Інфляція в Україні у травні, ймовірно, сягнула локального максимуму, але далі почне знижуватися. Про це повідомив Нацбанк в четвер, 5 червня.
Регулятор нагадав, що у квітні інфляція пришвидшилася до 15,1% у річному вимірі.
“Оцінки НБУ свідчать про подальше зростання річної інфляції у травні, яка дещо перевищила поточну прогнозну траєкторію. На цінах на продовольство додатково позначилися весняні заморозки, що вплинули на вартість перших партій овочів і фруктів нового врожаю. Натомість після уповільнення базової інфляції у квітні, за оцінками НБУ, вона продовжила пришвидшуватися в травні близько до прогнозу”, – йдеться у повідомленні.
При цьому як і раніше, фундаментальний інфляційний тиск підживлювався стійким споживчим попитом і подальшим зростанням виробничих витрат бізнесу, зокрема на оплату праці.
Регулятор очікує, що далі інфляція буде знижуватися завдяки новим врожаям, кращій ситуації в енергетиці, здешевленню нафти в світі, впливу монетарної політики. Значний статистичний ефект матиме і висока база порівняння минулого року.
В НБУ підкреслили, що швидкість зниження інфляції також залежатиме від фактичних наслідків весняних заморозків та погоди влітку.
“Ключовим ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку залишається перебіг повномасштабної війни”, – нагадали в Нацбанку.
Позначка: Економіка
-
У НБУ заявили про “локальний максимум” інфляції
-
Європейський Центробанк знизив ключові ставки вперше за п’ять років
Правління Європейського центрального банку (ЄЦБ) ухвалило рішення знизити три ключові процентні ставки на 25 базисних пунктів. Зокрема депозитна ставка, яка є головним інструментом грошово-кредитної політики, з 11 червня становитиме 2,00%. Про це повідомляє пресслужба ЄЦБ у четвер, 5 червня.
У рішенні наголошується, що коригування ставки відбулося на основі оновленої оцінки інфляційних перспектив, динаміки базової інфляції та ефективності впливу монетарної політики.
Додамо, Рада керуючих встановила основну ставку рефінансування на рівні 2,15%, депозитну ставку – 2%, а ставку маржинального кредитування – на рівні 2,40%
“Інфляція наближається до середньострокової цілі у 2% і, згідно з базовим сценарієм нових макроекономічних прогнозів Євросистеми, становитиме в середньому 2,0% у 2025 році, 1,6% у 2026-му та 2,0% у 2027-му”, – мовиться у повідомленні.
Прогноз реального зростання ВВП для єврозони становить 0,9% у 2025 році, 1,1% у 2026-му та 1,3% у 2027-му. Очікується, що зростання підтримуватиметься державними інвестиціями в інфраструктуру й оборону, а також підвищенням реальних доходів і стійким ринком праці.
Перегляд у бік зниження порівняно з березневими прогнозами на 0,3% як для 2025, так і для 2026 років в основному відображають очікування нижчих цін на енергоносії та зміцнення євро.
Водночас ЄЦБ наголосив, що рішення ухвалюватимуться “від зустрічі до зустрічі”, залежно від економічних даних. Інструменти регулятора залишаються гнучкими в разі потреби забезпечити цільову інфляцію. -
Європейський Центробанк увосьме знизив процентні ставки
Правління Європейського центрального банку (ЄЦБ) ухвалило рішення знизити три ключові процентні ставки на 25 базисних пунктів. Зокрема депозитна ставка, яка є головним інструментом грошово-кредитної політики, з 11 червня становитиме 2,00%. Про це повідомляє пресслужба ЄЦБ у четвер, 5 червня.
У рішенні наголошується, що коригування ставки відбулося на основі оновленої оцінки інфляційних перспектив, динаміки базової інфляції та ефективності впливу монетарної політики.
Додамо, Рада керуючих встановила основну ставку рефінансування на рівні 2,15%, депозитну ставку – 2%, а ставку маржинального кредитування – на рівні 2,40%.
“Інфляція наближається до середньострокової цілі у 2% і, згідно з базовим сценарієм нових макроекономічних прогнозів Євросистеми, становитиме в середньому 2,0% у 2025 році, 1,6% у 2026-му та 2,0% у 2027-му”, – мовиться у повідомленні.
Прогноз реального зростання ВВП для єврозони становить 0,9% у 2025 році, 1,1% у 2026-му та 1,3% у 2027-му. Очікується, що зростання підтримуватиметься державними інвестиціями в інфраструктуру й оборону, а також підвищенням реальних доходів і стійким ринком праці.
Перегляд у бік зниження порівняно з березневими прогнозами на 0,3% як для 2025, так і для 2026 років в основному відображають очікування нижчих цін на енергоносії та зміцнення євро.
Водночас ЄЦБ наголосив, що рішення ухвалюватимуться “від зустрічі до зустрічі”, залежно від економічних даних. Інструменти регулятора залишаються гнучкими в разі потреби забезпечити цільову інфляцію. -
Нацбанк визначився щодо рівня облікової ставки
Національний банк України удруге поспіль зберіг облікову ставку на рівні 15,5% річних. Про це повідомляється на сайті регулятора у четвер, 5 червня.
“Це підтримає стійкість валютного ринку та контрольованість інфляційних очікувань, що сприятиме поверненню інфляції на траєкторію сталого сповільнення. У разі посилення загроз для стійкого зниження інфляції до цілі 5% НБУ утримуватиме облікову ставку незмінною довше, ніж передбачалося квітневим макропрогнозом”, – йдеться у повідомленні.
Вказано, що пом’якшення процентної політики стане можливим лише після остаточного проходження піку цінового сплеску та зниження ризиків закріплення інфляції на високому рівні.
Водночас, якщо виникне потреба посилити монетарні умови, НБУ буде готовий ужити додаткових заходів, додали у Нацбанку.
Також разом зі збереженням облікової ставки було збережено й усі інші ставки за основними інструментами монетарної політики.
Раніше НБУ тричі поспіль підвищував облікову ставку. Останнє її підняття було у березні. До цього Нацбанк утримував її півроку на рівні 13%, до якого вона була знижена з 25% з липня 2023 року в сім етапів. Облікова ставка – еквівалент вартості грошей в економіці. За цією ставкою НБУ надає кошти комерційним банкам, а ті, у свою чергу, кредитують фізосіб та юридичних осіб. Отже, облікова ставка впливає на вартість кредитних ресурсів. Підвищення облікової ставки говорить про зростання рівня інфляції та падіння темпів економічного зростання в країні. -
Графіт з України увійшов до нових стратегічних проєктів ЄС
Європейський Союз оголосив про запуск 13 нових проєктів з видобутку й обробки сировини за межами блоку. Їх мета – зміцнити постачання металів і мінералів, необхідних для конкурентоспроможності ЄС у сфері енергетичного переходу, оборони та аерокосмічної галузі. Про це повідомив Reuters напередодні, 4 червня.
Це рішення стало реакцією на обмеження, котрі Китай запровадив у квітні на експорт рідкісноземельних магнітів. До отримання нових ліцензій компаніям доведеться звертатися до китайських посадовців, щоб уникнути зупинки виробництва.
“Ми повинні зменшити нашу залежність від усіх країн, особливо від низки країн, таких як Китай… Заборони на експорт посилюють нашу волю до диверсифікації”, – пояснив єврокомісар з питань промисловості Стефан Седжорн.
Китай контролює понад 90% світових потужностей із переробки магнітів, які використовують у транспорті, авіації, побутовій техніці та обороні. Крім того, Китай є головним постачальником ключових матеріалів для виробництва відновлюваної енергетики – зокрема рідкісноземельних елементів, акумуляторів та сонячних панелей. Брюссель прагне змінити цю ситуацію.
Нові проєкти реалізуються в межах Акту про критично важливі сировинні матеріали, ухваленого у 2023 році. Він передбачає, що до 2030 року ЄС має забезпечити 10% потреб у таких матеріалах шляхом видобутку, 40% – обробки, та 25% – переробки.
З 13 нових ініціатив:- 10 стосуються матеріалів для акумуляторів електромобілів та систем зберігання енергії, зокрема літію, кобальту, марганцю та графіту;
- 2 – видобутку рідкісноземельних елементів у Малаві та Південній Африці;
- 1 проєкт у Великій Британії з видобутку вольфраму, важливого для оборонної промисловості.
Проєкти також розміщені у Канаді, Гренландії, Казахстані, Мадагаскарі, Норвегії, Сербії, Україні, Замбії, Бразилії та на французькій території Нова Каледонія.
В Україні та Гренландії проєкти стосуються графіту.
Вольфрамовий проєкт у Великій Британії має стратегічне значення для оборонного сектору.
Євроінвестиції та стратегічна програма
Єврокомісія оцінює загальну потребу в інвестиціях у ці проєкти на рівні 5,5 млрд євро. Ініціативу підтримають фінансово з боку Єврокомісії, держав-членів та міжнародних фінансових установ.
Ці 13 ініціатив доповнюють 47 проєктів, схвалених у березні в межах ЄС. Загальна кількість стратегічних проєктів у сфері критично важливої сировини тепер становить 60. -
S&P оголосило дефолт України за ВВП-облігаціями
Міжнародне рейтингове агентство S&P Global знизило рейтинг випуску облігацій України, прив’язаних до ВВП, з CC до D (дефолт). Про це повідомляється на сайті агентства.
Зазначається, що 2 червня Україна не здійснила платіж у розмірі 665 млн доларів за своїми цінними паперами, що й стало причиною зниження рейтингу з CC до D.“Ми не очікуємо виплати протягом пільгового періоду за цінними паперами, передбаченого договором, що становить 10 робочих днів, з огляду на мораторій уряду на виплати за цими облігаціями, якщо їх не буде реструктуризовано”, – пояснили в агентстві.
Водночас рейтинги України в іноземній валюті залишилися на рівні SD/SD (вибірковий дефолт), а суверенний рейтинг у гривні збережено на рівні CCC+/C.
Прогноз за гривневим боргом – стабільний. Він відображає зацікавленість уряду обслуговувати внутрішній борг, щоб уникнути тиску на банківську систему, яка є головним власником цих облігацій.
-
Швейцарія зафіксувала дефляцію вперше за чотири роки
Споживчі ціни у Швейцарії в травні знизилися на 0,1% порівняно з тим самим місяцем минулого року. Про це повідомило Федеральне статистичне управління країни у вівторок, 3 червня.
Дефляцію було зафіксовано вперше з березня 2021 року.
Ціни на транспортні послуги в країні минулого місяця знизилися на 3,7%, товари та послуги для дому подешевшали на 2,6%, продукти харчування та безалкогольні напої – на 0,3%. Водночас ціни на алкоголь і тютюн зросли на 1,6%, послуги ресторанів і готелів подорожчали на 1,3%, комунальні послуги та енергоносії – на 1,1%.
Базова інфляція, що не враховує вартість свіжих продуктів харчування та енергоносіїв, сповільнилася в травні до 0,5% у річному еквіваленті з квітневих 0,6%.
Порівняно з попереднім місяцем споживчі ціни у Швейцарії збільшилися на 0,1% після нульової зміни у квітні. Дефляція вважається небезпечною для економічного розвитку країни: зростає вартість грошей, а це знижує споживчу активність і інвестиції. Люди відкладають витрати, сподіваючись на подальше падіння цін, що запускає економічну “спіраль вниз”.
-
У Раді пропонують Нацбанку провести валютну лібералізацію
Валютні обмеження, встановлені Національним банком України, потрібно наближати до потреб бізнесу. Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики закликає регулятор до таких змін. Про це сказав голова комітету Данило Гетманцев на Форумі про фінанси та інвестиції Forbes Money, який проходить у Києві, повідомляє УНІАН в понеділок, 2 червня.
Агенство зазначає, що заява нардепа прозвучала у відповідь на коментарі представників бізнесу щодо того, що існуючі валютні обмеження, встановлені Нацбанком, обмежують здатність залучати інвестиції, у тому числі – на проєкти з енергоефективності. Також це унеможливлює виплату великим бізнесом своїх кредитів.
“Валютні обмеження зараз зняти неможливо, адже платіжний баланс наш від’ємний. Але я згоден, що Національний банк може встановлювати ті чи інші валютні обмеження з запасом. І можливо, підвищуючи ризик, наближати обмеження до потреб бізнесу. Ми його також до цього закликаємо, безперечно, не тиснучи на регулятора”, – сказав Гетманцев.
Раніше співзасновник Української асоціації відновлюваної енергетики Ігор Тинний заявив, що наявність валютних обмежень негативно відбивається на інвестиційному кліматі, адже інвестори не хочуть вкладати гроші та надавати позики, не маючи жодних прогнозів щодо їх повернення.
У свою чергу голова Нацбанку Андрій Пишний обіцяв, що НБУ буде рухатись за стратегією валютної лібералізації. -
Мінфін озвучив доходи держбюджету у травні
За даними Міністерства фінансів, у травні надходження податків та обов’язкових платежів до державного бюджету України зросли до 204,1 млрд грн, що є більшим порівняно з попереднім роком. З них найбільшу частку склали податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір. Отримано також платежі від податку на додану вартість, акцизного податку та рентної плати. Загалом платежі від Державної податкової служби та Держмитслужби склали 121,4 млрд грн та 55,6 млрд грн відповідно. Усього до держбюджету надійшло 272,6 млрд грн. Також у травні у вигляді єдиного внеску на соціальне страхування надійшло 47,4 млрд грн. У зв’язку зі збільшенням видатків на оборону та скороченням військової допомоги від партнерів, Україна планує переглянути бюджет, оцінивши додаткову потребу у 400 млрд грн. У той же час, у Росії затвердили збільшення дефіциту держбюджету втричі.
-
Україна втрачає мільярди через тіньову економіку
Народний депутат і голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев розповів, що тіньова економіка в Україні складає 800-900 мільярдів гривень щорічно. Він наголосив, що в тіньовому секторі перебуває від 30 до 50% економіки, а в окремих галузях цей показник може сягати 60%, що стримує розвиток країни. Гетманцев вважає, що виведення економіки з тіні може стати додатковим джерелом фінансування для української армії. Інші дані показують, що надходження до державного бюджету від іноземних IT-компаній, що надають електронні послуги в Україні, зросли на 1,8 мільярда гривень до майже 7 мільярдів гривень за перші п’ять місяців 2025 року. Гетманцев вважає, що за рахунок заходів з детінізації у 2025 році можна збільшити надходження до державного бюджету на понад 164 мільярди гривень.