Київ розраховує на підписання угод з партнерами щодо забезпечення країни енергоресурсами на опалювальний сезон. Про такі плани у суботу, 5 липня, повідомив президент Володимир Зеленський у вечірньому зверненні.
“Була сьогодні доповідь міністра закордонних справ Андрія Сибіги по його комунікації з нашими європейськими партнерами. У нас є перелік абсолютно чітких цілей у підготовці до наступного опалювального сезону. Є речі, про які я говорив на найвищому політичному рівні з лідерами Європи”, – розповів глава держави.
Зараз на рівні МЗС, Міністерства енергетики та Нафтогазу такі домовленості з партнерами готуються до втілення, додав президент.
“Україна розраховує, що вже наступного тижня, під час Конференції у Римі, її урядовці зможуть підписати відповідні угоди з європейськими країнами, аби забезпечувати країну енергоресурсами”, – зазначив Зеленський.
Раніше в Укренерго оцінили можливість відключень влітку. Наразі на ринку електроенергії спостерігається профіцит обсягом 300-2000 МВт потужностей на годину. З 1 липня 2025 року в Україні діє європейський стандарт напруги 230/400 В.
Позначка: Енергоресурси
-
Опалювальний сезон: Зеленський заявив про домовленості із партнерами
-
Словаччина вкотре заблокувала санкції проти Росії
Словаччина відмовилася від підтримки 18-го пакету санкцій проти Росії через ініціативу RePowerEU, яка передбачає припинення імпорту російського газу до Європейського Союзу з 2028 року. Уряд Словаччини вважає, що це може негативно вплинути на економіку країни. Міністерство закордонних справ країни висловлює готовність до діалогу з Єврокомісією, але залишається на своїй позиції щодо блокування санкційного пакету. Переговори поки не призвели до усунення застережень уряду Словаччини щодо ініціативи RePowerEU. Угорщина також не підтримала ці санкції, які обмежують імпорт російських енергоносіїв.
-
ЄС готує план згортання ядерного імпорту з РФ
Європейська Комісія планує внести нові заходи для повної відмови від російського викопного палива і поступового виходу з залежності від російської ядерної продукції. Ці заходи передбачають інвестиції у розмірі €241 млрд та повне позбавленняся від російського ядерного палива до 2030-х років. Деякі країни ЄС, зокрема Угорщина та Словаччина, є противниками цих змін. Єврокомісія розглядає можливість заміни російського палива іншими джерелами, такими як Казахстан, Канада та Нігер, але проблемами залишаються безпека постачань та конверсія урану. Наразі російська компанія Росатом контролює значну частку світового ринку збагачення урану, що ускладнює ситуацію з відмовою від російського ядерного палива.
-
Графіт з України увійшов до нових стратегічних проєктів ЄС
Європейський Союз оголосив про запуск 13 нових проєктів з видобутку й обробки сировини за межами блоку. Їх мета – зміцнити постачання металів і мінералів, необхідних для конкурентоспроможності ЄС у сфері енергетичного переходу, оборони та аерокосмічної галузі. Про це повідомив Reuters напередодні, 4 червня.
Це рішення стало реакцією на обмеження, котрі Китай запровадив у квітні на експорт рідкісноземельних магнітів. До отримання нових ліцензій компаніям доведеться звертатися до китайських посадовців, щоб уникнути зупинки виробництва.
“Ми повинні зменшити нашу залежність від усіх країн, особливо від низки країн, таких як Китай… Заборони на експорт посилюють нашу волю до диверсифікації”, – пояснив єврокомісар з питань промисловості Стефан Седжорн.
Китай контролює понад 90% світових потужностей із переробки магнітів, які використовують у транспорті, авіації, побутовій техніці та обороні. Крім того, Китай є головним постачальником ключових матеріалів для виробництва відновлюваної енергетики – зокрема рідкісноземельних елементів, акумуляторів та сонячних панелей. Брюссель прагне змінити цю ситуацію.
Нові проєкти реалізуються в межах Акту про критично важливі сировинні матеріали, ухваленого у 2023 році. Він передбачає, що до 2030 року ЄС має забезпечити 10% потреб у таких матеріалах шляхом видобутку, 40% – обробки, та 25% – переробки.
З 13 нових ініціатив:- 10 стосуються матеріалів для акумуляторів електромобілів та систем зберігання енергії, зокрема літію, кобальту, марганцю та графіту;
- 2 – видобутку рідкісноземельних елементів у Малаві та Південній Африці;
- 1 проєкт у Великій Британії з видобутку вольфраму, важливого для оборонної промисловості.
Проєкти також розміщені у Канаді, Гренландії, Казахстані, Мадагаскарі, Норвегії, Сербії, Україні, Замбії, Бразилії та на французькій території Нова Каледонія.
В Україні та Гренландії проєкти стосуються графіту.
Вольфрамовий проєкт у Великій Британії має стратегічне значення для оборонного сектору.
Євроінвестиції та стратегічна програма
Єврокомісія оцінює загальну потребу в інвестиціях у ці проєкти на рівні 5,5 млрд євро. Ініціативу підтримають фінансово з боку Єврокомісії, держав-членів та міжнародних фінансових установ.
Ці 13 ініціатив доповнюють 47 проєктів, схвалених у березні в межах ЄС. Загальна кількість стратегічних проєктів у сфері критично важливої сировини тепер становить 60.