Німецький уряд прийняв законопроєкт, який передбачає зменшення фінансової допомоги для українських біженців. Згідно з новими правилами, біженці, які прибули після 1 квітня 2025 року, отримуватимуть менше коштів – 411 євро на місяць замість попередніх 563 євро. Міністерство праці Німеччини пояснює це рішення бажанням уніфікувати умови отримання допомоги для усіх біженців, незалежно від країни походження. Дослідження показує, що значна частина німців відноситься критично до виплат соціальної допомоги українським біженцям та вважає, що чоловіки призовного віку мають повернутися до України.
Позначка: Фінансова допомога
-
Україна отримала від Євросоюзу майже 6 млрд євро
Євросоюз надав Україні транш у розмірі 5,9 млрд євро. Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко у Телеграм в четвер, 13 листопада.
За її словами, з цієї суми – 4,1 млрд євро у межах механізму ERA Loans. Це завершальний транш у рамках програми на 18 млрд євро, профінансованої з прибутків від заморожених російських активів.
“Це – приклад того, як Росія починає платити за свої злочини. І водночас – сигнал європейської солідарності та рішучості підтримувати нашу здатність вистояти”, – написала очільниця уряду.
Окрім того, 1,8 млрд євро надано у межах ініціативи Ukraine Facility. Свириденко підкреслила, що це підтвердження того, що Україна впевнено рухається шляхом реформ і європейської інтеграції.
“Обидва рішення – результат стратегічного партнерства та довіри між Україною та Європейським Союзом… Це допомагає нам зберегти макрофінансову стабільність навіть в умовах викликів війни – найбільшої у Європі з часів Другої світової. Ці кошти про врятовані життя, відновлену інфраструктуру, зміцнену економіку. Це означає, що більше внутрішніх ресурсів ми можемо спрямовувати на головне – оборону”, – зазначила Свириденко.
Вона подякувала президенту Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн, єврокомісарам Валдісу Домбровскісу та Марті Кос за лідерство й непохитну підтримку України. -
Бельгія все ще проти “репараційного кредиту” Україні
Європейська комісія та Бельгія поки не досягли узгодження щодо “репараційного кредиту” для України, який мав би бути виділений замороженими російськими активами. Додатково, ще дві країни ЄС виступають проти цієї ініціативи. Наразі не знайдено альтернативного плану допомоги Україні в разі невдачі угоди про репараційний кредит. Технічна зустріч між представниками ЄС та урядом Бельгії відбулася минулого тижня для обговорення пропозиції щодо використання заморожених російських активів на фінансування відновлення України протягом двох наступних років, проте поки не досягнуто консенсусу.
-
Допомога у 6500 гривень: українців попередили про шахраїв
Україна стала свідком зростання шахрайства, пов’язаного з обіцянками отримати виплату в розмірі 6500 гривень. Голова комітету Верховної Ради з фінансів та податків Данило Гетманцев попередив про цю проблему у Telegram. Він застеріг від шахраїв, які намагаються уманіпулювати громадянами, пропонуючи оформити спеціальну карту для отримання допомоги. Парламентар пояснив, що державні виплати зазвичай здійснюються через мобільний додаток “Дія”, тому не потрібно довіряти підозрілим посиланням та не передавати особисті дані. Поліція також попередила про шахраїв, які видають себе за державні служби.
-
ЄС погодив транш у 1,8 млрд євро для України
Рада Євросоюзу схвалила п’ятий платіж Україні на суму понад 1,8 млрд євро в рамках механізму Ukraine Facility. Про це повідомляється на сайті Ради ЄС у вівторок, 4 листопада.
Ця сума відображає успішне виконання Україною дев’яти кроків, необхідних для п’ятого траншу, а також один невиконаний крок з четвертого траншу. Фінансування спрямоване, головним чином, на зміцнення макрофінансової стабільності України та підтримку подальшої роботи її державного управління, – йдеться у повідомленні.
У Раді ЄС нагадали, що виплати в межаї Ukraine Facility тісно пов’язані з Планом України (Ukraine Plan), який окреслює стратегію нашої держави щодо відновлення, реконструкції та модернізації, а також графік впровадження реформ, необхідних для вступу до ЄС протягом наступних років. -
Нідерланди профінансують кібербезпеку України за британською програмою
Нідерланди виділили додаткові кошти для підвищення кіберзахисту України. Міністр закордонних справ Нідерландів Девід ван Віл поінформував про це, зазначивши, що російські кібератаки загрожують не лише Україні, а й усій Європі. Нідерланди спрямовують 10 мільйонів євро на участь в британській кіберініціативі для підтримки України. Ці кошти допоможуть зміцнити захист інформаційних систем країни, а також розвити кіберможливості. Крім цього, Нідерланди також планують виділити 25 мільйонів євро для енергетичного сектору України та 90 мільйонів євро на військову підтримку, зокрема на виробництво дронів.
-
Україна отримала від Світового банку $177 млн
Україна отримала від Світового банку 177 млн доларів на підтримку реформ у сферах фіскального управління та охорони здоров’я. $147 млн виділено на проєкт SURGE для підтримки фіскального управління, а $30 млн на проєкт THRIVE для трансформації охорони здоров’я. Гроші пішли до державного бюджету. Уряд планує отримати ще $266,5 млн до кінця року. Проєкти реалізуються за програмою кредитування з прив’язкою до результатів, що передбачає виділення коштів лише після досягнення певних цілей. SURGE розпочнеться у 2024 році, а його мета – ефективне управління публічними інвестиціями. THRIVE спрямований на підвищення ефективності системи охорони здоров’я. Загалом, Україна отримає $1,2 млрд на ці проекти, з яких $15 млн – гранти.
-
ЄС готує новий план фінансування України – ЗМІ
Країни ЄС можуть спільно взяти на себе боргове зобов’язання на десятки мільярдів євро в межах Плану Б для підтримки України на плаву після того, як Бельгія відхилила плани використати для цього заморожені активи РФ. Про це повідоляє Politico із посиланням на трьох дипломатів ЄС в понеділок, 27 жовтня.
Очікується, що цей план буде включено до документа, який Єврокомісія надасть країнам ЄС найближчими тижнями. Також буде надано доопрацьований план щодо використання заморожених активів РФ та третю опцію – взагалі відмовитися від фінансової підтримки України. Дипломати наголошують, що цей третій варіант може підтримати лише Угорщина.
За даними видання, кілька лідерів європейських країн виступили з пропозицією про те, щоб спільно взяти кредит під час саміту ЄС, що пройшов минулого тижня, після того, як стало зрозуміло, що Бельгія все ще боїться можливих наслідків використання активів РФ.
Журналісти пишуть, багато європейських країн і так перебувають у боргах, а тому – воліли б все ж таки використовувати заморожені активи РФ.
У свою чергу Україна зіткнеться з серйозними фінансовими труднощами наприкінці першого кварталу 2026 року, якщо не отримає нового вливання. Європа наразі є єдиним надійним варіантом. -
Туск повідомив, коли Київ отримає доступ до заморожених активів РФ
Польський прем’єр Дональд Туск заявив, що питання передачі заморожених російських активів Україні має бути остаточно вирішене на саміті Європейської Ради у грудні. Його слова підкреслюють важливість фінансової підтримки для України, особливо у зв’язку з обороноздатністю країни. Туск також зазначив, що деякі країни, зокрема Угорщина, виступають проти ініціатив, пов’язаних із Україною. Польща пропонує створити механізм спільної відповідальності на рівні Європи. До цього часу Бельгія та Люксембург ще не повністю підтримують ідею передачі активів Україні, але є певний прогрес у переговорах. Нагадаємо, що раніше Євросоюз відклав рішення про використання 140 млрд євро заморожених активів Росії для допомоги Україні до грудня.
-
Зеленський: ЄС збереже фінансову підтримку України
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що Європейський Союз гарантує фінансову підтримку Україні у 2026 та 2027 роках. Під час засідання Європейської Ради 23 жовтня було ухвалено рішення про продовження допомоги Україні. Зеленський також зазначив, що ЄС підтримуватиме Україну у питанні заморожених російських активів та зміцнення ППО. Також було затверджено нові санкції проти Росії, які підтримають інші європейські країни. Зеленський вважає, що ці заходи є важливими для припинення війни. Ухвалені рішення ЄС підкреслюють готовність надалі підтримувати Україну у фінансовій та військовій сферах у наступні роки.