Європейський союз вирішив виділити ще 30 мільйонів євро на допомогу демократичним силам у Білорусі. Цю новину оголосила єврокомісарка Марта Кос під час конференції в Брюсселі. Загалом підтримка ЄС демократичних сил у Білорусі після виборів складає вже 200 мільйонів євро. Гроші будуть спрямовані на допомогу правозахисникам, журналістам та громадянському суспільству для роботи над демократичними змінами. Європейський парламент також підкреслив важливість підтримки демократичних сил у Білорусі для їхнього переходу до демократії та стабільності у регіоні. Лідерка опозиції Світлана Тихановська висловила подяку ЄС та Європарламенту за підтримку та розуміння проблеми у Білорусі.
Позначка: Фінансова допомога
-
Тема допомоги Україні розколює уряд Італії – ЗМІ
Напруження в коаліційному уряді Джорджі Мелоні посилюється через питання продовження підтримки України в 2026 році. Про це повідомляє інформагентство Вloomberg.
Партія Ліга у четвер, 4 грудня, публічно заявила, що мільярди заморожених російських активів у ЄС слід повернути Москві. Проти цього виступив міністр закордонних справ Антоніо Таяні.
“Лінію визначає прем’єр-міністр, і я її повністю підтримую”, – заявив він.
Дискусії загострилися напередодні ухвалення рішення, чи надсилатиме Італія черговий пакет допомоги Києву у 2026 році. Голосування в уряді, яке мали провести 4 грудня, перенесли, як і передбачали напарадодні ЗМІ.
Мелоні, яка уникає акценту на конфліктах у коаліції, пояснила затримку “логістичними причинами” та заявила, що указ все ж буде ухвалено.
Розбіжності поглиблюються і через те, що країни ЄС і досі не можуть визначитися, як саме використовувати заморожені активи РФ. Значна їх частина перебуває у Бельгії, яка виступає проти використання цих коштів через “надмірні юридичні та фінансові ризики” та нібито прямі погрози Росії.
Попри офіційні заяви Рима про незмінність позиції щодо України, внутрішня політика, виборчі цикли та геополітичний тиск роблять позиції Італії дедалі неоднозначнішими.
Додатковою ознакою цієї тенденції стали слова Таяні про те, що участь Італії у програмі НАТО з постачання американської зброї Україні є “завчасними” діями через переговори щодо миру. Утім, в жовтні уряд Італії давав сигнал про готовність долучитися до цього механізму.
Союзник Мелоні з партії Брати Італії міністр оборони Гвідо Крозетто під час виступу на телеканалі Rai, намагався зняти напругу та назвав позицію Ліги стабільною.
“Вони завжди підтримували допомогу Україні. Думаю, так буде і тепер”, – припустив урядовець.
Як відомо, 1 грудня італійський уряд оприлюднив указ щодо нового пакету військової допомоги для України. -
Швеція заради України зупинить допомогу п’яти країнам
Швеція поступово припинить допомогу розвитку п’яти країнам, щоб перенаправити кошти на підтримку України. Про це повідомляє Reuters.
Шведський уряд збільшить для України підтримку на більш як мільярд доларів вже в 2026 році.
Міністр міжнародного співробітництва та зовнішньої торгівлі Швеції Бенджамін Дуса уточнив, що планується поступово згорнути допомогу Зімбабве, Танзанії, Мозамбіку, Ліберії та Болівії.
“Україна є найважливішим пріоритетом Швеції у зовнішній політиці та політиці допомоги, тому уряд збирається збільшити підтримку України щонайменше до 10 млрд шведських крон (понад 1 млрд євро) у 2026 році”, – наголосив шведський урядовець.
Як ми вже писали раніше, Швеція надає Україні пакет зимової підтримки на 1,1 мільярда шведських крон, що дорівнює 100,3 мільйонів євро.
У Швеції закликали надати Україні “репараційну позику” -
У війни не європейське обличчя: невже Бельгія проти репарацій Україні
Слово – не горобець Ідея озброювати Україну за рахунок російських заморожених активів витає у повітрі вже давно. З цього приводу Європейська комісія запропонувала механізм, згідно з яким з активів РФ, заморожених у Європі, може бути виданий reparations loan – кредит для України. Сума такого кредиту оцінюється у приблизно у 130 млрд євро, залежно від остаточної оцінки потреб країни на 2026-2027 роки.
За планом, активи не будуть конфісковані у класичному сенсі: власність за РФ формально зберігається, але ці активи “зв’язані”. Й випуск кредиту передбачає, що Україна віддає гроші тільки якщо РФ потім заплатить повноцінні репарації.
За заявами президента Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн та інших європейських представників, якщо РФ не погодиться на виплату репарацій, активи залишатимуться заблокованими, але в цьому випадку Україна зможе використати кошти кредиту.
Звичайно, така схема є нестандартною з правової точки зору, й існують застереження, чи не буде її визнано незаконною як примусову конфіскацію. Дипломатичні представники заявляють, що це має бути виправдано як компенсація за шкоду, а не як звичайне відбирання коштів.
На сьогодні ця пропозиція ще не схвалена остаточно, проти цього є серйозні політичні й юридичні заперечення. Певні сумніви щодо легальності такого кроку: чи не буде це фактично конфіскацією, що заборонено міжнародним правом, якщо не буде вироку чи рішення, котре визнає заборгованість РФ перед Україною?
Найбільш принципову позицію займає Бельгія (саме там зберігається основна частина активів у депозитарії Euroclear). Ця країна стурбована можливими фінансовими ризиками: наприклад, у разі, якщо санкції з РФ знімуть, або якщо буде судовий виклик, хто у такому випадку нестиме відповідальність?
Тож робота над механізмом не згорнута, але й остаточного рішення немає.
Між тим днями сталася надзвичайна подія, пов’язана саме з процесом виділення Україні reparations loan. “Колись ця війна припиниться. Але Росія ніколи не програє цю війну. Навіть не бажано, щоб країна з ядерною зброєю програла війну і стала повністю нестабільною. Це навіть не в наших інтересах. Тож це ілюзія, що колись ми повернемо заморожені активи, бо Росія програє війну і буде змушена їх віддати”, – сказав прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер, відповідаючи на запитання головного редактора видання La Libre Доріана де Меюса. Водночас де Вевер вимагає від урядів європейських країн фінансових гарантій його державі, що перевищуватимуть суму кредиту. Також він хоче, аби термін дії цих гарантій перевищував дію санкцій ЄС проти Москви. У Євросоюзі називають такі вимоги “порожньою перевіркою”: чотири дипломати блоку сказали Politico, що не можуть погодитися на ці умови, адже це поставить фінансову життєздатність їхніх держав у залежність від рішення суду. Потенційно ті повинні будуть виплатити мільярди євро через кілька років після закінчення війни в Україні.
При цьому де Вевер вважає, що після завершення війни держава-агресор має самостійно відмовитися від усіх своїх активів або їхньої частини, повідомляє ТСН. Дивна раптова наївність для прем’ра багатої та сильної європейської країни, чи не так?
Й, безумовно, його скандальна заява щодо “не поразки” РФ дозволяє розрізнити, розмежувати наявні технічні проблеми й необхідну для прийняття цього складного рішення політичну волю. Перше відлуння й перспективи Звичайно, на ці слова аж бігом відгукнулися деякі “друзі війни” у самій Росії та за її межами. Але цитувати російські інформаційні сміттєзвалища або “політиків” цієї країни-терориста сенсу немає. Тож варто звернути увагу на реакцію деяких псевдонейтральних країн, найперше КНР.
Так, у Пекіні не вважають, що використання заморожених активів РФ для України сприятиме просуванню мирних переговорів. На цьому наголосив офіційний представник МЗС Китаю Лінь Цзянь, пише УНН 3 грудня. “Усі сторони повинні створити позитивну атмосферу та сприятливі умови для просування мирних переговорів та політичного вирішення кризи в Україні, а не навпаки”, – наголосив нещодавно Цзянь, відповідаючи на питання про ініціативу ЄС щодо надання кредиту Україні за рахунок заморожених російських активів. Тож слова прем’єра Бельгії – це дуже важлива заява. Й вона, вірогідно, взагалі є ключем до розуміння нового світоустрою, наголошує політтехнолог Михайло Шейтельман. “Те, що заявив прем’єр-міністр Бельгії – це ключ до розуміння чи, навпаки, нерозуміння нового устрою світу”, – вважає він. Але, на думку Шейтельмана, це аж ніяк не було спробою “відмазатися там і не брати участь” у допомозі Україні. “Адже він сам каже: “Ми Україні готові допомагати, хочемо допомогти і готові давати гроші”. Але ось ці заарештовані активи не готові. Тобто, він не ворог Україні, безумовно. Мало того, він друг Україні, прем’єр-міністр Бельгії друг України, тому мені у десять разів образливіше. Коли кажуть вороги подібні речі, то я все це розумію. Але коли кажуть друзі, мені дуже прикро. Тому що далі він насправді виступив із великою промовою. Ця мова про майбутній світоустрій говорить більше, чим будь-який статут ООН, чим будь-який виступ там Трампа чи когось ще – про те, в якому світі нам з вами належить жити чи не належить. Якщо він матиме рацію, це буде огидний світ”, – наголошує Шейтельман. То чи може щось змінитися у цій історії найближчим часом, попри всі скандальні заяви?
За словами представників Єврокомісії, робота над механізмом виділення репараційного кредиту Україні триває, й він лишається на порядку денному як ймовірне рішення для фінансування нашої країни у 2026-2027 роках.
Однак у цьому питанні існує певний розкол: з одного боку ті, хто вважає, що заморожені активи РФ це логічний і моральний ресурс, аби підтримати Україну, не навантажуючи платників податків (це глава дипломатії ЄС Кая Каллас, канцлер ФРН Фрідріх Мерц, ЄК). З іншого боку є ті, хто наголошує на ризиках (юридичних, фінансових, репутаційних) і не готовий, аби одна країна (Бельгія) взяла відповідальність за всі наслідки (це де Вевер, бельгійські міністри). Є також наголос на тому, що навіть ті, хто підтримує цю ідею, вимагають обережності й не просто політичних, а юридично зобов’язуючих гарантій (Мерц, ЄК).
Та якщо як мінімум 65% населення і 15 країн ЄС підтримають ініціативу, то існує шанс, що рішення про надання Україні reparations loan все-таки буде ухвалено, пише Reuters.
Проте у випадку, якщо правові або політичні бар’єри не буде подолано (зокрема, небажання країн-депозитаріїв ризикувати), цей механізм може бути заморожений або змінений на щось інше, менш ризиковане.
Зокрема, як пише Politico, найбільш імовірною альтернативою буде випуск додаткових боргових зобов’язань ЄС для покриття дефіциту бюджету України. Втім, цю ідею не підтримує більшість європейських урядів, бо вона передбачає використання коштів платників податків.
Ірина Носальська -
В Україні відреагували на заклик Орбана до ЄС зупинити допомогу Києву
Угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан висловив вимогу припинити грошову допомогу для України з боку ЄС, що було передбачувано. Віцепрем’єр-міністр Тарас Качка заявив, що позиція Угорщини не змінилася, але тривають дискусії. Європейська комісія надала свої опції стосовно репараційного кредиту, що може вирішити ситуацію. Останнім часом Орбан активізував зусилля проти фіндопомоги Україні, порівнюючи її з “алкоголіком” і допомогу ЄС із “ящиком горілки”.
-
Німеччина екстрено надасть Україні 170 млн євро
Німеччина вирішила надати 170 мільйонів євро додаткової допомоги Україні для покращення інфраструктури та забезпечення зимових постачань. Канцлер Фрідріх Мерц заявив, що загальна сума підтримки України в 2026 році становитиме 11,5 мільярда євро. Він також наголосив, що Німеччина не припинить свою підтримку та відмовиться від російських активів, щоб допомогти українському народу. Канцлер закликав Путіна розуміти, що він не має шансів перемогти війну проти Європи. Також відзначено, що ставлення німців до США змінилося після повернення Дональда Трампа до влади.
-
ЄС готує “план Б” на випадок невдачі з репараційним кредитом – ЗМІ
Країни Європи розробляють “план Б” у разі невдачі у домовленостях щодо використання заморожених російських активів для надання Україні репараційного кредиту на початку 2026 року. Європейські лідери планували використати ці активи для надання Україні кредиту на 140 млрд євро, але це спричинило застереження у Бельгії, де зберігається більшість цих активів. Тому розглядаються інші варіанти, включаючи “перехідний” кредит, який фінансуватиметься коштом ЄС. Також розглядаються інші можливості фінансування для України, оскільки країни-члени ЄС не хочуть надавати грошові гранти зі своїх національних бюджетів. Деякі країни, як Угорщина, вже проти нових заходів щодо фінансування України. Бельгійський депозитарій Euroclear, який володіє замороженими активами Росії, вже погрожував позивами проти ЄС у разі конфіскації цих коштів.
-
Україна отримала 100 млн євро кредиту від Банку розвитку Ради Європи
Україна отримала другий транш у розмірі EUR100 млн від Банку розвитку Ради Європи для підтримки внутрішньо переміщених осіб. Ці кошти допоможуть забезпечити соціальні виплати для ВПО, такі як житло, харчування, медична допомога та освіта. Загалом, Україна вже залучила EUR200 млн з цього проєкту. Кредитний портфель БРРЄ в Україні налічує п’ять проєктів на суму EUR550 млн, з яких майже EUR430 млн вже було залучено. Ці кошти спрямовані на соціальні проєкти в сферах охорони здоров’я, житлової підтримки громадян та підтримку постраждалих від війни. Україна очікує отримати ще EUR155 млн до кінця року в рамках інших спільних проєктів з БРРЄ.
-
Гетманцев заявив про “непрості рішення” після зустрічі з МВФ
Міжнародний валютний фонд тимчасово не наполягає на запровадженні акцизу на солодкі напої для України, однак уряду все ж доведеться ухвалити низку складних рішень для отримання нової кредитної програми. Про це повідомив голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев за результатами зустрічі з представниками місії МВФ .
“Щойно провів ще одну зустріч з колегами з МВФ. Обговорили складні рішення, які вони розробили разом з Міністерством фінансів та КМ. Деякі пропозиції – як акциз на солодку воду – поки що вдалося зняти”, – зазначив нардеп.
Разом з тим, він анонсував “низку непростих рішень” для ухвалення нової кредитної програми для України.
“Дійсно рішення будуть непрості. І так, сьогодні ми дуже залежні від допомоги партнерів, яка вся завʼязана на програмі з МВФ”, – додав гетманцев. -
Уряд оголосив про старт прийому заявок на 6500 грн допомоги
Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко оголосила про старт прийому заявок на виплату 6500 грн для українців, які найбільше постраждали від війни або перебувають у складних життєвих обставинах. Про це йдеться в її дописі в Telegram
Очільниця уряду нагадала, що ця програма діє в рамках Зимової підтримки.
Вона додала, що виплату зможуть одержати:- діти під опікою чи піклуванням;
- діти з інвалідністю, а також діти-вихованці прийомних сімей і дитячих будинків сімейного типу (включно з дітьми з інвалідністю);
- люди з інвалідністю I групи серед внутрішньо переміщених осіб;
- діти з числа ВПО, які отримують виплату на проживання;
- діти із малозабезпечених сімей віком до 18 років;
- одинокі пенсіонери, які отримують надбавку на догляд.
Допомогу можна отримати двома способамии: онлайн через застосунок Дія або офлайн у відділенні Пенсійного фонду України. Нарахування здійснює ПФУ.
“Кошти надійдуть на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання (якщо він відкритий у банку), або на Дія.Картку.
Кошти можна витрати протягом 180 днів з моменту зарахування на одяг і взуття, лікарські засоби та вітаміни”, – зазначила Свириденко.
Як ми вже писали 5 листопада, уряд затвердив програму виплат – одноразову фінансову допомогу – розміром 6500 грн для найбільш вразливих категорій людей у рамках пакету Зимова підтримка.