Переважна більшість – 60% – поляків заявили про підтримку рішення президента Польщі Кароля Навроцького про вето на закон про допомогу українцям. Про це свідчить результат опитування SW Research для Onet
Респондентам поставили запитання: “Чи підтримуєте ви рішення президента Кароля Навроцького про вето на закон про допомогу громадянам України?”. Більшість, а саме 59,8% учасників опитування, відповіли ствердно.
Протилежну думку висловив кожен четвертий респондент – 25,4%. Решта 14,7% опитаних вибрали варіант “не знаю/важко сказати”.
Трохи більшу підтримку рішення президента висловили чоловіки (63,4%) ніж жінки (56,5%).
Опитування SW Research також показує, що вето має найбільшу підтримку у віковій групі 25-34 роки (73,5%), а найменшу – серед осіб, старших за 50 років (50,1%).
Рішення найчастіше підтримують респонденти з міст до 20 тисяч жителів (67,8%), тоді ж як з міст понад 500 тисяч жителів – 55,5%.
Позначка: Фінансова допомога
-
Опитування: 60% поляків підтримують вето на закон про допомогу українцям
-
Соцвиплати: кому і як слід пройти ідентифікацію, щоб не позбавили допомоги
Зменшують ризик шахрайства Це потрібно зробити негайно, до 1 жовтня, інакше виплати буде зупинено.
Річ у тім, що з липня 2025 року Пенсійний фонд України (ПФУ) перейняв функції адміністрування 39 видів соцвиплат та стипендій, які раніше призначали через органи соціального захисту. Щоб уточнити дані про одержувачів і зменшити ризик шахрайства, запроваджено нову вимогу – обов’язкову ідентифікацію.
До переліку виплат, отримувачам котрих необхідно пройти ідентифікацію, входять допомога особам з інвалідністю, виплати на догляд, підтримка малозабезпечених родин, допомога одиноким матерям, виплати дітям та інші види соціальної підтримки.
Процедура обов’язкова для осіб, які отримували допомогу з лютого 2022 року по червень 2025 року та проживали в регіонах, де тривали бойові дії або які були окуповані. Це стосується таких видів допомоги:
– одиноким матерям;
– сім’ям з низьким рівнем доходів;
– надання догляду за особами з інвалідністю;
– тимчасові виплати людям похилого віку, які не мають пенсії;
– допомога людям з інвалідністю або без пенсійного стажу;
– дітям з інвалідністю та дорослим з дитинства;
– підтримка дітям, чиї батьки не сплачують аліменти або не мають можливості їх утримувати.
Пройти ідентифікацію можна таким чином:
– особисто в сервісному центрі Пенсійного фонду України (незалежно від місця реєстрації);
– за допомогою відеоконференцзв’язку;
– авторизуватися в особистому електронному кабінеті на вебпорталі електронних послуг ПФУ за допомогою віддаленого кваліфікованого електронного підпису Дія.Підпис (Дія ID), створеного за допомогою мобільного додатка Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Дія);
– тим, хто тимчасово проживає за кордоном, звернутися до дипломатичної установи України для засвідчення факту, що особа є живою.
В окремих випадках ПФУ може здійснити ідентифікацію автоматично – наприклад, якщо людина вже проходила підтвердження особи при оформленні лікарняного.
Після подачі заяви на проходження ідентифікації у режимі відеоконференцзв’язку (будь-яким із зазначених способів), з одержувачем виплат зв’яжеться уповноважений працівник органу Пенсійного фонду для узгодження часу та способу проведення відеоідентифікації. Вона здійснюється протягом 30 календарних днів, але не раніше 10 робочих днів з дати подання заяви. Фахівець фонду попередньо зателефонує і погодить дату та час відеоконференції.
Важливо не пропустити дедлайн. Якщо до 1 жовтня 2025 року процедуру не буде завершено, то всі нарахування тимчасово припинять. Поновляться виплати лише після проходження ідентифікації.
Мета нової вимоги – оновити базу отримувачів допомоги та не допустити незаконного отримання коштів. Через війну багато людей змінили документи чи місце проживання, тому процедура дозволить упевнитися в тому, що виплати надходять саме тим, хто їх дійсно потребує. Пенсії промоніторять А за рахунками пенсіонерів, на які вони отримують пенсійні виплати, банки посилили контроль – впроваджують посилену систему моніторингу, що може за певних обставин тимчасово зупинити перерахування для окремих отримувачів виплат.
Про це повідомила “Хвиля”, посилаючись на юридичного експерта Тараса Никифорчука.
Йдеться про те, що банківські установи отримали завдання щомісяця надавати дані про пенсіонерів за визначеними параметрами. Никифорчук пояснив, що фінансові організації будуть звітувати про тих одержувачів пенсій, які понад 12 місяців оформлюють виплати через довірених осіб, не проходили особисту верифікацію або тривалий час не здійснювали жодних витрат із власного пенсійного рахунку. Переселенцям продовжили виплати А в Міністерстві соціальної політики, сім’ї та єдності пояснили, що в серпні 2025 року сплив термін виплати допомоги на проживання для деяких внутрішньо переміщених осіб (ВПО) з найбільш вразливих категорій, які отримували виплату попередні три шестимісячні періоди. Зважаючи на те, що ці кошти допомагають таким людям пройти складний період пошуку житла та роботи, облаштування в новій громаді, Кабмін продовжив ці виплати ще на 6 місяців, тобто до лютого 2026 року.
Йдеться про осіб з інвалідністю І – ІІІ групи, сімей з дітьми до 18 років (якщо діти навчаються, то до 23 років ), сімей, у складі яких – лише непрацездатні особи тощо.
Крім того, ухвалена постанова вносить ще низку змін у порядок призначення виплат на проживання для ВПО, а саме:
– наявність коштів на депозитному рахунку понад 100 тис. грн тепер не буде перепоною при призначенні допомоги дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, а також дітям, щодо яких встановлено факт відсутності батьківського піклування та які тимчасово влаштовані в сім’ю родичів, знайомих, прийомну сім’ю або дитячий будинок сімейного типу;
– якщо непрацююча працездатна особа після припинення виплати їй допомоги в межах цього ж шестимісячного періоду зареєструвалася в центрі зайнятості як безробітна або іншим чином працевлаштувалася, виплата допомоги їй поновлюється (з того місяця, у якому людина почала працювати).
Продовження виплат відбудеться автоматично, додатково звертатись за ними не потрібно. Допомога виплачується щомісяця, на кожного члена родини ВПО з вразливих категорій українців або тим, які мають низькі доходи.
Розмір виплат, як і раніше, становить:
– 2 тис. грн – на одну дорослу особу;
– 3 тис. грн – на одну дитину або особу з інвалідністю-ВПО.
До слова, якщо витрати ВПО на оренду житла перевищують 20% сукупного доходу сім’ї, то держава компенсує частину цих витрат, надаючи спеціальну субсидію – на оренду.
За умовами, субсидію на оренду житла надають у випадках, якщо:
– орендар і орендодавець не пов’язані родинними відносинами;
– орендар не отримує або відмовився від допомоги на проживання.
Родина переселенців, винаймаючи житло, має право одночасно отримувати і субсидію на оренду, і субсидію на житлово-комунальні послуги.
Галина Гірак -
Швеція першою в ЄС виділяє Україні кошти в рамках Ukraine Facility
Швеція першою першою в ЄС виділила для українського бюджету 750 млн шведських крон (66,4 млн євро) у рамках програми Ukraine Facility. Про це заявив міністр з міжнародного співробітництва у сфері розвитку та зовнішньої торгівлі Швеції Бенджамін Доуса, передає Rai News.
“Швеція продовжує збільшувати свою підтримку України, і з цією новою угодою стає першою країною ЄС, яка надає додаткові кошти через Ukraine Facility для зміцнення національного бюджету країни”, – розповів Доуса.
За його словами, економічна стабільність є необхідною умовою, щоб Україна могла продовжувати виплачувати зарплати та пенсії, а також забезпечувати роботу охорони здоров’я, шкіл і соціальних служб.
“Це важливо для стійкості України та здатності продовжувати захищатися від російської агресії. Я дуже пишаюся тим, що Швеція, будучи першою країною, робить цей крок і відкриває шлях для інших держав, як усередині ЄС, так і за його межами”, – зазначив міністр.
Ukraine Facility – це механізм для фінансової підтримки України у відновленні, модернізації та стабілізації економіки. У рамках такої програми Україна отримує кошти від Євросоюзу за умови виконання заздалегідь узгоджених реформ. -
Німеччина назвала обсяг щорічної допомоги Україні
Німеччина планує надавати Україні 9 млрд євро щорічно у найближчі роки. Про це сказав міністр фінансів і віце-канцлер ФРН Ларс Клінгбайль на зустрічі з президентом Володимиром Зеленським у Києві, повідомляє Інтерфакс-Україна у понеділок, 25 серпня.
“Як міністр фінансів, я наголосив, і це також було погоджено федеральним урядом, що ми зобов’язуємося підтримувати Україну в найближчі роки, витрачаючи 9 млрд євро щорічно”, – сказав він.
Окрім того, Клінгбайль обговорив із міністром фінансів Сергієм Марченком продовження та варіанти підтримки нашої держави.
Також Зеленський і Клінгбейль під час своєї зустрічі обговорили посилення української ППО, а також гарантії безпеки.
Раніше міністр оборони ФРН Борис Пісторіус заявив, що у поточному році Німеччина надасть Україні військову допомогу на 7 млрд євро. Але розглядає додатково надання ще 1,9 млрд євро. Отже загальна сума складе майже 9 млрд євро. -
Україна отримала від ЄС транш у понад 4 млрд євро
Україна отримала від Євросоюзу транш у 4,05 млрд євро до Дня Незалежності. Про це повідомила Єврокомісія у п’ятницю, 22 серпня.
Вказано, що з цієї суми 1 млрд євро надано у межах програми ERA (Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine), профінансованих із заморожених російських активів, а 3,05 млрд євро – четвертий платіж у межах механізму Ukraine Facility.
“У той час, коли Україна святкує 34 річницю незалежності, ЄС надсилає чіткий сигнал: наша солідарність з Україною є непохитною. Сьогоднішнє виділення понад EUR 4 млрд демонструє нашу тверду прихильність. Це нове фінансування підкреслює нашу прихильність не тільки до відновлення України, але й до її майбутнього як суверенної та демократичної країни. Бо коли Україна сильна, то і Європа сильніша”, – заявила президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Вказано, що з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року ЄС та його держави-члени мобілізували 168,9 млрд євро на гуманітарну, фінансову та військову допомогу Україні та її народу.
Як відомо, Україна мала отримати 4,5 млрд євро від ЄС у межах Ukraine Facility, але обсяг траншу зменшили, бо Київ не виконав необхідні для цього реформи.
Після цього в Кабміні запевнили, що виконають усі реформи для отримання повноцінного фінансування з боку ЄС. -
Чому знизились міжнародні резерви України
Станом на 1 серпня поточного року обсяг міжнародних резервів України, за попередніми оцінками НБУ склав 43,03 млрд дол. У порівнянні з попереднім місяцем, цей показник знизився на понад 2 млрд дол. Чому маємо скорочення та наскільки воно критичне? Причини зниження У липні міжнародні резерви України знизились і станом на 1 серпня становили 43,03 млрд дол., що на 4,5%, або на понад 2 млрд дол. менше, ніж місяць тому. “Така динаміка зумовлювалася валютними інтервенціями НБУ та борговими виплатами країни в іноземній валюті. Ці операції були лише частково компенсовані надходженнями від міжнародних партнерів та від розміщення валютних облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП)”, – кажуть у регулятора. Головною причиною стало активне втручання регулятора на валютному ринку для стримування девальвації гривні. За місяць НБУ продав на міжбанку 3,46 млрд дол. для стабілізації валютного ринку. Викуп валюти в резерви був мінімальним – лише 0,3 млн дол.
Другий фактор, що вплинув на динаміку резервів, – надходження на користь уряду та виплати за обслуговування держборгу.
Так, у липні на рахунки уряду надійшло 2,12 млрд дол., з яких: 1,17 млрд – допомога від ЄС у рамках ініціативи G7, понад 513 млн – від МВФ, 414 млн – від продажу валютних ОВДП, майже 24 млн – від Світового банку.
Паралельно Україна виплатила 793 млн дол. за зовнішніми зобов’язаннями, включаючи обслуговування Облігацій зовнішньої державної позики (ОЗДП) та борг перед міжнародними партнерами. Крім того, 2,6 млн дол. перераховано МВФ.
Тож, попри те, що країна отримала 2,12 млрд дол. зовнішньої допомоги, ці надходження не перекрили витрати.
Третьою причиною падіння МР єпереоцінка фінансових інструментів (через зміну ринкової вартості та курсів валют). У липні завдяки цьому фактору вартість фінансових інструментів збільшилася на 101,5 млн дол. -
Євросоюз надасть Україні додаткові 1,6 млрд євро
Європейський союз отримав третій переказ заморожених активів Центрального банку Росії на суму 1,6 млрд євро. Ці кошти будуть використані для підтримки України через механізми кредитного співробітництва з Україною. Це вже третій раз, коли ЄС отримує такі кошти, які раніше були заморожені, і використовує їх для фінансової допомоги Україні.
-
Азербайджан виділив Україні допомогу після атак РФ
Президент Азербайджану Ільхам Алієв підписав указ про виділення 2 мільйонів доларів гуманітарної допомоги для України після російських атак на енергетичну інфраструктуру. Ці кошти будуть спрямовані на підтримку української енергосистеми, яка постраждала від цих нападів. Гроші з резервного фонду Азербайджану будуть передані міністерству енергетики України для закупівлі та відправлення електрообладнання. Також вказано, що в минулому Азербайджан надсилав гуманітарну допомогу Україні у зв’язку з агресією Росії. Зазначено, що президенти України та Азербайджану засудили атаку на нафтобазу компанії SOCAR. Азербайджан також загрожує Росії зняттям заборони на постачання зброї Україні, якщо російські удари по азербайджанських компаніях в Україні продовжаться.
-
Рада ЄС ухвалила транш у понад €3 млрд для України
На засіданні Ради Євросоюзу ухвалили рішення надати Україні 3,056 млрд євро в рамках програми Ukraine Facility. Прем’єр-міністр Юлія Свириденко висловила вдячність за цю підтримку, наголосивши, що це свідчить про довіру до курсу реформ в Україні. Євросоюз затвердив транш у 3,2 млрд євро після того, як визначив, що Україна успішно виконала ряд реформ, включаючи управління державними активами, децентралізацію, зелений перехід та інші. Хоча спочатку Україна мала отримати 4,5 млрд євро, обсяг траншу було зменшено через невиконання певних реформ. Український уряд обіцяв виконати всі вимоги для отримання повноцінного фінансування від ЄС.
-
Зеленський обговорив з МВФ нову фіндопомогу
Президент України Володимир Зеленський спілкувався з директоркою-розпорядницею Міжнародного валютного фонду Крісталіною Георгієвою. Вони обговорили роботу над закінченням війни в Україні, а також нову програму фінансової допомоги для країни. Зеленський підкреслив, що Україна виконує всі зобов’язання перед МВФ та впроваджує реформи навіть у складних умовах. Також обговорювалося питання додаткового фінансування для українських воїнів, і вже розглядаються різні варіанти з цього приводу.