Міжнародні активи російського нафтового гіганта Лукойл приваблюють потенційних покупців від Єгипту до Казахстану з наближенням дати набрання чинності американських санкцій – до 21 листопада потрібно встигнути укласти угоди. Про це повідомляє Reuters.
Як відомо, США у жовтні ввели санкції проти Лукойлу і вже заблокували одну спробу російської компанії продати закордонні активи трейдеру Gunvor. Санкції призвели до перебоїв в операціях дочірніх підприємств Лукойлу в Іраку, автозаправних станцій у Фінляндії та болгарського НПЗ.
Зазначається, що Казахстанський держхолдинг КазМунайГаз вивчає можливість придбання місцевих активів Лукойлу.
Лукойл володіє часткою у Карачаганаку, одному з найбільших у світі газоконденсатних родовищ, разом з Eni, Shell, Chevronта КазМунайГазом. Рішення про нове партнерство буде ухвалено учасниками проекту з урахуванням санкцій, повідомило у своїй заяві міністерство енергетики Казахстану.
Shell цікавлять глибоководні родовища Лукойлу в Гані та Нігерії, сказали двоє інших джерел. Shell відмовилася надати коментар.
Лукойл повідомив уряд Єгипту, де Лукойл володіє трьома концесіями, про можливий продаж активів, повідомило п’яте джерело, знайоме із ситуацією. Міністерство нафти Єгипту не відповіло на запит щодо коментарів.
Крім того, молдавський уряд розпочав переговори про націоналізацію інфраструктури Лукойлу в аеропорту Кишинева. Про це повідомив директор аеропорту Серджіу Спояла.
Також повідомляється, що президент Болгарії Румен Радєв наклав вето на поправки до законодавства, які б дозволили уряду взяти під контроль нафтопереробний завод у Бургасі, що належить Лукойлу, і продати його. Азербайджанська державна компанія Socar та турецька Cengiz Holding спільно подавали заявку на купівлю НПЗ ще до запровадження санкцій.
За даними турецьких ЗМІ, Cengiz не має наміру відкликати пропозицію. Компанія не дала негайної відповіді на прохання про коментар.
Як зазначили Сергій Вакуленко та Ігор Юшков із Фінансового університету при уряді РФ, Лукойл стоїть перед складним вибором. Якщо компанія продасть свої активи, виручені гроші можуть виявитися заморожені Мінфіном США.Однак якщо затягувати з рішенням, то, швидше за все, частина активів перейде під контроль місцевої влади або їхньої заморозки.
За словами Юшкова, Лукойл не має причин поспішати. Заморожені активи залишаться замороженими і можуть повернутися до російської компанії у разі завершення конфлікту в Україні та послаблення санкцій.
Можливо, Лукойл скористається досвідом Роснафти, три НПЗ якої було передано під управління Німеччини у 2022 році. Хоча контроль над активами здійснює Берлін, право власності зберігається за Роснефтью.
Позначка: Економіка
-
Закордонні активи Лукойлу мають попит серед покупців – ЗМІ
-
ЄС і Бельгія не домовились щодо росактивів – ЗМІ
Представники Європейської комісії та Бельгії провели технічну зустріч у п’ятницю, 8 листопада, щоб обговорити передачу заморожених російських активів для підтримки України. Проте зустріч не призвела до конкретних результатів. Брюссель висловив занепокоєння через відсутність альтернативних пропозицій щодо використання цих активів для фінансування України. Бельгія вимагає ретельного вивчення всіх можливих варіантів та вважає, що час на узгодження рішення дуже обмаль. ЄС відчуває тиск часу і надіється на досягнення угоди з Бельгією, але поки що конкретних пропозицій не було представлено.
-
Світові ціни на продовольство знизилися – ООН
У листопаді Продовольча та сільськогосподарська організація ООН повідомила, що світові ціни на продукти харчування знизилися у жовтні. Індекс продовольчих цін ФАО вказує на зменшення цін на зерно, м’ясо, молочні продукти, цукор та зростання цін на олію. Зазначено, що вартість пшениці та рису зменшилася, а ціни на яловичину зростають. Також очікується зростання виробництва зерна та збільшення світових запасів.
-
Присутність росіян в Малі призвела до гуманітарної кризи – розвідка
У Малі виникла паливна криза, яка призвела до паралізування життєво важливих галузей, таких як продовольче забезпечення і навчання в школах. Збройні угруповання заблокували постачання нафтопродуктів у відповідь на дії військової хунти, яка видає ресурси лише лояльним регіонам. Російські найманці, які були надіслані до країни, пропонують авторитарну модель управління, схожу на практики Москви. Депутат парламенту звинуватив у кризі кілька країн, включаючи Францію, США та можливо Україну. Уряд Малі прийшов до влади після перевороту 2021 року, і з тих пір ситуація у країні погіршується. Міжнародні організації оцінюють, що приблизно шість мільйонів людей в Малі потребують гуманітарної допомоги. Режим втрачає контроль, і навіть російська підтримка не може врятувати ситуацію.
-
У Метінвесті оцінили вплив вуглецевого мита на економіку України
Керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз виступив на конференції у Києві, де розповів, що Європейське вуглецеве мито СВАМ, яке почне діяти з 2026 року, може негативно вплинути на економіку України. Він зауважив, що це мито вплине на ВВП України, зменшить податкові надходження та соціальні внески до бюджетів. Також підприємства України стоять у нерівних умовах порівняно з металургійними компаніями Європи, які отримують гранти на декарбонізацію. Водовіз закликав уряд просити Євросоюз відтермінувати введення цього мита через складну економічну ситуацію в країні. Крім того, він підкреслив важливість створення прозорої системи торгівлі квотами на викиди вуглецю в Україні.
-
Голова ВЕФ назвав загрози для світової економіки
Президент Всесвітнього економічного форуму висловив обурення щодо можливої фінансової нестабільності у світовій економіці через три “бульбашки”, які ростуть на ринках одночасно. Він попередив про ризики, пов’язані з криптовалютами, штучним інтелектом та зростанням державного боргу у багатьох країнах. Бренде також зазначив, що штучний інтелект може призвести до соціальних проблем, особливо у великих містах, де його використання може призвести до заміни офісних працівників. Проте він також підкреслив, що технологічні зміни можуть позитивно вплинути на підвищення продуктивності та загальний добробут у суспільстві.
-
Європа переживає економічний реверс – ЗМІ
Держави південної Європи вражають своїми успіхами, випереджаючи країни півночі регіону. Економіки Іспанії та Греції демонструють помітно вищі темпи зростання, що можна частково пояснити ефектом від програм жорсткої економії, які раніше впроваджувалися в цих країнах, які колись вважали слабкими ланками ЄС. Про це в понеділок, 3 листопада, пише Semafor.
За даними видання, цьогоріч Іспанія зафіксувала 3,5% економічного зростання, Греція – 2,3%, тоді як Франція досягла лише 0,7%, а Німеччина – 0,2%. На додачу, у південних державах спостерігається скорочення бюджетного дефіциту, у той час як у північних країнах він стає більшим, хоча й стартував із нижчих показників.
Як зазначається, цей успіх південних країн значною мірою обумовлений розвитком туризму та активним залученням інвестицій. Греція та Кіпр переживають будівельний бум, що також сприяє зростанню. Водночас північ Європи стикається з труднощами у впровадженні бюджетних скорочень. Наприклад, у Великій Британії уряд відклав плани скорочення витрат на соціальні програми, зокрема виплат за інвалідністю, а у Франції за останній рік уже тричі змінювався кабінет міністрів через несприйняття суспільством жорстких бюджетних заходів.
Раніше повідомлялося про стрімке економічне зростання Польщі, яка навіть в умовах агресивної політики Росії та її погроз продовжує міцніти як стратегічна опора Європейського Союзу. Вперше з часу свого приєднання до ЄС у 2004 році Польща стала лідером за темпами економічного зростання на континенті.
ЄК оцінила рух України в ЄС: відданість і є нюанси
-
Вкладення українців у держоблігації досягли рекорду
У жовтні 2025 року Міністерство фінансів України залучило 64,7 мільярда гривень в еквіваленті до державного бюджету шляхом розміщення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). Про це в понеділок, 3 листопада, Міністерство фінансів повідомило на своєму офіційному сайті.
За даними відомства, з цієї суми 49,9 мільярда гривень становили облігації у національній валюті із середньозваженою дохідністю 16,5% річних, тоді як валютні облігації в розмірі 355 мільйонів доларів мали дохідність 4,06% річних.
Станом на 31 жовтня 2025 року в обігу перебувають державні облігації на загальну суму понад 1,89 трильйона гривень. Найбільшими їхніми власниками залишаються комерційні банки (48,3%) та Національний банк України (35,2%). Частки інших інвесторів розподілені так: юридичні особи – 8,8%, фізичні особи – 5,6%, нерезиденти – 0,8%, страхові компанії – 1,1%, територіальні громади – 0,01%.
За рік інвестиції юридичних і фізичних осіб в ОВДП зросли на 27,5% порівняно з жовтнем 2024 року. Українці наразі тримають облігації на суму понад 106 мільярдів гривень, тоді як юридичні особи володіють паперами на понад 166,7 мільярда гривень.
Крім цього, 22 жовтня Міністерство фінансів організувало четвертий switch-аукціон ОВДП. Попит перевищив очікування: було подано 21 заявку на суму 17 мільярдів гривень, із яких задоволено заявки на 15,5 мільярда гривень.
На аукціоні інвестори обміняли облігації з погашенням 5 листопада 2025 року на нові цінні папери з терміном обігу до 25 липня 2029 року із дохідністю 14,89% річних. Купонний прибуток становить 74,45 гривні кожних пів року. Для погашення попередніх випусків буде зараховано облігації на суму 14,18 мільярда гривень (14 184 871 одиниця). Усі заявки інвесторів задовольнили, а середньозважена дохідність склала 14,89%.
З початку цього року Міністерство фінансів залучило через ОВДП, приблизно, 473,1 мільярда гривень. Це друге найбільше джерело фінансування держбюджету після міжнародної допомоги.
З моменту початку повномасштабного вторгнення обсяг коштів, залучених через державні облігації, перевищив 1,89 трильйона гривень в еквіваленті.
Нагадаємо, попередній рекорд за обсягом інвестицій був у серпні. Міністерство фінансів України повідомило, що портфель облігацій внутрішньої державної позики у власності громадян України станом на 14 серпня 2025 року сягнув 100,2 млрд грн.
Раніше повідомлялося, що державні облігації РФ обвалилися на тлі чуток про підвищення податків. Індекс RGBI, що відображає вартість облігації федерального займу, опустився зі 121 пункту до 117.
-
Експорт нафти РФ впав до мінімуму з 2022 року – ЗМІ
У жовтні постачання російських нафтопродуктів морем досягло найнижчого рівня з початку 2022 року через атаки українських дронів на нафтопереробні заводи та посилення міжнародних санкцій. Обсяг експорту зменшився, зокрема, експорт мазуту впав на 10% і постачання сирої нафти скоротилися на 3%. Це викликано атаками на термінал в Усть-Лузі та слабкими потоками з балтійських портів. Експорт дизеля залишається стабільним завдяки ринкам збуту в Туреччині та Африці, але експорт нафти та мазуту стикається з ризиками через довгі рейси до Азії. Нові санкції США проти російських нафтових компаній також ускладнюють ситуацію для експортерів. Росія може до кінця року перетворитися з експортера на імпортера пального через падіння обсягів експорту.
-
В Україні зріс на третину туристичний збір: чверть припадає на Київ
За дев’ять місяців 2025 року туристичний збір в Україні зрос на третину порівняно з аналогічним періодом минулого року і склав 234,4 млн грн. Київ є лідером у цьому показнику, отримавши майже чверть усієї суми. За цей період сплата туристичного збору збільшилася на 35,7 %. У 2025 році до місцевих бюджетів надійшло 234,4 млн грн, що в порівнянні з аналогічним періодом 2024 року (172,8 млн грн) є значним покращенням. Найбільше туристичного збору сплатили у Києві – 52,8 млн грн, Львівській області – 42,5 млн грн, Івано-Франківській області – 32,5 млн грн та Закарпатській області – 21,2 млн грн. Туристичний збір сплачують громадяни України, іноземці та особи без громадянства перед тимчасовим розміщенням у місцях проживання. Податкові агенти, які надають послуги тимчасового розміщення (готелі, хостели і т.д.), перераховують збір до місцевих бюджетів. Ставки збору встановлюються місцевими радами і можуть коливатися від 0,5 % мінімальної зарплати для громадян України до 5 % для іноземців.