Директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва вважає, що удари США по Ірану можуть призвести до ширших наслідків, які вплинуть не лише на енергетику, а й на глобальну невизначеність. Вона стверджує, що це додає ще більше невизначеності до вже непевної ситуації в світі. Хоча основна реакція наразі спостерігається у цінах на енергоносії, можливі й інші наслідки, які можуть вплинути на економічні перспективи країн. Відповідь на удари в Ірані відбулася після військової операції Ізраїлю під назвою “Народ, як лев”, спрямованої на знищення іранських об’єктів, пов’язаних з ядерною програмою. США також здійснили удари по ядерних об’єктах в Ірані, включаючи Фордо, після чого президент Трамп заявив про намір знищити інші ядерні цілі в Ірані.
Позначка: Економіка
-
Україна вперше обійшла Росію за обсягом торгівлі з Німеччиною за рік
У 2024 році обсяг товарообігу між Україною та Німеччиною вперше перевищив обсяги торгівлі ФРН з Росією. Цю інформацію надав радник з економічних питань у посольстві України в Берліні Віталій Іващук, посилаючись на статистику Німеччини. Він зазначив, що торговельні зв’язки між країнами швидко розвиваються на різних рівнях, включаючи регіональні та міські партнерства. Іващук також відзначив галузі, які є перспективними для німецьких інвестицій в Україну, зокрема відновлення, енергетику, IT та цифровізацію, а також оборонно-промисловий комплекс.
-
Швейцарія зняла економічні санкції з Сирії
Швейцарія скасувала економічні санкції проти Сирії, включаючи обмеження щодо Центрального банку країни. Це рішення було ухвалено після повалення режиму Башара Асада у 2024 році. Санкції, які були скасовані, включали обмеження на фінансові послуги, торгівлю дорогоцінними металами та інші. Проте цільові санкції проти осіб та установ, пов’язаних з попереднім урядом, залишаються чинними. Рішення про скасування санкцій призначене сприяти економічному відновленню країни та мирному політичному переходу. Сирія зараз потребує значної міжнародної допомоги, оскільки більшість її населення живе в бідності.
-
Голова Сбєрбанку визнав “ідеальний шторм” в економіці Росії
Герман Греф, голова Сбербанку РФ, виступаючи на Петербурзькому міжнародному економічному форумі, заявив про складну ситуацію в російській економіці. Він назвав цю ситуацію “ідеальним штормом”, викликаним рядом проблем, таких як високі реальні ставки, нестабільний курс рубля та зростання дефіциту бюджету. Інші представники влади також визнали проблеми, але виразили різні точки зору щодо ситуації. Наприклад, глава Мінекономрозвитку стверджує, що економіка опинилася на межі рецесії, тоді як голова Центробанку вважає, що це лише “вихід із перегріву”. Президент РФ Володимир Путін підкреслив необхідність переходу до “збалансованого зростання” та попередження рецесії. Він закликав до продуманої бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики для підтримки економічного зростання при збереженні стабільності. Усі ці проблеми виникли навіть при стрімкому зростанні світових цін на нафту, і доходи Росії від експорту сировини піддаються тиску через зміцнення національної валюти.
-
В Україні нарахували 17 тисяч мільйонерів
У 2025 році понад 17 тисяч українців задекларували дохід понад мільйон гривень. Це на 1,3 тисячі більше, ніж торік. Про це повідомив голова податкового комітету Данило Гетманцев у середу, 18 червня.
Сумарно українські мільйонери задекларували 254 млрд грн.
Загалом громадяни задекларували 474 млрд грн доходів – на 93,5 млрд грн більше, ніж у 2024 році.
Водночас, зауважив Гетманцев, кількість декларантів зменшилась до 363 тис.
“Це -22%. Ймовірно, частина просто змінила країну проживання – і більше не фігурує в українській статистиці”, – припустив він.
Додамо, раніше інформацію про 17 тисяч мільйонерів підтвердив голова Податкової служби України Руслан Кравченко.
Найбільшими сумами доходів, які декларували громадяни минулого року, є доходи за кордоном – 34,2 млрд гривень, спадщина та дарування – 13,6 млрд гривень, доходи від продажу об’єктів рухомого та нерухомого майна – 6,8 млрд гривень, інвестиційні доходи – 4,9 млрд гривень, інші оподатковувані доходи – 4 млрд гривень та доходи від здавання майна в оренду – 3,4 млрд гривень. -
Повернення BTS з армії може перезапустити економіку Південної Кореї
Легендарний корейський гурт BTS повернеться у повному складі після трирічної паузи, коли всі семеро учасників завершили обов’язкову військову службу. Фанати по всьому світу очікують на гучне повернення, яке може мати великий вплив на економіку Південної Кореї. Шестеро учасників вже закінчили службу, а останній учасник закінчить її наприкінці червня. Повернення гурту очікується приносити корейській економіці мільярди доларів через концертну діяльність, туризм, продаж музики та популяризацію корейської культури у світі. У минулому BTS генерував для економіки понад 4,65 мільярда доларів на рік, завдяки різноманітним джерелам доходів. Цікавість до гурту настільки велика, що лише новина про повернення деяких учасників призвела до зростання акцій агентства HYBE. Варто відзначити, що безкоштовний концерт BTS у Пусані 2022 року прийняло понад 50 тисяч фанатів і спричинив економічний ефект на понад пів мільярда доларів. Наразі плани гурту ще не оголошено офіційно, але очікується випуск нового альбому до кінця 2025 року та можливе глобальне турне, яке може стати одним з найбільших в історії.
-
НБУ зберіг облікову ставку на рівні 15,5%
Національний банк України зберіг облікову ставку на рівні 15,5%, незважаючи на зростання інфляції у травні. Рішення підтримали всі члени Комітету з монетарної політики НБУ. Інфляція навесні перевищила 15% через погіршення урожаїв, але НБУ очікує її поступове зниження. Ризики для цін залишаються високими через можливі втрати урожаю та геополітичну невизначеність. Фінансові аналітики передбачають, що інфляція до кінця 2026 року знизиться до 6-7%. Наступний огляд облікової ставки планується на липень. НБУ розгляне можливість повернення до пом’якшення монетарної політики у 2025 році. НБУ раніше тричі підвищував облікову ставку, останній раз у березні.
-
НБУ розглядає пом’якшення облікової ставки в другому півріччі 2025
Члени Комітету з монетарної політики Нацбанку обговорюють можливість зниження процентної ставки у другій половині 2025 року, але наразі вони схиляються до більш обережних рішень через високий рівень інфляції. Це рішення підтримали всі 11 членів Комітету. Інфляція весною перевищила 15% через погодні умови, що вплинули на врожаї, але фундаментальний інфляційний тиск залишається сталим через високий попит та витрати бізнесу. Комітет планує відновлення зниження ставки після стабілізації цін, але не виключає відтермінування цього рішення через поточні ризики. НБУ також не виключає можливості посилення монетарної політики у разі загострення ситуації. Фінансові аналітики очікують, що інфляція до кінця 2026 року знизиться до 6-7%, але збереження облікової ставки на нинішньому рівні може затягнутися. Наступний огляд ставки заплановано на липень, коли буде прийнято рішення щодо подальшого напрямку монетарної політики. Раніше НБУ тричі підвищував облікову ставку, але зараз розглядає можливість зниження її у майбутньому.
-
У Росії очікується нова хвиля інфляції – розвідка
У РФ в річному вимірі роздрібна ціна на бензин зросла на 18%, до кінця року очікується ще плюс 8%. Очікується, що таке здорожчання стане новим каталізатором загального зростання споживчих цін. Про це повідомила Служба зовнішньої розвідки України.
Зазначається, що ключовими чинниками є відкладений інфляційний ефект (9,5% за 2024 рік та 10,2% за січень-квітень цього року), підвищення акцизів (+4%), скорочення бюджетних субсидій нафтовикам і зростання тарифів Транснафти на транспортування (до +10%).
На цьому тлі Росія майже вдвічі скоротила морський експорт бензину: у травні він упав до 130 тисяч тонн, що на 47% менше, ніж рік тому.
Як зазначають у розвідці, подорожчання пального неминуче відіб’ється на цінах у логістиці, виробництві та роздрібній торгівлі – інфляційний тиск на економіку РФ у 2025 році лише посилиться. -
Ефект бензопили Мілея: інфляція в Аргентині впала нижче 2%
Щомісячний рівень інфляції в Аргентині впав нижче 2% – уперше за п’ять років. Це – значне досягнення для президента Хав’єра Мілєя, котрий веде боротьбу з хронічним зростанням цін у країні. Про це повідомляє Financial Times.
У травні споживчі ціни зросли на 1,5% порівняно з квітнем, повідомило в четвер національне статистичне агентство. У квітні зростання становило 2,8%, тоді як угрудні 2023 року – 25,5%, коли Мілєй лише заступив на посаду. Водночас річна інфляція залишається однією з найвищих у світі – 43,5%.
Цей результат посилює позиції Мілєя напередодні проміжних виборів у жовтні. Його ключове гасло – стабільність цін для виборців, які роками потерпали від фінансової нестабільності. Зниження інфляції стало несподіваною перемогою президента після того, як він скасував жорстке валютне регулювання – один з основних елементів його антикризової політики.
У квітні, в межах домовленості з МВФ на $20 млрд, Мілєй відмовився від фіксованого валютного курсу, що різко зміцнив песо в реальному вимірі. Це допомагало стримувати зростання цін, але водночас не дозволяло центробанку накопичувати валютні резерви. З 14 квітня песо перейшло у вільне плавання – і це викликало побоювання нового стрибка інфляції.
Щоб залучити більше валюти на ринок, влада тимчасово надала податкові пільги сільськогосподарським експортерам. Це підтримало курс песо, хоча аналітики попереджають: під час виборчої кампанії він може знову послабитися.
Масштабна економія бюджету та дерегуляція, ініційовані Мілєєм, швидко стабілізували економіку Аргентини. За прогнозами МВФ, у 2025 році вона зросте на 5,5% після торішньої рецесії.
Однак економісти попереджають: минулими місяцями зростання зупинилось – продуктивність і обсяги інвестицій залишаються низькими. Інвестори також стурбовані політикою влади щодо валютних резервів.
Президент зволікає з поповненням резервів центробанку, необхідних для обслуговування зовнішнього боргу. МВФ навіть переніс термін досягнення цільового приросту резервів на $4,5 млрд з 13 червня на липень.
Мілєй відмовляється викуповувати долари шляхом емісії песо, як це робили попередні уряди, аби не збільшувати грошову масу та не провокувати інфляцію.
Водночас влада продовжує використовувати резерви для втручання на ф’ючерсному ринку песо, попри умови угоди з МВФ, які дозволяють такі дії лише в особливих випадках.
У понеділок уряд оголосив про низку заходів для поповнення резервів: зокрема, про репо-угоду з міжнародними банками на $2 млрд і плани викупу доларів коштом бюджетного профіциту.
Минулого місяця також вдалося залучити $1 млрд під час розміщення облігацій серед міжнародних інвесторів.
Раніше ЗМІ писали, що інвестори більш не ставлять на те, що Аргентина неминуче наближається до дефолту, адже президент країни Хав’єр Мілей завойовує ринки облігацій своїми планами переформатування другої за величиною економіки Південної Америки.
Президент Аргентини ліквідував податкову службу