Верховна Рада 4 вересня не проголосувала законопроєкт №13150 щодо створення системи нагляду за законністю рішеньорганів та посадових осіб місцевого самоврядування. Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк у четвер.
Документ підтримали 206 парламентаріїв проти необхідного мінімуму 226 голосів.
“Рада провалила ще один законопроєкт з Ukraine Facility. Щоб ви розуміли, дедлайн 31.03.25 вже пройшов”, – зазначив Железняк.
Законопроєкт визначає органи, відповідальні за адміністративний нагляд: Кабмін або уповноважений ним центральний орган – для актів обласних рад, а також обласні держадміністрації – для актів місцевих рад та їхніх виконавчих органів.
Ці органи мають право вимагати усунення порушень, тоді як у разі відмови – звертатися до суду.
Також документ передбачає створення Єдиного державного реєстру актів місцевого самоврядування, деталізує повноваження місцевих державних адміністрацій у сфері координації і контролю за законністю діяльності територіальних органів виконавчої влади. Ukraine Facility – спеціальний інструмент Європейського Союзу, який забезпечує надання Україні фінансової підтримки на суму до 50 мільярдів євро в період з 2024 по 2027 роки.
Позначка: Фінансування
-
Рада провалила законопроєкт з Ukraine Facility
-
Естонія приєднається до закупівель зброї для Києва
Естонія приєднається до закупівель озброєння США для України у межах ініціативи PURL та готова відправити свый військовий контингент. Про це заявив президент країни Алар Каріс у Брюсселі, повідомляє Укрінформ у середу, 3 вересня.
“Ініціатива США-НАТО щодо озброєння PURL є чудовою в цьому напрямку. Я хочу сьогодні наголосити, що Естонія повністю підтримує цю ініціативу. І ми з радістю візьмемо участь у цих зусиллях. Естонія продовжуватиме підтримувати Україну, захищаючи її свободу”, – зазначив Каріс.
Естонія цьогоріч витратила 0,3% ВВП на пряму військову підтримку України. Нині оборонна промисловість країни все більше співпрацює з українською.
“Естонський уряд готовий надіслати війська в рамках Коаліції охочих, щоб гарантувати та забезпечити мир в Україні. Ми продовжуємо брати участь у цьому плануванні”, – додав президент країни.
Разом з тим, Каріс зауважив, що безпосередня близькість до Росії не означає більшої загрози в сучасній війні, враховуючи ракетні технології агресора.
Раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна розраховує на $1 млрд щомісяця за програмою закупівлі зброї PURL.
Як відомо, на початку серпня США і НАТО запустили новий механізм надання Україні військової допомоги через ініціативу Prioritized Ukraine Requirements List (PURL).
Ця ініціатива передбачає, що всю американську зброю, яку отримає Україна, оплачуватимуть країни Європи. Про окремі внески вже оголосили Нідерланди, країни північної Європи і Німеччина. -
Люксембург дасть гроші на зброю для України
Люксембург долучиться до програми із закупівлі американської зброї для України. Про такі плани оголосив прем’єр-міністр Люксембургу Люк Фріден, передає у вівторок, 2 вересня, Euractiv.
За словами Фрідена, його країна планує зробити внесок у нову угоду під керівництвом НАТО, згідно з якою європейські країни оплачуватимуть постачання американської зброї до України.
Прем’єр Люксембургу розповів, що його країна не фінансуватиме весь пакет у розмірі $500 млн самостійно, а шукає партнерів. Він не уточнив, яку суму готовий внести Люксембург в межах ініціативи PURL.
Раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна розраховує на $1 млрд щомісяця за програмою закупівлі зброї PURL.
Як відомо, на початку серпня США і НАТО запустили новий механізм надання Україні військової допомоги через ініціативу Prioritized Ukraine Requirements List (PURL).
Ця ініціатива передбачає, що всю американську зброю, яку отримає Україна, оплачуватимуть країни Європи. Про окремі внески вже оголосили Нідерланди, країни північної Європи і Німеччина. -
Amazon інвестує $4,4 млрд у Новій Зеландії
Amazon.com Inc. планує інвестувати 7,5 млрд новозеландських доларів ($4,4 млрд) у розвиток хмарної інфраструктури в Новій Зеландії.Про це повідомляє преслужба компаніїу вівторок, 2 вересня.
Розвиток хмарних операцій Amazon в Новій Зеландії додасть близько 10,8 млрд новозеландських доларів до ВВП країни та щорічно забезпечуватиме в середньому понад тисячу робочих місць.
“Запуск операцій Amazon Web Services (AWS) у Новій Зеландії допоможе задовольнити зростаючий попит на хмарні сервіси по всій країні та надасть організаціям будь-якого розміру можливість прискорити їх цифрову трансформацію”, – мовиться у повідомленні.
Amazon також планує залучати та навчати місцевий персонал для роботи у ЦОД.
Цей крок є частиною довгострокових зобов’язань Amazon щодо розвитку цифрової інфраструктури та підтримки економічного зростання Нової Зеландії.
Крім Нової Зеландії, компанія планує розвивати операції AWS у Чилі, Саудівській Аравії та Європі.
Раніше ЗМІ писали, що Amazon скасувала замовлення на китайські товари після оголошення мит.
Apple та Amazon збільшили прибутки -
В ЄС відзвітували про рекордні витрати на оборону
Витрати країн Євросоюзу на оборону у 2024 році сягнули рекордних 343 млрд євро. Про це свідчить звіт Європейського оборонного агентства (EDA).
Згідно з документом, обсяг витрат зріс на 19% порівняно з 2023 роком, а їх частка від ВВП становила 1,9%, що лише на 0,1% менше за попередню ціль НАТО у 2%.
Згідно з прогнозами, у 2025 році оборонні витрати ЄС зростуть до 381 млрд євро, тоді як частка ВВП перевищить поріг у 2% – до 2,1%.
Раніше мінімальний орієнтир НАТО для країн-членів становив 2% ВВП, втім, у червні цього року Альянс ухвалив рішення підвищити цільовий показник до 5% ВВП до 2035 року.
Окрім загального зростання витрат, 2024 рік став рекордним за інвестиціями у наукові дослідження, розробки та закупівлі військової техніки. Вперше цей показник перевищив 100 млрд євро, досягнувши 106 млрд євро, що на 42% більше, ніж минулого року. -
Ірландія закрила компанії, що фінансували російські банки – розвідка
В Ірландії примусово ліквідувалинизку компаній, що раніше залучали мільярди доларів для російських банків і держкорпорацій. Про це інформує Служба зовнішньої розвідки України у понеділок, 1 вересня.
Як зауважується, підставою стало те, що після початку повномасштабної війни проти України місцеві управлінці масово вийшли з рад директорів, і компанії залишилися без керівництва.
Так, з-поміж закритих структур зокрема:- VTB Eurasia, котра розмістила облігації на $2,25 млрд для ВТБ;
- Transregional Capital, що кредитувала Транскапіталбанк, внесений до санкційного списку OFAC;
- Sovcom Capital, емітент облігацій Совкомбанку на $600 млн;
- OIM ABS, дочірня структура Qiwi Bank.
Окрім того, закриття торкнулося також інфраструктурних гігантів. RZD Capital, створена для фінансування РЖД, розмістила папери на $6,7 млрд. Без “ірландської дочки” залишився і ВЕБ: його VEB Finance залучила $30 млрд через облігації.
-
Уряд Польщі запланував рекордні витрати на оборону у 2026 році
Кабінет Міністрів Польщі ухвалив проєкт державного бюджету на 2026 рік. Прем’єр Дональд Туск назвав його “переломним”, адже документ передбачає зниження інфляції, економічне зростання та рекордні видатки на безпеку й охорону здоров’я. Про це повідомляє пресслужба уряду країни.
Окремий акцент зроблено на обороні: на потреби армії у 2026 році планують спрямувати 200 млрд злотих (54,75 млрд доларів), що становить 4,8% ВВП – один із найвищих показників серед країн НАТО.
“Ми знаємо, навіщо ми це робимо; ми бачимо це на нашому східному кордоні. Ми продовжимо озброювати Польщу і готуватимемо її до будь-яких несподіванок”, – заявив Туск.
Глава уряду додав, що для захисту країни від усіх зовнішніх загроз необхідна сучасна та боєздатна армія.
Своєю чергою, міністр фінансів Польщі Анджей Доманьський поінформував, що дефіцит бюджету у 2026 році становитиме 271,7 млрд злотих (6,5% ВВП). Тоді як доходи країни мають досягти 647 млрд злотих, що майже на 44 млрд злотих вище за прогноз на 2025рік.
Проєкт бюджету у п’ятницю передадуть на розгляд Ради соціального діалогу. -
Зеленський розповів про нестачу мільярдів на дрони
В Україні дефіцит фінансування виробництва дронів становить 6 мільярдів доларів. Про це заявив Володимир Зеленський під час пресконференції з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, передає Укрінформ.
“Найближчим часом нам треба закрити дефіцит (фінансування виробництва дронів – ред.). Ми вже про це говорили. Це не секрет, це понад 6 млрд, ми дуже розраховуємо на цю підтримку від партнерів”, – пояснив Зеленський.
Глава держави зауважив, що Україна має все необхідне для протидії посиленню російських обстрілів, втім, додав, що потрібне фінансування.
Окремо президент відзначив, що сьогодні дрони – це зброя номер один, яка стримує ворога, яка тримає фронт і зменшує кількість втрат українців. -
Латвія долучається до закупівлі зброї для України
Латвія приєднується до програми НАТО з централізованої закупівлі військового обладнання для України, зокрема систем протиповітряної оборони. Прем’єр-міністерка Латвії підтвердила участь країни у цій ініціативі, яка має на меті підтримати Україну у протистоянні з російською агресією. Латвія планує виділити щонайменше 2 мільйони євро на ці цілі. Ця дія співзвучна заклику США та НАТО щодо посилення військової підтримки для України. Раніше Латвія передала Україні бронетехніку та готується до нових поставок. Від початку війни до червня 2025 року Європа виділила понад 35 мільярдів євро військової допомоги через оборонні закупівлі.
-
Шмигаль зробив заяву щодо грошей батальйонам ЗСУ
Міністр оборони Денис Шмигаль повідомив про проведення оперативного засідання бюджетної комісії в Міноборони, де вирішено було перерозподілити кошти для збільшення фінансування батальйонів, які перебувають на передовій. Згідно з рішенням, обсяг прямого фінансування бригад на закупівлі зросте, що дозволить їм самостійно забезпечувати свої потреби. Кожна бригада отримає додаткові кошти для кожного батальйону, який діє на лінії фронту, що дозволить придбати більше необхідного обладнання, зокрема дронів. Це рішення було ухвалено після Ставки, яку провів президент Володимир Зеленський, під час якої також обговорювалися питання військових потреб, зокрема під час поїздок глави держави на Харківщину і Сумщину.