Міністр оборони Денис Шмигаль повідомив про проведення оперативного засідання бюджетної комісії в Міноборони, де вирішено було перерозподілити кошти для збільшення фінансування батальйонів, які перебувають на передовій. Згідно з рішенням, обсяг прямого фінансування бригад на закупівлі зросте, що дозволить їм самостійно забезпечувати свої потреби. Кожна бригада отримає додаткові кошти для кожного батальйону, який діє на лінії фронту, що дозволить придбати більше необхідного обладнання, зокрема дронів. Це рішення було ухвалено після Ставки, яку провів президент Володимир Зеленський, під час якої також обговорювалися питання військових потреб, зокрема під час поїздок глави держави на Харківщину і Сумщину.
Позначка: Фінансування
-
Президент анонсував збільшення фінансування ЗСУ
Президент Володимир Зеленський виступив із відеозверненням 11 липня, де заявив, що уряд має ухвалити рішення про збільшення фінансування бойових підрозділів протягом тижня. За його словами, бойові бригади отримають додаткові кошти на закупівлю обладнання, зокрема дронів. Також буде скорочено термін між поданням на нагороду та її врученням, а також впроваджено нові документи замість старих нагородних книжок. Зеленський також зазначив, що готуються рішення щодо питань мотивації, особового складу та навчальних центрів для більш ефективного функціонування бойових підрозділів.
-
Трамп збудує бальну залу у Білому домі за $200 млн
Президент США Дональд Трамп планує розпочати зведення нової бальної зали у Білому домі. Зараз простір для масштабних подій обмежений, тому на великі заходи доводиться ставити намети на відстані від будівлі, що створює незручності в разі погодних умов. Трамп вважає, що потреба в новій залі існувала вже тривалий час, і обіцяє завершити будівництво до кінця свого президентського терміну у 2029 році. Фінансування проєкту забезпечать особисто президент і “патріотичні донори”. Нова зала буде окремою від основної будівлі Білого дому і стане першою масштабною структурною зміною в архітектурі Білого дому з 1948 року.
-
Ремонт боїнга Трампа профінансували коштом ядерної програми – ЗМІ
Адміністрація Дональда Трампа переказала $934 млн з програми модернізації ядерних ракет США на переобладнання Boeing 747-8, подарованого Катаром, який планують використовувати як альтернативу Air Force One. Про це повідомив The New York Times напередодні, 27 липня.
Офіційна вартість робіт засекречена, однак експерти підозрюють, що частину цих коштів направили саме на оздоблення президентського авіалайнера з позолотою, спеціальним захистом і новими системами зв’язку.
Попри заяви про те, що літак був “подарунком”, витрати на переоснащення, посилення безпеки, демонтаж можливих шпигунських пристроїв і розкішний інтер’єр лягли на платників податків.
Модернізацію проводять у Техасі, а після завершення президент планує передати лайнер до фонду президентської бібліотеки.
Фінансування проекту здійснили через одну з найбільш витратних програм Пентагону – заміну застарілих ядерних ракет Minuteman III. Початкова вартість цієї програми зросла з $77,7 млрд до $140 млрд. Проте замість вкладень у ядерну безпеку, частину коштів використали на проєкт, пов’язаний із персональним літаком Трампа.
Члени Конгресу та аналітики занепокоєні можливими конфліктами інтересів, а також ризиком, що через політичний тиск безпека літака буде недостатньою. У ВПС США підтвердили, що частину коштів з програми модернізації ракет використали на цей проект, однак деталі засекречені.
Сенаторка-демократка Джин Шагін назвала такий підхід “тривожним” і звинуватила адміністрацію у фінансуванні “марнославного проєкту2 коштом оборонного бюджету.
Раніше Трамп розповів, що літак Boeing-747-8, який Катар подарував американському президенту, буде передано ВПС США.
Трамп назвав “надто великим” подарований Катаром літак -
Уряд виділив додаткові 300 млн на університети у прифронтових регіонах
Уряд виділить додатково 300 млн грн на підтримку університетів у прифронтових і прикордонних регіонах. Про це у вечірньому відеозверненні в суботу, 26 липня, заявив президент Володимир Зеленський.
“Є урядове рішення на підтримку університетів у прифронтових регіонах, у прикордонних містах: Сумщина, Запоріжжя, Харків. Додаткові кошти – 300 мільйонів гривень – саме для таких складних обставин, для закладів вищої освіти, які бережуть студентські спільноти, наші студентські колективи, які навчають попри все”, – сказав Зеленський.
Він підкреслив, що надзвичайно важливо, щоб українські освітні центри збереглися. -
Підтверджено лише $22 млрд необхідного зовнішнього фінансування – глава НБУ
Голова Національного банку України Андрій Пишний повідомив, що Україна наразі має підтвердженими лише $22 млрд із $35 млрд необхідного зовнішнього фінансування на 2026 рік. Про це він сказав під час пресбрифінгу щодо рішень Правління НБУ з монетарної політики 24 липня.
“Ми розуміємо, що 2026 рік наразі передбачає отримання, а наші очікування на цьому, власне, базуються – на сценарії у $35 млрд доларів зовнішнього фінансування, з яких $22 млрд доларів є підтвердженими”, – зазначив Пишний.
За його словами, щодо тих коштів, яких не вистачає, зараз тривають відповідні перемовини з МВФ.
“І, як вже неодноразово зазначалося, частиною цих перемовин буде наша взаємодія з Міжнародним валютним фондом, адже ми зараз з ними працюємо над тим, щоб сформувати певну концепцію і підхід до нової, оновленої програми взаємодії і розширеного фінансування, яка врахує вже нові реалії, пов’язані з безпековими ризиками, динамікою відновлення макроекономічної ситуації і геополітику”, – додав голова НБУ.
Заступник голови НБУ Юрій Гелетій також прокоментував питання скорочення міжнародних резервів на $4 млрд.
“Скорочення на $4 млрд порівняно з попереднім прогнозом пов’язане, перш за все, з вищим попитом на імпортні товари на тлі ширшого дефіциту бюджету, а також меншими обсягами експорту через ситуацію з врожаями та скасуванням пільгового режиму торгівлі з Європейським Союзом”, – заявив він. -
У Держбюджеті цьогоріч бракуватиме $19 млрд зовнішнього фінансування
Плановий дефіцит держбюджету цьогоріч складе $42 млрд, і покрити його за допомогою партнерів вийде не повністю. Про це повідомила голова бюджетного комітету парламенту Роксолана Підласа.
За її словами, потреба у зовнішному фінансування залишатиметься великою – близько, або навіть понад $40 млрд. За рахунок безповоротних позик країн G7 та допомоги ЄС цей дефіцит буде покритий лише частково.
“Частково ця потреба буде покрита так званими безповоротними позиками країн G7 (ERA loans), частково – допомогою ЄС в рамках Ukraine Facility (сподіваюсь, 22 липня закриємо всі або більшість прострочених зобов’язань) і МВФ. Водночас в нас залишається непокрита потреба у зовнішньому фінансуванні на 2026 рік – $19 млрд”, – зазначила Підласа.
Вона додала, що в умовах, коли в цьому році Україна спрямує щонайменше 66% свого бюджету на потреби оборони, пошук фінансування не має бути лише проблемою українського уряду і Єврокомісії.
“Я бачу потенціал до поглиблення і розширення співпраці з МВФ за прикладом інших країн. Так, в 2025 році МВФ погодив програму співпраці з Аргентиною на 20 млрд доларів, з яких 12 млрд доларів – initial disbursement (тобто БЕЗ структурних маяків). Водночас Україна для того, щоб отримати 6,19 млрд доларів пройшла 8(!) успішних переглядів”, – зазначила вона.
За її словами, навіть за умови припинення активних бойових дій до кінця цього року, видатки на оборону будуть залишатись високими ще не один рік.
“Але до них додаватимуться величезні видатки на відбудову – ми всі слідкуємо за Rapid Damage and Needs Assessment (RDNA4) Світового банку, який говорить про потребу в $524 млрд на відновлення в наступні 10 років після завершення війни”, – заявила голова бюджетного комітету. -
“Чеська ініціатива” забезпечена коштами до середини 2026 року – посол
Україна отримала підтримку від Чехії у закупівлі боєприпасів. Чеська Республіка використовує доходи від заморожених російських активів для цієї мети. За ініціативою Чехії Україні передали велику кількість боєприпасів, а також планується розширення цієї допомоги. Також триває співпраця у локалізації виробництва озброєння в Україні. Під час зустрічі з керівниками оборонних компаній Чехії було обговорено створення українсько-чеського оборонного кластеру. Недавно в Україні відкрило представництво збройова компанія Czechoslovak Group. Україна отримала 80% боєприпасів в рамках чеської ініціативи.
-
Харків отримає $33 млн на підтримку енергетики
Світовий банк скерує Харкову понад 33 мільйони доларів на розвиток енергетичної інфраструктури. Про це повідомив міський голова Ігор Терехов напередодні, 12 липня.
“Це другий етап програми RePower, і ми змогли отримати це фінансування завдяки успішному виконанню першої частини проєкту, підписаного торік на конференції з відновлення України в Берліні”, – розповів мер.
Терехов уточнив, що отримане фінансування дасть можливість зробити ще один сильний крок уперед. Місто отримає додаткові 8,5 мегават власної генерації – сучасні когенераційні установки, які будуть встановлені у найвразливіших районах.
Він пояснив, що там, де найвищий ризик відключень, вони забезпечуватимуть тепло і світло лікарням, школам, котельням і житловим будинкам – навіть у повному блекауті. -
У Римі запустили коаліцію на підтримку науки в Україні
Під час Конференції з відновлення України 2025у Римі, офіційно оголосилипро створення Міжнародної коаліції з підтримки науки, досліджень та інновацій в Україні. Про це інформує пресслужба МОН у п’ятницю, 11 липня.
У межах події представили й підписали Римську декларацію про наміри щодо науки, досліджень та інновацій в Україні, яка офіційно засвідчила створення коаліції.Співзасновником стала Швеція.
“Сьогодні ми формуємо науку, здатну витримувати виклики війни та водночас бути рушієм майбутнього. Ми оновлюємо підходи до фінансування, підтримуємо молодих дослідників, розбудовуємо інноваційну інфраструктуру. Для нас це не тимчасова ініціатива, а стратегічний курс: зробити українську науку системною, відкритою та невіддільною частиною Європейського дослідницького простору. Підписання Римської декларації – це потужний знак довіри міжнародної спільноти до цього шляху й до нашої рішучості змінюватися”, – наголосив міністр освіти і науки Оксен Лісовий.
Ініціатива є результатом спільних зусиль Міносвіти України, Міністерства університетів і досліджень Італії, Європейської комісії та ЮНЕСКО. До коаліції також приєдналися Австрія, Велика Британія, Данія, Іспанія, Німеччина, Польща, Португалія, Словацька Республіка, Швеція, Хорватія та ПРООН.
Метою є реагування як на нагальні потреби, так і на довгострокові виклики науково-інноваційної системи України.
Зокрема, мова про сприяння реконструкції та модернізації дослідницької інфраструктури, підтримку українських науковців, а також визнання центральної ролі науки у відновленні держави.
Для досягнення своїх цілей коаліція:- координуватиме міжнародні зусилля на підтримку України;
- формуватиме спільний порядок денний співпраці;
- забезпечуватиме постійний структурований діалог між урядом України та міжнародними партнерами.
Конференція з відновлення України (Ukraine Recovery Conference) проходить 10-11 липня у Римі. Це вже четверта міжнародна зустріч високого рівня, присвячена підтримці післявоєнної відбудови та реформ в Україні. Попередні конференції проходили в Лугано, Лондоні та Берліні.
URC 2025 організовують уряди України та Італії за участю Єврокомісії, міжнародних фінансових інституцій, представників бізнесу, громадянського суспільства та місцевої влади.
Головнамета-мобілізувати політичну, фінансову та технічну підтримку України, зокрема шляхом залучення приватного капіталу, підтримки людського потенціалу, відновлення громад і регіонів, а також сприяння євроінтеграційним реформам.