Правий берег

Позначка: Фінансування

  • В ЄС домовилися виділити Україні €90 млрд – Кошта

    В ЄС домовилися виділити Україні €90 млрд – Кошта

    Європейський Союз ухвалив рішення надати Україні фінансову допомогу в розмірі 90 мільярдів євро на період 2026-2027 років. Про це у п’ятницю, 19 грудня, президент Європейської ради Антоніу Кошта повідомив у себе в соцмережі Х.

    Він зазначив, що країни-учасниці саміту досягли згоди й виконали взяті на себе зобов’язання.

    “Ми домовилися. Рішення про надання Україні підтримки в розмірі 90 млрд євро на 2026-2027 роки ухвалено. Ми взяли на себе зобов’язання і виконали їх”, – написав він.

    Пізніше президент Європейської ради Антоніу Кошта по завершенню саміту пояснив, що Україна отримає позику, підкріплену бюджетом ЄС, в розмірі 90 млрд євро на 2026-2027 роки, яку вона погасить тільки після сплати Росією репарацій.

    “У жовтні ми вирішили, що Європейський Союз покриє нагальні фінансові потреби України на 2026 та 2027 роки. Минулого тижня ми вирішили, що Росія не поверне свої активи, доки Москва не припинить свою агресію. Сьогодні ми схвалили рішення про надання Україні 90 млрд євро на наступні два роки. У терміновому порядку ми надамо позику, підкріплену бюджетом Європейського Союзу. Це задовольнить нагальні фінансові потреби України, і Україна погасить цю позику лише після того, як Росія сплатить репарації. Союз залишає за собою право використовувати заблоковані активи для погашення цієї позики”.

    За його словами, лідери надали Комісії мандат продовжити роботу над репараційним кредитом на основі іммобілізованих російських активів. “Крім того, ми погодилися продовжити наші санкції проти Росії. Наша мета – не продовжувати війну. Фактично, сьогоднішні рішення є вирішальним внеском у досягнення справедливого та міцного миру в Україні. Тому що єдиний спосіб залучити Росію до столу переговорів – це зміцнити Україну. Сьогоднішні рішення забезпечать Україну необхідними засобами для самозахисту та підтримки українського народу”, – наголосив президент Європейської ради.

    Нагадаємо, що підтримка України була ключовою темою обговорень на саміті ЄС. Йдеться про репараційний кредит за рахунок заморожених активів РФ. Однак раніше в ЗМІ була інформація, що в ЕС не змогли домовитися щодо активів РФ.

    Раніше прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявляв, що в питанні надання Україні фінансової підтримки з боку заморожених російських активів серед країн ЄС відбувся “переломний момент”.

  • В ЄС відклали розгляд репараційного кредиту Україні

    В ЄС відклали розгляд репараційного кредиту Україні

    18 грудня лідери Європейського Союзу не змогли досягти консенсусу щодо використання заморожених російських активів для фінансової підтримки України. Переговори з приводу надання кредиту Україні на саміті в Брюсселі продовжаться наступного дня.

    Як повідомляє Politico, найбільш складним пунктом у тексті є вимога до країн ЄС надати Бельгії “повну та необмежену солідарність і розподіл ризиків” після створення фінансового механізму. Такий крок має послабити занепокоєність Брюсселя щодо можливих юридичних та фінансових наслідків у разі спроб Росії повернути заморожені активи. Проте формулювання цих гарантій досі в процесі обговорень.

    Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер неодноразово наполягав на чітких та необмежених фінансових запевненнях. Однак чимало інших країн ЄС вважають цей підхід надто ризикованим, порівнюючи його з “бланшовим чеком”.

    Паралельно з обговореннями щодо російських активів лідери також розмірковують над варіантом випуску спільного боргу ЄС для допомоги Україні, який називають “планом Б”. У новій версії проєкту висновків Ради поки що лише згадано можливість використання заморожених російських активів, але ідея спільного фінансування також залишається предметом перемовин.

    Утім, для впровадження цього варіанта потрібна одноголосна підтримка всіх членів ЄС. Це становить ризик через можливе вето з боку прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана чи голови уряду Словаччини Роберта Фіцо, які виступають проти фінансування України. Водночас у Брюсселі розглядають опцію обходу опору цих двох країн, повністю виключивши їх зі схеми.

    Щоб заспокоїти побоювання Бельгії щодо ймовірної реакції Росії, обговорюється збільшення початкового резерву коштів для кредиту Україні. Раніше Єврокомісія пропонувала виплати лише після створення буфера у 50% від стартового капіталу, але в оновленому документі цей поріг піднято до 75%.

    Дипломатичні джерела повідомляють, що вимоги Бельгії щодо необмежених фінансових гарантій проти пакету допомоги Україні у розмірі 210 мільярдів євро викликають невелику симпатію. А один з них назвав цю ідею “вбивцею угоди”. В останній версії документу Європейської Ради вказано положення про “повну [і необмежену] солідарність та розподіл ризиків”, однак зазначається, що ця формулювання навряд чи залишиться без змін.

    В рамках публікації зазначено, що небагато країн погодяться використовувати свої національні бюджети як “бездонну криницю” коштів для виконання бельгійських вимог.

    Нагадаємо, Європейський Союз стоїть на порозі важливого рішення щодо того, чи використовувати заморожені російські активи для фінансування підтримки України. Цей безпрецедентний план, який спричинив зіткнення між багатьма державами-членами ЄС, що його підтримують, та Бельгією, де міститься левова частка активів. Європейські лідери мають ухвалити рішення щодо цього заходу на вирішальному саміті, запланованому на 18-19 грудня.

    Зеленський обговорив з прем’єром Бельгії заморожені активи РФ

  • Зеленський озвучив перспективи без грошей ЄС

    Зеленський озвучив перспективи без грошей ЄС

    Якщо Україна до весни не отримає необхідне фінансування від Європи, зокрема репараційну позику, то вона буде змушена в рази скоротити виробництво дронів. Про це сказав президент Володимир Зеленський на пресконференції у Брюсселі в четвер, 18 грудня.
    “Якщо на весні Україна не отримує відповідний транш, який в разі миру Україна буде використовувати на відновлення нашої держави, а в разі продовження війни Україна буде використовувати на наступні пріоритети, передусім виробництво дронів. В Україні буде зменшено в рази виробництво дронів”, – заявив він.
    За словами Зеленського, доведеться значно скоротити виробництво не лише дешевих бойових дронів, але і далекобійних, які працюють над зменшенням енергоресурсу Росії.
    “Всього цього просто не буде”, – попередив глава держави.
    Він додав, що європейські партнери України заявили про можливість прийняття рішення про фінансування її потреб до кінця поточного року.
    Також Зеленський розповів, що в ЄС є кілька країн, які виступають проти репараційного кредиту для України.
    “Є кілька країн, які скептичні з різних причин… Є якісь внутрішні питання, у когось є внутрішня політика, ну а хтось просто проти України. І що б Україна не робила, все одно дехто буде проти. Це їхні політичні вже забобони”.
    Раніше Володимир Зеленський попередив Європу щодо активів Росії. Глава Кремля Володимир Путін точно не піде на діалог, якщо Євросоюз не погодить репараційну позику для України, вважає український лідер.
    Також Зеленський заявляв, що Україна прагне одержати 45 млрд євро з активів РФ вже в 2026 році.

  • Кошта запевнив у гарантіях фіндопомоги Україні

    Кошта запевнив у гарантіях фіндопомоги Україні

    Президент Ради ЄС Антоніу Кошта заявив, що Євросоюз виконає взяті в жовтні зобов’язання та забезпечить фінансування нагальних потреб України у 2026–2027 роках, включно з військовою та оборонною підтримкою. Про це він зазначив на платформі X у п’ятницю, 12 грудня.
    “Готуюся до майбутнього засідання Європейської ради (EUCO) під час телефонних розмов з лідерами. Спільно ми вже постаємо перед важливими зустрічами раніше – і поставатимемо перед ними й надалі. І ми знову готові запропонувати рішення”, – наголосив Кошта.
    Він запевнив, що під час підготовчих телефонних розмов з членами Європейської ради “чітко прозвучало одне повідомлення: у жовтні ми зобов’язалися задовольнити фінансові потреби України на наступні два роки. Тепер нам потрібно втілити це зобов’язання в життя”.
    Як свідчила інформація у листі-запрошенні лідерам держав-членів ЄС від президента Євроради Кошти, питання стосовно фінансування України буде серед найвищих пріоритетів засідання Європейської ради, яке відбудеться у Брюсселі 18-19 грудня.
    “Ми проведемо важливі дискусії, зосередившись пріоритетно на двох питаннях: Україна і безпека на нашому континенті; а також багаторічна фінансова структура Європейського Союзу на 2028-2034 роки”, – заявив Кошта.
    Він назвав своїм пріоритетом – виконання важливих рішень, які необхідно прийняти, зокрема щодо фінансування України.

  • Пошкодження арки над ЧАЕС: експерт розкрив деталі відновлення

    Пошкодження арки над ЧАЕС: експерт розкрив деталі відновлення

    Ремонт захисної оболонки Чорнобильської атомної електростанції, яка була пошкоджена внаслідок атаки російським дроном, планують завершити до кінця 2026 року. Фінансування відновлення Нового безпечного конфайнмента здійснюватиметься за допомогою грантової угоди між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку. Експерти з Франції займаються аналізом технічного стану арки та визначенням оптимального варіанту відновлення, який забезпечить необхідний рівень безпеки конструкції. Пошкодження конфайнмента стало наслідком пожежі, спричиненої ударом дрона в лютому цього року. Генеральний директор МАГАТЕ вважає, що пошкоджений конфайнмент втратив свої ключові функції безпеки.

  • Італія профінансує новий корпус лікарні на Одещині

    Італія профінансує новий корпус лікарні на Одещині

    Італія надає Україні безвідсотковий кредит у розмірі 30 мільйонів євро для будівництва нового лікувального корпусу обласної дитячої лікарні на Одещині. Угоду про це підписали у Києві. Проєкт був обговорений протягом двох років на зустрічах між Україною та Італією. Глава ОВА Олег Кіпер зазначив, що це рішення значно змінить майбутнє дитячої медицини на Одещині. Крім того, у президента Володимира Зеленського були переговори з прем’єр-міністром Італії щодо підтримки української енергетики, а також про безоплатну передачу військової допомоги.

  • Нідерланди скерують додаткові €700 млн на військову підтримку України

    Нідерланди скерують додаткові €700 млн на військову підтримку України

    Уряд Нідерландів вирішив виділити додаткові 700 мільйонів євро на допомогу Україні на військову підтримку у 2026 році. Це додається до попередньої обіцянки виділити 3,5 мільярда євро на підтримку. Частина цих коштів вже була витрачена цього року.

  • Росія збільшує фінансування Глобального Півдня – розвідка

    Росія збільшує фінансування Глобального Півдня – розвідка

    РФ різко нарощує зовнішнє кредитування та списання боргів іноземним державам, одночасно поглиблюючи внутрішні бюджетні проблеми й скорочуючи соціальні видатки. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України у п’ятницю, 5 грудня.
    Так, за минулий рік Москва збільшила фінансування Бангладеш, Індії та Єгипту ще на сумарні $3 млрд: борг Бангладеш зріс на $1,3 млрд, Індії – на $800 млн, Єгипту – на стільки ж. Борг білорусі перед рф досяг $7,6 млрд. Паралельно Кремль розширює практику списань: Таджикистану анульовано $300 млн, Кубі надано відстрочку за кредитом на 1,2 млрд євро, білорусь отримала відстрочку на 7–12 років, Гвінеї-Бісау списано $26,7 млн і реструктуровано ще $940 тис., Сомалі дозволено не повертати $691 млн. Загалом африканським державам Москва “пробачила” близько $20 млрд.
    У відомстві зауважили, що контраст із внутрішньою ситуацією стає дедалі різкішим. Російські споживачі скорочують базові покупки: 58 % відмовляються від товарів, які купували раніше, 57 % переходять на дешевші аналоги, а 46 % намагаються якомога рідше ходити до магазинів. Частка громадян, яким не вистачає грошей на їжу, стабільно становить 31 %. Тим часом уряд не виконує план зі збору ключових податків: за підсумками року федеральний бюджет недоотримає 5 трлн рублів за сімома основними статтями, що забезпечують половину доходів скарбниці.
    Попри це Кремль нарощує військові витрати до рекордних рівнів. На армію та озброєння буде спрямовано 12,93 трлн рублів, майже 30 % бюджету – максимум із часів СРСР. Ще 3,91 трлн піде на “національну безпеку”. Силові структури спільно отримають 16,84 трлн рублів, або 38 % бюджету – у 1,6 раза більше, ніж у 2021 році.
    “Ціна такого пріоритету зрозуміла: соціальні видатки скорочуються до 25,1 % з довоєнних 38,1 %, підтримка економіки – до 10,9 % із 17,6 %. Обидва показники впадуть до мінімуму за 20 років”, – резюмували у СЗРУ.
    Раніше стало відомо, що Росія планує вдвічі збільшити присутність представників своїх приватних військових компаній (ПВК) у країнах Африки.
    Окрім того, очільник ГУР Кирило Буданов зазначав, що Африканський корпус РФ не згортав свою роботу, ба більше – він розширюється.
    Росія різко збільшила вплив РПЦ в Африці – ЦПД

  • МВФ назвав умови нової програми для України

    МВФ назвав умови нової програми для України

    Директорка Департаменту з питань комунікацій МВФ Джулія Козак заявила, що Виконавча рада розглядатиме нову програму для України тільки після виконання всіх попередніх умов та підтвердження гарантій фінансування. Про це вона зазначила у коментарі Укрінформу.
    Тож наразі немає дати засідання Виконавчої ради МВФ по Україні.
    До списку передумов входить, зокрема, ухвалення держбюджету на 2026 рік, розширення податкової бази, яка охоплюватиме доходи від онлайн-операцій, усунення митних лазівок для імпорту споживчих товарів, а також скасування пільг щодо реєстрації платників ПДВ. Крім того, українська влада пообіцяла провадити контрзаходи проти неформальної економіки, “зокрема шляхом посилення конкуренції у галузі державних закупівель та усунення лазівок у чинному Трудовому кодексі”.
    Стосовно гарантій фінансування, – потрібно забезпечити їх достатні обсяги, а також отримати відповідні гарантії від донорів.
    У контексті реструктуризації ВВП-варантів Козак пояснила, що МВФ узяв до відома пропозицію української влади, зроблену власникам варантів 1 грудня.
    “Будь-яка угода про реструктуризацію боргу оцінюватиметься в контексті забезпечення стійкості боргу та фінансових гарантій, які будуть потрібні Україні в межах програми”, – додала Козак.
    Окремо вона нагадала, що в Києві запевнили у відданості реформам, що включає мобілізацію внутрішніх доходів, боротьбу з неформальною економікою, захист незалежних антикорупційних інституцій та реструктуризацію боргу для відновлення стійкості.

  • Єврокомісія назвала два способи фінансування України

    Єврокомісія назвала два способи фінансування України

    Європейська комісія запропонувала два варіанти фінансування України на 2026-2027 роки: запозичення коштів від Євросоюзу та “репараційний кредит”. Перше передбачає позику з європейського бюджету, а друге – можливість позичати кошти на залишках заморожених активів Росії через фінансові установи. Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн вважає, що ці пропозиції допоможуть Україні зміцнити свою оборонну промисловість, підтримати бюджет та інтеграцію у європейську оборонну базу. Рішення щодо цього питання буде прийнято на засіданні Ради ЄС у грудні.