Росії стає складніше поповнювати свою армію на тлі вторгнення в Україну. В першій половині поточного року влада РФ витратила на “живу силу” для продовження війни понад 2 трлн руб. Для збереження такої динаміки втрат і набору нових контрактників протягом року витрати на воюючу армію становитимуть понад 4 трлн рублів, що еквівалентно 9,5% всіх запланованих видатків федерального бюджету 2025 року й 2% російського ВВП. Про це свідчать підрахунки аналітиків Re: Russia.
Федеральний та регіональні бюджети витратили 400 млрд руб. на бонуси за підписання контракту з Міноборони РФ.
Іще 865 млрд були спрямовані на грошове забезпечення військових, а 765 млрд – на виплати вбитим і пораненим.
Витрати на військові угруповання в Україні збільшаться на 1 трлн руб. порівняно з липня 2023-го по червень 2024 року через необхідність заповнювати втрати.
За оцінкою Re: Russia, за шість місяців з початку року було підписано близько 200 тис. грн. нових контрактів. Це на 10% менше, ніж у другому півріччі 2024 року, але поки що приблизно відповідає темпам втрат російської армії.
“Ефективний комерційний “контракт на війну” залишається ключовим фактором, який дозволяє Володимиру Путіну проводити наступальні кампанії в Україні другий рік поспіль, попри вкрай високі втрати та невеликий реальний ефект із погляду розмірів захопленої території”, – резюмують аналітики.
Як ми вже писали, співробітникам МВС РФ запровадили систему премій за відправку затриманих на війну проти України. Зокрема, за одного завербованого в різних регіонах “силовики” зможуть одержати від 10 до 100 тис. російських рублів.
У Росії дефіцит бюджету зріс у шість разів
Позначка: Економіка Росії
-
Витрати Росії на поповнення армії зросли до 4 трлн рублів – аналітики
-
Росія завезе мільйон індійських робітників через дефіцит кадрів – росЗМІ
До кінця 2025 року до Росії, зокрема до Свердловської області, прибуде до мільйона працівників з Індії через дефіцит кваліфікованих кадрів. Про це заявив голова Уральської торгово-промислової палати Андрій Бесєдін.
“Наскільки я чув від своїх індійських колег, до кінця року в Росію, зокрема й у Свердловську область, приїде 1 млн спеціалістів з Індії. В Єкатеринбурзі відкривається нове Генконсульство цієї країни, яке займатиметься цими питаннями”, – повідомив Бесєдін.
За його словами, промислові підприємства потребують збільшення виробництва, проте в регіоні не вистачає робітників. Частина персоналу бере участь у війні проти України, а молодь не йде працювати на заводи, як він вважає, “через ідеологічні помилки минулих років”.
Бесєдін додав, що Росія також веде перемовини зі Шрі-Ланкою та Північною Кореєю щодо залучення робітників, однак наголосив, що робота з мігрантами з цих країн буде складною.
Міністерство праці Росії раніше прогнозувало, що до 2030 року в країні буде нестача 3,1 млн працівників. У 2025 році відомствопропонує збільшити квоту на залучення кваліфікованих іноземців у 1,5 раза – до 234,9 тис. осіб.
У 2024 році російські підприємства вже залучили 47 тис. працівників із країн, де діє візовий режим. Серед них -індійці, яких почали масово наймати, зокрема на Калінінградському рибопереробному комбінаті За Родину. -
В Росії фіксують падіння виробництва горілки
Російські компанії в період з січня по червень 2025 року скоротили випуск алкогольних напоїв (статистика подається без даних про пиво, сидр, пуаре та медовуху) на 16,1%, до 79,3 млн декалітрів рік до року. Про це повідомляє The Moscow Times.
У Федеральній службі з контролю за алкогольним і тютюновим ринками заявили, що загальне виробництво горілки знизилося на 10,9%, до 31,38 млн дал, а коньяку – на 17%, до 3,45 млн дал.
Падіння виробники пов’язують з підвищенням на 17% мінімальних роздрібних цін на міцний алкоголь на початку цього року. З 1 січня 0,5 літра горілки можна продавати за вартістю від 349 рублів, а коньяку – від 651 рубля (торік було 299 рублів і 556 рублів).
Тоді ж таки влада РФ підвищила акциз на етиловий спирт і спиртовмісну продукцію з 643 до 740 рублів.
“Виробництво напоїв міцністю вище 9% скоротилося на 9,5%, до 46,83 млн дал, лікеро-горілчаних виробів – на 0,5%, до 8 млн дал, а лікерних вин – на 9,6%, до 644,9 тис дал. Збільшився тільки випуск виноградних та ігристих вин. У першому випадку на 12,4%, до 17,66 млн дал, у другому – на 18,5%, до 7,2 млн дал”, – мовиться в публікації.
Найбільше падіння – на 91,6% – показала слабоалкогольна продукція (до 725,4 тис. дал). За нею йдуть плодові спиртні (мінус 84,7%, до 769,2 тис. дал) і виноградовмісні напої (мінус 60,5%, до 11,4 тис. дал, зі спиртом і мінус 73,2%, до 48,7 тис дал, без нього).
“Однак це пов’язано з їхнім переведенням в інші категорії, зокрема в пивні”, – зазначає видання.
Як ми вже писали, постачання російської пшениці на світові ринки у 2024/25 сільгосп році скоротиться на 20-25% через падіння врожайності, проблеми з логістикою та зниження посівних площ.
В Росії почалась промислова криза -
В Росії засекретили дані про стан економіки країни – СЗР
Правлячий режим Росії вирішив віднести дані про економіку та зовнішню торгівлю до державної таємниці. Тепер для заспокоєння суспільства оприлюднюватимуть тільки вибіркові показники, вигідні владі. Про це повідомляє Служба зовнішьної розвідки (СЗР) України.
Розвідники зазначають, що серйозні кризові процеси спостерігаються у вугільній, нафтопереробній, будівельній, автомобільній та логістичній галузях РФ, які загалом забезпечують близько 17% доходів федерального бюджету країни-агресора.
Сьогодні в стагнації перебуває понад половина російської економіки – насамперед обробна промисловість.
Основна причина цього полягає в тому, що понад 40% підприємств мають зобов’язання, які втроє перевищують їхній прибуток.
Оборотний капітал РФ дедалі більше залежить від кредиторської заборгованості, оскільки банківське фінансування залишається надто дорогим і майже недоступним. -
Голова Сбєрбанку попередив про складні часи в російській економіці
Голова Сбербанку РФ Герман Греф заявив, що проблеми в російській економіці, спричинені зростанням військових витрат, інфляцією та підвищенням ключової ставки, не вдасться швидко вирішити. Про це повідомляє The Moscow Times у понеділок, 30 червня.
“Наступний, 2026 рік, також, схоже, буде не з найпростіших”, – заявив він у понеділок на щорічних зборах акціонерів банку.
За його словами, на ситуацію впливатимуть геополітичні чинники, динаміка ВВП та ставки Центрального банку РФ.
Глава Сбербанку також визнав погіршення якості кредитного портфеля банку. За його словами, зростає кількість звернень щодо реструктуризації боргів як від бізнесу, так і від фізичних осіб.
“Сподіваюся, як завжди, ми зможемо знайти спільні плани проходження цих складних часів”, – сказав він.
За інформацією Bloomberg, російські банкіри в неформальних розмовах попереджають про загрозу банківської кризи протягом 12 місяців через зростання заборгованості за кредитами.
Співрозмовники агентства оцінили обсяг потенційної проблеми у трильйони рублів. У статистиці ЦБ РФ ця криза поки не відображена: офіційно проблемні кредити становлять близько 4% у бізнесу та трохи понад 5% – у фізичних осіб. Проте багато позичальників просто відтерміновують платежі, тож проблеми не потрапляють до звітності.
Навіть аналітики близького до уряду РФ Центру макроекономічного аналізу і короткострокового прогнозування, попереджають, що у у зоні ризику перебувають підприємства, на які припадає 17% загальної виручки економіки.
Серед найбільш вразливих галузей аналітики назвали: рибну та добувну промисловість, виробництво одягу та шкіряних виробів, автомобільну промисловість і торгівлю, нафтопереробку, інженерне будівництво, водний транспорт і поштовий зв’язок.
Окрім банківських боргів, в РФ фіксується також зростання неплатежів між компаніями. Із жовтня минулого року до березня 2025-го їх обсяг зріс на 11,6%, тоді як в обробній промисловості – майже на 40%. Це рекордні показники з часів пандемії.
Раніше Греф заявив, що російська економіка опинилася в умовах “ідеального шторму”, сформованого низкою проблем. -
Путін анонсував скорочення військових витрат
Росія може скоротити бюджетні витрати на “оборону”, зростання яких стало однією із причин збільшення темпів інфляції. Про це заявив правитель РФ Володимир Путін на прес-конференції у Мінську, передають росЗМІ у п’ятницю, 27 червня.
“Так, у нас немаленькі (оборонні – ред.) витрати сьогодні, це 6,3% ВВП. Багато це чи мало? Я вважаю, що багато, і це, звичайно, одна з проблем, у тому числі для бюджету, які ми маємо вирішувати. І ми вирішуємо її гідно”, – сказав російський диктатор.
За словами Путіна, 6,3% ВВП – це 13,5 трлн рублів (сумарний обсяг ВВП у грошовому вимірі – 223 трлн рублів). “Ми заплатили за це (зростання бюджетних видатків – ред.) інфляцією, але ми зараз боремося із цією інфляцією”, – зазначив очільник Кремля.“Ми-то плануємо скорочення витрат на оборону…Ми – так, хочемо завершити спеціальну військову операцію (так влада Росії називає повномасштабну війну проти України – ред.) з потрібним нам результатом. Звичайно, але на це все і розраховується у нас, саме під це, а не під агресивні плани щодо Європи і країн НАТО. І ми плануємо зменшувати витрати. А вони планують – збільшувати. Так хто себе веде агресивно?” – сказав Путін.
Нагадаємо, раніше Путін підписав поправки до бюджету на 2025 рік, які передбачають значне скорочення витрат на економіку після обвалу нафтово-газових доходів. Проблеми в економіці РФ накопичуються. Чи скоро колапс
-
Путін урізав бюджет після падіння нафтових доходів
Глава Росії Володимир Путін підписав поправки до бюджету на 2025 рік, які передбачають значне скорочення витрат на економіку через обвал нафтово-газових доходів. Витрати будуть скорочені у кількох ключових держпрограмах, оскільки дефіцит бюджету РФ перевищить прогноз утричі. Зокрема, програма розвитку промисловості втратить найбільше коштів, а також будуть скорочені програми науково-технічного розвитку, авіабудування, суднобудування та енергетики. Причиною цих заходів стали падіння цін на нафту та зміцнення курсу рубля. Мінфін РФ готується до подальших скорочень витрат, спробуючи адаптуватися до нових умов.
-
Санкції змусять Росію купувати алмази у самої себе
У 2025 році російський уряд планує витрачати бюджетні кошти на закупівлю алмазів, щоб підтримати державну корпорацію Алроса, яка стала об’єктом заходів санкцій з боку Заходу та зазнала великих втрат у своєму експорті. Заступник міністра фінансів Росії Олексій Моїсеєв заявив про це, вказавши, що у бюджеті на найближчі роки передбачено значні кошти на закупівлю алмазів для Держфонду дорогоцінних металів і каменів РФ. Угода щодо закупівлі вже на стадії узгодження, але сторони домовились про загальну суму. Алроса зазнала великих втрат через санкції, що призвело до зменшення експорту алмазів та падіння фінансових показників компанії. Бюджетні закупівлі алмазів РФ мають допомогти Алросі отримати підтримку від держави у 2025 році.
-
Російські заводи масово залучають робітників з Азії
У 2024 році великі та малі промислові підприємства Росії найняли на роботу 47 тисяч робітників з Китаю, Індії, Туреччини та Сербії, що на 16% більше за початкову урядову квоту. Міністерство соцзахисту пояснило, що це обумовлено потребами ринку праці. Роботодавці шукають іноземних фахівців, таких як зварювальники, бетонярі, обробники, працівники харчової та сільськогосподарської галузей. Експерти зазначають, що дефіцит кадрів пов’язаний з політикою імпортозаміщення та війною проти України. Крім того, важливу роль в забезпеченні робочою силою виконують іноземні працівники, особливо в гірничодобувній сфері та на Далекому Сході. Також відомо, що КНДР планує відправити працівників до Росії для збільшення виробництва дронів.
-
Зеленський розповів, що чекає “аятолу Путіна”
Український президент Володимир Зеленський заявив, що Росія відкрито виражає своє намір вести війну проти України, але повинна пам’ятати наслідки, які це може мати, як у випадку з Іраном. Зеленський наказав українським чиновникам готувати нові можливості для співпраці в рамках “коаліції рішучих”, що сприятиме зміцненню безпеки в Європі. Він також наголосив, що Кремль не приховує свого бажання продовжувати війну, що може свідчити про неефективність тиску Заходу або про спробу Росії продемонструвати свою стійкість. Зеленський закликав підтримати деградацію російської економіки та сказав, що буде прийнято нові рішення для забезпечення безпеки.