Плановий дефіцит держбюджету цьогоріч складе $42 млрд, і покрити його за допомогою партнерів вийде не повністю. Про це повідомила голова бюджетного комітету парламенту Роксолана Підласа.
За її словами, потреба у зовнішному фінансування залишатиметься великою – близько, або навіть понад $40 млрд. За рахунок безповоротних позик країн G7 та допомоги ЄС цей дефіцит буде покритий лише частково.
“Частково ця потреба буде покрита так званими безповоротними позиками країн G7 (ERA loans), частково – допомогою ЄС в рамках Ukraine Facility (сподіваюсь, 22 липня закриємо всі або більшість прострочених зобов’язань) і МВФ. Водночас в нас залишається непокрита потреба у зовнішньому фінансуванні на 2026 рік – $19 млрд”, – зазначила Підласа.
Вона додала, що в умовах, коли в цьому році Україна спрямує щонайменше 66% свого бюджету на потреби оборони, пошук фінансування не має бути лише проблемою українського уряду і Єврокомісії.
“Я бачу потенціал до поглиблення і розширення співпраці з МВФ за прикладом інших країн. Так, в 2025 році МВФ погодив програму співпраці з Аргентиною на 20 млрд доларів, з яких 12 млрд доларів – initial disbursement (тобто БЕЗ структурних маяків). Водночас Україна для того, щоб отримати 6,19 млрд доларів пройшла 8(!) успішних переглядів”, – зазначила вона.
За її словами, навіть за умови припинення активних бойових дій до кінця цього року, видатки на оборону будуть залишатись високими ще не один рік.
“Але до них додаватимуться величезні видатки на відбудову – ми всі слідкуємо за Rapid Damage and Needs Assessment (RDNA4) Світового банку, який говорить про потребу в $524 млрд на відновлення в наступні 10 років після завершення війни”, – заявила голова бюджетного комітету.
Позначка: Фінансування
-
У Держбюджеті цьогоріч бракуватиме $19 млрд зовнішнього фінансування
-
“Чеська ініціатива” забезпечена коштами до середини 2026 року – посол
Україна отримала підтримку від Чехії у закупівлі боєприпасів. Чеська Республіка використовує доходи від заморожених російських активів для цієї мети. За ініціативою Чехії Україні передали велику кількість боєприпасів, а також планується розширення цієї допомоги. Також триває співпраця у локалізації виробництва озброєння в Україні. Під час зустрічі з керівниками оборонних компаній Чехії було обговорено створення українсько-чеського оборонного кластеру. Недавно в Україні відкрило представництво збройова компанія Czechoslovak Group. Україна отримала 80% боєприпасів в рамках чеської ініціативи.
-
Харків отримає $33 млн на підтримку енергетики
Світовий банк скерує Харкову понад 33 мільйони доларів на розвиток енергетичної інфраструктури. Про це повідомив міський голова Ігор Терехов напередодні, 12 липня.
“Це другий етап програми RePower, і ми змогли отримати це фінансування завдяки успішному виконанню першої частини проєкту, підписаного торік на конференції з відновлення України в Берліні”, – розповів мер.
Терехов уточнив, що отримане фінансування дасть можливість зробити ще один сильний крок уперед. Місто отримає додаткові 8,5 мегават власної генерації – сучасні когенераційні установки, які будуть встановлені у найвразливіших районах.
Він пояснив, що там, де найвищий ризик відключень, вони забезпечуватимуть тепло і світло лікарням, школам, котельням і житловим будинкам – навіть у повному блекауті. -
У Римі запустили коаліцію на підтримку науки в Україні
Під час Конференції з відновлення України 2025у Римі, офіційно оголосилипро створення Міжнародної коаліції з підтримки науки, досліджень та інновацій в Україні. Про це інформує пресслужба МОН у п’ятницю, 11 липня.
У межах події представили й підписали Римську декларацію про наміри щодо науки, досліджень та інновацій в Україні, яка офіційно засвідчила створення коаліції.Співзасновником стала Швеція.
“Сьогодні ми формуємо науку, здатну витримувати виклики війни та водночас бути рушієм майбутнього. Ми оновлюємо підходи до фінансування, підтримуємо молодих дослідників, розбудовуємо інноваційну інфраструктуру. Для нас це не тимчасова ініціатива, а стратегічний курс: зробити українську науку системною, відкритою та невіддільною частиною Європейського дослідницького простору. Підписання Римської декларації – це потужний знак довіри міжнародної спільноти до цього шляху й до нашої рішучості змінюватися”, – наголосив міністр освіти і науки Оксен Лісовий.
Ініціатива є результатом спільних зусиль Міносвіти України, Міністерства університетів і досліджень Італії, Європейської комісії та ЮНЕСКО. До коаліції також приєдналися Австрія, Велика Британія, Данія, Іспанія, Німеччина, Польща, Португалія, Словацька Республіка, Швеція, Хорватія та ПРООН.
Метою є реагування як на нагальні потреби, так і на довгострокові виклики науково-інноваційної системи України.
Зокрема, мова про сприяння реконструкції та модернізації дослідницької інфраструктури, підтримку українських науковців, а також визнання центральної ролі науки у відновленні держави.
Для досягнення своїх цілей коаліція:- координуватиме міжнародні зусилля на підтримку України;
- формуватиме спільний порядок денний співпраці;
- забезпечуватиме постійний структурований діалог між урядом України та міжнародними партнерами.
Конференція з відновлення України (Ukraine Recovery Conference) проходить 10-11 липня у Римі. Це вже четверта міжнародна зустріч високого рівня, присвячена підтримці післявоєнної відбудови та реформ в Україні. Попередні конференції проходили в Лугано, Лондоні та Берліні.
URC 2025 організовують уряди України та Італії за участю Єврокомісії, міжнародних фінансових інституцій, представників бізнесу, громадянського суспільства та місцевої влади.
Головнамета-мобілізувати політичну, фінансову та технічну підтримку України, зокрема шляхом залучення приватного капіталу, підтримки людського потенціалу, відновлення громад і регіонів, а також сприяння євроінтеграційним реформам. -
Україна назвала потреби на 2026 рік, а ЄС шукає джерела фінансування
Україна наступного року потребуватиме понад 40 млрд дол. зовнішньої фінансової підтримки. ЄС вже терміново шукає кошти для покриття дефіциту бюджету України 2026 р. Звідки можна взяти гроші? На цей рік грошей вистачить Нещодавно в Україні переписали бюджет, аби залатати дірку, яка утворилася через зростання витрат на закупівлю зброї. Гроші перерозподілили таким чином, аби їх вистачило на військові потреби. Наразі в Україні вважають, що коштів на цей рік вистачить. “Уряд наприкінці червня подав зміни до закону про державний бюджет, де передбачив збільшення видатків на обороноздатність країни майже на 10 млрд дол. Це допоможе ефективно протидіяти ворогу”,- сказав прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. Він підкреслив, що завдяки економічному відновленню та проведеним реформам за перші п’ять місяців 2025 р.вдалося перевиконати дохідну частину держбюджету на 1 млрд дол.
Загалом витрати України на оборону та безпеку у 2025 р. складуть близько 50 млрд дол., що становить 26% ВВП. При цьому власні доходи держбюджету очікуються на рівні 48,5 млрд дол. Бюджет на закупівлю зброї так само рекордний і складе 16,4 млрд дол. “Таким чином зовнішнє фінансування критично важливе для нас, адже дозволяє Україні спрямовувати власні ресурси на захист нашої країни”,- сказав він. За даними Шмигаля, Україні вдалося залучити вже 22 млрд дол. міжнародної фінансової допомоги. Скільки грошей потрібно на наступний рік Тож, гроші на цей рік є, час замислитись про наступний. Він буде для нашої країни непростим.
В Україні вже підрахували скільки нам потрібно буде коштів, аби пройти 2026 р.
Шмигаль заявив, що у 2026 р. Україна потребуватиме зовнішньої фінансової підтримки у розмірі понад 40 млрд дол. Про це він повідомив на засіданні Керівного комітету платформи Української платформи донорів (URC-2025) у Римі.
Прем’єр сказав, що 2026 р. стане випробуванням, оскільки потреби країни у зовнішньому фінансуванні і надалі перевищуватимуть 40 млрд дол. Тож ключовим завданням має стати напрацювання механізмів та інструментів, які дозволять залучити ці кошти.
Він заявив, що уряд активно веде перемовини з міжнародними партнерами щодо підтримки у 2026 р.
За його словами, наступний бюджетний цикл потребуватиме особливої уваги, адже 2026 р., несе багато невизначеності.
Через невпевненість у міжнародній підтримці наступного року, Україна навіть попросила частину траншу, який МВФ мав надати цього року перенести на 2026 р. “Україна звернулась до Фонду із проханням зменшити розмір наступного траншу із раніше запланованих 0,92 млрд дол. до 0,4 млрд дол. Загальний розмір залишку фінансування за програмою від цього не зміниться, різниця буде розподілена під час наступних переглядів. Це вкладається в логіку економії доступних ресурсів “зараз”, через більшу невизначеність із фінансуванням “завтра”, про що неодноразово наголошую останнім часом. Ситуація із залученням коштів партнерів у 2026 р. є набагато більш невизначеною”,– зазначив Голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради Данило Гетманцев. Своєю чергою міністр фінансів Сергій Марченко сказав про те, що наступного року треба буде серйозно скоротити бюджет. “Наступного року нам потрібно скоротити за базовим сценарієм дефіцит до 9,9% з 19,4% ВВП. Щоб зрозуміти, наскільки це складно і наскільки це великі цифри – йдеться про сотні мільярдів гривень менше видатків, якщо порівнювати з тим бюджетом, який ми зараз маємо”, – сказав він. ЄС шукає кошти для України ЄС терміново розглядає варіанти покриття потенційного дефіциту бюджету України на наступний рік, який може сягнути 19 млрд дол. Необхідність у пошуку нових джерел фінансування зумовлена зменшенням підтримки з боку США та згасанням надій на швидке припинення вогню у війні з Росією.
Європейська комісія обговорює з країнами-членами ЄС кілька основних варіантів: військова підтримка України у вигляді “позабюджетних” грантів. Прискорення виплат за кредитами за програмою підтримки G7 на 50 млрд дол. Більш ефективне використання знерухомлених у ЄС російських державних активів. “Зростає занепокоєння щодо наступного року. Багато зацікавлених сторін, які розраховували на угоду про припинення вогню цього року, змушені перераховувати свої витрати і усвідомлюють, що існує фінансова діра, як не крути”, – сказав високопосадовець ЄС у коментарі Financial Times. Терміновість пошуку фінансування пов’язана також із розбіжностями в оцінках. МВФ вважає, що потреби України на наступний рік покриті, однак цей прогноз базується на припущенні, що війна завершиться цього року або в середині 2026 р. У Києві та Брюсселі цей сценарій вважають малоймовірним.
Мета ЄС – забезпечити потреби Києва заздалегідь, до настання зими, особливо враховуючи невизначеність щодо подальшої військової підтримки з боку США.
Один із варіантів, запропонований Києвом країнам G7, полягає в тому, щоб європейські союзники надавали військову допомогу у вигляді двосторонніх грантів, які б враховувалися як внесок у досягнення цільового показника НАТО щодо збільшення національних витрат на оборону до 5% ВВП. Це дозволило б одночасно підтримати Україну та виконати власні оборонні зобов’язання.
Усвідомлення того, що війна буде довгою, а підтримка з боку США – ненадійна, змушує ЄС переходити від ситуативних пакетів допомоги до пошуку більш креативних, довгострокових та сталих механізмів фінансування України.
Розглянуті варіанти демонструють готовність ЄС розширювати фінансові та юридичні межі, щоб забезпечити стабільність України. Особливо це стосується ідеї більш агресивного використання заморожених російських активів, що свідчить про посилення позиції “Росія має заплатити”.
Фактично, ЄС намагається збудувати для України фінансовий “захисний мур” на 2026 р. ще до того, як може виникнути криза фінансування через політичні зміни у США чи “втому від війни”. Успіх цих зусиль напряму визначить здатність України продовжувати оборону та підтримувати макроекономічну стабільність протягом наступного року. Де ще можна взяти кошти? Україна зараз має три великі лінії міжнародного фінансування, які вона хоче розтягнути хоча б до 2027 р. Це програма МВФ на 15,5 млрд дол., програма Ukraine Facility від ЄС на 50 млрд євро та програма ERA від “Великої сімки” на 50 млрд дол., які погашатимуться коштом заморожених активів РФ.
Але цих коштів не вистачить. Тож варто шукати внутрішні ресурси.
Мінфін вважає, що дуже бажано обійтися без підвищення податків. Вони, на його думку, і так достатньо високі в Україні.
Ілля Несходовський, керівник аналітичного напряму мережі “АНТС”, вважає, що є простір для урізання бюджетних видатків, зокрема в зменшенні кількості державних установ.
Гетман, своєю чергою, вважає можливим підняття комунальних тарифів наступного року – до ринкового рівня. Це дасть змогу отримати додаткові гроші для державного бюджету від енергетичних компаній, як-от “Енергоатом”та “Нафтогаз”.
Ще один ресурс -резерви НБУ, які нині становлять 44,5 млрд дол. Вони теж можуть бути використані для фінансування державного бюджету.
Вікторія Хаджирадєва -
Трамп: НАТО профінансує зброю США для України
Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп в ефірі телеканалу NBC повідомив, що досяг домовленості з НАТО щодо поставок американської зброї Україні через Альянс. Його у четвер, 10 липня, процитувало CNN.
Згідно з повідомленням, президент США зазначив, що фінансування цих поставок повністю забезпечить НАТО.
“Ми відправляємо зброю до НАТО, і НАТО фінансує це постачання на сто відсотків”.
Також було вказано, що Трамп пообіцяв: “Patriot буде передано до НАТО, а вже альянс здійснить їх подальший розподіл”.
Крім того, Дональд Трамп анонсував на понеділок “важливу заяву” щодо Росії, не розкриваючи додаткових деталей.
“Я розчарований Росією… у понеділок зроблю важливу заяву щодо Росії”.
При цьому він сказав, що від розвиватку подій протягом наступних кількох тижнів залежатимуть його наступні кроки.
Раніше була інформація, що Трамп вперше після поновлення на посаді планує відправити зброю Україні. Очікувана сума постачань може перевищити 300 мільйонів доларів.
Також повідомлялося про відновлення США постачань Україні боєприпасів калібру 155 мм та високоточних ракет GMLRS.
-
Зеленський подав “несподівані сигнали” щодо ЗСУ для коаліції охочих
Президент України Володимир Зеленський під час зустрічі “коаліції рішучих” (також трапляється варіант “коаліції охочих”) у Римі в четвер, 10 липня, подав партнерам “несподівані сигнали” щодо фінансування ЗСУ. Про це свідчить заява самого голови держави під час розмови з представниками українських та іноземних медіа.
“Безперечно, треба говорити про посилення фінансування наших воїнів. Так, це несподівані сигнали, напевно, але я сьогодні був дуже відвертий на “коаліції охочих”, – сказав Зеленський
Україна мусить мати сильну армію, підкреслив голова держави.
За його словами, слід іти “шляхом до контрактної армії повністю”. Він також додав, що “це правильно”.
Раніше Зеленський заявив, що глава Кремля Володимир Путін, попри всі заяви про начебто готовність до миру, лишень посилює атаки на Україну.
Зеленський обговорить з США санкції проти РФ -
Шмигаль озвучив потребу України у зовнішньому фінансуванні
Потреби України у зовнішньому фінансуванні на 2026 рік становить більш як $40 млрд. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у середу, 9 липня.
“Ключовим пріоритетом роботи Української платформи донорів залишається фінансова спроможність нашої держави. Розпочали URC-2025 з 14-го засідання Керівного комітету платформи. У своєму виступі поінформував, що уряд наприкінці червня подав зміни до закону про державний бюджет, де передбачив збільшення видатків на обороноздатність країни майже на 10 млрд доларів. Це допоможе ефективно протидіяти ворогу”, – зазначив глава уряду.
Зовнішнє фінансування критично важливе для України, адже дозволяє спрямовувати власні ресурси на оборону.
Шмигаль відзначив, що у 2025 році Україна вже залучила 22 млрд доларів зовнішнього фінансування. Втім, він назвав “викликом” 2026 рік.
“Наші потреби у зовнішньому фінансуванні залишаться на рівні понад 40 млрд доларів. Ключовим завданням має стати напрацювання механізмів та інструментів, які дозволять залучити ці кошти”, – додав прем’єр. -
Україна з початку року залучила $22 млрд зовнішнього фінансування
Уряд України залучив велику суму зовнішнього фінансування у січні – червні 2025 року – 22 млрд доларів США. Це стало можливим завдяки ініціативі ERA, яка передбачає спрямування кредитних коштів на розвиток країни за рахунок майбутніх прибутків від знерухомлених російських активів. У цей період Україна отримала значні суми від країн G7, ЄС, МВФ, Японії та Світового банку на різні проекти, зокрема у сферах дорожнього будівництва та охорони здоров’я. Загалом, з початку війни до країни було спрямовано понад 137 млрд доларів США бюджетної підтримки.
-
Італійський футбол втратив Брешію: клуб витратився і не поповнився
Професійний футбольний клуб Брешія з Італії був виключений з участі у професійних дивізіонах через борги у розмірі 3 мільйонів євро. Італійська федерація футболу не надала клубу ліцензію на участь у Серії С на наступний сезон, що призвело до оголошення Брешії банкрутом. Клуб, заснований у 1911 році, провів 23 сезони у вищому дивізіоні Італії, останній раз граючи там у сезоні-2019/20.