Позначка: Фінансова допомога

  • Переселенців перевірять: які підстави є для цього і що виявлятимуть

    Переселенців перевірять: які підстави є для цього і що виявлятимуть

    Припинили виплати майже на 8 млн грн Ці перевірки спрямовані на верифікацію інформації, яку переселенці подають для отримання державної підтримки.
    Про це повідомляє проєкт “Ветеран”.
    Органи соцзахисту безпідставно не проводять перевірки – для цього мають бути чітко визначені причини. Серед основних підстав такі:
    – наявність відповідної інформації з автоматизованих реєстрів;
    – надходження повідомлення про зміну фактичного місця проживання або перебування ВПО;
    – результати верифікації, які вказують на невідповідність критеріям отримання допомоги;
    – повідомлення від третіх осіб (наприклад, сусідів, співмешканців або інших громадян).
    Отримавши такі дані, Нацсоцслужба зобов’язана відреагувати та визначити дату перевірки.
    Про заплановану перевірку ВПО попереджають не пізніше ніж за два календарні дні. Повідомлення може надійти телефоном або іншим способом зв’язку, що дозволяє зафіксувати факт сповіщення. Працівники соціальної служби мають провести перевірку протягом 10 робочих днів з моменту ухвалення рішення про здійснення її.
    У випадку, якщо переселенець заздалегідь повідомив, що не зможе бути вдома в зазначений час через відпустку, візит до родичів чи інші причини, перевірку можуть відкласти на два тижні.
    Якщо ж ВПО відсутній без попередження під час візиту перевіряючих, складається відповідний акт, а особу повідомляють у день перевірки про необхідність протягом 14 робочих днів з’явитися до органу соцзахисту населення за місцем перебування на обліку для проходження ідентифікації.
    А якщо особа не з’явиться для проведення ідентифікації протягом 30 календарних днів, то з наступного місяця виплату грошової допомоги тимчасово припиняють. При цьому ВПО мають бути поінформовані про припинення виплат у будь-який доступний спосіб.
    Переселенець, який протягом 30 днів не зміг пройти ідентифікацію з поважної причини – наприклад, через відрядження, перебування у лікарні, смерть близького родича тощо, – він може поновити отримання допомоги. Для цього потрібно звернутися до органу соціального захисту населення з відповідною заявою та документами, що підтверджують причину відсутності.
    Важливо те, що законодавство гарантує постійне інформування переселенців на всіх етапах: від повідомлення про перевірку до сповіщення про припинення виплат і подальшого поновлення допомоги. Це має забезпечити прозорість процесу і запобігти помилковому позбавленню людей державної підтримки.
    До слова, Національна соціальна сервісна служба за участі спеціалістів органів соціального захисту та уповноважених осіб територіальних громад повідомила про результати здійснення перевірки фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщених осіб протягом першого півріччя 2024 року.
    Усього за шість місяців минулого року було проведено 4 768 перевірок, складено 3518 актів про відсутність ВПО в указаному ними місці проживання, внаслідок чого тимчасово припинено виплати допомоги у розмірі 7,64 млн грн щомісячно тим ВПО, які надали недостовірну інформацію щодо свого місцезнаходження з метою неправомірного отримання соціальної допомоги. “Такі заходи спрямовані на запобігання зловживанню соціальними допомогами, які виплачуються за рахунок коштів державного бюджету. Систематичний контроль за правомірністю отримання виплат дозволить забезпечити адресне реагування на потреби ВПО та раціональне використання бюджетних ресурсів для тих, хто цього потребує”, – пояснили в Національній соціальній сервісній служби України. Пільги для переселенців, гарантовані державою Внутрішньо переміщені особи (ВПО) в Україні, які були змушені покинути свої домівки через війну та облаштовуватися на нових місцях, можуть розраховувати на всебічну підтримку з боку держави. Окрім щомісячної фінансової допомоги, передбачені спеціальні пільги як для дорослих, так і для дітей.
    Видання “На пенсії”, посилаючись на інформацію Центру правової допомоги, повідомляє, що усього діє щонайменше дев’ять ключових форм підтримки переселенців. Основні форми допомоги для ВПО є такі: – Фінансова підтримка.
    До вересня 2025 року продовжено щомісячні виплати: 2 тис. грн для дорослого та 3 тис. грн для дитини або людини з інвалідністю. Ця допомога надається насамперед пенсіонерам, багатодітним сім’ям, дітям та людям з інвалідністю.
    – Компенсаціявартостіоренди житла.
    Якщо витрати на оренду перевищують 20% сукупного доходу сім’ї, то держава компенсує частину цих коштів.
    – Відшкодування за втрачене житло.
    Програма єВідновлення охоплює також і ВПО із тимчасово окупованих територій. Після набуття чинності оновленим законом вони зможуть подати заявку на компенсацію за зруйноване житло.
    – Додаткові пільги для дітей із числа ВПО.
    Пріоритет при зарахуванні до дитсадків та шкіл. Переважне право на зарахування мають діти, зареєстровані як ВПО, та діти, які постраждали внаслідок війни.
    – Безкоштовне харчування.
    У школах та дитсадках таким дітям надається безкоштовне харчування на підставі довідки ВПО або документа, що підтверджує статус постраждалого від бойових дій.
    – Оздоровлення та відпочинок дітей.
    Можливість безкоштовного відпочинку надається автоматично – батьки отримують сповіщення від соцслужб.
    – Соціальна стипендія.
    Студенти ВПО, які навчаються на денній формі за державний рахунок, не мають академічної заборгованості та молодші 23 років, можуть претендувати на щомісячну соціальну стипендію.
    – Проживання в гуртожитку.
    Такі студенти мають право на пріоритетне поселення та можуть отримати знижку на оплату проживання. Подробиці слід уточнювати у приймальній комісії чи у коменданта гуртожитку.
    – Пільгові кредити на навчання.
    Для військових-контрактників у складі ВПО або жителів прифронтових територій передбачені освітні кредити з пільговими умовами.

  • У світі подвоїлося число біженців на тлі скорочення допомоги – ООН

    У світі подвоїлося число біженців на тлі скорочення допомоги – ООН

    Число людей, переміщених унаслідок воєн і переслідувань по всьому світу, цього року перевищило 122 млн на тлі скорочення фінансування допомоги. Про свідчить доповідь верховного комісара ООН у справах біженців Філіппо Гранді.
    До кінця квітня 2025 року кількість переміщених осіб зросла на 2 мільйони порівняно з попереднім роком, попри повернення значної кількості сирійців після падіння режиму Башара Асада.
    Кількість переміщених майже подвоїлася за останнє десятиліття, та рівень фінансування Управління Верховного комісара ООН у справах біженців залишився майже незмінним з 2015 року. Це відбувається на тлі загального скорочення гуманітарної допомоги по всьому світу.
    Зростання переміщених осіб пов’язане з ескалацією конфліктів у Судані, М’янмі та Україні. У доповіді підкреслюється “триваюча нездатність зупинити бойові дії”, як одна з головних причин ситуації.
    УВКБ ООН не уточнило, які саме донори скоротили свою підтримку, але раніше агентство заявляло, що таке скорочення загрожує мільйонам людей. Жінки-біженки частіше піддаються ризику насильства, а діти – торгівлі людьми.
    США історично були найбільшим донором, та за президента Дональда Трампа обсяг міжнародної допомоги істотно скоротився. Велика Британія і країни ЄС також витрачають менше на гуманітарні потреби, віддаючи пріоритет обороні.
    До числа вимушено переміщених належать як біженці, які залишили свої країни (42,7 мільйона осіб), так і внутрішньо переміщені (73,5 мільйона), що живуть у межах своїх держав.
    Судан став найбільшим джерелом вимушеного переміщення з 14,3 мільйона постраждалих. Далі йдуть Сирія (13,5 мільйона), Афганістан (10,3 мільйона) і Україна (8,8 мільйона).
    Як ми вже писали раніше, в Німеччині роботу знайшли 43% українських біженців.
    На українців у 2024 році припало 2,7% ВВП Польщі – ООН

  • В ЄС триває дискусія: послаблювати чи посилювати санкції проти РФ

    В ЄС триває дискусія: послаблювати чи посилювати санкції проти РФ

    Європейський Союз готує нові санкції проти Росії, які можуть бути найжорсткішими у його історії. Пакет включає можливе відключення російських банків від міжнародної платіжної системи SWIFT, зниження цін на російську нафту, заборону на обидва “Північні потоки” та нові торгові обмеження. Ці заходи призначені для підвищення тиску на Росію через її агресивну політику в Україні. Внутрішні дискусії в ЄС показують розбіжність думок між країнами-членами стосовно посилення чи пом’якшення санкцій. Деякі країни, як Словаччина та Угорщина, виступають проти посилення санкцій, тоді як Литва, Фінляндія та Франція підтримують жорсткі заходи. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц обіцяв масштабне посилення санкцій та продовження допомоги Україні, а Франція та Литва також виступають за максимальний тиск на Росію. Дискусії про нові санкції продовжуються, але очікується, що пакет буде представлений до кінця червня.

  • Україна і Японія затвердили угоду на $3 млрд

    Україна і Японія затвердили угоду на $3 млрд

    Україна та Японське агентства міжнародного співробітництва (JICA) підписали угоду, необхідну для отримання 3 млрд доларів за ініціативою Extraordinary Revenue Acceleration (ERA). Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Телеграм в четвер, 5 червня.
    “Кошти погашатимуться за рахунок доходів, отриманих від заморожених активів РФ. Ресурс спрямуємо на пріоритетні бюджетні видатки задля розвитку економіки й посилення України”, – написав він.
    Шмигаль подякував Японії і партнерам G7 за механізм, який примушує Росію платити, і зазначив, що загалом в межах реалізації ERA до України надійшло вже 14,7 млрд доларів.

  • Без допомоги США. Ключові рішення Рамштайну

    Без допомоги США. Ключові рішення Рамштайну

    Союзники нашої країни знизили рівень своїх делегатів під час сьогоднішнього 28-го засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі Рамштайн.
    Окрім цього вперше з моменту створення групи три роки тому американський міністр оборони не взяв участь в зустрічі. Замість очільника Пентагону Піта Гегсета був посол США при НАТО, який заявив, що Вашингтон поки не вирішив, чи надаватимуть Україні зброю в майбутньому. Чому не було глави Пентагону Піт Гегсет, який повернувся з конференції з національної безпеки в Сінгапурі в неділю, прибуде до Брюсселя лише в середу ввечері, після завершення зустрічі. Він також не зміг долучитися до групи онлайн.
    Як пише Associated Press, це останній із серії кроків, які Сполучені Штати зробили, щоб дистанціюватися від зусиль щодо підтримки України у війні.
    Зазначимо, що попередник Гегсета, Ллойд Остін, створив групу Рамштейн після вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Відтоді понад 50 країн-учасниць надали Україні військову допомогу на суму майже 126 мільярдів доларів, з яких понад 66,5 мільярда доларів надійшло від Сполучених Штатів.
    За часів Остіна США очолювали групу, і він разом із головою Об’єднаного комітету начальників штабів Штатів брали участь у щомісячних зустрічах, як особисто, так і дистанційно. Гегсет порушив цю практику, відмовившись від керівної ролі, не надаючи нової військової допомоги, а тепер взагалі ігноруючи зустріч. Позиція НАТО Генеральний секретар НАТО Марк Рютте вступився за Гегсета і заявив, що Штати все ж таки “віддані спільним зусиллям щодо України”
    “Немає жодних підстав сумніватися в цьому, і незалежно від того, чи хтось брав участь у кожній зустрічі, чи ні, не забуваймо, що ці зустрічі здебільшого відбуваються в Європі, тому американські посадовці не завжди матимуть можливість брати участь у кожній зустрічі”, – сказав Рютте, коментуючи відсутність Піта Гегсета на зустрічі, передає Радіо Свобода. Зміна процесу допомоги В результаті, головування у зустрічі перейняли на себе Велика Британія та Німеччина. Загалом країни вирішили краще структурувати процес допомоги Україні і розробили новий підхід.
    Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус зазначив, що раніше Штати поінформували союзників, “що не продовжуватимуть цей формат під своїм головуванням”.
    “Ми маємо це прийняти. Велика Британія та Німеччина взяли на себе ініціативу і перейняли керівництво. Сьогодні ми представимо новий підхід, про який повідомимо на пресконференції. Ми хочемо трохи інакше, краще структурувати цей процес”, – передає слова Пісторіуса Укрінформ.
    Водночас він зазначив, що партнери України по Контактній групі залишаються в діалозі з американською стороною. Поки без американської зброї Паралельно з позитивними сигналами від європейців представник Вашингтону на зустрічі – посол США при НАТО Метью Вітакер заявив, що Штати поки не вирішили, чи надаватимуть Україні зброю в майбутньому, бо їхній лідер Дональд Трамп зацікавлений у завершенні війни Росії проти України.
    “Тому жодних рішень щодо майбутньої допомоги ще не схвалено”, – сказав він.
    Вітакер також додав, що Білий дім очікує від Європи лідерства у наданні Україні ресурсів і політичної підтримки, необхідних для досягнення сталого миру. Наразі Україна отримує військову допомогу, погоджену ще за попередньої адміністрації США. Також триває обмін розвідданими та підтримується робота систем Starlink, додав він. Допомога від європейців Водночас очільника Міноборони Німеччини Пісторіус заявив, що Берлін готовий купити Patriot у партнерів та передати їх Україні. Загалом Німеччина передасть чверть своїх систем Patriot і тому не в змозі дати більше.
    Пісторіус також зазначив, що його країна затвердила новий пакет на пять млрд євро, який включає: фінансування далекобійного озброєння, що вироблятиметься в Україні, постачання систем ППО, боєприпасів та іншого озброєння.
    Ще допомога, про яку оголосили на Рамштайні:

  • Велика Британія передасть рекордні 350 млн фунтів на дрони, що дозволить закупити 100 тисяч безпілотників до 2025 року.
  • Нідерланди надають 400 млн євро допомоги, зокрема: протимінний корабель, патрульні катери та морські дрони.
  • Бельгія запускає довгострокову підтримку: щорічна допомога по 1 млрд євро до 2029 року, передача протимінного корабля.
  • Норвегія виділяє: 700 млн доларів на безпілотники, 50 млн доларів — у фонд NSATU Trust Fund.
  • Канада спрямовує 45 млн доларів на дрони, системи РЕБ, IT-рішення, а також броньовану техніку Coyote та Bison.
  • Швеція надає 440 млн євро на закупівлю снарядів, дронів і іншого озброєння.
  • Світовий банк надасть Україні 1 млрд доларів

    Світовий банк надасть Україні 1 млрд доларів

    Міністерство фінансів спільно зі Світовим банком працює над новою угодою про позику на підтримку реформ Development Policy Operation (DPO) обсягом щонайменше 1 млрд доларів. Про це повідомила пресслужба відомства у вівторок, 3 червня.

    Упродовж тижня, з 2 по 6 червня, команда експертів Світового банку проводить зустрічі з представниками уряду для погодження умов програми. Позика передбачає пряме надходження коштів до держбюджету після виконання Україною низки умов.

    “Ми продовжуємо спільну роботу над новою угодою Development Policy Operation (DPO), завдяки якій ми зможемо не тільки залучити необхідні ресурси на підтримку держбюджету, а й стимулювати відновлення та розвиток економіки”, – зазначила заступниця міністра фінансів Ольга Зикова.

    Минулого року в межах DPO Україна отримала близько 3,5 млрд доларів за трьома угодами, що допомогло покрити пріоритетні витрати та реалізувати реформи у податковій, митній, банківській та енергетичній сферах.

    Цього року домовленості також включають нові кроки у соціальній політиці. Зокрема, з 1 липня стартує пілотна програма базової соціальної допомоги. Вона об’єднає кілька видів підтримки в одну виплату – базовий розмір складе 4500 гривень.

    “Базова допомога надаватиметься громадянам України, які відповідатимуть критеріям її отримання. Отримувачі самостійно прийматимуть рішення про перехід на нову систему”, – повідомив заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев.

    Окрім цього, Мінфін погодив законопроєкт щодо підтримки сімей та стимулювання народжуваності, запуск якого заплановано на 2026 рік.

    Фінальні умови мають бути узгоджені до кінця червня. Україна має виконати їх до жовтня, а остаточне рішення про надання коштів Світовий банк ухвалить у листопаді.

  • Продовжать востаннє: що відомо про захист українських біженців в ЄС

    Продовжать востаннє: що відомо про захист українських біженців в ЄС

    Наших за кордоном – багато За даними Євростату, станом на 31 березня 2025 року статус тимчасового захисту в ЄС мали 4,26 мільйона українців. Найбільше українців з таким статусом перебували в Німеччині – майже 1,2 мільйона.
    Але абсолютно точно невідомо, скільки біженців знаходиться за кордоном. За оцінками Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, станом на середину лютого 2025 року за кордоном перебувають близько 6,9 мільйонів українців.
    Оцінка базується на цифрах, які свідчать, що кількість людей на підконтрольній території України становить близько 30 мільйонів. Загальна кількість людей, які виїхали з України, може бути вищою, якщо врахувати тих, хто виїхав через Росію або Білорусь.
    На думку експертів, реальна кількість українців, які перебувають за кордоном, може бути навіть вищою, ніж 7,7 мільйона. Відзначимо, що дані про кількість українців за кордоном можуть відрізнятися залежно від джерела та методів підрахунку.
    Де ж українців зараз найбільше? Обираючи територію для переїзду, майбутніх мігрантів насамперед хвилюють питання працевлаштування, цін на оренду та наявності інфраструктури для дітей.
    І українці найчастіше обирають ключові 6 країн: Польщу, Німеччину, Чехію, Швецію, Латвію та Іспанію. Однак вже за два роки захист українських біженців може змінитися. Продовжать востаннє Наразі статус українців визначається ухваленою в березні 2022 року ЄС Директивою про тимчасовий захист (Temporary Protection Directive – TPD). Вона від самого початку розглядалася як тимчасове рішення для негайного надання колективного захисту людям, які рятуються від війни.
    Спочатку передбачалося продовження директиви максимум на три роки, до березня 2025 року. Пізніше Єврокомісія ухвалила більш вільне тлумачення директиви, що дозволило продовжити її термін додатково ще на рік – до березня 2026 року.
    За словами одного з дипломатів ЄС, зараз за зачиненими дверима набирають обертів розмови про “стратегії виходу” з цієї ситуації. Держави-члени можуть порушити це питання вже 12–13 червня 2025 року на засіданні Ради з питань юстиції та внутрішніх справ.Ймовірно, тимчасовий захист продовжать, але це буде востаннє.
    Експерти відзначають, що хоча більшість держав-членів підтримують продовження директиви про тимчасовий захист, залишилося мало правового простору для такого кроку. “Ми і так ходимо тонким льодом з останнім продовженням. Пряме прочитання директиви означало б, що через три роки її дія закінчиться”,- зазначив старший політичний радник Міжнародного центру з розвитку міграційної політики Мартін Вагнер. Але оскільки цього не сталося, за його словами, необхідна “реальна дискусія про альтернативи і про те, як у той чи інший спосіб вийти з режиму тимчасового захисту”.
    Він також додав, що тепер ЄС повинен розробити стратегію переходу від тимчасового захисту як для тих, хто хоче залишитися, так і для тих, хто хоче повернутися.
    Одним із сценаріїв також може бути звуження сфери захисту. Це може означати, що люди, які повернулися в Україну на постійне місце проживання, не зможуть знову претендувати на захист у ЄС або для них обмежать підтримку.
    Посол України в Європейському Союзі Всеволод Ченцову розмові з виданням Європейська правда наголосив, що Україна розраховує на те, що Рада ЄС продовжить тимчасовий захист для українців до березня 2027 року.
    За його словами, на рішення Єврокомісії “вплинула безпекова ситуація в Україні, яка, на жаль, не покращується”. Також варто взяти до уваги, що близько половини українців, які перебувають під тимчасовим захистом у ЄС – це жінки, і біля третини – діти, тобто вразливі категорії.
    Ченцов розповів, що паралельно в ЄС триває дискусія про те, що робити через два роки, коли дія директиви про тимчасовий захист закінчиться. “Ми будемо ставити питання, яким чином Європейська комісія та держави-члени сприятимуть поверненню наших громадян – тих, які готові повернутися, – якщо безпекова ситуація дозволятиме це”,- розповів він. Однак чи легко буде повернути українців? Складне питання Українські біженці вже облаштували своє життя за кордоном. У разі скасування воєнного стану виїдуть для возз’єднання сімей стільки ж, скільки повернуться, каже директор Соціологічної групи Рейтинг Олексій Антипович в інтерв’ю РБК-Україна.
    Як зазначив соціолог, питання повернення біженців складне для дослідження. Бо на словах люди готові повернутися додому, а по факту вже осіли за кордоном та створили нові зв’язки на новому місці. Соціолог наголосив, що за три роки в Польщі, Німеччині чи Італії українці вивчили мову, знайшли роботу та влаштували дітей в садочки. “Якось людина живе, вона пройшла вже певний рівень адаптації до чогось нового, нових обставин. І тепер людина все це має кинути і повернутись в Україну, на нове місце, де знову пошуки роботи, школи і так далі. Тому сказати, що український біженець сильно це буде хотіти робити, я, на жаль, не можу”,– сказав він. За даними Антиповича за 2023 рік, 60% біженців – це люди зі сходу та півдня України. Постає питання: де зупиниться війна, і чи буде українцям куди повертатися? Але серед вимушених мігрантів є і люди з заходу країни, які теж не палають бажанням їхати додому. Чому? Бо за кордоном їм банально краще.
    Антипович також нагадав, що є певний відсоток чоловіків, які зараз невиїзні, але їхні дружини і діти за кордоном. Але коли вікно можливостей відкриється, вони поїдуть до сімей. “Думаю, що це все буде в балансі. Скільки повернеться, стільки і виїде”, – додав він. А на думку макроекономіста, банкіра, доктора економічних наук, експерта у сфері міграційної політики Андрія Гайдуцького, країни Європи зацікавлені у тому, аби українські біженці залишилися жити у них. Зокрема йдеться про країни, які є найбільш зрілими у питанні міграційної політики, розповів аналітик у коментарі для РБК-Україна.
    Він наголосив, що йдеться про ті держави, які 50 років тому ще дискутували про те, що “мігранти – це добре чи погано” та які зрозуміли, що якщо не залучати іммігрантів, то в країні не буде працювати більшість заводів та виробництв. Тобто, в першу чергу мова йде про Скандинавські країни. Але і східні країни потерпають від нестачі недорогої робочої сили. Гайдуцький додав, що це в першу чергу стосується Польщі, Угорщини та Словаччини як нових “промислових центрів”. Водночас вступ Болгарії та Румунії до Шенгенської зони з 1 січня 2025 року також прискорить трудову еміграцію з цих країн, що стимулюватиме місцевих роботодавців шукати робочу силу серед українців.
    Гайдуцький також розповів, що буде з біженцями в ЄС після закінчення тимчасового захисту для українців. За його словами, всі питання, які стосуються наших співвітчизників, які прибули в ЄС після 24 лютого 2022 року і отримали такий захист, перейдуть на рівень окремого регулювання в кожній країні блоку. І країни поведуть себе по-різному.
    Однак Гайдуцький запевнив, що більшість країн запропонує громадянам України перехідний період, аби вони мали можливість перейти на загальні умови перебування іноземців в країні. Зокрема це може бути отримання трудових віз, дозволі або посвідок на постійне проживання.
    Валерія Шипуля

  • BBC: Захід заплатив РФ більше, ніж допоміг Україні

    BBC: Захід заплатив РФ більше, ніж допоміг Україні

    Росія заробила більше коштів від експорту енергоносіїв, ніж Україна отримала у вигляді допомоги від союзників. Це сталося під час повномасштабної війни, коли країни-союзники України ввели санкції проти Росії. Росія отримала понад 883 млрд євро від продажу енергоносіїв з 24 лютого 2022 року до 29 травня 2025 року, більшість коштів – 208 млрд євро – прийшли від країн-членів ЄС. Європейські країни продовжують купувати російський газ, а хоча деякі з них вже заборонили імпорт нафти, імпорт газу ще не припинили. Також ЄС поступово вживає нові санкції проти Росії, але деякі країни затримуються з їхнім впровадженням через страх перед ескалацією конфлікту. У результаті цієї ситуації було прийнято рішення припинити імпорт газу з Росії до кінця 2027 року.

  • Уряд погодив залучення $3 млрд від Японії

    Уряд погодив залучення $3 млрд від Японії

    Кабінет міністрів погодив залучення від Японії майже $3 млрд, забезпечених доходами від заморожених активів Росії. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Телеграм у п’ятницю, 30 травня.
    “У надзвичайно складних умовах Україна зберігає макрофінансову стабільність… Сьогодні ухвалюємо рішення про залучення коштів від Японії. Це майже 3 млрд доларів, забезпечених доходами від російських заморожених активів, на фінансування пріоритетних бюджетних видатків України”, – сказав Шмигаль на засіданні уряду в п’ятницю.
    За його словами, ресурс спрямують на фінансування пріоритетних бюджетних видатків України.
    Також він нагадав, що уряд вже має домовленість на рівні персоналу щодо восьмого перегляду програми співпраці з МВФ, і після затвердження рішення Виконавчою радою Фонду очікується новий транш обсягом близько $500 млн.

  • Випускники медичних вишів можуть отримати по 200 тисяч гривень

    Випускники медичних вишів можуть отримати по 200 тисяч гривень

    Кабінет міністрів вирішив стимулювати грошима випускників медичних вишів. Про це повідомив глава уряду Денис Шмигаль під час засідання уряду в п’ятницю, 30 травня.

    За його словами, Кабмін схвалює постанову про запровадження одноразової виплати в 200 тисяч гривень для випускників медичних вишів, які влаштовуються на роботу в медзаклади сільської місцевості або на території активних бойових дій.

    “Це дієва підтримка молодих спеціалістів та засіб подолання кадрового дефіциту медиків на місцях”, – зазначив Шмигаль.

    За даними Держстату, середня зарплата штатних працівників в Україні зросла у 2024 році на 23,1% до 21 473 гривень.

    Найвища заробітна плата у сфері “Інформація та телекомунікації”, де вона зросла на 38,2% до 52 457 гривень. На другому місці – Фінансова та страхова діяльність – 41 384 гривні (зростання на 20,3%).

    Зарплати у сфері Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги – одні з найнижчих – 16 850 гривень. За рік вони зросли на 14,7%.