РФ різко нарощує зовнішнє кредитування та списання боргів іноземним державам, одночасно поглиблюючи внутрішні бюджетні проблеми й скорочуючи соціальні видатки. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України у п’ятницю, 5 грудня.
Так, за минулий рік Москва збільшила фінансування Бангладеш, Індії та Єгипту ще на сумарні $3 млрд: борг Бангладеш зріс на $1,3 млрд, Індії – на $800 млн, Єгипту – на стільки ж. Борг білорусі перед рф досяг $7,6 млрд. Паралельно Кремль розширює практику списань: Таджикистану анульовано $300 млн, Кубі надано відстрочку за кредитом на 1,2 млрд євро, білорусь отримала відстрочку на 7–12 років, Гвінеї-Бісау списано $26,7 млн і реструктуровано ще $940 тис., Сомалі дозволено не повертати $691 млн. Загалом африканським державам Москва “пробачила” близько $20 млрд.
У відомстві зауважили, що контраст із внутрішньою ситуацією стає дедалі різкішим. Російські споживачі скорочують базові покупки: 58 % відмовляються від товарів, які купували раніше, 57 % переходять на дешевші аналоги, а 46 % намагаються якомога рідше ходити до магазинів. Частка громадян, яким не вистачає грошей на їжу, стабільно становить 31 %. Тим часом уряд не виконує план зі збору ключових податків: за підсумками року федеральний бюджет недоотримає 5 трлн рублів за сімома основними статтями, що забезпечують половину доходів скарбниці.
Попри це Кремль нарощує військові витрати до рекордних рівнів. На армію та озброєння буде спрямовано 12,93 трлн рублів, майже 30 % бюджету – максимум із часів СРСР. Ще 3,91 трлн піде на “національну безпеку”. Силові структури спільно отримають 16,84 трлн рублів, або 38 % бюджету – у 1,6 раза більше, ніж у 2021 році.
“Ціна такого пріоритету зрозуміла: соціальні видатки скорочуються до 25,1 % з довоєнних 38,1 %, підтримка економіки – до 10,9 % із 17,6 %. Обидва показники впадуть до мінімуму за 20 років”, – резюмували у СЗРУ.
Раніше стало відомо, що Росія планує вдвічі збільшити присутність представників своїх приватних військових компаній (ПВК) у країнах Африки.
Окрім того, очільник ГУР Кирило Буданов зазначав, що Африканський корпус РФ не згортав свою роботу, ба більше – він розширюється.
Росія різко збільшила вплив РПЦ в Африці – ЦПД
Позначка: Фінансування
-
Росія збільшує фінансування Глобального Півдня – розвідка
-
МВФ назвав умови нової програми для України
Директорка Департаменту з питань комунікацій МВФ Джулія Козак заявила, що Виконавча рада розглядатиме нову програму для України тільки після виконання всіх попередніх умов та підтвердження гарантій фінансування. Про це вона зазначила у коментарі Укрінформу.
Тож наразі немає дати засідання Виконавчої ради МВФ по Україні.
До списку передумов входить, зокрема, ухвалення держбюджету на 2026 рік, розширення податкової бази, яка охоплюватиме доходи від онлайн-операцій, усунення митних лазівок для імпорту споживчих товарів, а також скасування пільг щодо реєстрації платників ПДВ. Крім того, українська влада пообіцяла провадити контрзаходи проти неформальної економіки, “зокрема шляхом посилення конкуренції у галузі державних закупівель та усунення лазівок у чинному Трудовому кодексі”.
Стосовно гарантій фінансування, – потрібно забезпечити їх достатні обсяги, а також отримати відповідні гарантії від донорів.
У контексті реструктуризації ВВП-варантів Козак пояснила, що МВФ узяв до відома пропозицію української влади, зроблену власникам варантів 1 грудня.
“Будь-яка угода про реструктуризацію боргу оцінюватиметься в контексті забезпечення стійкості боргу та фінансових гарантій, які будуть потрібні Україні в межах програми”, – додала Козак.
Окремо вона нагадала, що в Києві запевнили у відданості реформам, що включає мобілізацію внутрішніх доходів, боротьбу з неформальною економікою, захист незалежних антикорупційних інституцій та реструктуризацію боргу для відновлення стійкості. -
Єврокомісія назвала два способи фінансування України
Європейська комісія запропонувала два варіанти фінансування України на 2026-2027 роки: запозичення коштів від Євросоюзу та “репараційний кредит”. Перше передбачає позику з європейського бюджету, а друге – можливість позичати кошти на залишках заморожених активів Росії через фінансові установи. Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн вважає, що ці пропозиції допоможуть Україні зміцнити свою оборонну промисловість, підтримати бюджет та інтеграцію у європейську оборонну базу. Рішення щодо цього питання буде прийнято на засіданні Ради ЄС у грудні.
-
Нідерланди скерують €250 млн на посилення ППО України
У понеділок міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс оголосив, що їхня країна виділила €250 млн на підтримку протиповітряної оборони та постачання боєприпасів для F-16 України. Ця ініціатива PURL призначена для допомоги Україні у протидії інтенсивним повітряним атакам Росії. Нідерланди підтримують Україну у важливий момент і готові надати необхідну допомогу.
-
До кінця року Україна отримає зброї на $5 млрд – генсек НАТО
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що до кінця року Україна може отримати військову допомогу на суму у 5 млрд доларів від союзників за програмою підтримки PURL. Він наголосив, що Україні надходить важливе військове обладнання, а США забезпечать фінансування американської зброї. Щомісяця Україна отримує озброєння на суму близько 1 млрд доларів, а до кінця 2025 року отримає приблизно 5 млрд доларів військової підтримки. Генсек НАТО також зазначив про інші ініціативи країн Європи щодо постачання обладнання та боєприпасів до України. Рютте підкреслив, що запаси обладнання в країнах Європи зменшуються через тривалу війну, але постачання військової допомоги продовжуватиметься.
-
ЗМІ: Німеччина збільшить військову допомогу Києву
Правлячі партії Німеччини ухвалили рішення суттєво збільшити військову допомогу Україні – про це свідчить проєкт бюджету, погоджений після 15-годинного засідання, що завершилося вранці п’ятниці. Про це повідомляє Politico.
Депутати коаліції запланували виділити Києву 11,5 млрд євро, що є найбільшою сумою від початку повномасштабної війни і вона дорівнює половині всіх коштів, котрі Берлін уже надав Україні. Обсяг підтримки становить 2,2% сукупних видатків, передбачених у проєкті бюджету.
Як пише Tagesschau, “українська” стаття витрат зазнала найбільших змін. Міністерство фінансів запропонувало збільшити асигнування за цією статтею на 3 млрд євро порівняно з попередньою версією бюджету. Додаткові кошти спрямують на артилерію, безпілотники, бронетехніку та дві системи протиповітряної оборони Patriot.
Володимир Зеленський днями заявив, що планує замовити у США 25-27 комплексів Patriot і переконати європейських партнерів допомогти у цьому. За його словами, вони могли б передати Україні свої системи, а згодом отримати нові від США. Крім того, низка країн виділила кошти до спеціального фонду для закупівлі американського озброєння для України.
Станом на середину жовтня Берлін надав 22,5 млрд євро, з яких 17,7 млрд євро – військова допомога, 3,4 млрд євро – гуманітарна і 1,4 млрд євро – фінансова.
Відповідно до звіту Кільського інституту, цього літа військова допомога європейських країн скоротилася на 57% – слідом за зупиненням постачань озброєнь Вашингтоном після приходу до влади Дональда Трампа. Раніше стало відомо, що Німеччина виділить Україні ще €40 млн для ліквідації наслідків російських атак на енергетичну інфраструктуру та підготовки до зими.
Нагадаємо, 2 листопада стало відомо, що Україна отримала системи Patriot від Німеччини.
-
НАБУ переходить до етапу фінрозслідування справи Мідас
Національне антикорупційне бюро переходить до фінансової частини розслідування у справі Мідас після негласного етапу та обшуків. Для цього знадобиться взаємодія з іноземними правоохоронними органами та Державною службою фінансового моніторингу. Про це розповів директор НАБУ Семен Кривонос в УП.Чат.
За його словами, важливо відстежити рух коштів, пов’язаних із діяльністю так званого “офісу”, де учасники схеми обговорювали корупційні дії та розподіляли гроші.
“Потрібно відстежити рух коштів через державні чи приватні банки, рух коштів за кордоном”, – пояснив Кривонос.
Він зазначив, що фігуранти часто користувалися криптовалютою, що ускладнює слідчі дії. За його словами, може виникнути потреба у створенні спільних слідчих груп з іноземними партнерами.
“Нам потрібна буде допомога правоохоронців інших країн. Можливо, потрібно буде вирішувати питання щодо створення спільних слідчих груп…”
Окремо директор НАБУ наголосив на ролі Держфінмоніторингу, водночас визнавши, що за окремими провадженнями відомство надто довго не дає відповіді.
Кривонос додав, що НАБУ направить нові запити щодо встановлення транзакцій:
“Служба фінансового моніторингу – це фінансова розвідка… може в оперативному плані отримувати рух коштів і підозрілі транзакції…”
Він також уточнив, що через “офіс” могло пройти щонайменше $100 млн, які виводилися за кордон.
Під час обшуків слідчі вилучили документи, котрі демонструють рух коштів, але ще потрібно з’ясувати, куди саме переказували гроші та у які активи їх могли конвертувати.
Керівник САП Олександр Клименко додав, що слідству треба розшифрувати понад 30 кличок, якими користувалися учасники корупційної мережі.
“Це не один, не два і не три десятки… Це можуть бути і посадові особи і просто люди, які користувалися послугами цього “офісу”.
Очільники САП і НАБУ також зазначили, що на записах є згадки про можливу причетність інших правоохоронних органів, але підкреслили, що СБУ серед них немає.
-
Кінець шатдауну. Що не так із законом Трампа
Президент США Дональд Трамп ввечері у середу, 12 листопада, підписав закон про державне фінансування, поклавши край рекордному 43-денному шатдауну. В результаті нього федеральні службовці залишалися без зарплати, сотні пасажирів застрягали в аеропортах, в деяких продовольчих банка утворилися довжелезні черги.
В свою чергу демократи дуже не задоволення прийняттям проміжного законодавства, адже хотіли продовжити термін дії розширеної податкової пільги. Внутрішні чвари Варто зазначити, що Трамп підписав документ про фінансування лише через кілька годин після того, як Палата представників ухвалила цей документ.
Демократи хотіли продовжити термін дії розширеної податкової пільги, яка закінчується наприкінці року та знижує вартість медичного страхування. Вони відмовилися погодитися із законопроектом про короткострокові витрати, який не враховував цей пріоритет. Але республіканці заявили, що це окрема політична суперечка, яку слід провести іншим разом.
Тиск, спричинений припиненням роботи уряду, відобразився, коли законодавці обговорювали цей захід щодо витрат у Палаті представників.
Республіканці заявили, що демократи намагалися використати ситуацію з урядом, щоб перемогти в політичній суперечці.
“Вони знали, що це завдасть болю, і все одно це зробили”, – сказав спікер Палати представників Майк Джонсон.
В свою чергу демократи заявили, що республіканці на початку цього року намагалися ухвалити податкові пільги, які, на їхню думку, здебільшого принесуть користь багатим. Але законопроект, який Палата представників розглянула в середу, “ставить сім’ї у невизначений стан без жодної гарантії, що коли-небудь буде голосування за розширення податкових пільг, щоб допомогти звичайним людям оплачувати медичне обслуговування”, – сказав представник Джим Макговерн, демократ від штату Массачусетс. Що входить до законопроекту про припинення шатдауну Цей закон є результатом угоди, досягнутої вісьмома сенаторами, які посварилися з демократами після того, як дійшли висновку, що республіканці не погодяться використовувати державне фінансування для продовження податкових пільг на охорону здоров’я.
Цей законодавчий “компроміс” фінансує три щорічні законопроекти про витрати та продовжує решту державного фінансування до 30 січня. Республіканці пообіцяли провести голосування до середини грудня щодо продовження субсидій на охорону здоров’я.
Законопроект також включає скасування звільнення федеральних працівників адміністрацією Трампа з початку припинення роботи уряду. Він також захищає федеральних працівників від подальших звільнень до січня та гарантує їм виплату зарплати після завершення припинення роботи уряду. Законопроект для Міністерства сільського господарства означає, що люди, які покладаються на ключові програми продовольчої допомоги, отримуватимуть ці виплати без загрози переривання роботи протягом решти бюджетного року.
Демократи дуже не задоволенні прийняттям проміжного законодавства. Як повідомила демократка від Каліфорнії Ненсі Пелосі, розширена податкова пільга була розроблена для того, щоб надати більшій кількості людей доступ до медичного обслуговування, і жоден республіканець не проголосував за неї. Нагадаємо, що в США діє податкова пільга, накладена на період пандемії COVID-19.
За її словами, без розширеної податкової пільги страхові внески для мільйонів американців у середньому зростуть більш ніж удвічі. Водночас, за прогнозами Бюджетного управління Конгресу, понад два мільйони американців наступного року повністю втратять медичне страхування. Головний бій ще попереду Незрозуміло, чи знайдуть партії якусь спільну мову щодо охорони здоров’я до грудневого голосування в Сенаті.
Водночас, деякі республіканці заявили, що вони відкриті для продовження додаткових пільг, оскільки страхові внески для мільйонів людей зростуть, але вони також хочуть нових обмежень щодо того, хто може отримувати субсидії. Дехто стверджує, що податкові кошти для цих планів повинні спрямовуватися через окремих осіб, а не безпосередньо до страхових компаній.
Демократи в Палаті представників висловили великий скептицизм щодо цих заяв і того, що зусилля Сенату призведуть до прориву.
Роза ДеЛауро, представниця Демократичної партії від штату Коннектикут, провідна представниця Комітету з асигнувань Палати представників, заявила, що республіканці протягом останніх 15 років хотіли скасувати реформу охорони здоров’я.
“Саме цього вони й намагаються досягти”, – сказала вона. -
Фінальний підпис Трампа: США вийшли з шатдауну
Президент США Дональд Трамп поставив фінальний підпис під законом про державне фінансування, що офіційно закриває цей історичний період, тривалістю 43 дні. Про це у четвер, 13 листопада, повідомляє АР.
За повідомленям агентства, процес був завершений після того, як законопроєкт отримав схвалення в Палаті представників – 222 голоси “за” проти 209 “проти” – після активних дебатів.
Церемонія підписання відбулася всього через кілька годин після голосування, і тепер документ уже набув чинності.
У своїй промові перед підписанням Трамп сказав: “Для мене честь зараз підписати цей неймовірний законопроєкт”.
Він сказав, що уряд більше ніколи не повинен закриватися, додавши: “Це не спосіб керувати країною”.
Підпис господаря Білого дому документу викликав оплески присутніх, проте запитання журналістів щодо інших тем, зокрема скандалу навколо Епштейна, залишилися без відповіді, оскільки пресу попросили залишити Овальний кабінет.
Нагадаємо, часткове призупинення роботи федерального уряду почалося 1 жовтня через брак домовленостей щодо фінансування. Проблема виникла на тлі розбіжностей між Республіканською партією та Демократами у Конгресі, які не змогли узгодити витрати, включаючи питання охорони здоров’я. Обидві сторони продовжують звинувачувати одна одну в затягуванні шатдауну та використанні цієї ситуації в політичних цілях.
Зазначимо, що з 1977 року уряд США припиняв роботу понад 20 разів через подібні конфлікти. Найдовший шатдаун до цього тривав 35 днів – від 22 грудня 2018 року до 25 січня 2019 року під час першого президентського терміну Дональда Трампа.
Раніше президент США Дональд Трамп заявляв, що шатдаун не завдає шкоди економіці Сполучених Штатів.
Найтриваліший в історії. Шатдаун у США
-
Gripen для України: названо варіанти фінансування
Міністр оборони Швеції Пол Йонсон заявив, що Швеція може допомогти Україні у фінансуванні закупівлі до 150 винищувачів Gripen E. Вартість угоди не розголошується, але виробник Saab продав чотири літаки Gripen Таїланду за 563 млн доларів США. Йонсон зазначив, що фінансування може здійснюватися за рахунок військової допомоги, експортних кредитів та інших джерел. Швеція також проводить переговори з іншими країнами ЄС щодо використання заморожених російських активів для фінансування України. Компанія Saab розглядає можливість співпраці з Україною для розширення виробництва в Швеції та будівництва складальної лінії в Бразилії. Раніше президент України та прем’єр-міністр Швеції підписали лист про наміри щодо закупівлі літаків Gripen, проте фінансування ще не узгоджено. Україна розраховує отримати перші літаки вже наступного року, а компанія Saab може відкрити завод український завод для збирання літаків.