Правий берег

Позначка: Економіка

  • Бюджетна “діра” в російському бюджеті встановила рекорд з часів пандемії

    Бюджетна “діра” в російському бюджеті встановила рекорд з часів пандемії

    Федеральний бюджет Росії в 2025 році четвертий рік поспіль був зведений з дефіцитом: доходи уряду виявилися нижчими за витрати на 5,645 трильйона рублів. Про це звітував російський Мінфін у понеділок, 19 січня.

    Проти 2024 року (3,471 трлн рублів) “діра” в бюджеті РФ зросла у 1,6 раза, тоді як у відносному вимірі – 2,6% ВВП, встановивши рекорд із 2020 року (3,8% ВВП).

    Нафтогазові доходи РФ за рік обвалилися на 24% – до 8,393 трлн рублів. Російьский бюджет формували з розрахунку, що ціна нафти становитиме $70 за барель, однак через посилення санкцій у грудні вона впала нижче $40, а середня ціна за рік становила $52. Ненафтогазові доходи зросли на 13% у річному вимірі – до 28,807 трлн рублів, втім, виявилися нижчими за початковий план Мінфіну РФ майже на 552 млрд рублів.

    Доходи всієї бюджетної системи Росії – включно з регіональними бюджетами, Пенсійним фондом і фондом ОМС – майже не зростають третій рік поспіль, наголошують економічти. Торік вони становили 91 трлн рублів, роком раніше – 89 трлн, у 2023 році – 87 трлн.

    Фактичні надходження за ключовими статтями виявилися значно нижчими за план через “погіршення економічних умов”. Темпи зростання економіки сповільнилися майже до нуля, корпоративні прибутки почали скорочуватися, тоді як доходи від зовнішньої торгівлі просіли через посилення санкцій.

    У результаті замість скорочення дефіцит бюджету РФ збільшився і за співвідношенням до розміру економіки увійшов до числа рекордних за минулі два десятиліття.

    Раніше повідомлялося, що ціни на партії російської нафти з відвантаженням із портів Чорного моря та Тихого океану впали до мінімуму з початку війни проти України. Центробанк РФ спрогнозував падіння економіки

  • Російська економіка входить у фазу “дорогих грошей” – розвідка

    Російська економіка входить у фазу “дорогих грошей” – розвідка

    За даними Служби зовнішньої розвідки України, економіка Росії у 2026 році переживає фазу “дорогих грошей” через воєнні події з Україною та макроекономічну нестабільність. Висока вартість капіталу змушує російський бізнес переглядати стратегії, скорочувати інвестиції та контролювати фінансові показники. Підвищення податку на додану вартість до 22% ускладнює ситуацію для підприємств, особливо для малих та середніх підприємств. На ринку праці відчутний дефіцит робочої сили, що призводить до підвищення конкуренції за персонал та зниження зростання зарплат. Проблеми також виникають у логістиці через обов’язковий електронний документообіг та посилення регулювання міжнародних перевезень. Всі ці фактори свідчать про зростаючий вплив війни на внутрішнє бізнес-середовище РФ, змушуючи компанії зосередитися на виживанні та мінімізації ризиків.

  • Мінекономіки оцінило зростання ВВП України за рік

    Мінекономіки оцінило зростання ВВП України за рік

    Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства оцінило, що реальний ВВП України у 2025 році зріс на 2,2%. Вони вказали, що економіка країни минулого року стикалася з атаками на енергетичну інфраструктуру та іншими проблемами, але все ж зростання відзначили у внутрішній торгівлі, будівництві та переробній промисловості. Міністр економіки вказав на успішну реалізацію програм відновлення та підтримки бізнесу, що вплинули на позитивну динаміку. За підсумками 2025 року також відзначили зростання зарплат та капітальні видатки на відновлення інфраструктури. У той же час, на зростання економіки вплинули російські ракетні атаки, погодні умови та інші фактори.

  • Арабські країни відмовили Трампа атакувати Іран – ЗМІ

    Арабські країни відмовили Трампа атакувати Іран – ЗМІ

    Президент США Дональд Трамп вирішив зм’якшити свою позицію стосовно Ірану, відмовившись від військової операції проти режиму аятол. Таку зміну настрою Трампа спричинили зусилля арабських країн, зокрема Саудівської Аравії, Катару і Оману, які відмовили президента США від нападу на Іран через можливі наслідки для регіону. Дипломатичні зусилля та переговори допомогли знизити напруженість в Перській затоці. Саудівська Аравія також запевнила Іран, що не долучиться до конфлікту та не дозволить США використовувати свій повітряний простір для ударів. Також Тегеран заявив, що не буде страти протестувальників та вже придушив протести без значних жертв.

  • Економіка Німеччини вийшла з рецесії

    Економіка Німеччини вийшла з рецесії

    У 2025 році економіка Німеччини вперше після двох років рецесії показала зростання, збільшившись на 0,2% у порівнянні з попереднім роком. Цю інформацію оприлюднило Федеральне статистичне відомство Німеччини. Незважаючи на це, економічна ситуація залишається складною через високі ціни на енергоносії, війну в Україні та структурні зміни в промисловості. Експерти прогнозують подальше покращення економічної ситуації в наступні роки, з очікуваним зростанням до 1% у 2026 році, а повне відновлення можливе не раніше 2027 року за умови державних інвестицій у інфраструктуру та оборону. Також відомо, що експорт Німеччини до України збільшився майже на третину у першому півріччі минулого року.

  • Глава МВФ прибула з візитом у Київ – ЗМІ

    Глава МВФ прибула з візитом у Київ – ЗМІ

    Директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва прибула до Києва для важливих переговорів. Вона планує зустрітися з президентом України, прем’єр-міністром, головою центрального банку та іншими керівниками підприємств. Деталі візиту трималися в таємниці через проблеми безпеки. Глава МВФ має родинні зв’язки з Україною, а попередня угода про кредитування країни на $8,2 млрд залежить від виконання умов, включаючи прийняття бюджету та підтримку гарантій фінансування від донорів.

  • Україна збільшила виробництво чавуну і металопродукції – ЗМІ

    Україна збільшила виробництво чавуну і металопродукції – ЗМІ

    У 2025 році українська металургійна галузь показала змішані результати: виробництво чавуну зросло на 11,2%, але виплавка сталі скоротилася на 2,2%. За даними GMC Center, зростання виробництва чавуну було викликане збільшеним попитом на сировину з боку зовнішніх ринків. Обсяги виробництва залишаються нижчими за попередні роки, але аналітики прогнозують позитивний вплив на експорт чавуну. У 2026 році очікується стабільний випуск сталі, але галузь може стати перед викликами, такими як нові тарифні квоти ЄС та нестабільність енергопостачання через можливі ракетні атаки.

  • Ціни на золото і срібло оновили рекордні максимуми

    Ціни на золото і срібло оновили рекордні максимуми

    Світові ціни на золото та срібло злетіли до рекордних максимумів на початку нового робочого тижня. Про це повідомляє Reuters у понеділок, 12 січня.
    Так, спотова ціна на золото станом на 11:30 за Києвом зросла на 2,34% до $4606,10 за трійську унцію. Раніше під час сесії вони піднімалися до рекордних $4612,70 за унцію.
    “На тлі подій в Ірані, можливого втручання США, а також можливого кримінального розслідування проти голови ФРС Джерома Пауелла ф’ючерси на американські фондові індекси пішли в мінус, що стало зеленим світлом для зростання золота”, – заявив Тім Уотерер, головний аналітик з KCM Trade.
    Напередодні Джером Пауелл заявив, що адміністрація Дональда Трампа погрожувала йому кримінальним звинуваченням через свідчення в Конгресі, що голова ФРС назвав “приводом” для подальшого тиску на центральний банк, щоб той знизив ставки. Це призвело до зниження долара та ф’ючерсів на акції США.
    Срібло злетіло в ‍ціні на 6,17% до $84,2350 за унцію, теж оновивши історичний максимум. “Якщо ситуація не зміниться, то, на мою думку, срібло скоро спрямується до $90 за унцію, – зазначила Соні Кумарі з ANZ. – Зберігається невизначеність у політиці і почали діяти нові обмеження, ‍введені урядом Китаю, ‍ефекту від яких ми поки що не побачили”. Паладій подорожчав на 3,50% до $1935 за унцію, а платина – на 4,13% до $2391.

  • Держстат оцінив рівень інфляції за рік

    Держстат оцінив рівень інфляції за рік

    У грудні 2025 року зростання споживчих цін в Україні уповільнилось до 0,2% проти попереднього місяця. А в річному вимірі темпи інфляції сповільнилися до 8%, повідомив Держстат у п’ятницю, 9 січня.
    Відомство нагадало, що у грудні 2024 року зростання споживчих цін становило 1,4%, тому у річному вимірі інфляція за підсумками грудня цього року зменшилася до 8% з 9,3% за підсумками листопада та виявилася нижчою за інфляцію за 2024 рік, яка становила 12%.
    Зазначається, що у грудні базова інфляція також впала до 0,1% з 0,3% у листопаді та 0,6% у жовтні. З урахуванням того, що в грудні-2024 вона становила 1,3%, у річному вимірі базова інфляція уповільнилася за підсумками року також до 8% з 9,3% за підсумками листопада та 10,2% за підсумками жовтня.
    На споживчому ринку в грудні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої в цілому не змінилися. При цьому на 5,6-0,7% зросли ціни на яйця, продукти переробки зернових, рибу та продукти з риби, хліб, соняшникову олію, сало, овочі, яловичину, молоко.
    Водночас на 4,1-0,2% знизилися ціни на фрукти, цукор, м’ясо птиці, свинину, рис, кисломолочну продукцію, безалкогольні напої, масло.
    Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 1,0%, що пов’язано з подорожчанням тютюнових виробів на 1,9%.
    Одяг і взуття подешевшали на 3,9%, зокрема, взуття – на 4,4%, одяг – на 3,6%.
    Ціни на транспорт зросли на 0,7% в основному через подорожчання проїзду в залізничному пасажирському транспорті на 1,3% і палива та мастил на 1,1%.

  • Рекордний курс долара: чому падає гривня

    Рекордний курс долара: чому падає гривня

    Національний банк України на четвер, 8 січня, встановив офіційний курс долара на рівні 42 гривні 71,55 копійки. Це вже третє поспіль оновлення історичного мінімуму нашої національно валюти щодо американської цього тижня. Чому гривня зараз переживає послаблення – далі у сюжеті. Тенденція знецінення гривні Поступове знецінення української валюти почалось з початку тижня. Так, в понеділок, 5 січня, після підсумків торгів вперше цього року було зафіксовано новий мінімум – на 6 січня курс становив 42 гривні 42,08 копійки за долар. На 7 січня офіційний курс склав 42 гривні 56,34 копійки за долар.
    За інформацією Bloomberg, на українському міжбанківському ринку станом на 7 січня торгова сесія завершилася на позначці 42 гривні 87 копійок за долар. Таким чином, офіційний курс гривні вперше змінився після тривалого періоду стабільності, який тривав понад 14 місяців – із 21 липня 2022 року курс залишався на позначці 36 гривень 57 копійок за долар. Курс долара і євро Станом на 8 січня на готівковому ринку України спостерігається тенденція до зростання курсів основних валют.
    За даними моніторингу Мінфін, середні котирування становлять: долар купують за 42,65 грн, а продають 43,25; євро можна купити за 50,53, а продати за 49,80. Таким чином, на готівковому ринку середній курс долара зріс на 20 копійок у купівлі та на 30 копійок у продажу. Євро подорожчало на 25 копійок у купівлі та продажу.
    В обмінниках курс продажу долара подекуди сягає 43,65 грн, а євро – 50,85 грн.
    У ПриватБанку курс купівлі долара становить приблизно 42,56 грн, євро – 49,80 грн. Ощадбанк пропонує подібні умови з невеликою різницею в маржі. Чому гривня б’є антирекорди Незважаючи на те, що Нацбанк встановив рекордний офіційний курс долара, коливання вартості американської валюти та євро наприкінці та на початку року мають передусім сезонний характер, розповів директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.
    За його словами, така ситуація відбувається майже щороку й пов’язана з бюджетним циклом: значна частина державних виплат припадає на останні тижні грудня. Ці кошти поступово розходяться по економіці – доходять до бізнесів і громадян, які, зокрема, спрямовують їх на імпорт, купівлю валюти для розрахунків або заощаджень.
    Додатковий фактор, за словами Вишлінського, – це різдвяно-новорічні поїздки за кордон. Експерт зазначає, що навіть в умовах війни частина українців подорожує або їде до сімей, що перебувають за межами країни. Це збільшує попит на валюту через банківські розрахунки з іноземними фінансовими установами.
    “Якщо зростання курсу відбувається навіть на 50 копійок при курсі долара 42-43 гривні, то ця різниця становить близько одного відсотка. Це суттєво менше, ніж можливі денні коливання, наприклад, курса євро щодо долара”, – розповів Вишлінський в ефірі Радіо Хартія.
    Загалом у своїх прогнозах на 2026 рік українські експерти прогнозують, що гривня перебуватиме під тиском і нагадують, що в державному бюджеті середньорічний курс закладено на рівні 45,7 грн/дол, проте стрімкого зростання курсу долара аналітики не очікують.