Позначка: Фінанси

  • Гральному ринку прогнозують зростання через криптовалюти – дослідження

    Гральному ринку прогнозують зростання через криптовалюти – дослідження

    За даними Casino Global Market Report 2024, глобальний гральний ринок може зрости на понад $30 млрд до 2028 року через впровадження криптовалют. Основними факторами росту будуть розвиток криптоказино та децентралізованих платформ. В країнах з високим рівнем цифрової фінансової технології та гнучким регулюванням цифрових активів спостерігається найбільше зростання. Наприклад, Choctaw Casino в Оклахомі першим у США запровадив можливість обміну криптовалют на фішки безпосередньо на ігровому полі. Директор Сaѕіno.uа Олександр Бабенко наголосив, що ці технології початок глобальної трансформації гральної індустрії, зроблять гемблінг доступнішим, анонімним і швидким.

  • Шмигаль: Для ЗСУ виділять вісім млрд грн на БпЛА

    Шмигаль: Для ЗСУ виділять вісім млрд грн на БпЛА

    Міністр оборони України Денис Шмигаль оголосив про збільшення інвестицій в українські дрони та зміцнення Сил оборони. Зазначено, що на потреби військових буде виділено 8 млрд гривень, які перерозподілять на військові частини, що беруть участь у проекті Лінія дронів, та на посилення безпілотних систем у нових підрозділах. Також планується спрямувати 1 млрд гривень на антидроновий захист маршрутів евакуації та логістики. Україна планує придбати безпілотники в українських виробників за двосторонньою угодою з Нідерландами. Крім того, в липні була запущена цифрова система постачання озброєння для ЗСУ – DOT-Chain Defence, в рамках якої будуть постачати FPV-дрони.

  • Свириденко обговорила з главою МВФ фінансові потреби України

    Свириденко обговорила з главою МВФ фінансові потреби України

    Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко вперше зустрілася з директоркою-розпорядницею МВФ Крісталіною Георгієвою. Свириденко подякувала за підтримку після обстрілу Києва та обговорила подальші кроки у співпраці з МВФ. Уряд України працює над проєктом бюджету на 2026 рік та шукає рішення для фінансових потреб країни в умовах війни. Місія МВФ відвідає Київ наприкінці серпня. У липні Україна отримала дев’ятий транш від МВФ на суму 500 млн доларів, а Свириденко розглядає можливість отримання ще одного додаткового траншу.

  • Експорт нафти з Росії у 2025 році значно впав – ЗМІ

    Експорт нафти з Росії у 2025 році значно впав – ЗМІ

    Росія за перші сім місяців 2025 року експортувала на 4% нафти менше, ніж за цей самий період 2024 року. Про це повідомляє Bloomberg.
    РФ з початку 2025 року знизила експорт нафти приблизно на 140 тисяч барелів на добу порівняно з аналогічним періодом минулого року. Загальний обсяг втрат оцінюється майже в 30 мільйонів барелів.
    Порівняно з 2023 роком зниження становить близько 7%. Зафіксовано й невелике скорочення переробки нафти на російських НПЗ.
    За версією видання, скорочення можуть бути пов’язані зі спробами Росії компенсувати перевиробництво в рамках угоди ОПЕК+.
    Ситуація може прояснитися в жовтні, коли РФ, за планом, матиме можливість збільшити видобуток.
    Поставки можуть опинитися під ще більшим тиском: президент США Дональд Трамп пригрозив запровадити вторинні мита проти Росії.
    Як відомо, іноземні нафтові танкери тимчасово не допускаються до завантаження в головних чорноморських портах Росії через нові правила.

    Додамо, що РФ може втратити 19 млрд доларів доходів через нову стелю цін на нафту. Нові санкції Євросоюзу, які включають гнучку стелю цін на російську нафту, можуть позбавити російський бюджет кожного п’ятого рубля запланованих нафтогазових доходів.

  • Литва оголосила виділення коштів на закупівлю Patriot для України

    Литва оголосила виділення коштів на закупівлю Patriot для України

    Литва обіцяє виділити 30 мільйонів євро, оскільки деякі європейські країни планують закупити для України американські далекобійні системи ППО Patriot. Про це заявила міністр оборони Литви Довіле Шакалієне в п’ятницю після зустрічі міністрів оборони країн Балтії з міністром оборони США Пітом Гегсетом, повідомляє LRT.
    “Литва висловила свою позицію, що вона сприятиме закупівлі зброї, виробленої Сполученими Штатами для України, і зокрема закупівлі систем Patriot”, – сказала Шакалієне .
    Литва планує внести до 30 мільйонів євро на цю закупівлю і таким чином надіслати стратегічний сигнал про те, що ми справді позитивно сприймаємо це рішення президента Трампа”, – заявила Шакалієне.
    Як ми вже писали, Литва надасть Україні 21 млн євро, які будуть спрямовані на відновлення інфраструктури, покращення навчальних результатів та модернізацію освітніх послуг для дітей та молоді.
    У Литві стартувала кампанія зі збору коштів на дрони для ЗСУ

  • Литва виділить кошти на закупівлю систем Patriot для України

    Литва виділить кошти на закупівлю систем Patriot для України

    Литва обіцяє виділити 30 мільйонів євро, оскільки деякі європейські країни планують закупити для України американські далекобійні системи ППО Patriot. Про це заявила міністр оборони Литви Довіле Шакалієне в п’ятницю після зустрічі міністрів оборони країн Балтії з міністром оборони США Пітом Гегсетом, повідомляє LRT.
    “Литва висловила свою позицію, що вона сприятиме закупівлі зброї, виробленої Сполученими Штатами для України, і зокрема закупівлі систем Patriot”, – сказала Шакалієне .
    Литва планує внести до 30 мільйонів євро на цю закупівлю і таким чином надіслати стратегічний сигнал про те, що ми справді позитивно сприймаємо це рішення президента Трампа”, – заявила Шакалієне.
    Як ми вже писали, Литва надасть Україні 21 млн євро, які будуть спрямовані на відновлення інфраструктури, покращення навчальних результатів та модернізацію освітніх послуг для дітей та молоді.
    У Литві стартувала кампанія зі збору коштів на дрони для ЗСУ

  • Центробанк РФ знизив ключову ставку до мінімуму за рік

    Центробанк РФ знизив ключову ставку до мінімуму за рік

    Банк Росії вже цього тижня може суттєво знизити ключову ставку через уповільнення інфляції та загрозу рецесії економіки. Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на своє опитування фахівців з економіки.
    Більшість економістів чекають зниження ставки на 200 базисних пунктів – до 18%.
    Один із експертів прогнозує ще глибше зниження, тоді як кілька учасників опитування схиляються до кроку на 100-150 пунктів.
    Згодом The Moscow Times зазначив, що ставку було знижено до 18%.
    Поточні дані свідчать про уповільнення інфляції до майже 4%, що відповідає цільовому рівню Центробанку. Це дає підстави для більшого пом’якшення монетарної політики після попереднього зниження ставки у червні з 21 до 20%.
    Економічне зростання обмежене кількома галузями, які підтримуються державними витратами, тоді як решта секторів переживає нестабільність. Дорогі кредити знижують попит на житло та автомобілі, що спричиняє скорочення виробництва меблів і деревини.
    Попри рекордно низьке безробіття у 2,2%, попит на робочу силу слабшає, темпи зростання зарплат уповільнюються. Це може полегшити тиск на ціни й стимулювати Банк Росії на подальше зниження ставки.
    Голова Центробанку Ельвіра Набіулліна раніше заявляла, що більш агресивне пом’якшення можливе за умови швидшого сповільнення інфляції та зростання, ніж чекалося.

  • Tesla втратила мільярди доларів через продаж 75% своїх біткоїнів

    Tesla втратила мільярди доларів через продаж 75% своїх біткоїнів

    Американська компанія Tesla втратила кілька мільярдів доларів, продавши у 2022 року 75% своїх запасів біткоїнів. Тоді ціни на найпопулярнішу криптовалюту були значно нижчими ніж тепер. Про це повідомляє телеканал CNBC.
    Tesla в середині 2022 року продала три чверті своїх активів, коли ринок криптовалюти падав. Це відбулось після купівлі біткоїнів на 1,5 мільярда доларів США у 2021 році,
    Цифрові активи компанії нині оцінюються в 1,24 мільярда доларів США, що значно більше, ніж 722 мільйони доларів США рік тому.
    Біткоїн нині торгується за ціною понад 119 тис. доларів, що приблизно в шість разів більше, ніж наприкінці другого кварталу 2022 року, періоду, коли Tesla здійснила продаж великої частки біткоїнів.
    Таким чином, якби Tesla зберегла всі свої біткоїни, ці запаси коштували б нині приблизно 5 мільярдів доларів, виходячи з оцінок того, скільки Tesla їх купила у 2021 році.
    Біткоїни на суму 936 мільйонів доларів, які компанія конвертувала в доступні гроші, тепер оцінювалися б у понад 3,5 мільярда доларів.

  • В Туреччині почались страйки на АЕС, яку будує РФ

    В Туреччині почались страйки на АЕС, яку будує РФ

    Акція протесту співробітників однієї із субпідрядних організацій пройшла на будівництві турецької АЕС «Аккую» у середу, 23 липня. Причина заходу полягає в затримці заробітної плати. Про це повідомляє російська провладна інформагенція РБК, посилаючись на коментар Росатому.
    Причиною затримок виплат “послужили дії недружніх країн”, які конкурують із російськими проектами атомної галузі, заявила російська компанія. Мова про блокування “істотного обсягу коштів внаслідок впливу третіх сторін”.
    Напередодні в соцмережах х з’явилися відеозаписи із будмайданчика, на яких робітники перекривають дорогу транспорту. На кадрах видно сутички та бійки, стверджувалося, що робітники протестують через невиплачену зарплату за кілька місяців.
    Компанія Аккую нуклеар – дочірнє підприємство Росатома, що реалізує проект будівництва станції – перебуває у тісній взаємодії з основними підрядними організаціями.
    У компанії запевнили, що реалізація проекту продовжується: на майданчику “ведуться роботи” на об’єктах чотирьох енергоблоків, допоміжних будівель та споруд атомної електростанції. Водночас “ведеться пошук вирішення питань” для забезпечення безперебійного фінансування проекту. АЕС Аккую зводиться на південному узбережжі Туреччини в провінції Мерсін.
    Проект включає будівництво та запуск чотирьох енергоблоків з реакторами типу ВВЕР-1200 покоління 3+. Потужність кожного блоку становитиме 1200 МВт, загальна потужність АЕС – 4800 МВт.

  • Киргизстан блокує розрахунки з РФ через санкції США

    Киргизстан блокує розрахунки з РФ через санкції США

    Банки Киргизстану країни почали жорстко обмежувати розрахунки з російськими компаніямипісля запроваджених Штатами санкцій. Про це повідомляє The Moscow Times у понеділок, 21 липня.
    Обмеження розрахунків із Росією почалося ще наприкінці минулого року, а в останні місяці ситуація різко загострилася: зросли строки обробки платежів, підвищилися комісії, а в деяких випадках перекази взагалі зупинилися.
    За даними за минулий рік, на Росію припадало 93% усіх транскордонних переказів у Киргизстан ($2,8 млрд) і 83% виведення коштів із країни ($370 млн).
    Великі банки Киргизстану ще у 2024 році призупинили перекази на адресу російських банків. Мова про Бакай Банк, Демір Банк, Дос-Кредобанк, Керемет Банк, Банк Азії, Оптіма Банк, Елдік Банк (РСК Банк), Киргизкоммерцбанк, MBANK і Киргизький інвестиційно-кредитний банк.
    Національний банк Киргизстану пояснив, що комерційні банки зобов’язані дотримуватись законів щодо боротьби з фінансуванням тероризму та відмиванням коштів. Це передбачає перевірку клієнтів у межах політики “Знай свого клієнта” (KYC) і надання документів, що підтверджують законність операцій та джерело коштів.
    Причиною обмежень стало посилення нагляду з боку Нацбанку Киргизстану на тлі ризику вторинних санкцій з боку США. Навесні 2025 року в Киргизстані був призначений єдиний банк для рублевих операцій – “Капітал банк Центральної Азії”, який наразі обробляє основну частину транскордонних переказів, за винятком окремих спеціальних режимів.
    За даними Frank Research, нововведення призвели до різкого збільшення строків проведення розрахунків – з одного дня до трьох. Крім того, комісії зросли вдвічі і тепер становлять 1,5–3%. Деякі російські компанії вже відмовилися від схем за участю киргизьких банків через необхідність надання повного пакета документів, що підтверджують постачання товару на територію Киргизстану. Без таких підтверджень перекази блокуються.
    Ситуація для росіян ускладнилася після включення киргизького Керемет Банку до санкційного списку США в січні 2025 року. Міністерство фінансів США звинуватило банк у сприянні обходу обмежень, запроваджених проти Росії. За даними відомства, Керемет Банк взаємодіяв із російським банком ПСБ, який перебуває під санкціями з 2022 року за фінансування оборонної промисловості РФ.
    Додаткову увагу до банку привернула угода, в межах якої у 2024 році компанія, пов’язана з молдавсько-російським бізнесменом Іланом Шором, придбала у Мінфіну Киргизстану контрольний пакет акцій Керемет Банку. Шор перебуває під санкціями США та ЄС, а також у міжнародному розшуку.
    Киргизстан став одним із головних хабів для паралельного імпорту з Європи до Росії: за перші півтора року війни країна збільшила імпорт із ЄС на 64,4%. Часто товари з Німеччини, Нідерландів, Італії та інших європейських країн навіть не потрапляли на територію Киргизстану, натомість одразу прямували до Росії.
    Раніше Киргизстан припинив обслуговування російських карток Мир.
    У Киргизстані виявили криптобіржу РФ для обходу санкцій – FT