено ймовірність близько 90% зниження ставки ФРС на 25 базисних пунктів у вересні і близько 100 б.п. пом’якшення до осені 2026 року. Деякі аналітики розглядають можливість зниження ставки ФРС на 50 б.п. вже цього місяця.
    Інвестори чекають звіту про зайнятість поза сільським господарством у США в п’ятницю, якому передують дані щодо вакансій і приватної зайнятості.
    Аналітики зазначають, що економіка США більш не демонструє колишні високі темпи зростання, що виправдовує слабший долар, а нові ознаки ослаблення ринку праці можуть зміцнити цей сценарій.
    Інвестори також уважно стежать за торговельною політикою США і переговорами з ключовими торговельними партнерами.
    “Ми не бачимо сильного впливу рішення суду на ринок.. Справа перейде до Верховного суду, який, імовірно, стане на бік (президента США Дональда) Трампа”, – сказав економіст Jefferies Мохіт Кумар.

  • Купівля російської нафти: Індія заявила, що “врятувала світову економіку”

    Купівля російської нафти: Індія заявила, що “врятувала світову економіку”

    Індія відкинула вимоги США зупинити імпорт російської нафти, бо такі постачання нібито “вберегли світову економіку” від стрибка цін. Про це заявив міністр нафти Хардіп Пурі в колонці для газети The Hindu, повідомляє агентство Bloomberg.
    “Дотримання Індією всіх міжнародних норм запобігло катастрофічному стрибку цін до 200 доларів за барел. Критики звинувачують, що Індія стала “пральнею” для російської нафти. Це повна неправда”, – запевняє індійський урядовець.
    Вашингтон нещодавно підвищив мита на багато індійських товарів удвічі — до 50%, намагаючись зупинити війну в Україні. Водночас США не застосували подібних заходів проти Китаю, який також є одним з найбільших покупців російської нафти.
    Міністр фінансів США Скотт Бессент звинуватив індійські елітні родини у наживі, а торговий радник Білого дому Пітер Наварро заявив, що країна “живить російську воєнну машину” та є “нічим іншим, як пральнею Кремля”.
    Пурі переконує, що Індія не порушує правил і діє у межах механізму цінової стелі, запровадженого країнами Великої сімки для обмеження доходів Москви.
    “Індія стабілізувала ринки та не допустила вибухового зростання світових цін”, – заявив чиновник на тлі зустрічі прем’єр-міністра Нарендри Моді з президентом Росії Володимиром Путіним під час регіонального саміту в Китаї.
    За даними Kpler, протягом цього року Росія забезпечила вже 37% індійського імпорту нафти, тоді як раніше її частка була мізерною. Після зупинки закупівель у Європі Індія користувалася знижкою у 20 доларів за барель, проте тепер вона скоротилася вдесятеро через крутіші санкції.
    “Правда в тому, що немає заміни другому найбільшому у світі виробнику, який постачає майже 10% світової нафти. Ті, хто вказує пальцем, ігнорують цей факт”, – резюмував Пурі.
    Раніше західні ЗМІ повідомили, що Індія планує збільшити імпорт російської нафти у вересні на 10-20%, попри нові санкції США. Рішення нібито пов’язане зі зниженням цін на російську нафту після атак українських дронів.
    Відмовився висунути на Нобелівку: ЗМІ дізналися про сварку Трампа і Моді

  • Економіка РФ на межі стагнації. Яким є запас її міцності

    Економіка РФ на межі стагнації. Яким є запас її міцності

    Економіка Росії за перші сім місяців цього року зросла лише на 1,1%. За пів року темпи зростання скоротилися у 11 разів.
    В чому причини сповільнення економіки країни-агресора та чому міжнародні експерти кажуть, що російські прогнози на майбутнє виглядають занадто реалістичними? Економіка РФ забуксувала Економіка Росії за перші сім місяців цього року зросла лише на 1,1%, що ледь дотягує до нижньої межі прогнозу Центрального банку РФ в 1–2%.
    За підсумками липня 2025 р. ВВП країни зріс лише на 0,4% у річному вимірі. Зростання промислового виробництва в липні сповільнилося з 1,9% до 0,7%. Для порівняння, ще у червні цього року показник становив 1%, а в грудні 2024-го – 4,5%. Таким чином, усього за пів року темпи зростання скоротилися у 11 разів.
    Це означає, що економіка перебуває на межі стагнації.
    Доходи від нафти впали, а бюджетний дефіцит у липні досяг максимуму за понад 30 років – 4,9 трлн руб.
    Навіть уряд Росії визнав, що економічне зростання зупинилось, а цілі галузі вже скотилися у рецесію. Про це повідомляє Центр протидії дезінформації. Джерела Reutersповідомляють, що президент РФ Володимир Путін дедалі більше стурбований станом російської економіки в умовах війни.
    Багато банків заробляють менше, ніж платять за депозитами і позиками. Інфляція перевищила 10%, ключова ставка піднялася до 21% – найвищого рівня за два десятиліття.
    Те, що регулятор РФ тримає базову процентну ставку на рекордному рівні 21%, на думку експертів, стримує реальний бізнес і інвестиції.
    Голова ЦБ РФ Ельвіра Набіулліна запевняє, що економіка стабільна. “Інвестиційна активність залишається високою завдяки державній підтримці пріоритетних секторів, зокрема військової промисловості”, – каже голова регулятора РФ. Однак дані опитувань підприємств свідчать про зниження реальної ділової активності і низьку рентабельність. Причини спаду Російська економіка втрачає стійкість на тлі затяжної війни та санкцій. Ключові галузі стикаються з падінням, а банки готуються до можливого порятунку коштом держави. “На економіку РФ тиснуть наслідки війни, санкції, дефіцит робочої сили, слабкі ціни на нафту і висока ставка. Це підриває стійкість одразу кількох галузей. Санкції та імпортозаміщення не справляються”, – каже геоекономічний аналітик Алекса Кокчаров з Bloomberg Economics. Попри підтримку Китаю та Індії, санкції Заходу поступово руйнують критично важливі сектори. Наприклад, вугільна галузь РФ до 2022 р. залежала від техніки з ЄС, США і Японії. Зараз доступ до неї перекрито. Китайські аналоги виявилися неякісними і дефіцитними. Замовлення на них доводиться робити за роки вперед. Фінансування через європейські банки та облігації також більше недоступне. Промисловість на межі нуля Стан російської промисловості демонструє критичне уповільнення. Сектори, які ще торік показували позитивну динаміку, нині занурюються в рецесію. Виробництво меблів скоротилося на 12%, виробництво одягу – на 7%, електрообладнання – на 6,5%, у металургії падіння перевищило 10%.
    Ці показники свідчать, що промисловість Росії фактично балансує на нульових позначках.
    Навіть військово-промисловий комплекс (ВПК), який Кремль вважає критично важливим під час війни, не витримує темпів.
    Оборонка, яка довгий час залишалася локомотивом російської економіки, почала втрачати динаміку. “Резерви для “підживлення” економіки Росії вичерпуються. Щоб далі фінансувати війну, влада буде змушена підвищувати податки та забирати ресурси у цивільних секторів, що ще більше гальмуватиме розвиток. Війна та санкції штовхають економіку РФ у затяжну кризу”,- підкреслюють у ЦПД. Бюджет РФ тріщить по швах У січні-липні 2025 р. дефіцит федерального бюджету Росії зріс до 61 млрд дол. (2,2 % ВВП), що майже в чотири рази більше, ніж було заплановано (14, 7 млрд. дол). Про це повідомляє пресцентр Служби зовнішньої розвідки.
    Після квітневих змін уряд очікував дефіцит у понад 47 млрд дол., але фактичні показники перевищили навіть цей прогноз.
    Падіння нафтових та газових доходів на 18,5 % – до 69 млрд дол. – стало наслідком одночасного зміцнення рубля та зниження світових цін на нафту.
    Не нафтогазові доходи збільшилися на 14 %, до 185 млрд дол., проте цього виявилося недостатньо для компенсації втрат від експорту енергоресурсів.
    Крім того, бюджетний план доходів не був виконаний: середньорічний курс рубля склав 85,9 за дол., що значно менше за закладені у бюджет 94,3 дол. Витрати уряду за сім місяців зросли на 20,8 %, до 314,9 млрд дол. За підсумками року дефіцит федерального бюджету може сягнути 75 млрд дол. Проблеми в регіонах РФ Російські регіони масово не виконують планові показники надходжень до державного бюджету, але й за таких умов не відмовляються від фінансування війни. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
    Як зауважують у розвідці, дефіцитними є кошториси половини суб’єктів РФ. Зокрема, Кемеровська область на кінець року планувала розрив між доходами та витратами на рівні 170 млн дол., але вже за січень-липень зазнала дефіциту розміром 380 млн дол. Причина – західні санкції на російське вугілля та низький попит на продукцію металургійної галузі.
    У Башкортостані дефіцит бюджету перевищив планові показники вдвічі: уже у квітні сягнув 84 млн дол.
    У Якутії розрив між фактичними витратами та планом за перше півріччя становить 300%.
    Бюджет Ростовської області спочатку планувався як профіцитний, однак до кінця року очікується дефіцит на суму 242 млн дол. “Фінансові труднощі регіонів унеможливлюють належне фінансування освіти, медицини, інфраструктури та інших соціальних програм. Водночас місцева влада активно звітує про збільшення одноразових виплат “добровольцям” за контрактом з Міноборони для участі у війні проти України”,- зазначають у СЗР. Російські прогнози не реалістичні Офіційний прогноз зростання ВВП Росії переглянуто вниз – із 2,5 % до 0,5-1 %. Ці показники свідчать про суттєві економічні виклики, які стоять перед країною в умовах санкцій та нестабільності на світових ринках.
    Водночас Міністерство економіки РФ і надалі прогнозує зростання на рівні 2,5%, а міністр фінансів Антон Силуанов запевняє президента Володимира Путіна, що за новою оцінкою зростання становитиме не менше 1,5%. Реальні економічні показники, однак, свідчать про суттєві ризики стагнації та недосягнення офіційних прогнозів.
    Експерти припускають, що якщо поточні темпи збережуться, зростання ВВП за підсумками року складе близько 0,7%. Приміром, Московська компанія Astra Asset Management відзначає, що очікуване прискорення економіки у другій половині року малоймовірне через жорстку грошово-кредитну політику та високі ставки.
    Експерти вважають, що запас міцності економіки РФ – максимум до кінця наступного року. “Російська економіка має певний запас міцності на цей рік, можливо, ще на наступний, але навряд чи на довший період. Раніше економіку РФ підтримувала військова сфера, тоді як цивільний сектор перебував у мінусі й сильно просів”, – вважає головний консультант Інституту стратегічних досліджень Іван Ус. Вікторія Хаджирадєва

  • У нафтових компаній РФ різко обвалилися прибутки

    У нафтових компаній РФ різко обвалилися прибутки

    Усі найбільші нафтові компанії Росії заявили про падіння прибутків у 2-3 рази у першому півріччі 2025 року. Про це у суботу, 30 серпня пише The Moscow Times із посиланням на звіти компаній.
    Як зазначає видання, падіння цін на нафту, нова хвиля санкцій і міцний рубль вдарили російську економіку в сировинне серце.
    Роснєфть, яка видобуває половину нафти РФ, повідомила про падіння прибутку, що відноситься до акціонерів, втричі – з 773 до 245
    Країни ОПЕК активно нарощували видобуток, що втратило світові ціни, а крім того, “спостерігалося розширення дисконтів на російську нафту у зв’язку з посиленням санкційних обмежень ЄС та США”, пояснив президент Роснєфті Ігор Сєчин.
    Компанія Лукойл втратила половину прибутку: вона склала 287 млрд рублів проти 590 млрд роком раніше. Прибуток Газпром нафти скоротився на 54%, до 150 м. Татнєфті – обвалилася майже втричі, до 54,2 млрд рублів, Руснєфті в 3,2 рази, до 11,8 млрд.
    Сургутнафтогаз і зовсім став збитковим мінус 452,7 млрд рублів за півроку.
    В цілому нафтогазова промисловість, від якої залежить кожен четвертий рубль в бюджеті і майже 20% національного ВВП, втратила 50,4% сальдованого прибутку, випливає з даних Росстату. При цьому 45% компаній закінчили півріччя зі збитком на 749,5 млрд рублів.
    “Результати нафтогазового сектора залишаються під тиском міцного рубля та низьких цін на нафту”, – пишуть аналітики Цифра Брокер. Барель сорту Urals, який на початку року коштував майже $70, до травня подешевшав до $52,1, а у червні коштував $59,8. Його рубльова ціна за 6 місяців впала майже 30%.
    Крім того, через загрозу вторинних санкцій виявилися дестабілізовані відносини нафтовиків із ключовими клієнтами, зазначають експерти Інституту Гайдара: так, експорт до Китаю за перше півріччя впав на 11% у фізичному обсязі, а в грошах – на 24%.

  • У Сеулі заявили про ріст економіки КНДР через співпрацю з Росією

    У Сеулі заявили про ріст економіки КНДР через співпрацю з Росією

    За оцінками Центрального банку Південної Кореї, економіка Північної Кореї у 2024 році зросла на 3,7%, що стало найшвидшим річним приростом за останні вісім років. Про це пише Reuters у п’ятницю, 29 серпня.
    Значне зростання відбулося завдяки розширенню економічних зв’язків із Росією та активізації внутрішніх промислових проєктів.
    У 2024 році показник зростання економіки КНДР був найвищим з 2016 року, коли він становив 3,9%.
    Найбільше зросли важка хімічна промисловість (+10,7%), видобувна галузь (+8,8%) та будівництво. Обсяг торгівлі країни знизився на 2,6% до 2,7 млрд доларів, проте експорт зріс на 10,8%, зокрема завдяки поставкам перук та годинників.
    За оцінками BOK, номінальний валовий національний дохід Північної Кореї в 2024 році становив 1,72 млн вон (1239 доларів) на душу населення, що еквіалентно 3,4% південнокорейського показника, який становить 50,1 млн вон.
    Раніше Bloombergповідомляв, що економіка КНДР відродилася на тлі торгівлі зброєю з Росією і тим самим забезпечує підтримку режиму Кім Чен Ина.
    Північна Корея заробила на війні РФ в Україні понад $20 млрд – ЗМІ

  • Світовий ринок дронів до 2030 року зросте втроє – ЗМІ

    Світовий ринок дронів до 2030 року зросте втроє – ЗМІ

    Світовий ринок дронів до 2030 року зросте майже втроє – з 32,2 млрд доларів в 2024 до майже 90 млрд доларів. Уже в 2025 році комерційні безпілотники обженуть військові та стануть найбільшим сегментом ринку. Про це заявило галузеве видання Offshore Technology, посилаючись на дослідження Global Data.
    “Нафтогазова галузь є однією з ключових галузей, що визначають це зростання, оскільки оператори все частіше використовують БпЛА для інспекцій, контролю викидів і морської логістики…”, – пояснили аналітики.
    Такі гравці, як Saudi Aramco, BP, Chevron, Shell та TotalEnergies, розширюють свій парк БпЛА для планових перевірок трубопроводів, факельних установок, резервуарів та морських платформ, зазначають експерти.
    Існуючі обмеження корисного навантаження, термін служби акумуляторів і відмінності в нормативно-правовій базі, які стримують масштаби використання дронів.
    Питання, пов’язані з безпекою повітряного простору та керування даними, створюють перешкоди для більш широкого впровадження БпЛА.
    Експерти впевнені, що роль дронів у перетворенні нафтогазової галузі зростатиме.

  • РФ уперше витратила на війну половину зібраних податків – ЗМІ

    РФ уперше витратила на війну половину зібраних податків – ЗМІ

    Фінансування російської армії та закупівлі зброї вперше з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну “з’їли” кожен другий рубль, зібраний з платників податків до федерального бюджету РФ. Про це повідомляє The Moscow Times, посилаючись на розрахунки наукового співробітника німецького Інституту проблем міжнародної безпеки Яніса Клюге, зроблених на основі даних системи Електронний бюджет.
    Частка витрат на війну в доходах казни в першому кварталі 2025 року становила 50,1%, а на кінець другого – 48,2%.
    Тягар війни стає для бюджету все важчим: у 2022 році військова машина “спалила” 24,4% надходжень від податків; у 2023 році – 32,05%, у 2024-му – вже 39,05%. Попередній рекорд був зафіксований у першому кварталі 2023 року – 45,4%.
    Частка військових статей у видатках нижча, оскільки самі видатки перевищують доходи, а бюджет – дефіцитний.
    За січень-червень Мінфін РФ зібрав 17,584 трлн рублів, а витратив – 21,278 трлн. З суми витрат на війну пішло 39,9% за півріччя, а в першому кварталі – 41,2%.
    Такі значення – абсолютні рекорди в сучасній історії Росії, зазначає ЗМІ.

  • Атаки на термінал Усть-Луга в РФ позбавили його половини потужностей – ЗМІ

    Атаки на термінал Усть-Луга в РФ позбавили його половини потужностей – ЗМІ

    Експортний термінал Усть-Луга працюватиме у вересні на рівні близько 350 тисяч барелів на добу. Це показник становить приблизно половину його звичайної потужності, повідомляє Reuters, посилаючись на джерела.
    Зниження пов’язане з пошкодженням трубопровідної інфраструктури внаслідок атак українських дронів. Пошкодження ускладнили експорт російської нафти і загрожують перебоями з поставками.
    Проблеми в Усть-Лузі почалися після ударів по нафтоперекачувальній станції в Унечі Брянської області раніше в серпні. Унеча є ключовим транзитним вузлом для нафти, що йде в Усть-Лугу.
    Атаки також торкнулися прокачування нафтопроводом Дружба, що постачає нафту в Білорусь, Словаччину та Угорщину. У Словаччині заявили, що цього тижня поставки трубопроводом відновилися в тестовому режимі.
    Падіння потужності в Усть-Лузі призведе до перенаправлення обсягів нафти в російські порти Приморськ і Новоросійськ.
    Російська влада публічно не коментує масштаб пошкоджень і наслідки для графіка експорту.
    Оператор трубопроводів і терміналу, компанія “Транснефть”, відмовилася від коментарів.