Міністр фінансів України Сергій Марченко заявив, що країні у 2026-2027 роках потрібно буде отримати приблизно 60 мільярдів доларів зовнішнього фінансування. Ці кошти необхідні для покриття дефіциту бюджету та підтримки енергетичного сектору. Він також зазначив, що вже зараз потрібно шукати нові формати співпраці та механізми залучення російських заморожених активів, щоб забезпечити баланс бюджету у майбутньому. Крім того, триває підготовка нової програми співпраці з МВФ, яка має врахувати середньострокові пріоритети України, включаючи підтримку стабільності та управління державним боргом.
Позначка: Фінанси
-
Заява Трампа спричинила обвал крипторинку за лічені хвилини – Bloomberg
Криптовалютний ринок зазнав масштабного обвалу після заяви президента США Дональда Трампа про запровадження додаткових 100% мит на товари з Китаю та посилення експортного контролю на програмне забезпечення. Про це в суботу, 11 жовтня, інформує Bloomberg.
Повідомляється, що протягом першої години після цієї заяви було ліквідовано позицій на понад 6 мільярдів доларів, а за добу загальні втрати перевищили 7,4 мільярда, з яких 6,7 мільярда припали на довгі позиції.
Це падіння стало найбільшим для крипторинку з початку квітня.
Вартість біткойна знизилась більше ніж на 12%, упавши з рекордних 126 250 доларів до приблизно 112 000. Ether втратив 17%, а XRP та Dogecoin обвалилися більш ніж на 30%.
“У п’ятницю спалахнула нова торгова війна між Китаєм і США, що спричинило невизначеність на ринках і падіння ризикових активів”, – зазначив співголова ринків у прайм-брокері FalconX Раві Доші. За його словами, компанія зафіксувала рекордний попит на інструменти хеджування ризиків.
Аналітики Bloomberg підкреслюють, що погіршення торговельних відносин між Вашингтоном і Пекіном негативно позначилося не лише на криптовалютах, але й на фондових ринках та нафті, що сприяло переходу інвесторів у безпечніші активи – держоблігації та золото.
Нагадаємо, заява Трампа пролунала після звинувачень Китаю у веденні “ворожої” політики щодо експорту рідкоземельних металів, назвавши це “моральною ганьбою у міжнародній торгівлі”. Президент США також зазначив, що немає підстав проводити заплановану зустріч із лідером КНР Сі Цзіньпіном на саміті АТЕС у Південній Кореї наприкінці жовтня.
КНР запроваджує портовий збір для суден під прапором США
-
Репараційний кредит Україні: ЄЦБ поставив умову
Рішення щодо використання заморожених російських активів для надання Україні так званого “репараційного кредиту” викликає гострі дискусії серед європейських лідерів, адже воно стосується не лише фінансових аспектів, а й міжнародного права. На думку президентки Європейського центрально банку Крістін Лагард, будь-яке використання таких коштів повинно суворо відповідати нормам міжнародного права. Про це повідомляє Reuters.
Крістін Лагард підкреслила, що для реалізації подібної ініціативи потрібна згода всіх країн, де ці активи заблоковані. Виступаючи в Європарламенті у Страсбурзі, вона попередила про можливі ризики від шкоди довірі до євро, якщо рішення буде юридично спірним. Вона зазначила, що такі дії можуть негативно вплинути на фінансову стабільність ЄС і зменшити привабливість євро для міжнародних інвесторів.
“З огляду на фінансову стабільність і міцність євро, ми дуже уважно стежитимемо, щоб запропоновані рішення відповідали міжнародному праву та враховували стабільність фінансової системи”, – сказала Лагард.
Наразі Єврокомісія пропонує використати близько 170 мільярдів євро заморожених активів РФ для допомоги Україні шляхом інвестування цих коштів у безкупонні облігації ЄК під гарантії держав ЄС, а з отриманих ресурсів надати Україні у вигляді “репараційної позики”.
Тим часом можливість створення “репараційного кредиту” обговорюється на рівні європейських лідерів. Деякі держави, зокрема Бельгія, Люксембург та Франція, висловлюють занепокоєння щодо юридичних наслідків такого кроку. Німеччина, Італія та Франція як учасниці Великої сімки наполягають на узгодженні цього питання з країнами-партнерами, такими як США та Японія.
Поки що ідея залишається предметом активних дискусій та потребує детального опрацювання з урахуванням як нормативно-правових стандартів, так і потенційного впливу на фінансову стабільність блоку.
Як відомо, ідею “репараційного кредиту” для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
ЄC хоче надати Україні “репараційний” кредит
-
Мінфін залучив 14,5 млрд гривень від продажу облігацій
Міністерство фінансів України заявило, що на аукціоні з розміщення облігацій внутрішньої державної позики вони залучили 14,5 мільярда гривень. З цієї суми 8,2 мільярда гривень були отримані від продажу гривневих паперів, а 153 мільйони доларів – від продажу валютних. Інвесторам було запропоновано купити облігації на різні суми та під різні відсоткові ставки з різними строками погашення. У вересні цього року Мінфін вже залучив 52,5 мільярда гривень, з початку 2025 року – 408,5 мільярда гривень, а з початку війни – понад 1,8 трлн гривень.
-
США витратить $350 млрд на ядерну енергетику до 2050 року – Bloomberg
За даними Bloomberg, у США спостерігається зростання попиту на електроенергію, особливо через розвиток центрів обробки даних для штучного інтелекту. Це може привести до великих інвестицій у атомну енергетику, з метою збільшення виробництва на 63% до 2050 року. Основна увага при цьому приділяється малим модульним реакторам, які можуть знизити вартість і терміни будівництва. Проте, галузь стикається з проблемами високих витрат, дефіциту кваліфікованих кадрів, палива та складних регуляторних процедур. Попри плани адміністрації Байдена й указ Трампа щодо збільшення атомних потужностей, поки що розвиток нових проєктів у цій сфері повільний.
-
Держборг України значно збільшився за місяць
У серпні державний та гарантований державою борг України значно збільшився і становив 192,71 млрд доларів США на кінець місяця. Це на 6,58 млрд доларів більше, ніж у попередньому місяці. Загальний обсяг боргу в гривневому еквіваленті склав 7,95 трлн грн. Зовнішній борг становив 5,99 трлн грн, що складало 75,34% від загального обсягу боргу, а внутрішній борг – 1,96 трлн грн. Усього за серпень сума державного боргу зросла на 76,92 млрд грн або $1,29 млрд. Світовий борг загалом сягнув 250 трлн доларів згідно з МВФ.
-
РФ компенсує воєнні витрати новим податком – СЗРУ
Росія вводить новий податок на доходи з банківських вкладень для своїх громадян, який призначений для компенсації фінансових втрат, заподіяних війною з Україною. Цей податок стягуватиметься у розмірі від 13% до 15%, залежно від доходу громадянина. З 2025 року планується введення прогресивної шкали податку, яка може сягати 22%. Цей крок оцінюється як спосіб заповнення бюджету, який постраждав через війну. Також планується підвищення ставки податку на додану вартість з 20% до 22%, кошти з якого будуть спрямовані на оборону та безпеку.
-
Світовий борг досяг рекордної суми
За даними Інституту міжнародних фінансів (IIF), глобальний борг на кінець другого кварталу 2025 року досяг рекордних 337,7 трильйонів доларів. Це сталося через пом’якшення глобальних фінансових умов, ослаблення долара США та більш поступливу позицію основних центральних банків. Країни, які зафіксували найбільше зростання боргу в доларах США, це Китай, Франція, США, Німеччина, Велика Британія та Японія. Загальний борг країн, що розвиваються, також зріс до рекордного рівня понад 109 трлн доларів, переважно за рахунок державного боргу.
-
Світовий борг сягнув 250 трлн доларів – МВФ
Згідно з Міжнародним валютним фондом, загальний борг світу у доларовому еквіваленті досяг 251 трильйона доларів США. Це трохи більше, ніж 235% світового валового внутрішнього продукту. Глобальний приватний борг зменшився до менш ніж 143% ВВП, що є найнижчим показником з 2015 року. Державний борг світу зріс до майже 93% ВВП, що складає 251 трильйон доларів. У США державний борг зрос до 121% ВВП, а в Китаї до 88%. Державний борг у розвиваючихся країнах в середньому знизився до менш ніж 56%. Тенденції приватного боргу були різними, наприклад, у США він впав на 4,5%, а в Китаї збільшився на 6%.
-
Естонія планує наступного року виділити €100 млн на підтримку України
Естонія планує подальше надання допомоги Україні, при цьому наступного року виділить понад 100 мільйонів євро або 0,25% від свого ВВП. Міністр оборони Естонії Ханно Певкур заявив про це під час свого візиту до України, де підтримав українського колегу. Естонія продовжить підтримувати Україну у боротьбі проти агресії з боку Росії. У наступному році естонські підприємства оборонної промисловості будуть грати провідну роль у наданні допомоги. Також були проведені зустрічі з українськими військовими та обговорено останні події в Україні та безпеку на сходному фланзі НАТО. Естонія також приєднається до закупівель зброї для України за ініціативою PURL від США та НАТО.