Щомісячний рівень інфляції в Аргентині впав нижче 2% – уперше за п’ять років. Це – значне досягнення для президента Хав’єра Мілєя, котрий веде боротьбу з хронічним зростанням цін у країні. Про це повідомляє Financial Times.
У травні споживчі ціни зросли на 1,5% порівняно з квітнем, повідомило в четвер національне статистичне агентство. У квітні зростання становило 2,8%, тоді як угрудні 2023 року – 25,5%, коли Мілєй лише заступив на посаду. Водночас річна інфляція залишається однією з найвищих у світі – 43,5%.
Цей результат посилює позиції Мілєя напередодні проміжних виборів у жовтні. Його ключове гасло – стабільність цін для виборців, які роками потерпали від фінансової нестабільності. Зниження інфляції стало несподіваною перемогою президента після того, як він скасував жорстке валютне регулювання – один з основних елементів його антикризової політики.
У квітні, в межах домовленості з МВФ на $20 млрд, Мілєй відмовився від фіксованого валютного курсу, що різко зміцнив песо в реальному вимірі. Це допомагало стримувати зростання цін, але водночас не дозволяло центробанку накопичувати валютні резерви. З 14 квітня песо перейшло у вільне плавання – і це викликало побоювання нового стрибка інфляції.
Щоб залучити більше валюти на ринок, влада тимчасово надала податкові пільги сільськогосподарським експортерам. Це підтримало курс песо, хоча аналітики попереджають: під час виборчої кампанії він може знову послабитися.
Масштабна економія бюджету та дерегуляція, ініційовані Мілєєм, швидко стабілізували економіку Аргентини. За прогнозами МВФ, у 2025 році вона зросте на 5,5% після торішньої рецесії.
Однак економісти попереджають: минулими місяцями зростання зупинилось – продуктивність і обсяги інвестицій залишаються низькими. Інвестори також стурбовані політикою влади щодо валютних резервів.
Президент зволікає з поповненням резервів центробанку, необхідних для обслуговування зовнішнього боргу. МВФ навіть переніс термін досягнення цільового приросту резервів на $4,5 млрд з 13 червня на липень.
Мілєй відмовляється викуповувати долари шляхом емісії песо, як це робили попередні уряди, аби не збільшувати грошову масу та не провокувати інфляцію.
Водночас влада продовжує використовувати резерви для втручання на ф’ючерсному ринку песо, попри умови угоди з МВФ, які дозволяють такі дії лише в особливих випадках.
У понеділок уряд оголосив про низку заходів для поповнення резервів: зокрема, про репо-угоду з міжнародними банками на $2 млрд і плани викупу доларів коштом бюджетного профіциту.
Минулого місяця також вдалося залучити $1 млрд під час розміщення облігацій серед міжнародних інвесторів.
Раніше ЗМІ писали, що інвестори більш не ставлять на те, що Аргентина неминуче наближається до дефолту, адже президент країни Хав’єр Мілей завойовує ринки облігацій своїми планами переформатування другої за величиною економіки Південної Америки.
Президент Аргентини ліквідував податкову службу
Позначка: Економіка
-
Ефект бензопили Мілея: інфляція в Аргентині впала нижче 2%
-
Інфляція в Україні досягла нового максимуму
За підсумками травня зростання споживчих цін в Україні прискорилось. Що подорожчало найбільше, в чому причини та які є прогнози щодо інфляції на майбутнє? За рік подорожчали всі продукти За інформацією Держстату, річна інфляція сягнула 15,9% порівняно з 15,1% у минулому місяці. Рівень інфляції зріс до максимуму з квітня 2023 р., коли він становив 17,9%.
За рік середні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої в Україні порівняно з травнем минулого року зросли на 22,1%. Подорожчали всі продукти. Найбільше подорожчали яйця – на 86%. Овочі подорожчали на 35,4%, соняшникова олія – 35,4%, фрукти – на 33,5%, вершкове масло – на 28,5%.
Хліб подорожчав на 22,3%, молоко – на 20,9%, безалкогольні напої – на 19,7%, сир і кисломолочний сир – на 18%,
Ціни на хлібопродукти зросли на 18,8%, на м’ясо та м’ясопродукти – на 18,2%, рибу та продукти з риби – на 13,3%, макаронні вироби – на 13%, цукор – на 12,4%. -
Україна різко наростила експорт молочки
Україна у травні 2025 року суттєво наростила експорт молочних продуктів – порівняно з квітнем обсяги зросли на чверть, тоді як виручка – на третину. Про це повідомляє Асоціація виробників молока (АВМ).
Загалом за п’ять місяців 2025 року експортували понад 57 тисяч тонн молочки на майже 180 мільйонів доларів – це майже вдвічі більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Аналітик Асоціації виробників молока Георгій Кухалейшвілі зазначає, що головним драйвером є високі світові ціни на біржову молочку – зокрема, європейське масло коштує рекордні 7200-7400 євро за тонну, – майже рекордні показники за минулі сім років.
Цей ціновий бум спільно з відкритим доступом до європейського ринку дозволяє українським виробникам займати міцні позиції на зовнішніх ринках. Вершкове масло, згущене молоко, сири та морозиво – головні продукти експорту:- Масло вершкове 40%;
- Молоко та вершки, згущені 26%;
- Морозиво 16%;
- Сири 12%.
У травні 2025 року Україна наростила натуральні обсяги експорту маслянки до 500 т (+5%), масла вершкового до 2,89 тис. т (+61%), сирів до 1,29 тис. т (+2%), морозива до 2,24 тис. т (+18%), молочної сироватки до 1,70 тис. т (+19%), молока та вершків, згущених до 5,04 тис. т (+31%) відносно квітня. Зменшилися лише обсяги поставок молока та вершків, не згущених до 1,19 тис. т (-2%) відносно квітня поточного року. Порівняно з травнем 2024 року зменшилися лише натуральні обсяги експорту молока та вершків, не згущених (-45%) та молочної сироватки (-26%). Найбільше виросли поставки на зовнішні ринки масла вершкового (+464%), а також збільшився експорт молока та вершків, згущених (+58%), маслянки (+51%), сирів (+22%) та морозива (+25%) відносно минулорічного періоду. Однак подальша доля експорту невизначена. Поточні преференції, що дозволяють вивозити молочку без мит і квот, діють лише до початку червня. Після цього ЄС планує повернути торговельні обмеження, щоб захистити своїх фермерів. Українська сторона веде переговори про продовження пільг або альтернативні формати співпраці, щоб зберегти позитивні тренди.
Імпорт молочних продуктів в Україну також трохи зріс порівняно з минулим роком, головно через сирні товари. Це викликає певну напругу в галузі, адже українські виробники постають перед жорсткою конкуренцією. Загалом молочна галузь України демонструє потужне зростання експорту завдяки вигідним цінам і широкому доступу до ринків ЄС. Водночас виклики з торгівельною політикою та конкуренцією на внутрішньому ринку вимагають активних дій від влади та бізнесу. -
Росіяни стали гірше платити за кредитами
Росіяни дедалі гірше платять за кредитами, які набрали під час буму 2023 року та першої половини 2024 року. Іпотечні, споживчі та автомобільні кредити тепер “визрівають”. Про це свідчать дані Центробанку Росії, повідомляє видання The Moscow Times в Telegram.
“Обсяг і частка проблемних кредитів зростають, за I квартал вони збільшилися майже на 200 млрд. руб., або приблизно на 2 млрд. руб. на день”, – ідеться в повідомленні.
Погіршення якості портфеля відображається у вартості ризику: відношення витрат на резерви до розміру портфеля.
Банкам довелося створювати більше резервів. Таким чином за три місяці вартість ризику у роздробі підскочила з 2,1% до 3,6%, зазначає ЦБ.
Це “істотно вище за середньоісторичне значення”, яке становить приблизно 2%, зазначає регулятор.
Як ми вже писали, росіяни масово скаржаться на інфляцію. Зростання цін непокоїть росіян все більше – 67% опитаних вказали це головною проблемою.
Банки масово відмовляють росіянам у кредитах -
У Швеції пройде “таємна зустріч”, де обговорять майбутнє України – ЗМІ
“Таємна зустріч” Більдерберзької групи запланована на 12 червня в столиці Швеції Стокгольмі в п’ятизірковому Grand Hotel без трансляцій дебатів та пресконференцій. Вона триватиме до 15 червня. Тут планується, зокрема, обговорити майбутнє України. Про це повідомляє польське радіо RMF24.
Теми обговорень передбачатимуть євроатлантичні відносини, майбутнє України, економіку США, Європу, Близький Схід, а також інновації у сфері оборони, штучний інтелект та питання міграції.
Участь у зустрічі мають взяти візьмуть генеральний секретар НАТО Марк Рютте, прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон, міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, президент Фінляндії Александр Стубб, міністр фінансів Норвегії та колишній генсек НАТО Єнс Столтенберг та речниця Бундестагу Юлія Клекнер. Більдерберзька група (Більдерберзький клуб) – щорічна приватна конференція, в якій беруть участь від 120 до 150 осіб європейської та північноамериканської політичної еліти, експерти з промисловості, фінансів, наукових кіл та засобів масової інформації.
Конференція проводиться з 1954 року. Усі учасники допускаються виключно за запрошеннями, мають право використовувати отриману на зустрічі інформацію, але не розкривати, кому вона належить.
Захід проводиться в дорогих готелях по всьому світу – найчастіше в Європі, а кожні чотири роки – в Канаді або США.
Як ми вже повідомляли, в Канаді з 15 по 17 червня відбудеться саміт G7 на найвищому рівні – зокрема, планується візит президента США Дональда Трампа.
На саміт також запрошено й президента України Володимира Зеленського. -
Бессент зробив заяву щодо економіки України
Міністр фінансів США вважає, що українська економіка може випередити російську через 20 років за умови ефективного управління, партнерства зі США та глобальних інвестицій. Він наголосив, що стабільна українська економіка є важливим аспектом національної безпеки. Також зазначив, що країни, які допомагали російській військовій машині, не матимуть права брати участь у відновленні України. Міністр вважає, що це може стати стримуючим фактором для Росії.
-
СБ прогнозує рекордно повільне зростання економіки
Світовий банк погіршив прогноз зростання світової економіки на 2025 рік до 2,3%, що на 0,4% менше, ніж очікувалося раніше. Причиною цього стали посилення напруженості у торгівлі та невизначеність економічної політики. Банк знизив прогнози для більшості економік, включаючи США та країни Європи. Хоча глобальної рецесії не передбачається, очікується, що зростання економіки у 2027 році буде найнижчим за останні десятиліття. Світова торгівля теж сповільниться, а інфляція зросте до 2,9%. Економіки, що розвиваються, стикаються з уповільненням зростання, що може ускладнити боротьбу з бідністю та різницею у рівні доходів порівняно з розвиненими країнами. У 2025 році очікується зниження ВВП у США, країнах єврозони та Японії.
-
СБ прогнозує різке сповільнення глобальної економіки
За даними провідних економістів Світового банку, глобальна економіка може сповільнитися через міжнародні розбіжності й тарифні війни, які почалися після змін у торговельній політиці США під президентством Дональда Трампа. Прогнозується, що цього року темпи зростання світового ВВП можуть скоротитися на 0,5%, що є найнижчим показником за останні 17 років. Економісти підкреслюють, що найбільше постраждають від цього найбідніші країни, а ринки, що розвиваються, можуть перетворитися на зону, вільну від розвитку. Щоб уникнути погіршення ситуації, економісти закликають до відновлення нормальних торговельних відносин, фіскальної дисципліни та створення нових робочих місць. Вони вважають, що лише за умови рішучих дій урядів світу можна відновити темпи скорочення бідності та підвищити рівень життя для майбутніх поколінь.
-
Рівень інфляції сягнув нового піку – Держстат
У травні в Україні спостерігалося зростання споживчих цін, яке прискорилося до 1,3% порівняно з 0,7% у квітні. Річна інфляція також збільшилася і склала 15,9% у порівнянні з 15,1% минулого місяця. Це найвищий показник інфляції з квітня 2023 року. У травні ціни на продукти харчування зросли на 2,8%, з найбільшим зростанням у цін на фрукти – на 17,6%. Також підвищилися ціни на м’ясо, рибу, хліб, овочі, макаронні вироби та цукор. У той же час, ціни на яйця, масло, молоко та рис знизилися. Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби також зросли. Одяг і взуття подешевшали, а ціни на транспорт трохи знизилися. За рік ціни на продукти харчування зросли на 22,1%, з найбільшим зростанням у цінах на яйця, овочі, соняшникову олію та фрукти.
-
У Росії дефіцит держбюджету зріс четвертий місяць поспіль
У січні-травні поточного року федеральний бюджет Російської Федерації мав дефіцит у розмірі 3,393 трлн рублів, що становить 1,5% ВВП. Доходи бюджету зросли на 3,1% до 14,732 трлн рублів, а видатки збільшилися на 20,7% до 18,125 трлн рублів. Це вже четвертий місяць поспіль, коли дефіцит збільшується. Нафтогазові доходи РФ скоротилися на 14,4% до 4,240 трлн рублів через зниження ціни на нафту. Мінфін Росії прогнозує втрати в нафтогазових доходах у розмірі 447 млрд рублів у 2025 році, які планують компенсувати з Фонду національного добробуту. Зазначено також, що розмір Фонду скоротився до 11,7 трлн рублів, що є мінімумом з 2019 року.