За даними російського рейтингового агентства «Эксперт РА», декілька російських регіонів стикаються з бюджетною кризою у зв’язку з помітним зниженням податкових зборів у 2025 році. На початок вересня шість регіонів РФ мали надзвичайно малі суми на банківських рахунках, що покривають лише дуже невеликий відсоток витрат на рік. Наприклад, Архангельська область лише 50 млн. рублів на рахунках, що становить лише 0,03% від її річного бюджету. Ця ситуація також відзначена в інших областях, таких як Калмикія, Волгоградська область, Білгородська область та інші, де резерви виросли до небезпечно низького рівня.
Позначка: Економіка Росії
-
Шість регіонів РФ на межі бюджетного краху через потрачені резерви – ЗМІ
У російських регіонах наближається бюджетна криза, оскільки у 2025 році вони стикаються зі значним зниженням податкових доходів і вже використали всі фінансові резерви. Згідно з даними російського рейтингового агентства “Експерт РА”, станом на 1 вересня шість регіонів РФ мали на банківських рахунках менше 1% від затвердженого на рік бюджету. Наприклад, у Архангельській області в резерві лише 0,03% від річних витрат, у Калмикії – 0,1%, у Волгоградській області – 0,04%, у Білгородській – 0,1%. Деякі області мають лише на один-два дні видатків в резервах: Ульяновська, Іркутська та Мурманська області. Трохи більше можуть протриматися за рахунок резервів Новосибірська, Тули та Ярославської області, де запасів на рахунках залишилося на 5 днів видатків.
-
Слідом за автозаводами: виробник титану РФ переходить на 4-денний тиждень
Російський виробник титану ВСМПО-Авісма з 1 грудня вводить чотириденний робочий тиждень для частини працівників, які не працюють на виробництві, переважно для адміністративного персоналу. Це рішення прийнято для збереження операційної стабільності компанії, яка стикається зі скороченням виробництва та прибутків через припинення співпраці з Boeing та скорочення замовлень на авіаційні компоненти. Усі ці обставини призвели до необхідності скорочення робочого тижня. Ця тенденція є актуальною для багатьох великих російських підприємств через загальне падіння експорту й застій у промисловості.
-
Російські держгіганти накопичили 12 трлн рублів боргів
За даними російського видання Forbes, російські держхолдинги стали лідерами за обсягами боргів серед компаній за 2024 рік. Найбільшим боржником виявився Газпром з чистим боргом близько 6 трлн рублів. Роснефть та Російські залізниці також потрапили до топ-3 за обсягами боргів. Експерти зауважують, що зростання боргів посилює залежність великих корпорацій РФ від державної підтримки. Кожна шоста велика компанія Росії не в змозі впоратися з борговими зобов’язаннями. Також зазначається, що нова стеля цін на нафту може призвести до втрати РФ 19 млрд доларів доходів. Нові санкції Євросоюзу можуть значно пошкодити російський бюджет.
-
РФ легалізує трудове рабство – розвідка
Росія опинилася в пастці власної демографічної та трудової політики: попри критичну залежність від іноземних працівників, влада посилює обмеження для мігрантів і фактично узаконює експлуатацію. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
Так, кількість громадян Індії, які приїжджають до росії з метою працевлаштування, за минулі п’ять років зросла у 22 рази. Якщо у 2020 році реєструвалося лише 813 в’їздів із робочими цілями, то у 2025-му їхня кількість перевищила 17,7 тисячі.
У СЗРУ відзначили, що така динаміка пояснюється гострим дефіцитом робочої сили, особливо в будівництві, промисловості та сільському господарстві. Лише з агропромислового комплексу рф щороку вибуває близько 150 тисяч працівників.
Після обмежень для мігрантів із країн СНД Москва переорієнтувалася на Південну Азію. У 2025 році кількість індійських трудових мігрантів може зрости ще удвічі порівняно з попереднім роком. Для них виділено 71,8 тисячі квот із загального обсягу в 234,9 тисячі для іноземних спеціалістів.
Тоді як російський бізнес розглядає можливість залучення робочої сили з Непалу, В’єтнаму та Бангладеш. Для компаній у будівництві, роздрібній торгівлі та сфері послуг це спосіб компенсувати кадровий дефіцит. Втім, за фасадом офіційної політики приховується інша реальність – легалізоване трудове рабство.
Показовим прикладом є ситуація з громадянами Північної Кореї. Тисячі з них в’їжджають до РФ під виглядом студентів, які нібито проходять практику, але фактично працюють у нелюдських умовах. Це прямо порушує санкції ООН, які сама Росія підписала. Корейці працюють по шість днів на тиждень, іноді до 20 годин на добу, а їхню зарплату ділять між собою влада КНДР та російські компанії.
Паралельно російська влада намагається залучити внутрішні резерви. Уряд відновив індексацію пенсій пенсіонерам, які працюють, і спростив найм неповнолітніх. Проте, як наголосила голова Центробанку Ельвіра Набіулліна, навіть за умов зниження напруги на ринку праці дефіцит робочих рук залишатиметься через “серйозні структурні зміни” в економіці.
На цьому тлі регіони продовжують проводити антиміграційну політику. У Новосибірській області мігрантам заборонили працювати в їдальнях, спортивних закладах та сфері вантажоперевезень. Раніше там уже діяли обмеження на роботу іноземців у дошкільній освіті, таксі та торгівлі алкоголем і тютюном. Додатково Міністерство внутрішніх справ РФ почало збирати дані про дітей мігрантів, які не були зараховані до шкіл, зокрема через невдале складання мовного тесту.
Відтак, відзначає відомство, РФ опинилася у парадоксальній ситуації: з одного боку – країна критично залежить від іноземної робочої сили, з іншого – створює умови, що дедалі більше нагадують системне трудове рабство. -
Промислові “титани” РФ масово звільняють працівників
Російські промислові гіганти – від виробників цементу, автомобілів і металів до залізниці та вугільної галузі – змушені відправляти працівників у відпустки або переводити на скорочений робочий тиждень через уповільнення економіки, падіння внутрішнього попиту та скорочення експорту. Про це повідомляє Reuters у четвер, 9 жовтня.
Так, щонайменше шість великих компаній у гірничодобувному та транспортному секторах Росії зменшили тривалість робочого тижня, намагаючись скоротити витрати на зарплати без офіційного зростання безробіття.
Найбільший виробник цементу Cemros запровадив чотириденний тиждень до кінця року через різке падіння будівництва і зростання імпорту цементу з Китаю, Ірану та Білорусі.
“Це необхідний антикризовий захід. Мета – зберегти весь персонал”, – зазначив представник компанії Сергій Кошкін.
Як передбачається, цього року споживання цементу в Росії впаде нижче 60 млн тонн – до рівня, зафіксованого під час пандемії COVID.На скорочений графік також перейшли російські автогіганти ГАЗ, КамАЗ і АвтоВАЗ.
Тоді як залізничний монополіст РЖД просить співробітників брати додаткові вихідні без оплати.
Водночас у гірничих регіонах, зокрема в Кузбасі, вже закрилися десятки шахт, і тисячі шахтарів втратили роботу.
Найбільший у світі виробник алмазів Алроса також зменшив штат на 10% і зупинив роботу на менш прибуткових родовищах.
Проблеми економіки Росії зачепили і металургів. Хоча Росія п’ята за виробництвом сталі у світі, уряд розглядає мораторій на банкрутства в галузі.
Через високі ставки, дорогий рубль та слабкий попит підприємства скорочують допоміжний персонал, уникаючи масових звільнень, втім, готуються перейти на скорочений тиждень. У деревопереробній промисловості теж відчутна криза – компанія Sveza закрила завод у Тюмені через падіння попиту на меблі. Як результат – понад 300 людей втратили роботу.За даними аналітиків, цивільні галузі російської економіки скоротилися на 5,4% від початку року, а зростання ВВП у 2025 році може впасти до 1%.
-
У Росії розвалюється “поштовий гігант”
Українська Служба зовнішньої розвідки повідомила, що працівники “Пошти Росії” масово звільняються через дуже низькі зарплати. Наприклад, в Липецьку оператор отримує всього 22 тисячі рублів, а листоноша – лише 16 тисяч рублів. У Краснодарському краї при середній зарплаті у 76 тисяч рублів начальнику поштового відділення пропонують лише 23 тисячі, що майже рівно мінімальній оплаті праці в країні. На сайті “Пошти Росії” вже понад 7 тисяч вакансій. Багато колишніх працівників скаржаться на низьку оплату і хаос на роботі. “Пошта Росії” стала символом проблем у російській системі: обіцянки реформ та високі посади, але нормальної зарплати навіть для листоноші не можна забезпечити.
-
Білорусь відновила поставки бензину в Росію – розвідка
Постачки бензину з Білорусі до Росії відновилися через Петербурзьку біржу після річної перерви, що розпочалася у 2024 році. За період з липня по вересень 2025 року продано 96,9 тис. тонн білоруських нафтопродуктів, що на 36% більше, ніж у попередньому році. У вересні продажі бензину зросли на 168%, дизельного пального – на 83%. Також укладено контракт між білоруським підприємством “Кідма тек” та російським Тульським патронним заводом на постачання продукції цивільного призначення. Обидва підприємства перебувають під міжнародними санкціями. Росія намагається змусити Білорусь підтримувати свою економіку та оборонний сектор, використовуючи білоруські ресурси.
-
Найбільший виробник чипів в РФ став лідером за сумою збитків
Державний виробник мікросхем Ангстрем став лідером за найбільшими збитками серед компаній в Росії. У 2024 році вони зазнали чистий збиток у розмірі 236,3 млрд рублів, головною причиною якого є визнання зобов’язань перед державною корпорацією ВЕБ на суму 238,2 млрд рублів. Це означає, що компанія втратила більше, ніж заробила. Ангстрем перегнав за збитковістю банк Траст, Россеті та Московський метрополітен. Усі державні компанії у топ-10 разом зазнали збитків на суму 652,8 млрд рублів. Історія збитку Ангстрема почалася в 2008 році, коли завод не зміг запрацювати після отримання кредиту. До 2019 року компанію забрали ВЕБу, але її колишній власник Леонід Рейман отримав підтримку від держави і розпочав будівництво нового заводу. Втім, ініціативи Реймана щодо “імпортозаміщення” викликали сумніви, оскільки виявилось, що “вітчизняний” смартфон, який він рекламував, був копією іншої моделі з Бангладеш, але продаавався дорожче.
-
СЗРУ: Кремль приховує безробіття, маскуючи його під соціальний прогрес
У Росії встановлення чотириденного робочого тижня стало наслідком економічної кризи. Підприємства переводять працівників на скорочений графік, щоб уникнути масових звільнень і приховати зниження виробництва. У багатьох країнах Європи коротший робочий тиждень вводиться для підвищення продуктивності та покращення якості життя працівників, а в Росії це стало вимушеним заходом через кризу на ринку праці та зниження попиту на продукцію. Влада намагається уникнути визнання реального стану справ, тому тисне на підприємства, щоб ті залишали працівників у штаті, але насправді вони переходять на скорочений робочий тиждень або неоплачувані відпустки. Експерти вважають, що такий крок лише підтверджує погіршення економічної ситуації в країні.