Компанія Метінвест стала одним з найбільших інвесторів в Україні під час війни, за версією Європейської бізнес асоціації. За період з 2022 по 2024 роки вони вклали $910 млн у виробництво та підвищення енергонезалежності, а планують інвестувати ще близько $300 млн у 2025 році. Компанія наголошує, що ці інвестиції є стратегічними для підтримки економіки України в умовах війни та для майбутнього відновлення країни. Гендиректор Метінвесту Юрій Риженков заявив, що їхня мета – зберегти виробництво, колективи та енергонезалежність, і вони вірять, що металургія стане опорою відбудови. Всього до переліку інвесторів воєнного часу увійшли 29 компаній з різних секторів, таких як промисловість, сільське господарство, фармація, ІТ, будівництво та інші.
Позначка: Економіка
-
Нацбанк ушосте поспіль зберіг облікову ставку
Національний банк України вирішив залишити облікову ставку на рівні 15,5% річних. Це вже шосте поспіль рішення центрального банку зберегти ставку на тому ж рівні. НБУ пояснив, що таке рішення прийнято через проінфляційні ризики та потребу утримання стабільності гривні та валютного ринку. Банк також прогнозує подальше зниження інфляції, але у помірнішому темпі. З початку року Україна отримала значну зовнішню фінансову підтримку, що допомагає утримувати міжнародні резерви на необхідному рівні. Нацбанк також відзначив ключові ризики, такі як війна, можливі додаткові бюджетні видатки та інші проблеми. Зазначено, що облікова ставка впливає на вартість кредитів для населення та бізнесу, і від її рівня залежить економічний розвиток країни.
-
Українцям дозволили витрачати Зимову підтримку на продукти
Уряд України затвердив можливість витрачати 1000 гривень на продукти у рамках програми “Зимова підтримка”. Ця опція стала доступною з 11 грудня і першими скористалися покупці мереж Fozzy Group та “Близенько”. У магазинах цих мереж можна витрачати допомогу, але це не стосується онлайн-замовлень. Крім продуктів, 1000 гривень можна використовувати на комунальні послуги, благодійність, ліки, книги та інші товари від українських виробників, за винятком підакцизних.
-
Танення вічної мерзлоти загрожує економіці РФ – розвідка
За останні 30 років глибина протаювання верхньої частини вічної мерзлоти в Росії збільшилася на 25 см, до 70 см. Це стало проблемою для регіонів, де розташовані основні центри видобутку нафти, газу та інших корисних копалин. Вічна мерзлота займає 65% території РФ, а в арктичних регіонах з нею знаходиться більше половини території Арктики. Ці регіони генерують значну частку ВВП та експорту Росії, видобувають значні обсяги нафти, газу, металів та інших ресурсів. Недбалість інженерів у минулому щодо будівництва інфраструктури на мерзлоті призвела до щорічної руйнації споруд. Багато будівель вже пошкоджено, а значна частина мереж газопроводів та доріг також перебуває в небезпеці. Прогнозується, що до 2050 року населення цих територій значно зменшиться. Раніше ціни на російську нафту впали до мінімуму через конфлікт з Україною, що призвело до великих фінансових проблем для Росії.
-
Мінфін РФ: “Дірка” в бюджеті зросла в 12 разів за рік
Міністерство фінансів Росії оголосило про значне зростання дефіциту федерального бюджету протягом цього року. За 11 місяців дефіцит склав 4,276 трлн рублів, що в 12 разів більше, ніж минулого року. Доходи бюджету зросли на 0,7%, а витрати збільшилися на 12%. Падіння цін на нафту та газ призвело до зниження доходів бюджету. Уряд змушений переглянути бюджетні плани, збільшивши прогнозований дефіцит до 5,7 трлн рублів. Економісти стверджують, що цей план може не виконатися. Зниження економічних показників також вплинуло на податкові надходження. Як наслідок, дефіцит бюджету до кінця року може скласти 8 трлн рублів. Ризики недобору доходів у грудні зумовлені санкціями та зниженням цін на нафту. Крім того, уповільнення економіки призвело до зменшення надходжень податків.
-
ЗМІ оцінили річний внесок металургії у ВВП України
Українська важка промисловість, незважаючи на труднощі через війну, продовжує мати велике значення для економіки країни. Сектор гірничо-металургійної промисловості вніс 7,2% у валовий внутрішній продукт України у 2024 році. Навіть у воєнний час вкладення в цей сектор становили 650 млн доларів, що є значною частиною промислових інвестицій країни. Україна залишається важливим гравцем на світовому ринку сировини, експортуючи значні обсяги залізної руди та чавуну. Хоча галузь працює у збиток зараз, вона продовжує підтримувати економіку та зберігати робочі місця, що важливо для країни. Навіть одне робоче місце у металургії створює до 4-5 робочих місць у суміжних галузях.
-
Мінфін анонсував нові правила для ФОПів: що зміниться
Міністерство фінансів України розкриває плани щодо змін у податковій системі для фізичних осіб-підприємців, які працюють за спрощеною схемою, зокрема стосовно реєстрації платників ПДВ. Очікується, що нові правила набудуть чинності не раніше як 2027 року, про що у п’ятницю, 5 грудня, повідомило відомство.
Основним завданням майбутніх змін є не збільшення податкових ставок, а боротьба з тіньовою економікою та створення рівних умов для всіх підприємців. Міністерство прагне забезпечити справедливі правила гри для ринку.
У Мінфіні пояснюють, що нові підходи спрямовані на те, щоб підприємницька діяльність здійснювалася на чесних умовах. Підприємці, які використовують спрощену систему для таких практик, як оптимізація податків, дроблення бізнесу або сірий імпорт, не отримуватимуть невиправданих переваг.
Окремий акцент зроблено на детінізації економіки, ефективному адмініструванні і розширенні податкової бази. Це залишається одним із ключових напрямків співпраці з Міжнародним валютним фондом у рамках програми EFF на період 2026 – 2029 років.
Запровадження змін передбачено не раніше 2027 року. Цей проміжок часу необхідний для комплексного доопрацювання:
– Розробки рішень для прозорого адміністрування та звітності.
– Проведення консультацій із бізнесом і громадськістю.
– Підготовки підприємців до нових умов.Міністерство підкреслює, що йдеться не про автоматичне скасування пільг у реєстрації платника ПДВ, а про створення збалансованого механізму. Важливо забезпечити припинення тіньових практик, водночас захищаючи добросовісний малий бізнес.
За оцінками експертів, частина підприємців використовує спрощену систему як спосіб ухилення від податків, що завдає державному бюджету збитків у десятки мільярдів гривень щорічно.
Невідкладність збільшення бюджетних надходжень пояснюється тривалою агресією РФ. Всі власні ресурси України наразі спрямовуються на оборонну галузь. Так, у проєкті держбюджету на 2026 рік передбачено понад 2,8 трлн грн на оборону та безпеку. Додаткові кошти від детінізації економіки стануть джерелом фінансування ЗСУ та інших стратегічно важливих витрат.
Нагадаємо, серед усіх ФОПів, відкритих у Польщі минулоріч, 12% належали громадянам України. Українці становили 84% від загальної кількості ФОП, зареєстрованих іноземцями.
МВФ вимагає від України введення нових податків
-
США запросять Польщу на саміт G20
Польща на запрошення США візьме участь у наступному саміті Великої двадцятки, що відбудуться в Маямі. Про це заявив держсекретар США Марко Рубіо, відзначивши перебування країни серед 20 найбільших економік світу, передає Notes from Poland.
У заяві під назвою “Америка вітає нову G20” Рубіо оголосив, що Польща буде запрошена до участі в наступному саміті у статусі гостя.
“Польща, країна, яка колись була в пастці за “залізною завісою”, а зараз входить до 20 найбільших економік світу, приєднається до нас, щоб зайняти своє законне місце в G20″, – написав Рубіо.
За його словами, успіх Польщі показує, як партнерство зі Сполученими Штатами та американськими компаніями може сприяти взаємному процвітанню та зростанню.
Повідомляється, що згідно з новими даними МВФ, Польща цього року приєднується до 20 найбільших економік світу. Її ВВП зріс до понад 1 трильйон доларів, а це означає, що країна обійшла Швейцарію та посіла 20-е місце.
При цьому Рубіо Рубіо розкритикував ПАР, зазначивши, що “контраст із Південною Африкою разючий”. За його словами, південноафриканська “економіка застоюється через обтяжливий регуляторний режим, зумовлений расовими образами” та “корупцією”. Тому США не запрошуватимуть Південну Африку до Маямі, так само як Вашингтон бойкотував нещодавній саміт G20 у Йоганнесбурзі. -
США призупинили деякі санкції проти Лукойлу
Міністерство фінансів США продовжило дію спеціальної ліцензії, що тимчасово звільняє іноземну мережу АЗС російського Лукойлу від санкцій. Документ діятиме до кінця квітня 2026 року. Про це йдеться в повідомленні американського Мінфіну.
В Управлінні з контролю за іноземними активами (OFAC) зазначили, що рішення ухвалили для того, щоб “пом’якшити шкоду для споживачів і постачальників, які прагнуть здійснювати звичайні операції”.
Лукойл володіє частками в європейських НПЗ, активами в Іраку та Казахстані, а також мережею АЗС у США, Бельгії, Румунії та інших країнах.
З огляду на масштаби присутності компанії у світі її повне і негайне блокування могло б спричинити збої на місцевих ринках пального.
Санкції проти Лукойлу та Роснефти, запроваджені США, й досі є чинними з 21 листопада, і відстрочка для АЗС не скасовує обмежень щодо іншої діяльності компаній.
Раніше Велика Британія тимчасово дозволила бізнес-операції з компаніями Lukoil International, попри те що материнська структура – російський Лукойл – нині під санкціями
Угорська компанія планує купити активи російського Лукойлу – ЗМІ -
Росіяни масово скаржаться на невиплату зарплати
У Росії стрімко зросла кількість скарг на несплату зарплати. З початку 2025 року їх у Роструді зареєстровано у 1,6 раза більше, ніж у 2024 році. Про це у середу, 3 грудня, повідомило видання The Moscow Times.
Зазначається, що скарги на невиплату зарплати складають 37% від усього обсягу електронних звернень у відомство проти 31% минулого року. Загальна кількість скарг із початку року перевищила 70 тис. Це майже в 1,5 рази більше за порівнянням з 2024-м.
На думку провідного аналітика Freedom Finance Global Наталії Мільчакової, сплеск скарг обумовлений зростанням боргів російського бізнесу за зарплатою. За даними Росстату, за останній рік прострочена заборгованість по зарплатах в Росії зросла більш ніж утричі – до 2,2 млрд рублів на кінець жовтня. За місяць борги за зарплатами стали більшими на 11%, а їхній поточний рівень (без урахування інфляції) рекордний з серпня 2020 року.