Позначка: Фінансова допомога

  • Україна передала МВФ лист із запитом про нову програму співпраці

    Україна передала МВФ лист із запитом про нову програму співпраці

    Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко звернулася до представників Міжнародного валютного фонду з проханням про нову програму співпраці. Вона підкреслила важливість підтримки в умовах продовження військових дій на сході країни. Свириденко також заявила, що уряд працює над пошуком внутрішніх та міжнародних ресурсів для фінансування оборони та соціальних програм. Раніше президент Зеленський також обговорював з директоркою МВФ Крісталіною Георгієвою можливість нової фінансової допомоги для України.

  • В ООН цього року змогли профінансувати тільки 45% допомоги українцям

    В ООН цього року змогли профінансувати тільки 45% допомоги українцям

    У 2025 році УВКБ ООН звернулося за 550 млн доларів на допомогу українцям, але наразі лише 45% цієї суми було профінансовано. Гроші використовуються на безкоштовну правову допомогу, житло та інші послуги для захисту людей. З початку конфлікту УВКБ ООН зібрало понад 1,6 мільярда доларів для гуманітарної допомоги українцям. Понад 2,2 мільйона осіб отримали грошову допомогу, а також було відремонтовано понад 43 тисячі будинків. Проте фінансування програм зменшується, тому ООН закликає країни не скорочувати видатки на допомогу.

  • Європейські країни активізували допомогу Україні

    Європейські країни активізували допомогу Україні

    Останнім часом європейські країни обіцяють підсилити допомогу Україні. Про що саме йдеться, від яких країн чого чекати та як це вплине на хід війни між Україною та РФ? Чехія виділятиме кошти на відновлення На своєму засіданні в середу уряд Чехії постановив, що в рамках програми відновлення України на період з 2026 по 2030 рр. буде щорічно виділятися кошти. “Фінансування передбачається з щорічним виділенням 1 млрд чеських крон (понад 40 млн євро. – Ред.)”,- повідомив міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський. Програма діє з 2023 року, і Чехія має намір і надалі використовувати її для відновлення України. За словами Ліпавського, завдяки програмі Чехія також отримає підтримку від ЄС. У березні ЄС схвалив для Чехії два проєкти на загальну суму 4 млрд крон.
    Кошти будуть надані через Національний банк розвитку і також будуть спрямовані на гуманітарні та відновлювальні проєкти. За словами міністра, це “флагман доброго імені Чехії у світі”.
    З 2023 р. і до цього року на програму щорічно виділялося 500 млнкрон. Данія обіцяє більше зброї та санкцій Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен запевнила, що її країна буде продовжувати надавати Україні підтримку, зокрема у військовій та політичній сферах. Про це вона заявила під час спільної пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським у Копенгагені. “Ми готові продовжувати нашу підтримку України. А це означає більше зброї, більше боєприпасів і більше санкцій проти Росії. Український народ бореться щодня, і саме ви зараз захищаєте Європу від російської агресії”, – наголосила Фредеріксен. Вона додала, що очільнику Кремля не можна довіряти, адже Путін не демонструє готовності до переговорів та продовжує криваву війну проти України.
    Фредеріксен заявила, що не вірить, що Путін бажає миру, поки його не змусять. Ми не повинні бути наївними. Якщо Росія зможе захопити хоча б шматок території, вона на цьому не зупиниться. Путін хоче набагато більше. Саме тому ми маємо збільшувати тиск на Росію, – зауважила прем’єр.
    За її словами, надійні гарантії актуальні не лише для України. Переозброєння Європи також є необхідною відповіддю на виклики безпеки у регіоні. Україна та Британія готують рішення для посилення оборони У Києві відбулася зустріч міністра оборони України Дениса Шмигаля з його британським колегою Джоном Гілі. Сторони обговорили ключові потреби ЗСУ, питання довгострокової підтримки та гарантії безпеки для України.
    За словами Шмигаля, Велика Британія є “ключовим партнером і справжнім лідером коаліції союзників України”. Він наголосив на важливості забезпечення України боєприпасами, системами протиповітряної оборони та далекобійним озброєнням. Також окремо зупинилися на темі “Коаліції охочих”, яка має виробити дієві механізми безпеки.
    Шмигаль повідомив, країни скоординували наступні кроки в посиленні обороноздатності обох держав та готують важливі рішення в цьому напрямку.
    Зокрема відомо, що Британія може передати Україні ракети NIGHTFALL після завершення розробки. Про це заявив міністр оборони Британії Джон Гілі. “Понад три з половиною роки ми у Великій Британії були одними з перших, хто підтримав Україну і надав їй необхідну допомогу. Ми завжди намагатимемося реагувати на те, що, на думку України, їй найбільше потрібно.”, – сказав Гілі. Міністерство оборони Великої Британії планує впродовж 9−12 місяців підготувати щонайменше п’ять повністю готових прототипів для випробувань. Система ППО від нордичних та балтійських країн Україна напередодні зими отримає додаткову систему протиповітряної оборони від країн Балтії та Північної Європи. Про це президент України Володимир Зеленський заявив на пресконференції з прем’єром Данії Метте Фредеріксен. “Також говорили про посилення протиповітряної оборони України, адже це безпосередньо рятує життя. І разом з партнерами з нордичних країн та з Балтії ми маємо забезпечити додаткову систему і захист напередодні зими”, – розповів Зеленський. Він наголосив, що Україні необхідно мати достатньо спроможностей для того, щоб захиститися від російських атак.
    За словами Зеленського, Путін сподівається, що зима вбиватиме наших людей там, куди не дотягуються його війська. Ми не можемо цього допустити, тут ППО має дуже важливе значення.
    Крім того, Бельгія підготувала для України новий великий пакет військової допомоги на 100 млн євро та пообіцяла передати нові винищувачі F-16 якомога швидше.
    Своєю чергою уряд Норвегії виділить 1,3 млрд норвезьких крон (понад 118,2 млн дол.) на закупівлю обладнання, запчастин та озброєння для винищувачів F-16. Самі літаки Україна отримає до нового року. Швеція допускає продаж Україні винищувачів Gripen Швеція не виключає продаж Україні сучасних винищувачів Gripen. Однак це буде можливо лише після закінчення війни з Росією. Про це заявив міністр оборони Швеції Пол Йонсон. “Ми ведемо діалог з Україною, і оскільки вони, безумовно, висловили зацікавленість у системі Gripen… переважно GripenEcho, новій версії, яку також використовують Швеція та Бразилія, то майбутній продаж є можливим. У такому разі це буде радше довгострокова ініціатива або створення спільного потенціалу ВПС”,- сказав Йонсон. Він наголосив, що постачання літаків безпосередньо залежать від закінчення війни в Україні.
    Водночас, за словами шведського міністра, ця умова не діє щодо старіших літаків GripenС/D. За його словами, Швеціявідкрита для обговорення передачі цих літаків.
    Своєю чергою Зеленський повідомив, що Україна спільно зі Швецією готує новий масштабний проєкт у сфері бойової авіації, який може реалізовуватися протягом десятиліть.
    За його словами, Україна готує зі Швецією нові кроки у розвитку нашої української бойової авіації. Це може бути сильний проєкт на десятиліття. Як вплине допомога Європи на хід війни з РФ Заяви європейських країн про посилення допомоги Україні – це важливий сигнал і реальне підкріплення її обороноздатності, яке матиме значний вплив на хід війни. Ця підтримка є багатогранною і охоплює кілька ключових сфер: військову, фінансову та відновлювальну.
    Така комплексна підтримка має кілька ключових наслідків. По-перше, зміцнення обороноздатності. Постійне постачання зброї та боєприпасів дозволяє Україні підтримувати інтенсивність бойових дій. Системи ППО захищають тил, а можливе постачання винищувачів у майбутньому дасть змогу змінити баланс сил у повітрі.
    По-друге, мова йде і про довгострокову перспективу. Обіцянки, як-от фінансова допомога на відбудову або обговорення продажу винищувачів, свідчать про те, що європейські партнери розглядають підтримку України як довгострокове зобов’язання, а не тимчасову допомогу. Це надсилає чіткий сигнал Росії, що її агресія не буде толеруватися, і що Україна має надійних союзників.
    По-третє, новини про допомогу та солідарність зміцнюють моральний дух українського народу та армії. Це підтверджує, що Україна не самотня у боротьбі і має підтримку міжнародної спільноти.
    По-четверте, посилення військових спроможностей України є також сигналом для Росії, що будь-яке подальше просування буде коштувати їй надзвичайно дорого. Це сприяє стримуванню подальшої агресії та може змусити Кремль переглянути свою стратегію.
    Вікторія Хаджирадєва

  • Що стоїть за новою хвилею європейської допомоги Україні

    Що стоїть за новою хвилею європейської допомоги Україні

    Останнім часом європейські країни обіцяють підсилити допомогу Україні. Про що саме йдеться, від яких країн чого чекати та як це вплине на хід війни між Україною та РФ? Чехія виділятиме кошти на відновлення На своєму засіданні в середу уряд Чехії постановив, що в рамках програми відновлення України на період з 2026 по 2030 рр. буде щорічно виділятися кошти. “Фінансування передбачається з щорічним виділенням 1 млрд чеських крон (понад 40 млн євро. – Ред.)”,- повідомив міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський. Програма діє з 2023 року, і Чехія має намір і надалі використовувати її для відновлення України. За словами Ліпавського, завдяки програмі Чехія також отримає підтримку від ЄС. У березні ЄС схвалив для Чехії два проєкти на загальну суму 4 млрд крон.
    Кошти будуть надані через Національний банк розвитку і також будуть спрямовані на гуманітарні та відновлювальні проєкти. За словами міністра, це “флагман доброго імені Чехії у світі”.
    З 2023 р. і до цього року на програму щорічно виділялося 500 млнкрон. Данія обіцяє більше зброї та санкцій Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен запевнила, що її країна буде продовжувати надавати Україні підтримку, зокрема у військовій та політичній сферах. Про це вона заявила під час спільної пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським у Копенгагені. “Ми готові продовжувати нашу підтримку України. А це означає більше зброї, більше боєприпасів і більше санкцій проти Росії. Український народ бореться щодня, і саме ви зараз захищаєте Європу від російської агресії”, – наголосила Фредеріксен. Вона додала, що очільнику Кремля не можна довіряти, адже Путін не демонструє готовності до переговорів та продовжує криваву війну проти України.
    Фредеріксен заявила, що не вірить, що Путін бажає миру, поки його не змусять. Ми не повинні бути наївними. Якщо Росія зможе захопити хоча б шматок території, вона на цьому не зупиниться. Путін хоче набагато більше. Саме тому ми маємо збільшувати тиск на Росію, – зауважила прем’єр.
    За її словами, надійні гарантії актуальні не лише для України. Переозброєння Європи також є необхідною відповіддю на виклики безпеки у регіоні. Україна та Британія готують рішення для посилення оборони У Києві відбулася зустріч міністра оборони України Дениса Шмигаля з його британським колегою Джоном Гілі. Сторони обговорили ключові потреби ЗСУ, питання довгострокової підтримки та гарантії безпеки для України.
    За словами Шмигаля, Велика Британія є “ключовим партнером і справжнім лідером коаліції союзників України”. Він наголосив на важливості забезпечення України боєприпасами, системами протиповітряної оборони та далекобійним озброєнням. Також окремо зупинилися на темі “Коаліції охочих”, яка має виробити дієві механізми безпеки.
    Шмигаль повідомив, країни скоординували наступні кроки в посиленні обороноздатності обох держав та готують важливі рішення в цьому напрямку.
    Зокрема відомо, що Британія може передати Україні ракети NIGHTFALL після завершення розробки. Про це заявив міністр оборони Британії Джон Гілі. “Понад три з половиною роки ми у Великій Британії були одними з перших, хто підтримав Україну і надав їй необхідну допомогу. Ми завжди намагатимемося реагувати на те, що, на думку України, їй найбільше потрібно.”, – сказав Гілі. Міністерство оборони Великої Британії планує впродовж 9−12 місяців підготувати щонайменше п’ять повністю готових прототипів для випробувань. Система ППО від нордичних та балтійських країн Україна напередодні зими отримає додаткову систему протиповітряної оборони від країн Балтії та Північної Європи. Про це президент України Володимир Зеленський заявив на пресконференції з прем’єром Данії Метте Фредеріксен. “Також говорили про посилення протиповітряної оборони України, адже це безпосередньо рятує життя. І разом з партнерами з нордичних країн та з Балтії ми маємо забезпечити додаткову систему і захист напередодні зими”, – розповів Зеленський. Він наголосив, що Україні необхідно мати достатньо спроможностей для того, щоб захиститися від російських атак.
    За словами Зеленського, Путін сподівається, що зима вбиватиме наших людей там, куди не дотягуються його війська. Ми не можемо цього допустити, тут ППО має дуже важливе значення.
    Крім того, Бельгія підготувала для України новий великий пакет військової допомоги на 100 млн євро та пообіцяла передати нові винищувачі F-16 якомога швидше.
    Своєю чергою уряд Норвегії виділить 1,3 млрд норвезьких крон (понад 118,2 млн дол.) на закупівлю обладнання, запчастин та озброєння для винищувачів F-16. Самі літаки Україна отримає до нового року. Швеція допускає продаж Україні винищувачів Gripen Швеція не виключає продаж Україні сучасних винищувачів Gripen. Однак це буде можливо лише після закінчення війни з Росією. Про це заявив міністр оборони Швеції Пол Йонсон. “Ми ведемо діалог з Україною, і оскільки вони, безумовно, висловили зацікавленість у системі Gripen… переважно GripenEcho, новій версії, яку також використовують Швеція та Бразилія, то майбутній продаж є можливим. У такому разі це буде радше довгострокова ініціатива або створення спільного потенціалу ВПС”,- сказав Йонсон. Він наголосив, що постачання літаків безпосередньо залежать від закінчення війни в Україні.
    Водночас, за словами шведського міністра, ця умова не діє щодо старіших літаків GripenС/D. За його словами, Швеціявідкрита для обговорення передачі цих літаків.
    Своєю чергою Зеленський повідомив, що Україна спільно зі Швецією готує новий масштабний проєкт у сфері бойової авіації, який може реалізовуватися протягом десятиліть.
    За його словами, Україна готує зі Швецією нові кроки у розвитку нашої української бойової авіації. Це може бути сильний проєкт на десятиліття. Як вплине допомога Європи на хід війни з РФ Заяви європейських країн про посилення допомоги Україні – це важливий сигнал і реальне підкріплення її обороноздатності, яке матиме значний вплив на хід війни. Ця підтримка є багатогранною і охоплює кілька ключових сфер: військову, фінансову та відновлювальну.
    Така комплексна підтримка має кілька ключових наслідків. По-перше, зміцнення обороноздатності. Постійне постачання зброї та боєприпасів дозволяє Україні підтримувати інтенсивність бойових дій. Системи ППО захищають тил, а можливе постачання винищувачів у майбутньому дасть змогу змінити баланс сил у повітрі.
    По-друге, мова йде і про довгострокову перспективу. Обіцянки, як-от фінансова допомога на відбудову або обговорення продажу винищувачів, свідчать про те, що європейські партнери розглядають підтримку України як довгострокове зобов’язання, а не тимчасову допомогу. Це надсилає чіткий сигнал Росії, що її агресія не буде толеруватися, і що Україна має надійних союзників.
    По-третє, новини про допомогу та солідарність зміцнюють моральний дух українського народу та армії. Це підтверджує, що Україна не самотня у боротьбі і має підтримку міжнародної спільноти.
    По-четверте, посилення військових спроможностей України є також сигналом для Росії, що будь-яке подальше просування буде коштувати їй надзвичайно дорого. Це сприяє стримуванню подальшої агресії та може змусити Кремль переглянути свою стратегію.
    Вікторія Хаджирадєва

  • Резерви України наблизились до рекордної позначки

    Резерви України наблизились до рекордної позначки

    У серпні міжнародні резерви України помітно зросли і станом на 1 вересня становили $46 млрд 032 млн, що на 7%, або на понад $3 млрд більше, ніж місяць тому. Про це повідомив Нацбанк у четвер, 4 вересня.
    Така динаміка зумовлена, з одного боку, значними обсягами надходжень від міжнародних партнерів, а з іншого, – зменшенням обсягів чистого продажу валюти Національним банком на валютному ринку, – йдеться у повідомленні.
    За даними НБУ, на валютні рахунки уряду в серпні надійшло $6,165 млрд. З них:

  • $4,7 млрд надійшло від ЄС у межах інструменту Ukraine Facility та ініціативи G7 ERA,
  • $1,06 млрд – через рахунки Світового банку,
  • $395 млн – від розміщення ОВДП.
  • За обслуговування та погашення державного боргу у валюті було виплачено майже $620 млн. Крім того, Україна сплатила МВФ $427 млн.
    Також НБУ продав з резервів на міжбанку майже $2,7 млрд, що на 22% менше, ніж у липні 2025 року.
    Окрім того, у серпні завдяки переоцінці вартість фінансових інструментів збільшилася на $577 млн.
    Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 5,0 місяців майбутнього імпорту, – йдеться у повідомленні.
    Таким чином резерви України знову наблизились до рекорду. Як відомо, він був зафіксований у травні – $46,68 млрд.
    А на початку серпня повідомлялося про зниження резервів України на $2 млрд.

  • Чехія надаватиме Україні €40 млн щорічно до 2030 року

    Чехія надаватиме Україні €40 млн щорічно до 2030 року

    Уряд Чехії на засіданні у середу, 3 вересня, схвалив програму Україна 2026-2030, яка передбачає щорічну допомогу в розмірі 1 млрд крон (близько 40 млн євро). Про це повідомило Міністерство закордонних справ Чеії у соцмережі Х.

    “Чеська допомога країні, що зазнала нападу, буде продовжена”, – запевнили у відомстві.

    Програму, яка була започаткована у 2023 році, планується продовжувати до 2030 року.

    Згідно з програмою, 500 млн чеських крон (близько 20 млн євро) на рік у 2026-2028 роках надходитимуть до Національного банку розвитку для співфінансування європейських проєктів. У березні ЄС схвалив два проєкти вартістю 4 млрд чеських крон для Чехії, що дозволить довгостроково використовувати чеських виконавців у відновленні критичної інфраструктури та модернізації лікарень в Україні.

    Ще 500 млн крон щороку виділятимуться на двосторонні гуманітарні, стабілізаційні та реконструкційні проєкти, включаючи допомогу українським біженцям у Молдові. Як відомо, 500 млн крон щороку виділялося на програму гуманітарної, стабілізаційної, реконструкційної та економічної допомоги Україні на 2023-2025 роки.

  • Чому Європа вагається щодо конфіскації активів Росії

    Чому Європа вагається щодо конфіскації активів Росії

    Міністри закордонних справ країн ЄС обговорили ідею використання заморожених активів РФ на потреби України. До чого дійшли та як реагує РФ? Дискусії тривають

    Міністри закордонних справ країн ЄС в Копенгагені обговорили ідею використання заморожених активів РФ на потреби України, – повідомила голова європейської дипломатії Кая Каллас. “Ми обговорили, як використовувати заморожені російські активи для оборонної допомоги та відновлення України”, – заявила вона.

    За її словами, неможливо уявити, що… у разі припинення вогню або мирної угоди ці активи будуть повернуті Росії, якщо вона не заплатить за репарації. Вона також зазначила, що “ми не бачимо, щоб росіяни платили за завдану шкоду. Тому нам потрібна вихідна стратегія для використання активів, коли війна закінчиться”.

    За результатами зустрічі, Каллас сказала, що “це була хороша дискусія, яка буде продовжена”.

    При цьому, вона не стала заперечувати, що низка країн поки що проти використання цих активів. За її словами, Бельгія, інші справді вважають, що існують ризики.

    Наразі, ці активи вже використовуються, і дозволили надати Україні підтримку на 50 млрд євро. Водночас це були відсотки від прибутків від активів, а не самі активи.

    Україна, Польща, країни Балтії закликають ЄС конфіскувати самі російські активи. Проте є багато країн, які проти цієї ідеї. Серед них: Франція, Німеччина, Італія, Іспанія та Бельгія. Вони побоюються різних наслідків. Замість вилучення активів, вони пропонують, як і раніше використовувати прибутки від них для підтримки Києва.

    Дискусії, які точаться в ЄС спрямовані на посилення тиску на Росію та зміцнення позицій України перед можливими мирними переговорами.

    “Обговорення конфіскації безпосередньо пов’язане з нашим обговоренням бюджету – ми маємо справу з дефіцитом фінансування близько 60 млрд євро, якого бракує для підтримки України у довгостроковій перспективі”, – зазначив один із чиновників ЄС в коментар іEuractiv наумовах анонімності.

    Своєю чергою Керлі Вескі, заступниця міністра закордонних справ Естоніївисловилась ще більш прямо. “Ми чуємо, що збирати гроші з національних бюджетів або бюджету ЄС стає складніше. Але в нас є ці активи, і логічне питання: як ми можемо і чому ми не використовуємо ці активи?”, -наголосила вона.

    Загалом, зустріч підтвердила наявність глибоких розбіжностей у ЄС. Є широкий консенсус, що Росія не повинна отримати ці активи назад, але немає єдності щодо того, чи варто їх повністю конфісковувати та, чи існують для цього законні підстави. Що зупиняє ЄС

    З правової точки зору, більшість країн ЄС наголошують на відсутності чіткого прецеденту для повного вилучення активів.

    Конфіскація заморожених російських активів підірве фінансову стабільність та довіру до євро, Брюссель виступає проти їхнього вилучення, заявив Максим Прево, глава МЗС Бельгії. “Бельгія проти конфіскації цих активів. Чому? Ці активи надійно захищені міжнародним правом, і це означає, що їхня конфіскація викличе систематичну фінансову нестабільність і похитне довіру до євро”, – заявив він.

    За його словами, позиція Бельгія така: ці російські активи мають залишатися замороженими, доки Росія не заплатить Україні.

    Він наголосив, що конфіскація активів не варіант для Брюсселя, а зміна інвестиційної стратегії викличе зростання різних ризиків.

    Крім юридичних та фінансових ризиків деякі країни побоюються, що конфіскація може призвести до відповідних заходів з боку Росії, таких як конфіскація західних активів, що залишилися у РФ, або ескалації конфлікту.

    Також існує думка, що заморожені активи є важливим важелем впливу на Росію. Повна конфіскація може позбавити Захід цього інструменту, який можна було б використати під час майбутніх мирних переговорів. Альтернативний варіант

    Серед варіантів, що розглядаються в ЄС, є не лише повна конфіскація чи використання поточних прибутків, а й пошук альтернативних шляхів для збільшення доходів від активів. Зокрема, пропонується передати активи до спеціального фонду (SPV) під управлінням Брюсселя, який підтримуватимуть кілька країн ЄС та держави, що не входять до Союзу. Це дозволило б здійснювати більш ризиковані інвестиції, які можуть принести вищу прибутковість для України. Такий фонд також міг би обійти правила одностайності, що унеможливило б вето з боку Угорщини, яка виступає проти використання активів РФ.

    Очікується, що протягом двох місяців ЄК представить низку варіантів, підкріплених правовою оцінкою. Угорщина подала до суду на ЄС

    Поки в ЄС обговорюють можливість використання активів РФ на потреби України, Угорщина в липні, подала в суд на ЄС за рішення про використання прибутків від них, вважаючи, що це порушує її право на неучасть у цьому процесі.

    Угорщина оскаржує рішення Ради ЄС щодо передачі доходів від заморожених російських активів Україні через Європейський фонд миру (ЄФМ). Цей фонд компенсує країнам ЄС кошти, витрачені на допомогу Україні. Країни ЄС роблять внески у фонд, та Рада ЄС прийняла рішення надсилати у фонд доходи з заморожених російських активів.

    Зокрема Угорщина вимагає у Суду ЄС скасувати рішення Ради ЄС від 21 травня 2024 р. щодо розподілу допоміжних заходів для військової підтримки ЗСУ, а саме надсилання доходів від російських активів до ЄФМ.

    Також Угорщина вимагає визнати недійсним рішення ЄФМ від березня 2025 р. щодо використання доходів від російських активів на фінансування військової допомоги Україні. Реакція РФ на дії ЄС

    Росія послідовно і надзвичайно різко реагує на будь-які ініціативи щодо використання її заморожених активів, погрожуючи “симетричною” і “болючою” відповіддю.

    Водночас обсяг західних активів на її території менший за обсяг її заморожених активів на Заході.

    Риторика Кремля посилюється з кожною новою заявою західних країн про передачу коштів Україні, навіть якщо мова йде лише про відсотки.

    Російські офіційні особи називають будь-яку конфіскацію чи використання прибутків від активів “крадіжкою”, “пограбуванням” і “розбоєм”. Вони стверджують, що такі дії порушують міжнародне право та підривають основи світової фінансової системи.

    Російська реакція на нещодавню неформальну зустріч міністрів закордонних справ ЄС у Копенгагені була досить передбачуваною. Замість прямих заяв, Росія висловила свою позицію через коментар Володимира Барбіна, посла РФ у Данії. “Данія повністю зруйнувала відносини з Росією і що ніяких сигналів про можливість перегляду такого курсу Копенгаген не подає”, – сказав він.

    Російська сторона розглядає зустріч у Копенгагені як черговий прояв “антиросійських”настроїв. Барбін назвав ситуацію “тотальним неприйняттям нашої країни”, що відображає загальний наратив Кремля про “русофобію” Заходу.

    Посол також підкреслив, що “мир, який би враховував і інтереси Росії, означає, що Україну надалі не можна буде використовувати як інструмент боротьби з нашою країною”. Це вказує на те, що Росія пов’язує питання заморожених активів з політичним врегулюванням і не готова йти на поступки без повного врахування своїх вимог.

    Попри те, що в Копенгагені не було прийнято остаточних рішень щодо повної конфіскації активів, сам факт обговорення цих питань викликає різку критику з боку Кремля. Це підтверджує, що для РФ питання заморожених активів є надзвичайно чутливим і Москва вважає їх важливим важелем у політичній боротьбі.

    Вікторія Хаджирадєва

  • У НБУ заявили про “розрив” у фінансуванні України

    У НБУ заявили про “розрив” у фінансуванні України

    На 2026-2027 роки питання фінансування України залишається відкритим. Наразі тільки близько третини з необхідних $65 млрд має підтверджені джерела. Про це сказав перший заступник голови Нацбанку Сергій Ніколайчук в інтерв’ю для Інтерфакс-Україна у вівторок, 2 вересня.
    “За нашими оцінками, обсяг коштів, що не має підтверджених джерел фінансування на 2026-2027 рр., наразі становить приблизно дві третини цієї суми. Є розрив у фінансуванні на наступний рік і ще більший розрив – на 2027 рік”, – заявив він.
    Ніколайчук додав, що НБУ закладає трошки більшу, ніж уряд, потребу у зовнішньому фінансуванні на 2026-2027 рр.: $35 млрд у 2026 році та $30 млрд у 2027-му. Ця сума не включає запас, який планується сформувати цього року з коштів, що надходять за механізмом ERA – за рахунок заморожених російських активів.
    Раніше міністр фінансів Сергій Марченко оцінив фінансовий розрив на 2026-2027 рр., який на сьогодні не є закритим підтвердженими джерелами фінансування, у $37 млрд.
    За його словами, необхідне зовнішнє фінансування на 2026 рік становить $45 млрд, але воно частково покриватиметься сформованим запасом коштів від отриманого цього року міжнародного фінансування.
    Також повідомлялося, що у січні-червні 2025 року уряд України залучив до дербюджету 22 млрд доларів зовнішнього фінансування.

  • Опалювальний сезон: кого можуть позбавити субсидій

    Опалювальний сезон: кого можуть позбавити субсидій

    Червоні лінії для отримувачів допомоги В Україні стає все складніше отримати субсидію, адже існує низка фінансових, майнових і соціальних обмежень.
    Серед основних причини відмови – борги за комунальні послуги, перебування членів родини за кордоном понад 60 днів або наявність значних фінансових активів.
    Систему підтримки людей з оплати комуналки намагаються зробити більш адресною, встановлюють суворі правила, які мають на меті зробити допомогу максимально чесною та прозорою, але водночас це значно звужує коло отримувачів і створює труднощі для багатьох родин.
    Право на призначення або продовження отримання житлової субсидії втрачають ті домогосподарства, які мають борги за оплату комунальних послуг за три місяці та більше, якщо такий борг перевищує 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 680 грн. Однак якщо сплата заборгованості підтверджена або укладений договір про її реструктуризацію, або вона оскаржена в судовому порядку, житлова субсидія може бути надана.
    Про це повідомили в Пенсійному фонді України.
    Окрім того, на отримання субсидії не можуть претендувати ті домогосподарства, у складі яких є особи, котрі досягли 18-річного віку на початок періоду, за який враховують доходи для призначення житлової субсидії, і в цей час вони перебували за кордоном сукупно понад 60 днів.
    З-поміж інших причин відмови у призначенні субсидії (відповідно до Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабміну 21.10.1995 № 848), є такі:
    – у складі сім’ї є повнолітні безробітні, одержувачі доходу нижче мінімальної зарплати або особи, які не сплачують ЄСВ (крім студентів та одержувачів соціальної пенсії);
    – хтось із прописаних у житлі членів сім’ї протягом року перед зверненням за субсидією здійснив покупку на суму понад 50 тисяч грн (крім лікування). Це не стосується випадків, коли за пів року перед покупкою нового житла продали інше;
    – хтось із членів сім’ї має депозит у розмірі понад 100 тисяч грн;
    – хтось із членів сім’ї купував валюту на загальну суму у розмірі 50 тисяч грн протягом року перед зверненням;
    – не було повернуто надмірно виплачену субсидію за попередні періоди;
    – у складі сім’ї є неплатник аліментів (за понад три місяці);
    – у складі сім’ї є власник більш ніж одного житлового приміщення (крім житла на тимчасово окупованих територіях або житла, що належить людині на праві спільної сумісної чи пайової власності та розташованої у сільській місцевості);
    – якщо загальна площа квартири перевищує 130 кв. м, а приватного будинку – 230 кв. м (крім житлових приміщень дитячих будинків сімейного типу, прийомних сімей, багатодітних сімей);
    – якщо будь-хто зі складу домогосподарства або член сім’ї особи зі складу домогосподарства на 1 число місяця, з якого призначається житлова субсидія, має у власності транспортний засіб, з року випуску якого пройшло менше 5 років (крім мопеда та причепа) або більше одного транспортного засобу, з року випуску якого пройшло менш як 15 років.
    Разом з тим для багатодітних сімей та дитячих будинків сімейного типу правила стали лояльнішими: наявність депозитів, додаткового житла чи навіть боргів не обов’язково призведе до відмови у наданні субсидії, якщо родина надає документи, що підтверджують витрати на дітей.
    То ж щоб не залишитися без державної допомоги, українцям варто уважно перевірити свої борги, майновий стан і дотриматися всіх нових правил. Адже ціною помилки може стати холодна квартира взимку. Хто має право на пільги У Пенсійному фонді також пояснили, що з 1 травня 2025 року в Україні запроваджено новий порядок надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг. Відтепер право на пільгу визначається залежно від сукупного доходу сімְ’ї. “За новими правилами пільги на оплату житлово-комунальних послуг надаватимуться з урахуванням середньомісячного доходу родини за останні шість місяців, якщо дохід в розрахунку на одну особу не перевищує 4240 гривень (величина податкової соціальної пільги у 2025 році)”,- зазначила пресслужба фонду. Однак за окремими категоріями зберігається право на використання пільги на оплату послуг житлово-комунального господарства, незалежно від доходу. Зокрема, це:
    – учасники бойових дій;
    – особи з інвалідністю внаслідок війни;
    – члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України;
    – члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни;
    – постраждалі учасники Революції Гідності.
    Пільги з урахуванням доходів можуть отримати:
    – реабілітовані особи, які стали особами з інвалідністю внаслідок репресій або пенсіонерами;
    – постраждалі внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорії І та ІІ), чоловіки й дружини померлих ліквідаторів, опікуни дітей загиблих;
    – дружини (чоловіки) померлих громадян, якщо та (той) не одружилися вдруге, смерть яких пов’язана з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях;
    – звільнені з військової служби, які стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби, а також родини загиблих або зниклих безвісти військових;
    – батьки і члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби;
    – ветерани військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції та інших державних органів, а також вдови і вдівці померлих ветеранів цієї категорії;
    – колишні неповнолітні в’язні нацистських таборів, гетто, а також їхні діти, що народилися в місцях примусового утримання;
    – депортовані особи, які досягли пенсійного віку або мають інвалідність.
    Право на пільгу визначається автоматично, без додаткового особистого звернення до Пенсійного фонду.
    Окрім того, знижку 100% на оплату житлово-комунальних послуг, а також на придбання палива та скрапленого газу можуть отримати пенсіонери, які працювали у соціальній сфері в селі.
    Про це повідомляє видання “На пенсії”.
    Пільга на оплату ЖКП сільським пенсіонерам надається у тому випадку, якщо вони працювали в педагогічній, медичній, фармацевтичній сферах, були спеціалістами із захисту рослин або працівниками музеїв, бібліотек і закладів культури в сільській місцевості, мають щонайменше три роки стажу на відповідній посаді та продовжують проживати в сільських населених пунктах після виходу на пенсію, а середньомісячний дохід на одного члена сім’ї не перевищує 4 240 грн.
    Подати документи на оформлення такої пільги можна особисто, поштою або онлайн через ПФУ чи портал “Дія”.
    Галина Гірак

  • Валюта в “Мрії” і 5 тисяч для школярів: як отримати допомогу

    Валюта в “Мрії” і 5 тисяч для школярів: як отримати допомогу

    Які програми для школярів в Україні існують В Україні існує кілька важливих програм для школярів, спрямованих їхню підтримку дитини та її розвиток, особливо в умовах війни. Деякі з них фінансуються з бюджету, а інші реалізуються за підтримки міжнародних організацій. Основні державні ініціативи

  • Пакунок школяра.Ця програма, ініційована президентом, надає одноразову грошову допомогу у розмірі 5 тисяч гривень на кожного першокласника. Кошти можна використати для придбання шкільного приладдя, одягу та взуття. Заяву на отримання виплати можна подати через застосунок “Дія” або у відділеннях Пенсійного фонду України.
  • Застосунок “Мрія”. Це державна цифрова освітня екосистема, яка об’єднує вчителів, учнів та батьків. Додаток “Мрія” надає школярам доступ до персоналізованого розкладу, домашніх завдань, оцінок, а також до освітніх ресурсів. Батьки можуть відстежувати успішність та відвідуваність своїх дітей, а вчителі – зменшити паперову роботу та вести електронні журнали.
  • Програми за підтримки міжнародних організацій

  • Програма “Спільно” (ЮНІСЕФ). UNICEF реалізує масштабну гуманітарну програму, яка надає дітям та їхнім родинам соціальні послуги та захист. У рамках “Спільно” створено дитячі точки, які допомагають дітям отримати доступ до формального та неформального навчання, психосоціальної підтримки.
  • Проєкт “ПОРУЧ” (ЮНІСЕФ). Це спільний проєкт з Міністерством освіти і науки України, спрямований на психосоціальну підтримку та збереження ментального здоров’я дітей, батьків і фахівців, що працюють із ними.
  • “Освітній Суп”. Ця програма, що є частиною ініціативи “Навчай для України”, допомагає учням надолужити знання за допомогою безкоштовних онлайн- та офлайн-занять, створених для подолання освітніх втрат.
  • Про державні ініціативи варто поговорити окремо. Пакунок школяра отримають не всі Станом на 28 серпня вже понад 97 тисяч батьків першокласників подали заявки на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 5000 гривень, призначеної для купівлі шкільного приладдя. Більшість із них – понад 94 тисячі – скористалися застосунком “Дія”.
    Як подати заяву через “Дію”:

  • Оновіть застосунок “Дія” та авторизуйтеся.
  • Перейдіть у розділ “Допомога від держави” та оберіть послугу “Пакунок школяра”.
  • Оберіть дитину, на яку оформлюєте заяву.
  • Відкрийте Дія.Картку в одному з банків-партнерів. Якщо у вас її немає, створіть.
  • Засвідчіть заяву за допомогою Дія.Підпису.
  • Ті з громадян, які не користуються “Дією” або не мають ID-картки чи закордонного паспорта, можуть оформити допомогу через сервісний центр Пенсійного фонду.
    Важливі деталі, які слід врахувати. По-перше, гроші надійдуть на ваш рахунок протягом 14 днів. По-друге, кошти потрібно використати протягом 180 днів після нарахування. Увага: якщо дані вашої дитини не відображаються в “Дії”, зверніться до школи, щоб оновити інформацію в системі АІКОМ(Автоматизованого інформаційного комплексу освітнього менеджменту). У МОН наголошують, що це – єдине джерело, за яким можуть підтвердити зарахування учня до 1 класу.
    Верифікація відбувається автоматично, зокрема через Державний реєстр актів цивільного стану. Під час кожного подання заяви в “Дії” або зміни її статусу система надсилає запит до Пенсійного фонду України (ПФУ). ПФУ раз на 2 дні отримує з АІКОМ зведений перелік першокласників і додатково під час ухвалення рішення проводить адресну перевірку в АІКОМ актуального статусу школяра та даних батьків / інших законних представників.
    За результатами цих перевірок ПФУ опрацьовує заяву та організовує виплату.
    Подати заявку можна до 15 листопада у застосунку “Дія” або через Пенсійний фонд. Отримані кошти треба використати на будь-які шкільні потреби: від одягу та взуття до канцтоварів. Участь у програмі “Пакунок школяра” відкрита для всіх магазинів зі сферою діяльності “Торгівля шкільним приладдям (канцелярськими товарами), дитячим одягом та взуттям” і відповідними MCC-кодами, а саме:

  • 5641 — дитячий одяг;
  • 5651 — одяг для всієї родини;
  • 5661 — магазини взуття;
  • 5943 — канцелярські товари.
  • Щоб перевірити, чи можна використати кошти за програмою Пакунок школяра, потрібно уточнити у представника крамниці, чи працює цей магазин з відповідними MCC-кодами. Також у багатьох магазинах будуть розміщені розпізнавальні інформаційні матеріали, що підтверджують участь магазину в програмі.
    Але отримають Пакунок школяра не всі. За даними Міністерства соціальної політики, понад 1,5 тисячі заяв вже відхилено через невідповідність умовам програми. Серед основних причин відмов:

  • Перебування за кордоном або на окупованих територіях. Близько 460 заяв було відхилено з цієї причини. Такі родини зможуть подати заявку після повернення в Україну.
  • Невідповідність даних. Понад 900 заяв відхилили через те, що дитину було відраховано або переведено до іншої школи, а також через розбіжності в даних державних реєстрів. У таких випадках потрібно повторно подати заяву після оновлення інформації.
  • Міністерство втім зауважує, що якщо проблем із документами не буде, допомога буде призначена. Навіть тим, хто подасть заяву після початку навчального року.
    Тому не варто розчаровуватись передчасно. В МОН зазначили, що на вчасність та відсутність труднощів при отриманні допомоги впливає те, наскільки правильно школи оформлять дані про нового учня. Валюта в “Мрії”