Правий берег

Позначка: Економіка

  • Державний борг України виріс на мільярд доларів

    Державний борг України виріс на мільярд доларів

    Протягом травня Україна наростила свій державний борг на мільярд доларів. Про це повідомила пресслужба Міністерства фінансів України в середу, 26 травня.

    “Протягом травня 2025 року сума державного та гарантованого державою боргу України збільшилась у гривневому еквіваленті на 34,88 млрд гривень і в доларовому еквіваленті державний та гарантований державою борг збільшився на 1,00 млрд доларів”, – йдеться в повідомленні.
    Станом на 31 травня державний та гарантований державою борг України становив 180,97 млрд доларів. За даними відомства, державний та гарантований державою зовнішній борг складає 5 584,80 млрд гривень. Тобто – 74,31% загальної суми державного та гарантованого державою боргу. У перерахунку – це 134,48 млрд доларів. Державний та гарантований державою внутрішній борг на рівні 1 930,41 млрд гривень. Що відповідає 46,48 млрд доларів.

    Також, за даними документа, станом на 31травня:

    Державний борг України становив 7 239,17 млрд гривень, або 174,32 млрд доларів. Державний зовнішній борг становив 5 387,51 млрд гривень), або 129,73 млрд доларів. Державний внутрішній борг становив 1 851,66 млрд гривень, або 44,59 млрд доларів.

    “Гарантований державою борг України становив 276,04 млрд гривень (3,67%), або 6,65 млрд доларів”, – інформує документ.
    З чого складається гарантований державою борг України. Це зокрема:

  • гарантований державою зовнішній борг – 197,29 млрд гривень (2,63%), або 4,75 млрд доларів;
  • гарантований державою внутрішній борг – 78,75 млрд гривень (1,05%), або 1,90 млрд доларів.

    • Нагадаємо, за 2024 рік держборг України за рік зріс на 1,4 трлн гривень. При цьому зазначалось, що держборг України стає дешевшим та більш довгостроковим.

  • Китай у 13 разів збільшив постачання картоплі до РФ

    Китай у 13 разів збільшив постачання картоплі до РФ

    У січні-травні 2025 року Китай експортував до Росії картоплі на 36,8 млн доларів. Це майже у 13 разів більше проти аналогічного періоду 2024 року, коли обсяг постачань становив 2,9 млн доларів. Про це свідчать дані Головного митного управління КНР.
    Так, у травні постачання сягнули 14,6 млн доларів, що значно більше, ніж 1,9 млн доларів у травні торік, і перевищили квітневий показник в 11,2 млн доларів.
    За результатами п’яти місяців Росія піднялася з шостого на друге місце серед найбільших імпортерів китайської картоплі, поступившись лише Киргизстану (94 млн доларів).
    Зростання імпорту в РФ зумовлене різким скороченням власного виробництва картоплі. У 2024 році урожай знизився майже на 12% – з 20,2 млн тонн до 17,83 млн тонн. Зокрема, в агропідприємствах виробництво скоротилося з 5,23 млн до 4,35 млн тонн, тоді як у фермерів – з 3,4 млн до 2,95 млн тонн.
    На тлі дефіциту ціни на картоплю в РФ стрімко зросли – за даними Росстату, з початку року продукт подорожчав майже у 1,6 раза, очоливши зростання на ринку плодоовочевої продукції.

  • Ресурси для зростання економіки РФ вичерпано

    Ресурси для зростання економіки РФ вичерпано

    Голова Центробанку Росії Ельвіра Набіулліна висловила стурбованість щодо економічної ситуації в країні, стверджуючи, що ресурси, які підтримували російську економіку під час війни з Україною та санкцій, вичерпані. Вона зауважила, що рівень безробіття впав до історичного мінімуму, але проблема нестачі кадрів в економіці залишається актуальною. Експерти вважають, що економіка Росії може зазнати спаду, а Мінекономрозвитку попереджає про можливий вихід країни на рецесію. Набіулліна закликає до змін у моделі зростання, зокрема, підвищення продуктивності праці та розвиток несировинних галузей. Однак санкції та ізоляція РФ у світі ускладнюють вирішення проблем. Економісти попереджають, що криза в економіці РФ може поглибитися у найближчі роки.

  • Глава МВФ розповіла про наслідки ударів по Ірану

    Глава МВФ розповіла про наслідки ударів по Ірану

    Директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва вважає, що удари США по Ірану можуть призвести до ширших наслідків, які вплинуть не лише на енергетику, а й на глобальну невизначеність. Вона стверджує, що це додає ще більше невизначеності до вже непевної ситуації в світі. Хоча основна реакція наразі спостерігається у цінах на енергоносії, можливі й інші наслідки, які можуть вплинути на економічні перспективи країн. Відповідь на удари в Ірані відбулася після військової операції Ізраїлю під назвою “Народ, як лев”, спрямованої на знищення іранських об’єктів, пов’язаних з ядерною програмою. США також здійснили удари по ядерних об’єктах в Ірані, включаючи Фордо, після чого президент Трамп заявив про намір знищити інші ядерні цілі в Ірані.

  • Україна вперше обійшла Росію за обсягом торгівлі з Німеччиною за рік

    Україна вперше обійшла Росію за обсягом торгівлі з Німеччиною за рік

    У 2024 році обсяг товарообігу між Україною та Німеччиною вперше перевищив обсяги торгівлі ФРН з Росією. Цю інформацію надав радник з економічних питань у посольстві України в Берліні Віталій Іващук, посилаючись на статистику Німеччини. Він зазначив, що торговельні зв’язки між країнами швидко розвиваються на різних рівнях, включаючи регіональні та міські партнерства. Іващук також відзначив галузі, які є перспективними для німецьких інвестицій в Україну, зокрема відновлення, енергетику, IT та цифровізацію, а також оборонно-промисловий комплекс.

  • Швейцарія зняла економічні санкції з Сирії

    Швейцарія зняла економічні санкції з Сирії

    Швейцарія скасувала економічні санкції проти Сирії, включаючи обмеження щодо Центрального банку країни. Це рішення було ухвалено після повалення режиму Башара Асада у 2024 році. Санкції, які були скасовані, включали обмеження на фінансові послуги, торгівлю дорогоцінними металами та інші. Проте цільові санкції проти осіб та установ, пов’язаних з попереднім урядом, залишаються чинними. Рішення про скасування санкцій призначене сприяти економічному відновленню країни та мирному політичному переходу. Сирія зараз потребує значної міжнародної допомоги, оскільки більшість її населення живе в бідності.

  • Голова Сбєрбанку визнав “ідеальний шторм” в економіці Росії

    Голова Сбєрбанку визнав “ідеальний шторм” в економіці Росії

    Герман Греф, голова Сбербанку РФ, виступаючи на Петербурзькому міжнародному економічному форумі, заявив про складну ситуацію в російській економіці. Він назвав цю ситуацію “ідеальним штормом”, викликаним рядом проблем, таких як високі реальні ставки, нестабільний курс рубля та зростання дефіциту бюджету. Інші представники влади також визнали проблеми, але виразили різні точки зору щодо ситуації. Наприклад, глава Мінекономрозвитку стверджує, що економіка опинилася на межі рецесії, тоді як голова Центробанку вважає, що це лише “вихід із перегріву”. Президент РФ Володимир Путін підкреслив необхідність переходу до “збалансованого зростання” та попередження рецесії. Він закликав до продуманої бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики для підтримки економічного зростання при збереженні стабільності. Усі ці проблеми виникли навіть при стрімкому зростанні світових цін на нафту, і доходи Росії від експорту сировини піддаються тиску через зміцнення національної валюти.

  • В Україні нарахували 17 тисяч мільйонерів

    В Україні нарахували 17 тисяч мільйонерів

    У 2025 році понад 17 тисяч українців задекларували дохід понад мільйон гривень. Це на 1,3 тисячі більше, ніж торік. Про це повідомив голова податкового комітету Данило Гетманцев у середу, 18 червня.
    Сумарно українські мільйонери задекларували 254 млрд грн.
    Загалом громадяни задекларували 474 млрд грн доходів – на 93,5 млрд грн більше, ніж у 2024 році.
    Водночас, зауважив Гетманцев, кількість декларантів зменшилась до 363 тис.
    “Це -22%. Ймовірно, частина просто змінила країну проживання – і більше не фігурує в українській статистиці”, – припустив він.
    Додамо, раніше інформацію про 17 тисяч мільйонерів підтвердив голова Податкової служби України Руслан Кравченко.
    Найбільшими сумами доходів, які декларували громадяни минулого року, є доходи за кордоном – 34,2 млрд гривень, спадщина та дарування – 13,6 млрд гривень, доходи від продажу об’єктів рухомого та нерухомого майна – 6,8 млрд гривень, інвестиційні доходи – 4,9 млрд гривень, інші оподатковувані доходи – 4 млрд гривень та доходи від здавання майна в оренду – 3,4 млрд гривень.

  • Повернення BTS з армії може перезапустити економіку Південної Кореї

    Повернення BTS з армії може перезапустити економіку Південної Кореї

    Легендарний корейський гурт BTS повернеться у повному складі після трирічної паузи, коли всі семеро учасників завершили обов’язкову військову службу. Фанати по всьому світу очікують на гучне повернення, яке може мати великий вплив на економіку Південної Кореї. Шестеро учасників вже закінчили службу, а останній учасник закінчить її наприкінці червня. Повернення гурту очікується приносити корейській економіці мільярди доларів через концертну діяльність, туризм, продаж музики та популяризацію корейської культури у світі. У минулому BTS генерував для економіки понад 4,65 мільярда доларів на рік, завдяки різноманітним джерелам доходів. Цікавість до гурту настільки велика, що лише новина про повернення деяких учасників призвела до зростання акцій агентства HYBE. Варто відзначити, що безкоштовний концерт BTS у Пусані 2022 року прийняло понад 50 тисяч фанатів і спричинив економічний ефект на понад пів мільярда доларів. Наразі плани гурту ще не оголошено офіційно, але очікується випуск нового альбому до кінця 2025 року та можливе глобальне турне, яке може стати одним з найбільших в історії.

  • НБУ зберіг облікову ставку на рівні 15,5%

    НБУ зберіг облікову ставку на рівні 15,5%

    Національний банк України зберіг облікову ставку на рівні 15,5%, незважаючи на зростання інфляції у травні. Рішення підтримали всі члени Комітету з монетарної політики НБУ. Інфляція навесні перевищила 15% через погіршення урожаїв, але НБУ очікує її поступове зниження. Ризики для цін залишаються високими через можливі втрати урожаю та геополітичну невизначеність. Фінансові аналітики передбачають, що інфляція до кінця 2026 року знизиться до 6-7%. Наступний огляд облікової ставки планується на липень. НБУ розгляне можливість повернення до пом’якшення монетарної політики у 2025 році. НБУ раніше тричі підвищував облікову ставку, останній раз у березні.