Данія приєдналася до ініціативи Build with Ukraine, підписавши документ про спільне виробництво оборонної продукції з Україною. Міністр оборони Рустем Умєров повідомив про це під час зустрічі з міністром оборони Данії Троельсом Лундом Поульсеном у Гаазі. Данія виділила 500 мільйонів крон для створення українського оборонного виробництва на своїй території. Цей крок має зміцнити українські Збройні сили та спільну обороноздатність. Також відомо, що Данія разом з іншими країнами вклала близько $650 млн у виробництво української оборонної продукції, а загалом планує виділити майже $1 млрд на озброєння України.
Позначка: Фінансування
-
Україна отримала $190 млн на ремонт мостів і доріг
Україна отримала 190 млн доларів на проєкт DRIVE від Світового банку. Ці кошти будуть використані на модернізацію інфраструктури, відновлення мостів та покращення транспортної системи. Проєкт також передбачає реформу національних доріг і автомобільного транспорту, а також технічну допомогу в цій сфері. Україна отримала позику від МБРР у межах ADVANCE Ukraine, що підтримується урядом Японії.
-
Країни ЄС домовилися збільшити витрати на оборону – ЗМІ
Країни Європейського союзу домовилися збільшити річні витрати Європейського інвестиційного банку до 100 млрд євро цього року. Ці кошти будуть використані для збільшення фінансування оборонної промисловості ЄС втричі. ЄІБ не може інвестувати у виробництво зброї або боєприпасів, але може надавати кредити для проектів з подвійним призначенням, наприклад, систем GPS або будівництво армійських баз. Крім того, ЄІБ погодив фінансування однієї з таких баз в Литві, де будуть розташовані німецькі війська. Ця рішення прийнято в контексті заклику міністра оборони США до союзників НАТО збільшити витрати на оборону, оскільки США не гарантують безпеку Європи.
-
В ЄС домовилися щодо програми фінансування оборони
Країни Європейського союзу на тлі побоювань нападу Росії досягли угоди про схему на 1,5 млрд євро (1,73 млрд доларів США) для фінансування оборонних інвестицій. Про це повідомляє інформагенція Reuters.
Уряди країн понад рік сперечалися про пропозицію Єврокомісії стосовно Європейської оборонно-промислової програми (EDIP), частини ширшого руху з переозброєння, спричиненого побоюваннями перед Росією після її вторгнення в Україну 2022 року.
Більша частина дебатів була зосереджена на правилах. Франція наполягала на суворих правилах “купуй європейське” для стимулювання європейської промисловості. Проте такі країни, як Нідерланди, виступали за більшу гнучкість у закупівлі зброї у США, Великої Британії та інших країн.
Компроміс передбачає: принаймні 65% вартості компонентів товару, що фінансується за схемою, мають походити з ЄС або певних асоційованих країн, за деякими винятками.
Посли 27 країн ЄС схвалять угоду в понеділок. Потім вона стане предметом переговорів з Європейським парламентом, перш ніж набуде чинності.
Група з 10 країн – Нідерланди, Естонія, Латвія, Литва, Чеська Республіка, Болгарія, Румунія, Хорватія, Словаччина і Фінляндія – стверджувала, що правила мали б більшою мірою враховувати нагальну необхідність зміцнення оборони Європи.
Чиновники ЄС зазначили, що бюджет програми в розмірі 1,5 млрд євро скромний для оборонного сектора, але критерії стали предметом запеклих суперечок, бо в майбутньому він може мати більше фінансування.
Раніше Євросоюз офіційно оголосив про намір виділити майже 1,9 млрд євро на військову підтримку України.
ЄС погодив оборонний фонд на €150 млрд – ЗМІ -
Швеція витрачатиме 5% ВВП на оборону через загрозу з боку РФ
Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон підтвердив наміри уряду збільшити витрати на оборону до 5% валового внутрішнього продукту. Про це він заявив 12 червня під час спільної пресконференції з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте у Стокгольмі, повідомляє Європейська правда.
“Сьогодні хочу підтвердити, що Швеція досягне нового цільового показника НАТО з витрат на оборону у розмірі 5% ВВП. Щонайменш 3,5% ВВП будуть спрямовані на ключові оборонні потреби задля досягнення нових цілей НАТО зі спроможностей”, – зазначив Крістерссон.
Він нагадав, що уряд ще кілька місяців тому анонсував наймасштабніші оборонні інвестиції з часів Холодної війни.
Офіційне рішення планують ухвалити після саміту НАТО в Гаазі 24-25 червня.
“Ми розуміємо, що безвідносно того, яким буде рішення саміту НАТО, ми маємо специфічне географічне розташування, і ми маємо бути готові до майбутніх загроз з боку Росії. Тлом для цього звісно є загарбницька війна проти України, але також і те, що ми дуже здавна знаємо Росію. Росія є загрозою не лише для України, але усіх країн Європи і Альянсу”, – додав прем’єр.
Раніше Рютте заявив, що більшість європейських країн підвищать видатки на оборону. Він назвав таке збільшення витрат “дуже хорошою новиною” і знову наголосив на необхідності “більш справедливого балансу” зі США. -
Уряд виділив регіонам додаткові 1,1 млрд грн на заходи безбар’єрності
Уряд виділив регіонам додаткові 1,1 млрд грн на проведення заходів з безбар’єрності. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що відновлення України повинно ґрунтуватися на принципах інклюзивності та безбар’єрності. Ці кошти будуть використані на ремонт інфраструктури та будівництво об’єктів житлового та громадського призначення з метою забезпечення доступу для людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.
-
Болгарія збільшить витрати на оборону до 3,5% ВВП
Болгарія має намір поступово підвищити оборонні витрати до 3,5% ВВП до 2032 року. Про це у вівторок, 3 червня, повідомив міністр оборони країни Атанас Запрянов, якого цитує видання Novinite.
За його словами, нинішній рівень фінансування у 2% ВВП, який Болгарія вже виділила цього року, відповідає довгостроковим орієнтирам НАТО. Водночас він визнав, що цього вже недостатньо для повноцінного посилення обороноздатності.
Міністр пояснив, що для успішної модернізації болгарських Сил оборони уряд ухвалив рішення поступово збільшувати витрати на армію до 2,5-3% ВВП, а до кінця десятиліття – досягти 3,5%.
Запрянов також наголосив, що Росія нині становить “найбезпосереднішу і найсерйознішу” загрозу для євроатлантичної безпеки. У зв’язку з цим Болгарія працює над посиленням національної оборони в рамках колективної стратегії НАТО та спільної політики безпеки й оборони ЄС. Особлива увага, за словами міністра, приділяється Чорноморському регіону.
Очікується, що на саміті НАТО в червні у Гаазі країни-члени блоку затвердять новий цільовий показник оборонних витрат – 5% ВВП.
На початку року чинний президент США Дональд Трамп закликав союзників по НАТО збільшити витрати на оборону до 5% від ВВП, зауваживши, що багато держав досі не виконують навіть попередню домовленість про 2%. Він підкреслив, що через це Сполученим Штатам доводиться компенсувати нестачу фінансування, що, на його думку, є “несправедливим”.
Україну запросили на саміт НАТО, котрий відбудеться 24-25 червня у Гаазі. Про це повідомив президент Володимир Зеленський.
Як відомо, саміт відбудеться 24 і 25 червня на Всесвітньому форумі в Гаазі. Його вартість зросла майже вдвічі через безпеку. -
Світовий банк надасть Україні 1 млрд доларів
Міністерство фінансів спільно зі Світовим банком працює над новою угодою про позику на підтримку реформ Development Policy Operation (DPO) обсягом щонайменше 1 млрд доларів. Про це повідомила пресслужба відомства у вівторок, 3 червня.
Упродовж тижня, з 2 по 6 червня, команда експертів Світового банку проводить зустрічі з представниками уряду для погодження умов програми. Позика передбачає пряме надходження коштів до держбюджету після виконання Україною низки умов.
“Ми продовжуємо спільну роботу над новою угодою Development Policy Operation (DPO), завдяки якій ми зможемо не тільки залучити необхідні ресурси на підтримку держбюджету, а й стимулювати відновлення та розвиток економіки”, – зазначила заступниця міністра фінансів Ольга Зикова.
Минулого року в межах DPO Україна отримала близько 3,5 млрд доларів за трьома угодами, що допомогло покрити пріоритетні витрати та реалізувати реформи у податковій, митній, банківській та енергетичній сферах.
Цього року домовленості також включають нові кроки у соціальній політиці. Зокрема, з 1 липня стартує пілотна програма базової соціальної допомоги. Вона об’єднає кілька видів підтримки в одну виплату – базовий розмір складе 4500 гривень.
“Базова допомога надаватиметься громадянам України, які відповідатимуть критеріям її отримання. Отримувачі самостійно прийматимуть рішення про перехід на нову систему”, – повідомив заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев.
Окрім цього, Мінфін погодив законопроєкт щодо підтримки сімей та стимулювання народжуваності, запуск якого заплановано на 2026 рік.
Фінальні умови мають бути узгоджені до кінця червня. Україна має виконати їх до жовтня, а остаточне рішення про надання коштів Світовий банк ухвалить у листопаді.
-
ООН скоротить персонал на 20%
Організація Об’єднаних Націй прийняла рішення про скорочення 20% персоналу у зв’язку з фінансовою кризою. Це зачіпає понад 60 підрозділів ООН, зокрема з гуманітарною та політичною спрямованістю. Генсек ООН планує зменшити бюджет організації на 15-20%, що становить близько 3,72 млрд доларів. Приблизно 14 тисяч посад можуть бути ліквідовані, а пропозиції щодо цього необхідно надати до середини червня. Деякі країни-члени ООН, зокрема США, не внесли свої внески в повному обсязі, що спричинило призупинку гуманітарної допомоги в деяких регіонах України та припинення фінансування проектів ООН з прав людини.
-
Фіцо поскаржився на ідею Мерца позбавити Словаччину виплат
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо реагує на заяви канцлера Німеччини Фрідріха Мерца про можливе припинення фінансування для Словаччини та Угорщини через їхню позицію стосовно Росії. Фіцо вважає ці заяви неприйнятними та обурюється на такий підхід, наголошуючи, що саме незалежна позиція Словаччини має свої обгрунтування. Він вважає, що такі вимоги можуть призвести до подальшого поділу в Європі та негативно вплинути на співпрацю між країнами. Канцлер Мерц раніше пропонував позбавити фінансування країн, які блокують санкції проти Росії, але Фіцо вважає, що такий підхід не допоможе досягти єдності в Європейському Союзі.