Україна успішно відкрила 17 нових ринків для експорту аграрної продукції з початку 2025 року, що перевищило річний план. За словами голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів Сергія Ткачука, українські товари тепер постачаються до 381 торговельного напрямку. Нові можливості експорту включають постачання харчових яєць до Албанії, сировини для кормів до Євразійського економічного союзу, та композитних продуктів до Грузії. Крім того, українські виробники отримали доступ до ринків Китаю, Канади, Туреччини, Чилі та інших країн. Також зазначено, що процеси відкриття ринків стали швидшими, завдяки чому Україна може розширювати свої можливості експорту.
Позначка: Експорт
-
Росія збільшила експорт ЗПГ, попри санкції – ЗМІ
Завод з виробництва зрідженого природного газу в Арктиці, який належить Росії, збільшує виробництво та починає експортувати свою продукцію. За даними інформаційної агенції Bloomberg, експортний завод Арктик СПГ-2 вже відправив десяту партію газу з кінця червня. До цього поставки здійснювалися в Китай або на східні сховища Росії. Однак, через торговельні суперечки між США та Китаєм, американські санкції можуть вплинути на експорт російського газу. Щоб уникнути цього, Китай вирішив приймати російський газ тільки через один порт з обмеженою міжнародною присутністю. Проект Арктик СПГ-2 минулого року мав проблеми з продажем газу через недостатній попит та ускладнення з льодом.
-
Китайський експорт до РФ впав до мінімуму з лютого
Експорт китайських товарів до Росії в вересні виявився найнижчим за останні сім місяців, це свідчать дані митниці Китаю. Обсяг постачань скоротився на 21% у порівнянні з попереднім роком, до 63,11 млрд юанів. За перші дев’ять місяців 2025 року експорт з Китаю до Росії зменшився на 10,6%, але постачання з Росії до Китаю відновилися і показали зростання на 3,8% у вересні. Загалом, обсяг двосторонньої торгівлі між Росією та Китаєм за перше півріччя зріс на 8,6% і становив 1,17 трлн юанів.
-
КНР ввела жорсткий контроль за експортом рідкісноземів
Китай оголосив про введення жорстких заходів контролю за експортом рідкісноземів та пов’язаних з ними технологій, посилюючи свій вплив на критично важливі мінерали напередодні переговорів між президентом США Дональдом Трампом і лідером Китаю Сі Цзіньпіном. Про це повідомляє Financial Times.
Іноземні компанії повинні будуть отримати дозвіл Пекіна на експорт магнітів, які містять навіть незначні кількості рідкісноземів китайського походження або були вироблені з використанням китайських методів видобутку, переробки чи технологій виготовлення магнітів.
Обмеження, оголошені Міністерством торгівлі Китаю, вперше створюють китайську версію американського правила про прямі іноземні продукти, яке Вашингтон застосовував для блокування експорту до Китаю з третіх країн продуктів, пов’язаних з напівпровідниками.
Ці правила дають Китаю більше важелів впливу на глобальний ланцюг постачання рідкісноземів.
Як відомо, Пекін вперше запровадив обмеження на експорт рідкісноземів у квітні у відповідь на мита, введені адміністрацією Трампа. Цей крок змусив Вашингтон сісти за стіл переговорів, оскільки дефіцит китайських рідкісноземів почав впливати на виробництво в ланцюгах постачання автомобільної промисловості США.
З того часу дефіцит мінералів у США став предметом кількох раундів торговельних переговорів між двома країнами. Нові заходи контролю з боку Китаю з’явилися напередодні зустрічі Сі Цзіньпіна з Трампом у Сеулі, Південна Корея, цього місяця.
Як пише Financial Times, Китай контролює близько 70 % видобутку рідкісноземів,90 % їх розділення та переробки,93 % виробництва магнітів.
Міністерство торгівлі Китаю заявило, що нові заходи спрямовані на “захист національної безпеки та інтересів країни” і мають запобігти “неправомірному використанню рідкісноземних матеріалів у військовій та інших чутливих галузях”.Відомство додало, що деякі закордонні компанії завдали шкоди безпеці Китаю, передаючи рідкісноземні матеріали та технології китайського походження іншим сторонам для військового використання.
Як повідомляється, нова система ліцензування поширюватиметься на рідкісноземні магніти іноземного виробництва та певні напівпровідникові матеріали, які за вартістю містять щонайменше 0,1 % важких рідкісноземних елементів китайського походження.
Міністерство повідомило, що правила набудуть чинності з 1 грудня, а більшість експортних ліцензій для військових користувачів буде відхилено. Експорт до виробників напівпровідників та пов’язаного обладнання розглядатиметься в кожному окремому випадку.
Зросла ціна акцій великих державних груп Китаю, що займаються рідкісноземами:акції China Northern Rare Earth у Шанхаї зросли більш ніж на 7 %,RisingNonferrousMetalsShare- більш ніж на 4 %.
Розширення контролю Китаю над рідкісноземами змусило Вашингтон запровадити значну державну підтримку для американських видобувачів рідкісноземів і виробників магнітів, намагаючись послабити домінування Пекіна. Група розвинених економік G7 також вивчає можливість створення ланцюга постачання, незалежного від Китаю. -
Імпорт в Україні вдвічі перевершив експорт
В Україні у січні-вересні 2025 року імпортували товарів на $60,1 млрд, а експортували – на $29,5 млрд. Про це повідомила Державна митна служба.
Зазначається, що оподаткований імпорт становив $45,9 млрд – 76% загальних обсягів імпортованих товарів.
Найбільше імпортували товарів до України з Китаю ($13,3 млрд), Польща ($5,7 млрд), Німеччини ($4,8 млрд).
Експортували з України найбільше до Польщі – на $3,7 млрд, Туреччини – на $2,1 млрд, Німеччини – на $1,8 млрд.
У загальних обсягах ввезених за дев’ять місяців цього року товарів 69% становили такі категорії товарів:- машини, устаткування та транспорт – $23,8 млрд. При митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 148,3 млрд грн, що складає 29% надходжень митних платежів;
- продукція хімічної промисловості – $9,4 млрд. При митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 72,9 млрд грн, що складає 14% надходжень митних платежів;
- паливно-енергетичні – $7,6 млрд. При митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 146,6 млрд грн, що складає 29% надходжень митних платежів.
До ТОП-3 найбільш експортованих з України товарів увійшли: продовольчі товари ($16,2 млрд), метали та вироби з них ($3,4 млрд), машини, устаткування та транспорт – $2,8 млрд.
При митному оформленні експорту товарів, на які встановлене вивізне мито, за цей період до бюджету сплачено 641,9 млн грн. -
Білорусь вчетверо збільшила експорт бензину до РФ
Експорт бензину з Білорусі до РФ залізницею зріс у вересні вчетверо порівняно з попереднім місяцем. Причиною став дефіцит палива у РФ через українські атаки на її енергетичну інфраструктуру. Про це повідомляє Reuters.
Зазначається, що декілька російських областей запровадити нормування та тимчасово заморозили ціни на паливо останніми тижнями через дефіцит популярних видів бензину, який стався внаслідок ударів дронів. Крім того, Москва обмежила експорт бензину та дизельного пального. Також Росія збільшила імпорт палива з Білорусі минулого року, аби покрити дефіцит.
Як пише видання, постачання бензину залізницею з нафтопереробних заводів Білорусі на внутрішній ринок РФ в минулому місяці зросло до 40 тисяч метричних тонн, або 14 500 барелів на добу. Постачання дизельного пального у вересні склали 33 тисячі тонн.
Водночас транзит бензину з Білорусі для подальшого експорту через російські порти минулого місяця зріс приблизно на 1% до 140 000 тонн.
Білорусь використовує російські порти для перевантаження своїх нафтопродуктів з березня 2021 року відповідно до угоди про співпрацю, підписаної між Москвою і Мінськом.
Дані джерел та розрахунки Reuters свідчать про те, що такі перевантаження в січні-вересні скоротилися майже на 40% в річному вимірі до 1,17 млн тонн внаслідок зниження обсягів переробки нафти.
Зазначається, що два нафтопереробні заводи Білорусі – Нафтанський і Мозирський – мають річну потужність 12 млн тонн кожен, або близько 240 000 барелів на добу. Але зазвичай вони виробляють близько 9 млн тонн на рік, або приблизно 180 000 барелів на добу. -
Китай припинив постачати РФ високоточні верстати
Останнім часом імпорт високоточного обладнання до Росії з Китаю став складним через обмеження, які наложила Китайська Народна Республіка. Цю інформацію розкрив власник компанії “Татпромстан” Ільдар Нурієв під час форуму з металообробки та адитивних технологій. Він зазначив, що тепер для отримання високотехнологічного обладнання з Китаю потрібна спеціальна експортна ліцензія, а також навіть вивезення вже куплених верстатів може супроводжуватися проблемами.
Підприємство Нурієва спеціалізується на локалізації верстатних комплексів на основі китайських технологій, і він вважає нові обмеження з боку Китаю як намір не розвивати співпрацю з російськими компаніями. Крім того, обмеження на експорт високоточного обладнання збіглися зі значним скороченням товарообігу між Китаєм і Росією. За даними китайської митної служби, у серпні 2025 року експорт з Китаю до Росії зменшився на 16,4% у порівнянні з попереднім роком. У цілому за вісім місяців 2025 року товарообіг між країнами скоротився майже на 9%. Китай також зменшив закупівлі російської сировини, зокрема нафти, нафтопродуктів, скрапленого природного газу, деревини та вугілля.
-
В Українській бронетехніці зробили заяву щодо експорту зброї
Заступник генерального директора ТОВ Українська бронетехніка Максим Поливʼяний вважає, що експорт української зброї потрібно відновити без створення штучних механізмів контролю за ним. Він наголосив, що експорт зброї завжди контролювався державою через Державну службу експортного контролю, яка є ефективним органом управління. Поливʼяний вважає, що додаткові штучні механізми контролю можуть призвести до загрози відкату від європейської політики, збільшити корупційні ризики та підвищити вартість продукції, що негативно вплине на конкурентоспроможність українських підприємств на зовнішніх ринках.
-
Нафтогазові доходи Росії впали на 20% з початку року
За даними російського міністерства фінансів, надходження від продажу нафти й газу до федерального бюджету Росії зменшились на 20,6% за перші дев’ять місяців 2025 року. У вересні цього року доходи від енергоносіїв склали 582,5 млрд рублів, що на 24,5% менше, ніж у вересні попереднього року. За дев’ять місяців усього надійшло 6,61 трлн рублів, що на 20,6% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Планувалося зібрати 10,94 трлн рублів нафтогазових доходів, але цей показник не був досягнутий. У 2024 році до бюджету надійшло 11,13 трлн рублів від продажу нафти та газу.