За підсумками травня міжнародні резерви України впали і станом на 1 червня становили $44,54 млрд, що на 4,6%, або на $2,15 млрд менше, ніж місяць тому. Про це повідомив Нацбанк у п’ятницю, 6 червня.
“Така динаміка зумовлювалася валютними інтервенціями НБУ та борговими виплатами країни в іноземній валюті”, – йдеться в повідомленні.
Вказано, що ці витрати були лише частково покриті надходженнями від міжнародних партнерів і розміщенням валютних ОВДП.
При цьому регулятор підкреслив, що міжнародні резерви залишаються вищими, ніж на початку року, і є достатніми для підтримки стабільності валютного ринку та забезпечують фінансування 5,4 місяця майбутнього імпорту.
У Нацбанку уточнили, що зміна обсягу резервів також частково пов’язана з його операціями на валютному ринку. У травні НБУ продав $2,96 млрд і купив лише $1,3 млн, тож чистий продаж валюти склав $2,96 млрд.
Також і вплинули резерви надходження на користь уряду та виплати за обслуговування й погашення державного боргу.
У травні на валютні рахунки уряду України у центробанку надійшло $1,35 млрд. З цієї суми: $1,12 млрд – від міжнародних партнерів, у тому числі в межах ініціативи G7 ERA, $0,22 млрд – від розміщення валютних ОВДП.
При цьому Україна спрямувала $310,1 млн за обслуговування та погашення державного боргу, зокрема $184,4 млн – обслуговування та погашення валютних ОВДП, $67,1 млн – обслуговування та погашення боргу перед ЄІБ, $30,2 млн – обслуговування та погашення боргу перед ЄБРР та $28,4 млн – сплата іншим міжнародним кредиторам.
Крім того, Україна сплатила МВФ $296,3 млн.
На зміну обсягу резервів вплинула також переоцінка фінансових інструментів, яка збільшила їх на $55,8 млн.
Позначка: Фінанси
-
Резерви України відступили від рекордної позначки
-
У Казахстані запустили криптокарти для безготівкових розрахунків
У Казахстані стартував проект із впровадження криптовалютних карток, які дозволять громадянам розраховуватися цифровими активами в режимі реального часу. Про це повідомила пресслужба Національного банку країни.
До пілотного проєкту підключилися п’ять банків Казахстану – Народний, Forte, Freedom, RBK і Altyn.
“Через криптокарти цих банків, якщо у вас є криптогаманець на біржі, будь то Binance або інші біржі, які на МФЦА (Міжнародний фінансовий центр Астана – ред.) зареєстровані, ви можете безперешкодно миттєво переказувати кошти і оплачувати будь-які товари, роботи та послуги по всьому Казахстану, не тільки в МФЦА”, – пояснив голова Нацбанку Тимур Сулейменов.
На початку червня Нацбанк запустив проект криптокарт з прив’язкою до гаманців на криптобіржах МФЦА. За допомогою криптокарт можна здійснювати покупки онлайн і через термінал, а також знімати готівку.
Міжнародний фінцентр Астана – територія з особливим податковим, валютним, візовим режимом у столиці Казахстану, створена з метою залучення інвестицій в економіку. У МФЦА діють 11 криптобірж.
-
Європейський Центробанк знизив ключові ставки вперше за п’ять років
Правління Європейського центрального банку (ЄЦБ) ухвалило рішення знизити три ключові процентні ставки на 25 базисних пунктів. Зокрема депозитна ставка, яка є головним інструментом грошово-кредитної політики, з 11 червня становитиме 2,00%. Про це повідомляє пресслужба ЄЦБ у четвер, 5 червня.
У рішенні наголошується, що коригування ставки відбулося на основі оновленої оцінки інфляційних перспектив, динаміки базової інфляції та ефективності впливу монетарної політики.
Додамо, Рада керуючих встановила основну ставку рефінансування на рівні 2,15%, депозитну ставку – 2%, а ставку маржинального кредитування – на рівні 2,40%
“Інфляція наближається до середньострокової цілі у 2% і, згідно з базовим сценарієм нових макроекономічних прогнозів Євросистеми, становитиме в середньому 2,0% у 2025 році, 1,6% у 2026-му та 2,0% у 2027-му”, – мовиться у повідомленні.
Прогноз реального зростання ВВП для єврозони становить 0,9% у 2025 році, 1,1% у 2026-му та 1,3% у 2027-му. Очікується, що зростання підтримуватиметься державними інвестиціями в інфраструктуру й оборону, а також підвищенням реальних доходів і стійким ринком праці.
Перегляд у бік зниження порівняно з березневими прогнозами на 0,3% як для 2025, так і для 2026 років в основному відображають очікування нижчих цін на енергоносії та зміцнення євро.
Водночас ЄЦБ наголосив, що рішення ухвалюватимуться “від зустрічі до зустрічі”, залежно від економічних даних. Інструменти регулятора залишаються гнучкими в разі потреби забезпечити цільову інфляцію. -
Європейський Центробанк увосьме знизив процентні ставки
Правління Європейського центрального банку (ЄЦБ) ухвалило рішення знизити три ключові процентні ставки на 25 базисних пунктів. Зокрема депозитна ставка, яка є головним інструментом грошово-кредитної політики, з 11 червня становитиме 2,00%. Про це повідомляє пресслужба ЄЦБ у четвер, 5 червня.
У рішенні наголошується, що коригування ставки відбулося на основі оновленої оцінки інфляційних перспектив, динаміки базової інфляції та ефективності впливу монетарної політики.
Додамо, Рада керуючих встановила основну ставку рефінансування на рівні 2,15%, депозитну ставку – 2%, а ставку маржинального кредитування – на рівні 2,40%.
“Інфляція наближається до середньострокової цілі у 2% і, згідно з базовим сценарієм нових макроекономічних прогнозів Євросистеми, становитиме в середньому 2,0% у 2025 році, 1,6% у 2026-му та 2,0% у 2027-му”, – мовиться у повідомленні.
Прогноз реального зростання ВВП для єврозони становить 0,9% у 2025 році, 1,1% у 2026-му та 1,3% у 2027-му. Очікується, що зростання підтримуватиметься державними інвестиціями в інфраструктуру й оборону, а також підвищенням реальних доходів і стійким ринком праці.
Перегляд у бік зниження порівняно з березневими прогнозами на 0,3% як для 2025, так і для 2026 років в основному відображають очікування нижчих цін на енергоносії та зміцнення євро.
Водночас ЄЦБ наголосив, що рішення ухвалюватимуться “від зустрічі до зустрічі”, залежно від економічних даних. Інструменти регулятора залишаються гнучкими в разі потреби забезпечити цільову інфляцію. -
Ілон Маск закликав позбавити ООН фінансування
Підприємець Ілон Маск закликав позбавити фінансування Організацію Об’єднаних Націй після слів генерального секретаря організації Антоніу Гутерріша про загрозу цифрових платформ. Бізнесмен написав про це у вівторок, 3 червня, у платформі X.
“Позбавте ООН фінансування”, – йдеться в пості.
Так Маск відповів на публікацію іншого користувача соціальної мережі, в якій йшлося, що Гутерриш “оголосив війну свободі слова”.
До публікації прикріплено фрагмент брифінгу, під час якого генсек ООН заявив, що цифрові платформи використовуються для “підриву науки, поширення дезінформації та ненависті до мільярдів людей”. Гутерріш назвав це глобальною загрозою та закликав до “чітких та скоординованих дій”.
У відповідь на заклик Маска, речник ООН Стефан Дюжаррік коротко заявив: “Фінансуйте ООН”.
-
В Україні діють нові ліміти на грошові перекази
З 1 червня в Україні почали діяти нові обмеження при переказі грошей з картки на картку. Щомісячний ліміт був зменшений з 150 тисяч до 100 тисяч гривень. Це рішення ухвалили найбільші банки країни, підписавши відповідний меморандум ще у грудні 2024 року. Обмеження стосуватиметься всіх видів переказів, включаючи карткові та платежі через IBAN. Клієнти з підтвердженими джерелами доходів, такі як зарплатні клієнти, волонтери та інші з підтвердженими доходами, не матимуть цих обмежень. Для клієнтів з високим рівнем ризику ліміт залишиться на рівні 50 тисяч гривень на місяць. Нагадаю, що у грудні 2024 року був підписаний меморандум, який передбачав посилення фінансового моніторингу та нові обмеження для карткових переказів. Нацбанк у квітні цього року не продовжив ліміт 150 тисяч гривень, який діяв з 1 жовтня 2024 року.
-
Великобританія витрачатиме 3% свого ВВП на оборону до 2034 року
Голова Міноборони Великобританії, Джон Хілі, заявив, що країна планує витрачати 3% свого ВВП на оборону до 2034 року. Це підвищення витрат зумовлене вимогами США та НАТО, які закликають країни-члени виділяти не менше 2% ВВП на оборону. Лідери НАТО можуть також підвищити цей показник з 2% до 3%. Після перемоги Дональда Трампа на виборах президента США, він критикував європейських союзників за низькі витрати на оборону, що спонукало країни НАТО до збільшення видатків. Генсек НАТО, Марк Рютте, запропонував навіть план збільшення військових витрат до 5% ВВП для членів блоку.
-
Україна втрачає мільярди через тіньову економіку
Народний депутат і голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев розповів, що тіньова економіка в Україні складає 800-900 мільярдів гривень щорічно. Він наголосив, що в тіньовому секторі перебуває від 30 до 50% економіки, а в окремих галузях цей показник може сягати 60%, що стримує розвиток країни. Гетманцев вважає, що виведення економіки з тіні може стати додатковим джерелом фінансування для української армії. Інші дані показують, що надходження до державного бюджету від іноземних IT-компаній, що надають електронні послуги в Україні, зросли на 1,8 мільярда гривень до майже 7 мільярдів гривень за перші п’ять місяців 2025 року. Гетманцев вважає, що за рахунок заходів з детінізації у 2025 році можна збільшити надходження до державного бюджету на понад 164 мільярди гривень.
-
У Росії схвалили збільшення дефіциту держбюджету утричі
Російська Держдума прийняла в першому читанні урядові зміни до федерального бюджету на 2025 рік. Ці зміни передбачають збільшення бюджетного дефіциту до рівня минулого року. Російська влада спочатку планувала зменшити дефіцит бюджету на цей рік, але через низьку ціну на нафту та міцний рубль це стало неможливим. Мінфін змушений був збільшити прогнозований дефіцит бюджету. Це може призвести до продовження витрат з Фонду національного добробуту. Нові прогнози базуються на значному зниженні ціни на нафту та міцнішому рублі. Це, за розрахунками Мінфіну, призведе до зменшення нафтогазових доходів майже на чверть. Голова бюджетного комітету Держдуми РФ попереджає про можливі нові ризики для нафтових доходів через загрози американських санкцій, і визнає, що дефіцит може бути ще більшим, ніж передбачено.
-
Фунт досяг максимуму 2022 року, “завдяки” Трампу
Фунт стерлінгів досягнув найвищого рівня з початку 2022 року через тиск на долар після змін у торговій політиці Трампа. Так, президент США Дональд Трамп у п’ятницю загрожував ввести 50% мито, але потім вирішив відкласти це рішення. Це призвело до оптимізму на світових ринках. У понеділок ЄС зазначив, що дзвінок від президента Європейської комісії Урсули фон дер Ляйєн дав “новий імпульс” торговим переговорам. Фунт стерлінга зрос на 0,13% до $1,3552, досягнувши максимуму $1,354 вперше з лютого 2022 року. Загалом, фунт стерлінга зрос більш ніж на 8% в цьому році до долара, що є найсильнішим показником з 2009 року.