У жовтні до державного бюджету України надійшло на 41,6% більше податків та платежів порівняно з аналогічним періодом минулого року, що складає 53,4 млрд гривень. Загалом, у жовтні надходження становили 181,8 млрд гривень. Зазначено, що уряд отримав 38 млрд гривень грантової допомоги, що сприяло збільшенню загальних надходжень. За підсумками місяця, найбільше платежів надійшло від податкової служби, зокрема: податок на доходи фізичних осіб, податок на додану вартість, акцизний податок, податок на прибуток підприємств та рентна плата. Також зазначено, що до фондів пенсійного та соціального страхування надійшло 51,8 млрд гривень у вигляді ЄСВ. Останні дані Нацбанку свідчать, що дефіцит електроенергії може уповільнити економічне зростання в Україні. У той же час, уряд РФ зафіксував уповільнення економіки третій квартал поспіль.
Позначка: Фінанси
-
Третина росіян заявила про нестачу грошей на їжу – опитування
Практично третина росіян – 31% – скаржиться на те, що їй не вистачає грошей на їжу. Про це свідчить результати опитування американського інституту дослідження громадської думки Gallup.
Хоч такі показники трохи нижчі, ніж під час кризи пандемії коронавірусу (тоді було понад 40%), а проте вони суттєво переважають значення, які спостерігалися до анексії та Криму та початку протистояння із Заходом – 17% у 2013 році.
Соціологи зазначають: щораз більший процент росіян говорить про погіршення економічної ситуації у своїх регіонах. В 2025 році про це говорили 39% опитаних проти 33% роком раніше та 34% у 2023 році й 29% у 2022 році.
Продовольча інфляція випереджає загальне зростання цін, а роздрібні ціни на картоплю – ключовий елемент продовольчого кошика бідних – з початку 2024 року підскочили на 167%.
Песимізм щодо економіки став одним з рекордних за 20 років досліджень: гірше росіяни оцінювали стан справ лише під час глобальної фінансової кризи 2009 року (40%) та в роки Covid-19 (45-50%).
На початку 2010-х, коли нафта коштувала дорожче за 100 доларів за барель, а ідеї війни з Заходом були прерогативою маргіналів, на складне становище в економіці РФ скаржилися лишень 19-24% росіян, зазначили аналітики.
Накачана трильйонними витратами на держоборонзамовлення російська економіка додала 4,1% у 2023 році та 4,3% у 2024-му, а темпи зростання зарплат, згідно з Росстатом, встановили 16-річний рекорд.
Утім, військовий бум в РФ видихся в 2025 році, коли ЦБ був змушений різко підняти відсоткові ставки, щоб приборкати інфляцію та загальмувати зростання грошової маси.
Як ми вже писали, настрої в російському суспільстві стають скептичнішими на тлі четвертого року війни: надії на світ згасають, а економіка підходить до краю рецесії. Зокрема, частка росіян, які вірять, що майбутнє принесе покращення життя в країні, восени впала до мінімумів з 2021 року.
Опитування показало, як українці ставляться до Росії і росіян -
Зеленський: ЄС збереже фінансову підтримку України
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що Європейський Союз гарантує фінансову підтримку Україні у 2026 та 2027 роках. Під час засідання Європейської Ради 23 жовтня було ухвалено рішення про продовження допомоги Україні. Зеленський також зазначив, що ЄС підтримуватиме Україну у питанні заморожених російських активів та зміцнення ППО. Також було затверджено нові санкції проти Росії, які підтримають інші європейські країни. Зеленський вважає, що ці заходи є важливими для припинення війни. Ухвалені рішення ЄС підкреслюють готовність надалі підтримувати Україну у фінансовій та військовій сферах у наступні роки.
-
НБУ вп’яте поспіль зберіг облікову ставку
Національний банк України вирішив залишити облікову ставку на рівні 15,5% річних, це вже п’яте підряд прийняте рішення. Регулятор пояснив, що прийнято це рішення через посилення проінфляційних ризиків. НБУ наголошує на необхідності підтримати попит на гривневі інструменти для заощаджень, контролювати інфляційні очікування та стійкість валютного ринку. Інфляційні очікування залишаються високими, а проінфляційні ризики зросли через енергодефіцит та бюджетні потреби. НБУ планує підтримувати жорсткі монетарні умови, але можливе зниження облікової ставки вже в 2026 році. Підвищення облікової ставки вказує на зростання інфляції та зниження економічного зростання.
-
В Чехії збирають кошти на українську балістичну ракету Фламінго
В чеській волонтерській ініціативі Darek pro Putina розпочали збір коштів на купівлю української балістичної ракети Фламінго. Вартість ракети становить майже 600 тисяч доларів. Після оплати ракета буде передана Збройним силам України для використання на їхнє розсуд. Її планують назвати DANA 1 на честь померлої політика з Чехії. Ракета Фламінго українського виробництва має понад тонну вибухівки і дальність польоту до 3 000 км. Наразі виробник виготовляє 50 таких ракет на місяць. Українські ракети Фламінго виявилися вдвічі потужнішими за американські Tomahawk. Президент України Володимир Зеленський підтвердив успішні випробування ракети та заявив, що до грудня в Україні буде більше 100 цих ракет.
-
Стало відомо, скільки Україні потрібно зовнішнього фінансування
Міністр фінансів України Сергій Марченко заявив, що країні у 2026-2027 роках потрібно буде отримати приблизно 60 мільярдів доларів зовнішнього фінансування. Ці кошти необхідні для покриття дефіциту бюджету та підтримки енергетичного сектору. Він також зазначив, що вже зараз потрібно шукати нові формати співпраці та механізми залучення російських заморожених активів, щоб забезпечити баланс бюджету у майбутньому. Крім того, триває підготовка нової програми співпраці з МВФ, яка має врахувати середньострокові пріоритети України, включаючи підтримку стабільності та управління державним боргом.
-
Заява Трампа спричинила обвал крипторинку за лічені хвилини – Bloomberg
Криптовалютний ринок зазнав масштабного обвалу після заяви президента США Дональда Трампа про запровадження додаткових 100% мит на товари з Китаю та посилення експортного контролю на програмне забезпечення. Про це в суботу, 11 жовтня, інформує Bloomberg.
Повідомляється, що протягом першої години після цієї заяви було ліквідовано позицій на понад 6 мільярдів доларів, а за добу загальні втрати перевищили 7,4 мільярда, з яких 6,7 мільярда припали на довгі позиції.
Це падіння стало найбільшим для крипторинку з початку квітня.
Вартість біткойна знизилась більше ніж на 12%, упавши з рекордних 126 250 доларів до приблизно 112 000. Ether втратив 17%, а XRP та Dogecoin обвалилися більш ніж на 30%.
“У п’ятницю спалахнула нова торгова війна між Китаєм і США, що спричинило невизначеність на ринках і падіння ризикових активів”, – зазначив співголова ринків у прайм-брокері FalconX Раві Доші. За його словами, компанія зафіксувала рекордний попит на інструменти хеджування ризиків.
Аналітики Bloomberg підкреслюють, що погіршення торговельних відносин між Вашингтоном і Пекіном негативно позначилося не лише на криптовалютах, але й на фондових ринках та нафті, що сприяло переходу інвесторів у безпечніші активи – держоблігації та золото.
Нагадаємо, заява Трампа пролунала після звинувачень Китаю у веденні “ворожої” політики щодо експорту рідкоземельних металів, назвавши це “моральною ганьбою у міжнародній торгівлі”. Президент США також зазначив, що немає підстав проводити заплановану зустріч із лідером КНР Сі Цзіньпіном на саміті АТЕС у Південній Кореї наприкінці жовтня.
КНР запроваджує портовий збір для суден під прапором США
-
Репараційний кредит Україні: ЄЦБ поставив умову
Рішення щодо використання заморожених російських активів для надання Україні так званого “репараційного кредиту” викликає гострі дискусії серед європейських лідерів, адже воно стосується не лише фінансових аспектів, а й міжнародного права. На думку президентки Європейського центрально банку Крістін Лагард, будь-яке використання таких коштів повинно суворо відповідати нормам міжнародного права. Про це повідомляє Reuters.
Крістін Лагард підкреслила, що для реалізації подібної ініціативи потрібна згода всіх країн, де ці активи заблоковані. Виступаючи в Європарламенті у Страсбурзі, вона попередила про можливі ризики від шкоди довірі до євро, якщо рішення буде юридично спірним. Вона зазначила, що такі дії можуть негативно вплинути на фінансову стабільність ЄС і зменшити привабливість євро для міжнародних інвесторів.
“З огляду на фінансову стабільність і міцність євро, ми дуже уважно стежитимемо, щоб запропоновані рішення відповідали міжнародному праву та враховували стабільність фінансової системи”, – сказала Лагард.
Наразі Єврокомісія пропонує використати близько 170 мільярдів євро заморожених активів РФ для допомоги Україні шляхом інвестування цих коштів у безкупонні облігації ЄК під гарантії держав ЄС, а з отриманих ресурсів надати Україні у вигляді “репараційної позики”.
Тим часом можливість створення “репараційного кредиту” обговорюється на рівні європейських лідерів. Деякі держави, зокрема Бельгія, Люксембург та Франція, висловлюють занепокоєння щодо юридичних наслідків такого кроку. Німеччина, Італія та Франція як учасниці Великої сімки наполягають на узгодженні цього питання з країнами-партнерами, такими як США та Японія.
Поки що ідея залишається предметом активних дискусій та потребує детального опрацювання з урахуванням як нормативно-правових стандартів, так і потенційного впливу на фінансову стабільність блоку.
Як відомо, ідею “репараційного кредиту” для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
ЄC хоче надати Україні “репараційний” кредит
-
Мінфін залучив 14,5 млрд гривень від продажу облігацій
Міністерство фінансів України заявило, що на аукціоні з розміщення облігацій внутрішньої державної позики вони залучили 14,5 мільярда гривень. З цієї суми 8,2 мільярда гривень були отримані від продажу гривневих паперів, а 153 мільйони доларів – від продажу валютних. Інвесторам було запропоновано купити облігації на різні суми та під різні відсоткові ставки з різними строками погашення. У вересні цього року Мінфін вже залучив 52,5 мільярда гривень, з початку 2025 року – 408,5 мільярда гривень, а з початку війни – понад 1,8 трлн гривень.
-
США витратить $350 млрд на ядерну енергетику до 2050 року – Bloomberg
За даними Bloomberg, у США спостерігається зростання попиту на електроенергію, особливо через розвиток центрів обробки даних для штучного інтелекту. Це може привести до великих інвестицій у атомну енергетику, з метою збільшення виробництва на 63% до 2050 року. Основна увага при цьому приділяється малим модульним реакторам, які можуть знизити вартість і терміни будівництва. Проте, галузь стикається з проблемами високих витрат, дефіциту кваліфікованих кадрів, палива та складних регуляторних процедур. Попри плани адміністрації Байдена й указ Трампа щодо збільшення атомних потужностей, поки що розвиток нових проєктів у цій сфері повільний.