Позначка: Експорт

  • Apple перекриє “сірі” поставки iPhone з Індії в Росію

    Apple перекриє “сірі” поставки iPhone з Індії в Росію

    Корпорація Apple посилює контроль за постачанням смартфонів з Індії, щоб уникнути їхнього реекспорту в Росію та інші країни, де Apple не працює офіційно. Це пов’язано з тим, що в Росії компанія припинила продаж техніки після вторгнення в Україну. Apple офіційно попереджує рітейлерів про високі штрафи, якщо телефони активують з іноземними SIM-картами протягом 90 днів після купівлі. Нові моделі iPhone продовжують надходити в Росію через нелегальний імпорт. Аналітики оцінюють, що неофіційні поставки становлять 3-5% від загального обсягу, а більшість пристроїв йдуть до Росії. Крім того, в Росії Apple була оштрафована за “пропаганду ЛГБТ”.

  • Україна нині не експортує електроенергію за кордон

    Україна нині не експортує електроенергію за кордон

    Електроенергія, вироблена українськими АЕС, ГЕС, ТЕС та ТЕЦ, використовується виключно для забезпечення потреб внутрішнього споживання. Експорт електроенергії за межі України сьогодні не здійснюється, повідомляє Міністерство енергетики.
    Внаслідок масованих ракетно-дронових атак ворога в Україні пошкоджені всі великі теплові та гідроелектростанції. Тому їхні можливості виробляти електроенергію значно знизились.
    “Тому всі доступні потужності вітчизняних електростанцій тепер працюють винятково для покриття внутрішнього споживання – відповідно, експорт електроенергії за межі України не здійснюється”, – мовиться в повідомленні.
    Відомство нагадало, що українська енергосистема є частиною європейської енергомережі. Коли ж енергосистеми з’єднані між собою, як наприклад українська, молдовська, румунська, угорська, словацька і польська, то між ними існують технічні перетоки, додали в міністерстві.
    “Дехто, помилково чи цілеспрямовано, плутає ці технічні перетоки з комерційним експортом, не розуміючи, як працює об’єднана енергосистема. Це природне явище, обумовлене законами фізики.
    Як правило, ці перетоки незначні. Але завжди погодинний баланс близький до нуля: скільки йде за кордон – стільки одразу ж повертається в Україну”, – пояснили в Міненерго.

  • Росія втрачає статус експортера зброї через війну – ЦПД

    Росія втрачає статус експортера зброї через війну – ЦПД

    За останні роки російська експортна зброя зазнала значного зниження через втручання в Україні. Раніше Росія отримувала близько 14 мільярдів доларів щорічно з продажу зброї, але тепер ця сума скоротилася вдвічі. У 2024 році обсяг експорту зброї Росії склав лише 1 мільярд доларів, що на 92% менше, ніж у 2021 році. Це призвело до зниження частки Росії на світовому ринку зброї з 21% до 7,8%. Таке падіння впливу Росії свідчить про загальне ослаблення її позицій як експортера зброї та негативно впливає на економіку країни.

  • Україна займає російську нішу в експорті продовольства та кормів до ЄС

    Україна займає російську нішу в експорті продовольства та кормів до ЄС

    Україна стала одним з основних постачальників продовольства та кормів до Європейського Союзу і частково замістила експорт з Росії. Рада ЄС підкреслила потенціал України стати ще важливішим партнером у питаннях диверсифікації білків. Рада Євросоюзу висловила необхідність спростити регулювання продовольчої галузі ЄС та продовжувати співпрацю з Україною для забезпечення продовольчої безпеки. Нова торговельна угода між Україною та ЄС, що набула чинності 29 жовтня, передбачає лібералізацію торгівлі та враховує чутливість певних секторів ЄС.

  • Більшість НПЗ Індії відмовились від нафти з Росії – ЗМІ

    Більшість НПЗ Індії відмовились від нафти з Росії – ЗМІ

    Більшість індійських нафтопереробних заводів вирішили припинити закупівлю нафти з Росії через санкції проти російських компаній і розпочали переговори щодо закупівлі нафти з США. П’ять компаній Індії відмовилися від російської нафти на грудень. Ця зміна відбулася після того, як західні країни почали санкціонувати російські нафтові гіганти. Індія обіцяла купувати більше нафти зі США під час перемов. Тільки дві індійські компанії планують закупити російську нафту в грудні. Також відбулися зустрічі топ-менеджерів індійських НПЗ з представниками компаній з Саудівської Аравії та ОАЕ для обговорення можливості закупівлі нафти.

  • КНР обмежить експорт рідкісноземів оборонним компаніям США – ЗМІ

    КНР обмежить експорт рідкісноземів оборонним компаніям США – ЗМІ

    Уряд Китаю розробляє новий механізм для експорту рідкісноземельних металів до США, щоб уникнути їхнього використання в американській оборонній промисловості. За цим планом Китай хоче спростити постачання цих металів для цивільних цілей своїм компаніям у Сполучених Штатах. Регуляційна схема схожа на систему перевірки кінцевого користувача, яка діє у США з 2007 року. Це дозволить китайським компаніям отримувати дозвіл на покупку рідкісних металів шляхом загального дозволу, що спрощує процес. Однак іноді компанії можуть втратити цей дозвіл, що викликає невдоволення у Пекіні. Таким чином, Китай намагається відповідати вимогам США щодо експорту рідкісних ресурсів, але плани можуть змінитися у майбутньому.

  • Китай дозволив експорт товарів подвійного призначення для оборонки США

    Китай дозволив експорт товарів подвійного призначення для оборонки США

    Уряд Китаю прийняв рішення тимчасово скасувати обмеження на постачання товарів подвійного призначення 31 американським компаніям у галузі оборони та аерокосміки. Це рішення було ухвалене в рамках китайсько-американських торговельних переговорів у Куала-Лумпурі. Китай зазначив, що компанії, які мають намір експортувати товари цим американським фірмам, повинні подати заявку на отримання дозволу від Мінторгівлі. Після перевірки документів та відповідності вимогам, експортерам буде надано відповідний дозвіл.

  • Експорт нафти РФ впав до мінімуму з 2022 року – ЗМІ

    Експорт нафти РФ впав до мінімуму з 2022 року – ЗМІ

    У жовтні постачання російських нафтопродуктів морем досягло найнижчого рівня з початку 2022 року через атаки українських дронів на нафтопереробні заводи та посилення міжнародних санкцій. Обсяг експорту зменшився, зокрема, експорт мазуту впав на 10% і постачання сирої нафти скоротилися на 3%. Це викликано атаками на термінал в Усть-Лузі та слабкими потоками з балтійських портів. Експорт дизеля залишається стабільним завдяки ринкам збуту в Туреччині та Африці, але експорт нафти та мазуту стикається з ризиками через довгі рейси до Азії. Нові санкції США проти російських нафтових компаній також ускладнюють ситуацію для експортерів. Росія може до кінця року перетворитися з експортера на імпортера пального через падіння обсягів експорту.

  • В ЄС працюють над збільшенням експорту агропродукції з України

    В ЄС працюють над збільшенням експорту агропродукції з України

    В ЄС шукають можливостей збільшити експорт агропродукції з України. Зокрема сьогодні набере чинності рішення про скасування частини тарифів та збільшення квот на експорт аграрної продукції з України до ЄС. Частину тарифів скасують Після закінчення дії Автономних торговельних заходів (АТМ), або так званого “торговельного безвізу” для України 5 червня 2025 р., Рада ЄС схвалила оновлену торговельну угоду з Україною, яка набуде чинності сьогодні.
    Віцепрем’єрміністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка зазначив, що Україна та ЄС схвалили рішення про скасування частини тарифів та збільшення квот на експорт аграрної продукції до ЄС. Рішення Комітету асоціації набере чинності через 29 жовтня.
    За його словами, українські експортери матимуть можливість скористатися новим торговельним режимом вже цього року.
    Окремо він підкреслив, що порівняно з реальними обсягами торгівлі – 21 з 34 квот має обсяг більший, ніж максимум за час дії преференцій, ще в 3 квотах обсяг більший за експорт 2024 р.
    Рішення є двостороннім і діє безстроково, наголосив він. Наступний перегляд у бік збільшення доступу на ринок ЄС відбудеться у 2028 р.
    Качка особливо підкреслив, що Україна добре знає, як організувати торгівлю між Україною та ЄС. “Угода, якої ми досягли цього літа перекалібрує торгівлю. У нас є хороші й деякі сумні уроки, але водночас ми дуже добре знаємо, як організувати торгівлю між Україною та ЄС. “,– наголосив Качка. Водночас нова угода крім скасування або зниження мит на низку сільськогосподарських продуктів та повної лібералізації торгівлі (скасування всіх мит) для деяких нечутливих продуктів, зокрема молочних продуктів, передбачає значне збільшення тарифних квот на чутливі товари (наприклад, квоти на мед, цукор, яйця та м’ясо птиці зросли в рази порівняно з попередніми).
    Також вона передбачає захист ринку ЄС. Зокрема зберігаються захисні механізми (так звані “запобіжники”), які дозволяють ЄС тимчасово обмежити імпорт певної продукції у разі виникнення серйозних збоїв на внутрішньому ринку, особливо для сусідніх країн. В ЄС обговорили можливість збільшення експорту з України Міністри сільського господарства ЄС на засіданні Ради ЄС у Люксембурзі обговорили можливість збільшення українського експорту.
    Міністр продовольства, сільського господарства та водної промисловості Данії Якоб Єнсен сказав, щовід імені данського головування в Раді ЄС спробує зосередитися на тому, як допомогти українцям збільшити свою торгівлю з ЄС, і таким чином підтримати українську економіку. “Торгівля сільськогосподарською продукцією є життєво важливим джерелом доходу для української економіки, а також з огляду на постійні жорстокі атаки Росії”, – підкреслив він. Своєю чергою єврокомісар з питань сільського господарства і продовольства Крістоф Хансен сказав, що Єврокомісія вважає доцільним збільшувати обіг сільськогосподарської продукції між Україною та ЄС.
    Він також наголосив на важливості забезпечення збільшення торгівлі в обох напрямках: не лише імпорт України до ЄС, але й експорт ЄС до України. “При цьому робити це в обох напрямках для забезпечення вигоди як українським, так і європейським виробникам.Дуже важливо знайти баланс між наданням більшого доступу та економічних переваг українським виробникам, а також підтримкою солідарності з нашою фермерською спільнотою”, – сказав він. Єврокомісар навів як приклад м’ясний та інші сектори, які “отримують величезну вигоду” від експорту до України.
    Він зазначив, що ця солідарність супроводжується модернізацією торговельної угоди між Україною та ЄС, що включає збільшення багатьох тарифних квот.
    Також він підкреслив, як важливо, щоб європейці показали, що вони єдині поруч з Україною в її боротьбі за свободу, в її боротьбі за незалежність від Росії.
    Також на засіданні обговорили нову “зелену архітектуру”, а саме: яку мотивацію можуть дати фермерам правила ЄС щодо збереження клімату для виконання умов переходу до більш екологічного виробництва. Узгодження зі стандартами ЄС Варто зазначити також, що нова угода чітко прив’язує розширений доступ до ринку до поступового приведення українського сільського господарства у відповідність до виробничих стандартів ЄС (добробут тварин, пестициди, ветеринарні препарати). “Під час засідання Ради ЄС у Люксембурзі, сторони обговорили важливість наближення України до сільськогосподарських стандартів ЄС, включаючи у виробництві засобів захисту рослин”, – заявив Хансен. Єврокомісар відзначив непохитну підтримку України з боку міністрів та висловив сподівання, що оновлена торговельна угода з Україною надасть більше передбачуваності сільськогосподарському сектору, визнавши, що в період дії автономних торговельних заходів для України ця сфера зазнала певних “турбулентностей”.
    Нова угода, наголосив єврокомісар, “пропонує більш стабільне рішення на майбутнє”.
    Єврокомісар наголосив, що Україна зобов’язалася досягти відповідності нашим виробничим стандартам до 2028 р. Це дуже важливо.
    З українського боку було підкреслено те, що Україна працюватиме над приведенням нашої продукції у повну відповідність до стандартів ЄС.
    Качка сказав, що більшість стандартів, згаданих у новій угоді, є частиною порядку денного політики України на кілька наступних років та навіть десятиліть. Він висловив переконання, що не буде жодних проблем із дотриманням більшості цих стандартів.
    За словами урядовця, Україна є “одним із найкращих і найнадійніших торговельних партнерів ЄС”, що забезпечує продовольчу безпеку ЄС, а її агроекспорт часто слугує корисним інструментом для забезпечення економічної прибутковості сільгоспвиробників в ЄС, особливо у сфері тваринництва. “Ось чому ми продовжуватимемо працювати над інтеграцією нашої сільськогосподарської та продовольчої системи з системою ЄС, і я сподіваюся, що разом ми будемо глобальними гравцями у сфері продовольчої безпеки”, – підсумував Качка. Об’єднання ринків ЄС та України створює взаємовигідні умови Поступове відкриття європейського ринку для українських товарів є важливим кроком у контексті майбутнього приєднання України до спільного ринку. Про це каже голова комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа.
    Вона наголосила, що об’єднання ринків ЄС та України створює взаємовигідні умови. Наприклад, європейські виробники наразі продають Україні більше товарів, ніж Україна експортує до ЄС, що й зумовлює торговельний дефіцит у 10,4 млрд дол. за дев’ять місяців цього року.
    Загалом за підсумками січня – вересня 2025 р. загальний торговельний дефіцит України становив 29,6 млрд дол.
    Серед шляхів розв’язання цієї проблеми Підласа назвала підтримку експорту, розвиток внутрішнього виробництва, а також антикорупційну та судову реформи і бюджетну підтримку аграріїв і промисловості. Так, на наступний рік з держбюджету заплановано спрямувати близько 1 млрд дол. на підтримку аграрного сектору та бізнесу.
    Вікторія Хаджирадєва

  • Україна відкрила 17 ринків для агроекспорту з початку року

    Україна відкрила 17 ринків для агроекспорту з початку року

    Україна успішно відкрила 17 нових ринків для експорту аграрної продукції з початку 2025 року, що перевищило річний план. За словами голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів Сергія Ткачука, українські товари тепер постачаються до 381 торговельного напрямку. Нові можливості експорту включають постачання харчових яєць до Албанії, сировини для кормів до Євразійського економічного союзу, та композитних продуктів до Грузії. Крім того, українські виробники отримали доступ до ринків Китаю, Канади, Туреччини, Чилі та інших країн. Також зазначено, що процеси відкриття ринків стали швидшими, завдяки чому Україна може розширювати свої можливості експорту.