Окупаційні адміністрації, які управляють окупованими регіонами, стикаються з економічними проблемами. В Москві представники цих регіонів були проінформовані про скорочення фінансування і нестабільність економіки. Російські посадовці висловили незадоволення тим, що місцеві адміністрації не впроваджують ринкову економіку, що робить їх повністю залежними від федерального бюджету. Зменшення фінансування може вплинути на соціальні програми, інфраструктурні проекти та виплати заробітної плати. Також згадується, що Росія намагається активізувати примусову мобілізацію українців на окупованих територіях.
Позначка: Економіка
-
У РФ найнижча активність бізнесу за 15 років – СЗР
За даними Служби зовнішньої розвідки України, кількість зареєстрованих підприємств у Росії на вересень 2025 року скоротилася до 3,17 млн, що є найнижчим показником з 2010 року. Ця тенденція спостерігається протягом останніх років, при цьому в основному це пов’язано з жорсткою монетарною політикою Центробанку та збільшенням податкового тиску. У 2024 році податкова система Росії ліквідувала 100 тис. компаній, що є показником погіршення ситуації на ринку. Ці заходи призвели до зниження конкуренції, скорочення робочих місць та ускладнення інноваційного розвитку. Економіка Росії зазнає кризу, яка впливає на ключові сектори та обмежує можливості для росту малих та середніх підприємств. Голова Сбербанку Герман Греф заявив, що економіка країни фактично увійшла у технічну стагнацію у другому кварталі 2025 року. В цілому, економіка Росії знаходиться на межі стагнації, і питання про її міцність залишається відкритим.
-
В Укаїні зріс показник реального ВВП
У другому кварталі 2025 року в Україні зафіксовано зростання реального валового внутрішнього продукту на 0,2% порівняно з попереднім кварталом. Цю інформацію оприлюднила Державна служба статистики. У порівнянні з аналогічним періодом у 2024 році спостерігається збільшення на 0,8%.
-
Верховна Рада почала розгляд держбюджету-2026
У п’ятницю, 19 вересня, Верховна Рада розглянула проєкт державного бюджету України на 2026 рік, який був внесений урядом (№14000). Міністр фінансів Сергій Марченко представив цей проєкт у сесійній залі. Опозиція намагалася перешкодити початку розгляду бюджету, але не отримала достатньо голосів. Глава Бюджетного комітету Роксолана Підласа та голова Ради Руслан Стефанчук закликали депутатів подавати свої пропозиції до 1 жовтня. Після цього уряд опрацює ці пропозиції і врахує їх або відмовить. Розгляд проєкту держбюджету триватиме два місяці.
-
Світовий борг сягнув 250 трлн доларів – МВФ
Згідно з Міжнародним валютним фондом, загальний борг світу у доларовому еквіваленті досяг 251 трильйона доларів США. Це трохи більше, ніж 235% світового валового внутрішнього продукту. Глобальний приватний борг зменшився до менш ніж 143% ВВП, що є найнижчим показником з 2015 року. Державний борг світу зріс до майже 93% ВВП, що складає 251 трильйон доларів. У США державний борг зрос до 121% ВВП, а в Китаї до 88%. Державний борг у розвиваючихся країнах в середньому знизився до менш ніж 56%. Тенденції приватного боргу були різними, наприклад, у США він впав на 4,5%, а в Китаї збільшився на 6%.
-
Китай тестує поставки в Європу Північним морським шляхом
Китай планує відправити контейнеровоз по Північному морському шляху до Європи, щоб скоротити час доставки вантажів з Азії в Європу. Цей шлях є на 40% коротшим, ніж традиційні маршрути через Суецький канал. Перший контейнеровоз Istanbul Bridge відправиться з китайського порту Нінбо-Чжоушань до британського Фелікстоу. Цей експеримент допоможе встановити регулярні рейси через Північний морський шлях. Хоча цей шлях є перспективним, його обсяги поки що невеликі. У 2024 році через ПМШ було перевезено лише 38 млн тонн вантажів, що становить лише невеликий відсоток від загального обсягу торгівлі між Азією і Європою.
-
СБ надав $88 млн на підтримку бізнесу в Україні
Міністерство економіки та Міжнародний банк реконструкції та розвитку уклали угоду про позику на 88 мільйонів доларів для підтримки малих і середніх підприємств в Україні. Ці кошти будуть використані на реалізацію різних програм підтримки бізнесу, таких як доступні кредити “5-7-9”, гранти для переробних підприємств, програми відшкодування вартості сільськогосподарської техніки та стимулювання індустріальних парків. Ця програма має структуру Program for Results (PforR), що означає, що кошти будуть розподілятися лише за досягнення конкретних результатів, попередньо узгоджених зі Світовим банком. Також було укладено угоду про нову п’ятирічну програму PREPARE Ukraine на 200 мільйонів доларів для підготовки проєктів відбудови.
-
Ціна на золото оновила історичний рекорд
Ціна золота досягла нового історичного максимуму, перевищивши позначку у $3700 за унцію на біржі Comex 16 вересня. Ціни на ф’ючерси на золото зросли на 0,4%, до $3735,5 за унцію. З початку року золото подорожчало на 35%. Ослаблення долара в очікуванні зниження процентних ставок Федеральною резервною системою сприяє підвищенню ціни на золото. Ринок оцінює ймовірність зниження ставки ФРС на 25 базисних пунктів на 96%. Індекс DXY, що відображає динаміку долара щодо шести валют, втратив 0,3% у вівторок. Це призвело до збільшення попиту на золото серед власників інших валют.
-
Кабмін ухвалив проєкт держбюджету на 2026 рік
Уряд України затвердив проєкт державного бюджету на 2026 рік, який складається з великої кількості витрат і доходів. Головні напрямки видатків включають оборону, освіту, науку та охорону здоров’я. Зокрема, передбачено збільшення видатків на оборону та виробництво зброї, підвищення зарплат педагогічним працівникам і студентам, фінансування наукових проєктів та покращення медичної допомоги. Також передбачено запровадження програми Чекап 40+, яка передбачає нову адресну виплату для осіб віком від 40 років на комплексний медичний огляд.
-
Втрати Європи від екстремальної спеки сягнули понад 40 млрд євро
Екстремальна спека в Європі спричинила значні збитки для економіки регіону. Вчені оцінили, що через спеку, посуху та повені цього літа Європа втратила щонайменше 43 млрд євро. Економісти попереджають, що наслідки лише посилитимуться в майбутньому, і до 2029 року збитки можуть зрости до 126 млрд євро. Найбільше втрати понесли Кіпр, Греція, Мальта і Болгарія, а також Іспанія, Італія та Португалія. Експерти зауважують, що екстремальні погодні явища цього літа були посилені глобальним потеплінням, що призвело до збільшення імовірності лісових пожеж та повеней. Дослідження також вказує на непрямі втрати, такі як обмеження годин роботи через спеку чи перебої в транспорті після повеней. Економісти закликають ураховувати ці непрямі наслідки при оцінці економічних збитків від екстремальної погоди.