Народний депутат і голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев розповів, що тіньова економіка в Україні складає 800-900 мільярдів гривень щорічно. Він наголосив, що в тіньовому секторі перебуває від 30 до 50% економіки, а в окремих галузях цей показник може сягати 60%, що стримує розвиток країни. Гетманцев вважає, що виведення економіки з тіні може стати додатковим джерелом фінансування для української армії. Інші дані показують, що надходження до державного бюджету від іноземних IT-компаній, що надають електронні послуги в Україні, зросли на 1,8 мільярда гривень до майже 7 мільярдів гривень за перші п’ять місяців 2025 року. Гетманцев вважає, що за рахунок заходів з детінізації у 2025 році можна збільшити надходження до державного бюджету на понад 164 мільярди гривень.
Позначка: Економіка
-
Україна пропустить виплату боргів на $665 млн
Міністерство фінансів України оголосило, що наступна сума виплат за державними деривативами складає понад 665 млн доларів, але ці виплати наразі призупинені через мораторій. Уряд України прийняв рішення про мораторій на виплати за державними деривативами до завершення процесу їх реструктуризації. Це рішення було ухвалено в серпні 2024 року, коли з державних деривативів було вилучено положення про крос-дефолт. Мінфін підкреслив, що дотримання мораторію не призведе до крос-дефолту за інші боргові зобов’язання та не загрожує фінансовій стабільності країни. Україна підтримує конструктивний діалог з кредиторами для досягнення справедливої реструктуризації державних деривативів з метою забезпечення довгострокової боргової стійкості. За 2024 рік державний борг України зрос на 1,4 трлн гривень, а загальний держборг наблизився до 180 млрд доларів.
-
В Росії “інфляція для бідних” перевищила 20%
Центробанк готується знизити ключову ставку вперше за два роки, оскільки ціни на базові продукти та споживчі товари стрімко зростають. Інфляція для найбідніших громадян у Росії перевищила 20% у квітні 2025 року, що вдвічі більше, ніж офіційні показники. Це означає, що рівень життя найбідніших знижується швидше, ніж показують офіційні дані. Стрімкий ріст цін також впливає на реальний розмір пенсій, які, за “інфляцією для бідних”, падають на 6% щороку. Голосні заяви президента США Трампа щодо Росії призвели до погіршення ситуації на російському ринку, а уряд РФ попереджає про можливе загострення економічної ситуації.
-
Проблеми в економіці РФ накопичуються. Чи скоро колапс
Банківська, нафтова, вугільна, аграрна, металургійна галузі РФ зазнають падіння, а деякі регіони на межі колапсу. Скільки ще може протриматись економіка країни-агресора та як це впливає на спроможність РФ вести війну в Україні? Виробнича потужність РФ падає У виробничих галузей РФ великі проблеми. Причиною падіння потужностей є посилення санкцій проти металургійних, лісових і нафтових компаній з боку заходу. Всі нафтові компанії пішли в мінус на 414 млрд руб. Зокрема посраждали такі гіганти, як “Газпромнафта”, “Сургутнафтогаз” і “Татнафта”.
За інформацією Всесвітньої асоціації виробників сталі, виробництво, експорт і внутрішній попит впали минулого року і продовжують падати цього року. Знизили обсяги “Северсталь”, “ММК”, “ТМК”, НЛМК і Євраз.
Скоротився й експорту деревини, добрив, металів і нафтопродуктів до Китаю. Товарообіг між Росією і Китаєм знизився на 7,5% з початку року.
Алюмінієвий гігант “Русал” теж скорочує виробництво.
За даними звіту московської консалтингової компанії “Яков і партнери”, експортні доходи російської чорної металургії, що становить майже 5% ВВП країни, різко впали через втрату доступу до високоприбуткових ринків через західні санкції.
Вугільна промисловість теж розвалюється під вагою санкцій, падіння цін та зниження попиту. Згідно з оглядом Neft Research, вже до 2030 р. морський експорт російського вугілля впаде до 150 млн тонн – мінус 10% до рівня 2024 р.
Зниження, яке почалося після європейського ембарго та падіння цін, триває: у 2024 р. загальний експорт уже впав на 9%, морський – на 7,5%. Це не тимчасовий збій – це системна деградація.
Лютневе розширення американських санкцій поставило хрест на можливостях експорту: у списку найбільші вугільні компанії СУЕК та “Мечел”. Видобувати вугілля на збиток – це не стратегія, це крах.
Без експортного виторгу, з логістикою, що вмирає, і в умовах ізоляції, Росія ризикує залишитися з мільйонами тонн незатребуваного вугілля і десятками депресивних регіонів. Через санкції ЄС постраждають аграрна та агрохімічна галузі РФ ЄС блокує ключовий ринок для російського експорту. Європарламент наприкінці травня проголосував за введення різко підвищених мит на добрива та аграрну продукцію з Росії та Білорусі, які набудуть чинності вже з 1 липня 2025 р. Нові тарифи означають повне припинення торгівлі в цих секторах із ЄС – одним із найбільших та найприбутковіших ринків для російських виробників. Мита на азотні добрива поступово зростуть до 430 євро за тонну в 2028 р. Для аграрної продукції (м’ясо, молочка, фрукти, овочі) запроваджується додаткове мито у розмірі 50%.
Наслідки для аграрної галузі Росії будуть катастрофічними. Азотні добрива – один із небагатьох російських товарів, експорт яких до ЄС не лише зберігся після початку повномасштабного вторгнення в Україну, а й зріс. Минулого року Росія продала в ЄС добрив на 1,8 млрд дол., у тому числі азотних на 777 млн дол., контролюючи понад 26% європейського ринку. Тепер цей ринок для Кремля закривається.
За словами представників Європарламенту, це не просто економічний захід, а стратегічне рішення. “Не може бути нормальної торгівлі з агресором”, – заявила депутат Європарламенту Інесе Вайдері. Банківська галузь РФ на межі кризи Банківська галузь РФ теж переживає серйозні труднощі через міжнародні санкції, накладені після повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 р. “Банківський сектор виглядає так, ніби він на межі повномасштабної кризи прямо зараз”, – зазначає аналітик з компанії Capital Economics Ліам Піч. Декілька ключових російських банків, включаючи Сбербанк, ВТБ та інші, були відключені від міжнародної системи SWIFT.
Це суттєво ускладнило транзакції з-за кордону, особливо з країнами ЄС, США, Канадою, Японією тощо.
Активи російських банків у західних країнах були заморожені. Це обмежило доступ до капіталів і можливість рефінансування.
Західні банки та інвестори масово виходили з російського ринку. Зокрема згорнута діяльність Visa, Mastercard та деяких іноземних банківських брендів (Raiffeisen, Citibank тощо).
Також РФ втратила доступу до західного банківського програмного забезпечення та рішень у сфері кібербезпеки, що призвело до уповільнення модернізації банківської інфраструктури.
Санкції стали причиною високої волатильності рубля, а інфляційний тиск ускладнив роботу банків у внутрішньому кредитуванні.
Населення почало масово знімати депозити на початку війни, що викликало стрес для ліквідності.
Санкції значно вдарили по банківському сектору РФ. Хоча РФ намагається адаптуватися та переорієнтувати фінансові потоки, відновлення до рівня довоєнної інтеграції в світову економіку наразі виглядає малоймовірним. “Росія може вичерпати свої ліквідні фінансові резерви до осені 2025 р., що потенційно призведе до фіскальної кризи”, – заявив шведський економіст Андерс Ослунд. Залізна дорога та судноплавство стикаються з проблемами Залізниці Росії накриває катастрофічний рівень падіння. АТ “Російські залізниці” готує скорочення витрат на 2025 р. – під ніж підуть закупівлі рейок, вагонів, локомотивів і ремонт шляхів. Як повідомляє Reuters з посиланням на внутрішні документи компанії, інвестпрограма РЗД вже урізана більш ніж на третину.
За останні роки вантажоперевезення впало до 15-річного мінімуму, а за перші чотири місяці поточного року знизилося ще на 6,8%. Річний виторг недоотримає 87 млрд руб., а обсяги перевезень у 2025 р. скоротяться на 36,7 млн тонн.
У країні з таким географічним масштабом, де логістика є основою функціонування промисловості, розвал РЗД- це вирок усій економіці. Зниження перевезень означає падіння попиту на сировину, продукцію, комплектувальні. А це, своєю чергою, призводить до того, що підприємства простоюють, склади заповнюються, ланцюжки рвуться.
Своєю чергою російське судноплавство теж зазнає проблем. Так, “Совкомфлот” показав колосальні збитки на тлі санкцій. Найбільший перевізник РФ пішов у мінус на сотні мільйонів доларів через санкції. У першому кварталі 2025 р. зафіксовано збиток у розмірі 393 млн дол. Це різкий контраст із прибутком у 216 млн дол., отриманим за аналогічний період роком раніше. Виторг також скоротився майже вдвічі. Регіони Росії накриває економічна катастрофа Економічна криза охоплює не лише галузі економіки РФ, але й російські регіони. Дані щодо збитків бізнесу в регіонах демонструють тенденцію до перелому в економіці. Катастрофа з кожним днем стає дедалі очевиднішою.
У ряді російських регіонів звітували про те, що повністю пішли у збитки за сукупним показником компаній та підприємств. В Орловській області в січні – лютому 2025 р. близько 100 підприємств зазнали збитків на загальну суму майже 2,5 млрд руб.
Фінансовий результат організацій Нижегородської області продемонстрував сукупний збиток понад 8 млрд руб. У Мурманській області фінансовий результат діяльності організацій становив 32,7 млрд руб. збитку. Кожна друга компанія регіону є збитковою. У Бурятії фінансовий результат теж виявився негативним і склав 1,42 млрд руб. “Аналізуючи дані щодо регіонів, можна зробити висновок про подальше різке скорочення збору податку на прибуток, який не врятує навіть підвищена до 25% ставка. Це спровокує формування величезних дірок у всіх регіональних бюджетах. Попереду банкрутства підприємств, криза банківської системи, масові звільнення”,- пише російський економіст В’ячеслав Ширяєв. Економіка Росії вже зазнала і надалі зазнаватиме труднощів. На цьому тлі деякі аналітики пророкуватимуть неминучий економічний колапс. Водночас не менш вірогідно, що економіка Росії буде й надалі якось триматися на плаву у найближчі роки. “Російська військова промисловість залишається грізною машиною”, – вважає експерт Маттьє Булег. Вікторія Хаджирадєва -
Україна домовилась з МВФ про транш у $500 млн
Україна і МВФ досягли угоди про перегляд програми EFF, що відкриває можливість отримання нового траншу у 500 млн доларів. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Після затвердження перегляду Виконавчою радою директорів Фонду Україна отримає понад 10 млрд доларів за програмою. МВФ вважає, що українська економіка залишається стійкою незважаючи на виклики війни, а уряд продовжує впроваджувати необхідні реформи.
-
Росія через дефіцит вперше почала купувати картоплю в Монголії
Росія стикається з дефіцитом картоплі та рекордним зростанням цін на неї, тому вперше вирішила закупити картоплю в Монголії. Протягом квітня та травня в Бурятію було завезено понад 4000 тонн картоплі з Монголії. Ця ситуація викликала занепокоєння серед місцевих фахівців, оскільки вони вирощують картоплю вже понад 300 років, у той час як у Монголії це почало розвиватися значно пізніше. Російські чиновники висловили жалобу на те, що Монголія використовує старі радянські машини, які були вивезені з Бурятії як металобрухт. Вони вважають, що це непорозуміння і великий переворот в ситуації, коли люди, що ще недавно тільки вчилися вирощувати картоплю, тепер продають її Росії.
-
У Росії схвалили збільшення дефіциту держбюджету утричі
Російська Держдума прийняла в першому читанні урядові зміни до федерального бюджету на 2025 рік. Ці зміни передбачають збільшення бюджетного дефіциту до рівня минулого року. Російська влада спочатку планувала зменшити дефіцит бюджету на цей рік, але через низьку ціну на нафту та міцний рубль це стало неможливим. Мінфін змушений був збільшити прогнозований дефіцит бюджету. Це може призвести до продовження витрат з Фонду національного добробуту. Нові прогнози базуються на значному зниженні ціни на нафту та міцнішому рублі. Це, за розрахунками Мінфіну, призведе до зменшення нафтогазових доходів майже на чверть. Голова бюджетного комітету Держдуми РФ попереджає про можливі нові ризики для нафтових доходів через загрози американських санкцій, і визнає, що дефіцит може бути ще більшим, ніж передбачено.
-
ЄС планує схвалити вступ Болгарії до єврозони – ЗМІ
Болгарія з 2026 року зможе приєднатись до єврозони – групи держав, де основною валютою є євро – після позитивного рішення органів ЄС. Про це повідомляє американське видання Politico з посиланням на кількох проінформованих співрозмовників.
Європейська комісія та Європейський центральний банк уже на початку червня зможуть схвалити вступ Болгарії до єврозони.
Вступ Болгарії до єврозони допоможе країні активізувати торгівлю з іншими країнами Євросоюзу, скоротити трансакційні витрати та посилити свій вплив у Брюсселі.
Протягом десятиліть болгарська валюта, лев, була прив’язана до євро, але країна не мала права голосу в питаннях монетарної політики Європейського центробанку, бо не була в єврозоні.
У разі, коли Болгарія приєднається до єдиної європейської валюти у 2026 році, як це планується тепер, глава болгарського центрального банку займе офіційне місце в Раді керуючих ЄЦБ.
Критики застерігають, що вступ Болгарії до єврозони може спричинити принаймні одноразове підвищення цін, що особливо вдарить по населенню в сільській місцевості. -
Аналітики оцінили економічні втрати в прифронтових областях
Дослідження KSE Institute, Всесвітньої продовольчої програми ООН (WFP) та Продовольчої сільськогосподарської організації ООН (FAO) показало, що 10 областей України, де тривають активні бойові дії, страждають від великих руйнувань інфраструктури, переміщення населення та зниження економічної активності. Безробіття у цих регіонах перевищує середній рівень країни у п’ять разів. Головним джерелом доходів для багатьох сімей стали пенсії, соціальні виплати та гуманітарна допомога, оскільки багато чоловіків працездатного віку відсутні у сім’ях через війну. Більше половини доходів домогосподарств у цих регіонах йде на їжу, а багато з них змушені економити на освіті та медичній допомозі або мають борги. При цьому доступ до продуктів харчування став проблемою, а близько 40% родин знаходяться у стані продовольчої небезпеки. Війна призвела до падіння ВВП, зростання цін на продукти харчування та збільшення рівня бідності. Для багатьох жінок працездатного віку головним бар’єром до працевлаштування є обов’язки по догляду за родиною. Програми гуманітарної підтримки та економічного відновлення можуть допомогти перейти від реагування на кризу до створення умов для стійкого розвитку в цих регіонах.
-
Надлишок пропозиції тисне на світові ціни на вугілля
За останні чотири роки ціни на енергетичне вугілля впали до мінімуму через різке збільшення видобутку в Китаї, що призвело до надлишку на світовому ринку. Це може призвести до подальшого зниження цін за цей вид палива. Високі ціни на вугілля у 2022-2023 роках стимулювали збільшення видобутку, особливо в Китаї, Індії та Індонезії. Прогнозується, що цьогоріч ціни на вугілля ще знизяться через надмірну пропозицію, але можуть частково відновитися у другій половині року. Більшість вугілля видобувається та споживається всередині країн, лише невелика частина йде на міжнародний ринок. Глобальний попит на вугілля зростав, але деякі інвестори відмовляються від його використання у зв’язку зі зростанням екологічних питань. Найбільшіми експортерами вугілля залишаються Індонезія, Австралія, ПАР і Колумбія, які постраждали від спаду цін через зменшення попиту в Європі.