Федеральний бюджет РФ у січні-червні поточного року був виконаний з дефіцитом у розмірі 3,694 трлн рублів (близько $47 млрд), або 1,7% ВВП. Про це напередодні повідомив російський мінфін.
Цей показник у шість разів більший, ніж у першому півріччі 2024 року (0,6 трлн рублів, або 0,3% ВВП).
Загалом за червень дефіцит російського бюджету зріс на 300 млрд рублів. При цьому видатки бюджету за шість місяців становили 21,3 трлн рублів (оновлений план на рік – 42,3 трлн руб.). Водночас доходи становили 17,6 трлн рублів (план на рік – 38,5 трлн руб.).
При цьому нещодавно Росія переглянула закон про бюджет на 2025 рік через падіння нафтогазових надходжень, збільшивши видатки на 0,8 трлн рублів та зменшивши доходи на 1,8 трлн рублів.
У підсумку лише за півроку дефіцит федерального бюджету вже наблизився до показника, запланованого на кінець року – 3,8 трлн рублів, або 1,7% ВВП.
Раніше стало відомо, що російський ФНБ продовжує танути. За підсумками травня його розмір зменшився до 11,7 трлн рублів – мінімум з 2019 року. Насправді ж доступні кошти скоротилися набагато більше.
Позначка: Економіка
-
У Росії дефіцит бюджету зріс у шість разів
-
Валютні резерви Китаю сягли десятирічного максимуму
Найбільші у світі валютні резерви КНР, у червні 2025 року збільшилися на 32 млрд доларів і досягли 3,317 трлн доларів. Це максимальний обсяг з грудня 2015 року, заявив Народний банк Китаю.
Юань минулого місяця подорожчав на 0,45% стосовно долара. Водночас американська національна валюта впала на 2,7% до кошика основних світових валют.
Резерви золота в КНР станом на кінець червня становили 73,9 млн унцій, збільшившись з 73,83 млн унцій місяцем раніше.
Китайський центробанк купував дорогоцінний метал вісім місяців поспіль. У вартісному вираженні резерви золота зросли до 242,93 млрд доларів порівняно з 241,99 млрд доларів наприкінці травня. -
Україна не готова до чотириденного робочого тижня – Держзайнятості
Європейські країни все активніше впроваджують чотириденний робочий тиждень, тоді як в Україні така модель поки що не має законодавчої підтримки. Через війну український ринок праці працює за спеціальним законом, ухваленим на період воєнного стану, який дозволяє збільшити тижневе навантаження до 60 годин. Про це повідомили у Державній службі зайнятості у понеділок, 7 липня.
Натомість у мирний час перехід на коротший робочий тиждень є предметом обговорення.
Так, Ісландія вже впровадила новий графік для 90% працівників, Бельгія дозволила працювати чотири дні по 10 годин, а Німеччина після пілотного проєкту частково перейшла на новий формат. Польща нещодавно запустила експериментальну програму за підтримки Міністерства праці.
В Україні такі зміни на рівні державної політики не обговорюються. Як пояснила заступниця начальника управління по роботі з роботодавцями Державної служби зайнятості Євгенія Підлісна, наразі немає законодавчих ініціатив щодо скорочення тривалості робочого тижня, однак у базі служби є 876 вакансій із неповним графіком по всій країні.
Чотириденний робочий тиждень в Україні тестувався лише в окремих компаніях. Наприклад, у 2019 році ІТ-компанія Brighta провела пілотний експеримент, що спершу показав позитивні результати: зменшення вигорання та підвищення задоволеності працівників. Утім, з часом компанія постала перед зниженням продуктивності в окремих підрозділах і переглянула своє рішення.
Як показує досвід інших країн, скорочений тиждень найкраще працює в ІТ-сфері, креативних і аналітичних галузях, а найменш ефективний – у виробництві, сфері послуг, агросекторі та в роботі з погодинною оплатою. -
Україна не готова до чотириденного робочого тижня – Держслужба зайнятості
Європейські країни все активніше впроваджують чотириденний робочий тиждень, тоді як в Україні така модель поки що не має законодавчої підтримки. Через війну український ринок праці працює за спеціальним законом, ухваленим на період воєнного стану, який дозволяє збільшити тижневе навантаження до 60 годин. Про це повідомили у Державній службі зайнятості у понеділок, 7 липня.
Натомість у мирний час перехід на коротший робочий тиждень є предметом обговорення.
Так, Ісландія вже впровадила новий графік для 90% працівників, Бельгія дозволила працювати чотири дні по 10 годин, а Німеччина після пілотного проєкту частково перейшла на новий формат. Польща нещодавно запустила експериментальну програму за підтримки Міністерства праці.
В Україні такі зміни на рівні державної політики не обговорюються. Як пояснила заступниця начальника управління по роботі з роботодавцями Державної служби зайнятості Євгенія Підлісна, наразі немає законодавчих ініціатив щодо скорочення тривалості робочого тижня, однак у базі служби є 876 вакансій із неповним графіком по всій країні.
Чотириденний робочий тиждень в Україні тестувався лише в окремих компаніях. Наприклад, у 2019 році ІТ-компанія Brighta провела пілотний експеримент, що спершу показав позитивні результати: зменшення вигорання та підвищення задоволеності працівників. Утім, з часом компанія постала перед зниженням продуктивності в окремих підрозділах і переглянула своє рішення.
Як показує досвід інших країн, скорочений тиждень найкраще працює в ІТ-сфері, креативних і аналітичних галузях, а найменш ефективний – у виробництві, сфері послуг, агросекторі та в роботі з погодинною оплатою. -
Резерви України знову почали зростати
За підсумками червня міжнародні резерви України зросли і станом на 1 липня становили $45,07 млрд, що на 1,2%, або на $53о млн більше, ніж місяць тому. Про це повідомив Нацбанк у понеділок, 7 липня.
“Така динаміка зумовлена значними обсягами надходжень від міжнародних партнерів, що перевищили чистий продаж валюти Національним банком та боргові виплати країни в іноземній валюті”, – йдеться у повідомленні.
Так, на валютні рахунки уряду в Національному банку у червні надійшло $4,09 млрд в межах ініціативи G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA). З цієї суми:- $1,69 млрд – від уряду Канади;
- $1,25 млрд – через рахунки Світового банку;
- $1,15 млрд – від Євросоюзу.
Водночас на обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті у червні спрямували $524 млн, з яких:
- $226,8 млн – обслуговування та погашення боргу перед Світовим банком;
- $4,7 млн – обслуговування та погашення боргу перед ЄБРР;
- $4,3 млн – обслуговування валютних ОВДП;
- $1,6 млн – обслуговування боргу перед ЄС;
- $286,6 млн – сплата іншим міжнародним кредиторам.
Крім того, Україна сплатила $426,2 млн Міжнародному валютному фонду.
При цьому НБУ у червні продав на валютному ринку $2,96 млрд, а викупив до резервів – лише $1,3 млн. В результаті чистий продаж валюти у червні склав $2,96 млрд.
Також на обсяг резервів вплинула переоцінка фінансових інструментів (через зміну ринкової вартості та курсів валют) – резерви збільшилися на $337,8 млн.
“Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 5,6 місяця майбутнього імпорту”, – додали у Нацбанку. -
Словаччина вкотре заблокувала санкції проти Росії
Словаччина відмовилася від підтримки 18-го пакету санкцій проти Росії через ініціативу RePowerEU, яка передбачає припинення імпорту російського газу до Європейського Союзу з 2028 року. Уряд Словаччини вважає, що це може негативно вплинути на економіку країни. Міністерство закордонних справ країни висловлює готовність до діалогу з Єврокомісією, але залишається на своїй позиції щодо блокування санкційного пакету. Переговори поки не призвели до усунення застережень уряду Словаччини щодо ініціативи RePowerEU. Угорщина також не підтримала ці санкції, які обмежують імпорт російських енергоносіїв.
-
В Росії почалась промислова криза
У Росії загострилася ситуація в промисловому секторі, і вже говорять про повномасштабну промислову кризу. У червні виробництво впало найшвидшими темпами з часів початку вторгнення в Україну. Експорт тисне через невигідний курс рубля, що погіршує конкурентоспроможність. Роботодавці розпочали скорочувати персонал та згортають плани розвитку. Рівень бізнес-оптимізму скотився на мінімум з жовтня 2022 року. Металургійна та вугільна промисловість також зазнають важкостей. “Газпром” має великі фінансові проблеми через втрату експорту та зменшення попиту. Продажі автомобілів, будівельна галузь, целюлозно-бумажна та хімічна промисловості також стагнули або зазнають збитків через санкції та інші причини. Харчова промисловість також почуває на собі наслідки поганих урожаїв та імпортних обмежень.
-
Нафтові доходи РФ впали на 30%
У червні 2025 року доходи Росії від продажу нафти впали до найнижчого рівня за два роки через спад світових цін на нафту. За даними мінфіну РФ, доходи з нафтової галузі зменшилися майже на 30% до 415,6 млрд рублів. Сукупні доходи країни від податків на нафту і газ також скоротилися на третину порівняно з попереднім роком. Сильніший рубль означає, що компанії отримують менше грошей за кожен барель нафти, що може підірвати їхню прибутковість і напружити бюджет країни. Росія використовує свій фонд добробуту для покриття дефіциту бюджету, який збільшився через різке падіння цін на нафту.
-
Зростання ВВП України уповільнилося
Зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України за підсумками першого кварталу 2025 року уповільнилося до 0,9%, порівняно з першим кварталом минулого року. Про це повідомляє Держстат.
Порівняно з четвертим кварталом 2024 року, реальний ВВП зріс на 0,7% (з урахуванням сезонного фактору). -
Голова Сбєрбанку попередив про складні часи в російській економіці
Голова Сбербанку РФ Герман Греф заявив, що проблеми в російській економіці, спричинені зростанням військових витрат, інфляцією та підвищенням ключової ставки, не вдасться швидко вирішити. Про це повідомляє The Moscow Times у понеділок, 30 червня.
“Наступний, 2026 рік, також, схоже, буде не з найпростіших”, – заявив він у понеділок на щорічних зборах акціонерів банку.
За його словами, на ситуацію впливатимуть геополітичні чинники, динаміка ВВП та ставки Центрального банку РФ.
Глава Сбербанку також визнав погіршення якості кредитного портфеля банку. За його словами, зростає кількість звернень щодо реструктуризації боргів як від бізнесу, так і від фізичних осіб.
“Сподіваюся, як завжди, ми зможемо знайти спільні плани проходження цих складних часів”, – сказав він.
За інформацією Bloomberg, російські банкіри в неформальних розмовах попереджають про загрозу банківської кризи протягом 12 місяців через зростання заборгованості за кредитами.
Співрозмовники агентства оцінили обсяг потенційної проблеми у трильйони рублів. У статистиці ЦБ РФ ця криза поки не відображена: офіційно проблемні кредити становлять близько 4% у бізнесу та трохи понад 5% – у фізичних осіб. Проте багато позичальників просто відтерміновують платежі, тож проблеми не потрапляють до звітності.
Навіть аналітики близького до уряду РФ Центру макроекономічного аналізу і короткострокового прогнозування, попереджають, що у у зоні ризику перебувають підприємства, на які припадає 17% загальної виручки економіки.
Серед найбільш вразливих галузей аналітики назвали: рибну та добувну промисловість, виробництво одягу та шкіряних виробів, автомобільну промисловість і торгівлю, нафтопереробку, інженерне будівництво, водний транспорт і поштовий зв’язок.
Окрім банківських боргів, в РФ фіксується також зростання неплатежів між компаніями. Із жовтня минулого року до березня 2025-го їх обсяг зріс на 11,6%, тоді як в обробній промисловості – майже на 40%. Це рекордні показники з часів пандемії.
Раніше Греф заявив, що російська економіка опинилася в умовах “ідеального шторму”, сформованого низкою проблем.