Болгарія має намір поступово підвищити оборонні витрати до 3,5% ВВП до 2032 року. Про це у вівторок, 3 червня, повідомив міністр оборони країни Атанас Запрянов, якого цитує видання Novinite.
За його словами, нинішній рівень фінансування у 2% ВВП, який Болгарія вже виділила цього року, відповідає довгостроковим орієнтирам НАТО. Водночас він визнав, що цього вже недостатньо для повноцінного посилення обороноздатності.
Міністр пояснив, що для успішної модернізації болгарських Сил оборони уряд ухвалив рішення поступово збільшувати витрати на армію до 2,5-3% ВВП, а до кінця десятиліття – досягти 3,5%.
Запрянов також наголосив, що Росія нині становить “найбезпосереднішу і найсерйознішу” загрозу для євроатлантичної безпеки. У зв’язку з цим Болгарія працює над посиленням національної оборони в рамках колективної стратегії НАТО та спільної політики безпеки й оборони ЄС. Особлива увага, за словами міністра, приділяється Чорноморському регіону.
Очікується, що на саміті НАТО в червні у Гаазі країни-члени блоку затвердять новий цільовий показник оборонних витрат – 5% ВВП.
На початку року чинний президент США Дональд Трамп закликав союзників по НАТО збільшити витрати на оборону до 5% від ВВП, зауваживши, що багато держав досі не виконують навіть попередню домовленість про 2%. Він підкреслив, що через це Сполученим Штатам доводиться компенсувати нестачу фінансування, що, на його думку, є “несправедливим”.
Україну запросили на саміт НАТО, котрий відбудеться 24-25 червня у Гаазі. Про це повідомив президент Володимир Зеленський.
Як відомо, саміт відбудеться 24 і 25 червня на Всесвітньому форумі в Гаазі. Його вартість зросла майже вдвічі через безпеку.
Позначка: Фінансування
-
Болгарія збільшить витрати на оборону до 3,5% ВВП
-
Світовий банк надасть Україні 1 млрд доларів
Міністерство фінансів спільно зі Світовим банком працює над новою угодою про позику на підтримку реформ Development Policy Operation (DPO) обсягом щонайменше 1 млрд доларів. Про це повідомила пресслужба відомства у вівторок, 3 червня.
Упродовж тижня, з 2 по 6 червня, команда експертів Світового банку проводить зустрічі з представниками уряду для погодження умов програми. Позика передбачає пряме надходження коштів до держбюджету після виконання Україною низки умов.
“Ми продовжуємо спільну роботу над новою угодою Development Policy Operation (DPO), завдяки якій ми зможемо не тільки залучити необхідні ресурси на підтримку держбюджету, а й стимулювати відновлення та розвиток економіки”, – зазначила заступниця міністра фінансів Ольга Зикова.
Минулого року в межах DPO Україна отримала близько 3,5 млрд доларів за трьома угодами, що допомогло покрити пріоритетні витрати та реалізувати реформи у податковій, митній, банківській та енергетичній сферах.
Цього року домовленості також включають нові кроки у соціальній політиці. Зокрема, з 1 липня стартує пілотна програма базової соціальної допомоги. Вона об’єднає кілька видів підтримки в одну виплату – базовий розмір складе 4500 гривень.
“Базова допомога надаватиметься громадянам України, які відповідатимуть критеріям її отримання. Отримувачі самостійно прийматимуть рішення про перехід на нову систему”, – повідомив заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев.
Окрім цього, Мінфін погодив законопроєкт щодо підтримки сімей та стимулювання народжуваності, запуск якого заплановано на 2026 рік.
Фінальні умови мають бути узгоджені до кінця червня. Україна має виконати їх до жовтня, а остаточне рішення про надання коштів Світовий банк ухвалить у листопаді.
-
ООН скоротить персонал на 20%
Організація Об’єднаних Націй прийняла рішення про скорочення 20% персоналу у зв’язку з фінансовою кризою. Це зачіпає понад 60 підрозділів ООН, зокрема з гуманітарною та політичною спрямованістю. Генсек ООН планує зменшити бюджет організації на 15-20%, що становить близько 3,72 млрд доларів. Приблизно 14 тисяч посад можуть бути ліквідовані, а пропозиції щодо цього необхідно надати до середини червня. Деякі країни-члени ООН, зокрема США, не внесли свої внески в повному обсязі, що спричинило призупинку гуманітарної допомоги в деяких регіонах України та припинення фінансування проектів ООН з прав людини.
-
Фіцо поскаржився на ідею Мерца позбавити Словаччину виплат
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо реагує на заяви канцлера Німеччини Фрідріха Мерца про можливе припинення фінансування для Словаччини та Угорщини через їхню позицію стосовно Росії. Фіцо вважає ці заяви неприйнятними та обурюється на такий підхід, наголошуючи, що саме незалежна позиція Словаччини має свої обгрунтування. Він вважає, що такі вимоги можуть призвести до подальшого поділу в Європі та негативно вплинути на співпрацю між країнами. Канцлер Мерц раніше пропонував позбавити фінансування країн, які блокують санкції проти Росії, але Фіцо вважає, що такий підхід не допоможе досягти єдності в Європейському Союзі.
-
Балтія планує підвищити оборонні витрати до 5% ВВП
Міністри оборони Естонії, Латвії та Литви підтвердили свою наміреність збільшити видатки на оборону до 5% валового внутрішнього продукту з 2026 року. Вони також обговорили будівництво Балтійської лінії оборони та погодили спільний підхід до залучення європейського фінансування для цього проєкту. Окремою темою на зустрічі була діяльність російського тіньового флоту в Балтійському морі, що стурбовало учасників зустрічі. Німеччина також підтримує зміцнення східного флангу НАТО, збільшуючи чисельність своєї бойової танкової бригади в Литві до 5000 військовослужбовців до кінця 2027 року.
-
На виробництво артилерії залучили 2/3 коштів – Зеленський
Президент Володимир Зеленський оголосив, що більшість коштів для виробництва артилерійських снарядів вже залучені. Він також заявив про підтримку для виробництва дронів в Україні. Зеленський висловив подяку МЗС за підготовку України до участі у заході у форматі “великої сімки”. Раніше президент заявив про плани збільшення виробництва зброї в Україні, зокрема дронів, та отримання фінансування від Європейського союзу на військову підтримку країни.
-
Зеленський: Україна має 2/3 коштів на артилерію
Президент Володимир Зеленський оголосив, що вже залучено дві третини зовнішнього фінансування для виробництва артилерійських снарядів. Він також повідомив про підтримку для розгортання виробництва дронів в Україні. Зеленський висловив подяку МЗС за підготовку до участі в заході у форматі “великої сімки”. У березні президент заявив про плани збільшити українське виробництво зброї, зокрема дронів, і що частина коштів з плану ReArm Europe буде спрямована на військову підтримку України.
-
Трамп урізав фінансування науки до найнижчого рівня за 35 років
Національний науковий фонд США (NSF), який фінансує наукові дослідження в університетах, зменшує виділення нових грантів найповільніше з 1990 року. У 2025 році фінансування наукових проєктів скоротилося на більш ніж $1 млрд порівняно з попереднім десятиліттям. Це може негативно позначитися на різних галузях, включаючи комп’ютерні науки, біологію, фізику, інженерію, кліматичні дослідження та STEM-освіту. Більше 1600 чинних грантів на суму близько $1,5 млрд також були припинені. Основними причинами скорочень називають програми з клімату, чистої енергетики, соціальних наук і різноманіття та інклюзії. Це може загрожувати науковому майбутньому США та знизити його конкурентоспроможність. Молоді вчені, аспіранти та викладачі-початківці особливо постраждали внаслідок цих скорочень. Політичники в Конгресі мають різні погляди на цю ситуацію, але деякі звинувачують NSF у політичній мотивації скорочень. Також було зазначено, що програми офісу ООН з прав людини можуть бути скорочені або закриті в рамках загального перегляду витрат на іноземну допомогу.
-
Євродепутати закликають ЄС заморозити усе фінансування Угорщини
Низка депутатів Європарламенту направила звернення до керівництва ЄС із закликом заморозити все фінансування для Угорщини через подальше обмеження свобод, підрив демократії та недотримання законодавства і цінностей ЄС, повідомляє LRT.
Зазначається, що через уряд Угорщини під керівництвом Віктора Орбана постійно конфліктує з ЄС, через що вже було заморожено мільярди євро. Підставами стало поводження з прохачами притулку та підозри в корупції.
У листі депутати зауважили, що Угорщина не лише не прагне покращень – спостерігається “подальша тривожна регресія”. Зокрема, автори згадали про нещодавній закон щодо заборони ЛГБТК-реформ у Будапешті та реформи, спрямовані на підрив незалежності судів.
“Продовжувати фінансувати корумпований режим, який відкрито підриває європейські цінності, – неприйнятно. Тому ми закликаємо негайно припинити будь-яке фінансування Угорщини, використовуючи всі доступні правові інструменти”, – йдеться у зверненні парламентарів.
Зазначається, що лист був ініційований фракцією Зелених. Проте підписи під ним поставили і представники інших фракцій Європарламенту, зокрема правоцентристської Європейської народної партії, центристської партії “Оновимо Європу”, а також – соціал-демократичної СДП. Загалом лист підписали 26 депутатів. -
Гарвардському університету заборонили приймати іноземців
22 травня адміністрація президента Дональда Трампа оголосила про відкликання сертифікації Гарвардського університету в рамках Програми студентів та обміну (SEVP), що фактично забороняє закладу приймати нових іноземних студентів. Про це повідомляє AP у четвер, 22 травня.
Це рішення також зобов’язує понад 6 800 іноземних студентів, котрі вже навчаються в Гарварді, перевестися до інших навчальних закладів або залишити США, інакше вони втратять свій легальний статус.
Міністерство внутрішньої безпеки США, очолюване Крісті Ноем, звинуватило Гарвард у створенні небезпечного середовища, зокрема через випадки антисемітського насильства та нібито співпрацю з Комуністичною партією Китаю. Університету було надано 72 години для надання записів, включаючи відеоспостереження, пов’язаних з поведінкою іноземних студентів під час протестів.
Гарвард рішуче засудив це рішення, назвавши його незаконним та таким, що підриває академічну місію університету та добробут його спільноти. Університет також вказав на те, що це є частиною ширшої ескалації напруженості між адміністрацією Трампа та вищими навчальними закладами щодо автономії університетів та свободи вираження поглядів.