Європейська комісія оголосила про досягнення принципової угоди щодо перегляду угоди між ЄС та Україною щодо вільної торгівлі. Нова угода передбачає введення нових правил торгівлі, які замінять попередні торгові заходи. Експерти вважають, що нова угода гірша для України, ніж попередня, але краща, ніж вона могла б бути. Для деяких сільськогосподарських товарів буде збільшено квоти, але вони залишаться нижчими, ніж раніше. Угода також передбачає захисні механізми для ринків ЄС та розширення торговельних можливостей для обох сторін. Україна погодилася на збільшення квот на імпорт деяких продуктів з ЄС. Нова угода має три ключові принципи: рівні умови гри, надійне захисне положення та розширення торговельних потоків. Єврокомісія наголошує, що угода забезпечує правильний баланс між підтримкою України та захистом інтересів ЄС. Нова угода дозволяє ЄС захищати свій ринок у разі необхідності. Українські експерти вказують на можливість дефіциту меду в ЄС, якщо країна не буде купувати його в України через квоти в угоді.
Позначка: Експорт
-
ЄС та Україна узгодили умови імпорту агропродуктів
Європейська Комісія 30 червня завершила переговори з Україною щодо перегляду поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між ЄС та Україною. Про це інформує DW.
Зауважується, що сторони досягли принципової домовленості про перегляд положень щодо лібералізації торгівлі в межах Угоди про асоціацію.
“Цей крок знаменує собою новий етап у створенні довгострокових, передбачуваних і взаємних рамок у контексті процесу вступу України до ЄС”, – заявив єврокомісар з питань торгівлі та економічної безпеки Марош Шефчович.
Нова домовленість “повністю враховує чутливість певних сільськогосподарських секторів, на яку акцентували держави-члени ЄС та фермери”.
Він також додав, що угода є “збалансованою, справедливою і реалістичною, вона являє собою найкращий можливий результат у складних геополітичних умовах”.
Попри те, що технічні деталі поки не повідомляються, відомо, що у порівнянні із діючими від 6 червня “довоєнними” квотами, умови для українських виробників покращені.
Зокрема Брюссель і Київ домовилися про повну лібералізацію торгівлі щодо низки продуктів, серед яких сухе жирне молоко, кисломолочні продукти, гриби, виноградний сік тощо, зазначив еврокомісар з питань сільського господарства та продовольства Крістоф Хансен.
Для більшості агротоварів нинішні обсяги квот зростуть до найвищого рівня торгівлі. Мова зокрема про вершкове масло, сухе знежирене молоко, солод, глютен, овес та ячмінну крупу.
Тоді як на “чутливі товари”, такі як яйця, цукор та пшениця, квоти будуть збільшені, втім, будуть нижчими за історичні обсяги торгівлі. Щодо цих категорій товарів і надалі діятимуть захисні механізми ЄС, аби імпорт не спричинив “серйозних труднощів” на рівні усього блоку або окремих держав. Для менш чутливих товарів квоти збільшать “помірно”.
Своєю чергою, Україна збільшить квоти на свинину, м’ясо птиці, цукор, а також зменшить або скасує ввізні мита на інші товари. Це сприятиме збільшенню експортних можливостей для країн ЄС.
Крім того, угода передбачає поступове наближення України до 2028 року до виробничих стандартів ЄС, зокрема у сферах добробуту тварин та використання пестицидів, аби забезпечити усім учасникам угоди “рівні правила гри”.
Угоду переглянуть у найближчі роки з урахуванням наближення України до ЄС. -
Грузія, Вірменія і Казахстан ускладнили експорт до РФ
Компанії в Росії постали перед зростанням строків доставки товарів із Казахстану, Киргизстану, Грузії та Вірменії через посилення митного контролю. Обмеження стосуються переважно електроніки, автозапчастин та продукції подвійного призначення. Про це інформують росЗМІ.
Російський бізнес вже зазнає збитків і шукає альтернативні логістичні маршрути.
Зокрема за словами комерційного директора компанії “Импая Рус” Олексія Разумовського, контроль було посилено в Казахстані, Киргизстані, Грузії та Вірменії. Єдиною країною, де постачання не затримуються, наразі є Білорусь.
Особливо помітне зростання термінів фіксується через Казахстан.
“Якщо раніше вантажі з Казахстану прибували за 10-30 днів, то зараз ідуть півтора місяця”, – зазначив засновник Anderida Financial Group Олексій Тараповський.
Власник компанії “Альянс Тракс” Олексій Іванов пояснив, що найбільших затримок зазнає електроніка, але також є випадки з автокомпонентами та іншими товарами. Комерційна директорка Novasmart Ольга Шоалл додала, що під особливим контролем перебуває продукція подвійного призначення.
Посилення контролю пов’язують із санкційним тиском Заходу, зростанням транзиту в середньому на 30% у 2024 році та боротьбою з “сірими” схемами імпорту, повідомила Шоалл.
В умовах затримок бізнес розглядає альтернативні шляхи постачання, зокрема через Узбекистан, Туркменістан або Монголію, зазначає доцентка кафедри міжнародного бізнесу РЕУ ім. Г. В. Плеханова Анастасія Прикладова.
Втім, такі перебої можуть спричинити тимчасовий дефіцит окремих категорій товарів, особливо електроніки та запчастин, що позначиться на цінах. Передбачається, що ціни для споживача можуть зрости орієнтовно на 10%.
Співвласник компанії ПЕК Вадим Філатов додав, що перевізники втрачають до 20 тисяч рублів на день через простої на митниці. За його словами, вартість логістики зросла вже на 25% у річному вимірі.
Раніше ми повідомляли, що Росія обходить санкції Заходу та масово постачає авіаційні запчастини через треті країни – мова про щонайменше мільярд євро після початку повномасштабної війни.
“Два стільця” Грузії у війні Росії проти України -
Українські морпорти обробили 40 млн тонн вантажів з початку року
У першому півріччі 2025 року морські порти України обробили близько 40 мільйонів тонн вантажів. Про це заступник міністра розвитку громад і територій Андрій Кашуба розповів в інтерв’ю Укрінформу.
З усього обробленого вантажу зокрема 20,3 млн т – це зернові, 9,3 млн т – руди та 2,1 млн т – чорні метали.
Кашуба визнав, що обсяги вантажообігу скорочуються. Водночас він наголосив, що відкриті порти працюють стабільно попри постійні обстріли та складну безпекову ситуацію.
“Так, дійсно, зараз спостерігається певне падіння обсягів, але ті порти, які відкриті, працюють стабільно, незважаючи на постійні обстріли та складну ситуацію з безпекою”, – зазначив посадовець.
Основною причиною зменшення обсягів експорту стало скорочення врожаю та посівних площ через бойові дії та тимчасову окупацію.
“Аграрні вантажі становлять левову частку результатів переробки в портах. За даними Української зернової асоціації, вже у 2024 році врожай зернових та олійних культур в Україні становив на 9,5% менше, ніж у 2023 році, – 75 млн тонн. Дані Держмитслужби за І квартал 2025 року вже засвідчили загальне скорочення експорту товарів майже на 7%”, – пояснив Кашуба.
І додав, що нині з 18 морських портів, котрі діяли до повномасштабного вторгнення, функціонують лише десять. Це переважно порти Великої Одеси й Дунайського регіону: Південний, Одеса, Чорноморськ, Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайськ.
“Морські порти Миколаїв, Ольвія та Білгород-Дністровський з безпекових міркувань, на жаль, не можуть здійснювати повноцінну діяльність (суднозахід до цих портів сьогодні заборонений). Ці порти можуть працювати з суходолу. Закритим також залишається морський порт Херсон”, – розповів Кашуба. -
Китайські автовиробники експортують нові авто як вживані – Reuters
У Китаї виник скандал із експортом “вживаних” автомобілів, які насправді є абсолютно новими. Автовиробники реєструють нові машини як вживані, щоб відправити їх на експорт до Росії, країн Центральної Азії й Близького Сходу. Це допомагає підвищити продажі та позбутися надлишку автомобілів, які не можуть продати на внутрішньому ринку. Авто одразу позначають як вживані після виходу з конвеєра, отримують реєстраційні документи і експортують. Така практика підтримується місцевими урядами для збільшення економічних показників. Багато машин, які Китай експортував у 2024 році, насправді є новими. Це спричиняє критику через невідомість справжнього обсягу продажів. Така тактика дозволяє збільшити обсяг транзакцій і позитивно впливає на регіональний ВВП, але викликає обурення через можливі репутаційні і економічні ризики.
-
Росія стрімко скорочує експорт електроенергії до Китаю через дефіцит
Російська компанія Інтер РАО повідомила про зменшення експорту електроенергії на 4% на середину червня 2025 року через падіння постачань до Китаю. Головний виконавчий директор компанії Сергій Дрегваль заявив, що основні поставки залишаються в Казахстан та Монголію. Експорт до Китаю зменшився на 44% через обмеження на експорт електроенергії через зростання енергоспоживання на Далекому Сході. У 2024 році компанія скоротила експорт на 17,6%. Казахстан є найбільшим ринком збуту для російської електроенергії. Також зазначалося, що Китай постачає Росії спецхімію та інше обладнання.
-
Сербія зупинила експорт зброї до Ізраїлю
Президент Сербії оголосив про зупинку експорту зброї до Ізраїлю, що сталося після акції солідарності з Палестиною в Белграді. Він зазначив, що це рішення спрямоване на забезпечення безпеки працівників оборонної промисловості та держави в цілому. Президент також висловив намір посилити партнерство зі США, але висловив обурення щодо дій американців у Ірані. Експорт зброї також викликав суперечки з Росією через поставки боєприпасів в Україну. Також було зазначено, що Сербія збільшила обсяги експорту зброї до Ізраїлю, отримуючи від них сучасні засоби стеження. Нещодавно в Сербії стався вибух на оборонному заводі, внаслідок чого є постраждалі.
-
Іран стрімко розпродує запаси нафти, готуючись до можливих ударів
Іран почав терміново експортувати нафту через загрозу нових ударів від Ізраїлю та можливого втручання США у регіоні. Тегеран поспішає продати нафту, розвантажуючи свої резервуари. Після минулих ударів на Іран, обсяг експорту зросла на 44%. Іран намагається максимально швидко вивезти свою нафту, щоб розподілити ризики та забезпечити безпеку постачань. Ціни на нафту також підскочили через атаки Ізраїлю на Іран. Трамп відкладає реалізацію ударів на Іран, сподіваючись на домовленості з іранською владою.
-
Експорт рідкісноземельних металів з Китаю впав на 61%
У травні цього року експорт рідкісноземельної продукції, зокрема магнітів, з Китаю суттєво скоротився. Особливо помітне зменшення було в напрямку США через торговельну напругу між країнами. Китай ввів обмеження на експорт у квітні у відповідь на митні тарифи від Вашингтона. Хоча президент США Трамп заявив про вирішення проблеми після перемовин у Лондоні, дані показують зворотний рух. У травні експорт рідкісноземельних товарів з Китаю досяг найнижчого рівня з 2015 року, знизившись удвічі порівняно з квітнем і на 61% у порівнянні з попереднім роком. Експорт до США суттєво скоротився, тоді як Німеччина та В’єтнам стали ключовими напрямками китайського експорту. Китай також скасував мита для найбідніших країн.
-
Доходи Росії від експорту нафти за травень значно скоротилися – МЕА
У травні 2025 року доходи Росії від експорту нафти та нафтопродуктів скоротилися на 0,48 мільярда доларів порівняно з квітнем і становили 12,6 мільярда доларів. Міжнародне енергетичне агентство повідомило, що експорт нафти та нафтопродуктів з РФ зменшився на 0,23 мільйона барелів на добу до 7,3 мільйона барелів на добу, що нижче на 0,38 мільйона барелів на добу порівняно з травнем 2024 року. Обсяг відвантаження російської нафти залишився на рівні попереднього місяця – 4,7 мільйона барелів на добу, але на 0,02 мільйона барелів на добу менше, ніж у травні 2024 року. Експорт нафтопродуктів також скоротився – до 2,6 мільйона барелів на добу. Крім того, США відмовилися підтримати пропозицію щодо зниження граничної ціни на російську нафту на саміті Великої сімки. Також в новинах згадується про те, що “тіньовий” танкер Росії зіткнувся з іншим судном біля ОАЕ, як повідомляють ЗМІ.